ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
16.12.2025Справа № 910/8763/25
Господарський суд міста Києва у складі: головуючого судді Князькова В.В. за участю секретаря судового засідання Рєпкіної Ю.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі», м. Київ
до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго», м.Київ
за участю третіх осіб 1, 2, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: 1. Акціонерне товариство «ДТЕК ДОНЕЦЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ»
2. Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК ВИСОКОВОЛЬТНІ МЕРЕЖІ»
про визнання відсутніми прав, зобов'язання вчинити дії та стягнення 9 872 297 грн, -
За участю представників сторін:
від позивача: Маркушев Я.С.
від відповідача: Драчова М.С.
від третьої особи 1: не з'явився
від третьої особи 2: не з'явився
Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські регіональні електромережі» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» в якому просив:
- визнати відсутнім право Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» здійснювати розрахунки врегулювання (корегування) Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» за договором про врегулювання небалансів електричної енергії від 11.05.2019 № 0533-01041 за період з 01.03.2022 по 31.03.2022 у бік збільшення обсягу та вартості електричної енергії для врегулювання небалансів, проданої Приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «Укренерго» , на 2 606,839 МВтxгод загальною вартістю 9 540 986,18 грн. та у бік зменшення обсягу та вартості електричної енергії для врегулювання небалансів, купленої Приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «Укренерго», на 1 169,042 МВтxгод загальною вартістю 331 310,82 грн;
- визнати відсутнім право Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» складати акткорегування (врегулювання) до Акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 31.03.2022 № ВН/22/03-0533, Акту-корегування (врегулювання) від 10.08.2022 № ВР/22/03-0533 згідно з Договором від 11.05.2019 № 0533-01041 стосовно збільшення обсягу та вартості електричної енергії для врегулювання небалансів, проданої Приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «Укренерго», на 2 606,839 МВтxгод, загальною вартістю 9 540 986,18 грн. та зменшення обсягу та вартості електричної енергії для врегулювання небалансів, купленої Приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «Укренерго», на 1 169,042 МВтxгод загальною вартістю 331 310,82 грн;
- зобов'язати Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» відновити становище Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі», яке існувало до порушення права, шляхом коригування в сторону зменшення загальних обсягів та вартості купівлі Приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «Укренерго» електричної енергії для врегулювання небалансів до Акту-корегування (врегулювання) №ВР/22/03-0533 до Акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 31.03.2022 № ВН/22/03-0533, Акту-корегування (врегулювання) від 10.08.2022 № ВР/22/03-0533 згідно з Договором від 11.05.2019 № 0533-01041 на 2 606,839 МВтxгод, загальною сумою 9 540 986,18 грн., в тому числі ПДВ 1 590 164,36 грн. та шляхом коригування в сторону збільшення загальних обсягів та вартості продажу Приватним акціонерним товариством «ДТЕК Київські регіональні електромережі» електричної енергії для врегулювання небалансів до Актукорегування (врегулювання) №ВР/22/03-0533 до Акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 31.03.2022 №16 ВН/22/03-0533, Акту-корегування (врегулювання) від 10.08.2022 № ВР/22/03-0533 на 1 169,042 МВтxгод, загальною сумою 331 310,82 грн. (Триста тридцять одна тисяча триста десять грн. 82 коп.), в тому числі ПДВ 55 218,47 грн;
- стягнути з Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» 9 872 297, 00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на корегування (врегулювання небалансів електричної енергії) за березень 2022 року відповідач мав право проводити до кінця лютого 2023 року (згідно з п. 1.2. Правил врегулювання, що є додатком 10 до Правил ринку, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №307 (в редакції, що діяла станом на 18.05.2023), тому, підстав для проведення в травні 2023 року (тобто зі спливом майже 3-х місяців після строку для можливого коригування) корегування (врегулювання небалансів електричної енергії) за березень 2022 року у відповідача не було, як і не було подальших підстав для використання (списання в односторонньому порядку) фінансової гарантії позивача в сумі 9 872 297, 00 грн. як 18.05.2023 року, так і 24.07.2024, так і використання банківської гарантії Позивача 18.06.2025.
Ухвалою від 21.07.2025 відкрито провадження у справі; постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 27.08.2025.
Відповідач у відзиві проти задоволення позовних вимог надав заперечення посилаючись на те, що списання фінансової гарантії в погашення заборгованості Позивача перед Відповідачем було здійснено на виконання умов договору, у точній відповідності до Правил ринку, що спростовує твердження Позивача про нібито порушення його прав. Оскільки НЕК «Укренерго» керується даними АКО, що внесені до системи управління ринком, і допоки такі дані не змінені, виставлений Відповідачем рахунок на оплату від 12.05.2023 № 1205202300016 та складений акт-корегування (врегулювання) від 11.05.2023 № ВР/22/03-0533 є обов'язковими до виконання позивачем.
Позивачем було подано відповідь на відзив, в якій вказано, що у відповідача були відсутні підстави для проведення коригування небалансів електричної енергії за березень 2022 року в травні 2023 року. А тому використання відповідачем 18.06.2025 банківської гарантії в сумі 9 872 297, 00 грн., як і списання (використання) відповідачем 24.07.2024 та 18.05.2023 фінансової гарантії позивача в сумі 9 872 297, 00 грн., було здійснено незаконно, без дотримання норм законодавства, яке регулює дану сферу взаємовідносин.
11.08.2025 до суду надійшла заява позивача про зміну предмету позову, в якій позивач фактично просив:
- визнати відсутнім право Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» здійснювати розрахунки врегулювання (корегування) Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» за договором про врегулювання небалансів електричної енергії від 11.05.2019 № 0533-01041 за період з 01.03.2022 по 31.03.2022 у бік збільшення обсягу та вартості електричної енергії для врегулювання небалансів, проданої Приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «Укренерго» , на 2 606,839 МВтxгод загальною вартістю 9 540 986,18 грн. та у бік зменшення обсягу та вартості електричної енергії для врегулювання небалансів, купленої Приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «Укренерго», на 1 169,042 МВтxгод загальною вартістю 331 310,82 грн;
- визнати відсутнім право Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» складати акткорегування (врегулювання) до Акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 31.03.2022 № ВН/22/03-0533, Акту-корегування (врегулювання) від 10.08.2022 № ВР/22/03-0533 згідно з Договором від 11.05.2019 № 0533-01041 стосовно збільшення обсягу та вартості електричної енергії для врегулювання небалансів, проданої Приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «Укренерго», на 2 606,839 МВтxгод, загальною вартістю 9 540 986,18 грн. та зменшення обсягу та вартості електричної енергії для врегулювання небалансів, купленої Приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «Укренерго», на 1 169,042 МВтxгод загальною вартістю 331 310,82 грн;
- зобов'язати Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» відновити становище Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі», яке існувало до порушення права, шляхом коригування в сторону зменшення загальних обсягів та вартості купівлі Приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «Укренерго» електричної енергії для врегулювання небалансів до Акту-корегування (врегулювання) №ВР/22/03-0533 до Акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 31.03.2022 № ВН/22/03-0533, Акту-корегування (врегулювання) від 11.05.2023 № ВР/22/03-0533 згідно з Договором від 11.05.2019 № 0533-01041 на 2 606,839 МВтxгод, загальною вартістю 9 540 986,18 грн., в тому числі ПДВ 1 590 164,36 грн. та шляхом коригування в сторону збільшення загальних обсягів та вартості продажу Приватним акціонерним товариством «ДТЕК Київські регіональні електромережі» електричної енергії для врегулювання небалансів до Актукорегування (врегулювання) №ВР/22/03-0533 до Акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 31.03.2022 № 16 ВН/22/03-0533, Акту-корегування (врегулювання) від 11.05.2023 № ВР/22/03-0533 на 1 169,042 МВтxгод, загальною сумою 331 310,82 грн. (Триста тридцять одна тисяча триста десять грн. 82 коп.), в тому числі ПДВ 55 218,47 грн;
- стягнути з Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» 9 872 297, 00 грн.
Вказана заява була прийнята судом як така, що відповідає приписам ст.46 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні 27.08.2025 судом було розглянуто клопотання позивача про залучення до участі у розгляді справи третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, яке було подано разом із позовом. Підготовче засідання відкладено на 24.09.2025.
Ухвалою від 27.08.2025 залучено до участі у розгляді справи в якості третіх осіб 1, 2, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: 1. Акціонерне товариство «ДТЕК ДОНЕЦЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» та 2. Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК ВИСОКОВОЛЬТНІ МЕРЕЖІ».
24.09.2025 судом було відкладено підготовче засідання на 08.10.2025.
08.10.2025 судом було закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті 05.11.2025.
05.11.2025 судом було відкладено розгляд справи по суті на 10.12.2025.
Представником позивача у судовому засіданні 10.12.2025 було надано усні пояснення по суті справи та підтримано позовні вимоги в повному обсязі.
Представником відповідача проти задоволення позову надано заперечення.
Треті особи у судове засідання 10.12.2025 не з'явились проте, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи.
З огляду на неявку представників третіх осіб суд зазначає таке.
Згідно ч.1 ст.3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.
У рішенні 15-рп/2004 від 02.11.2004р. Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст.69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м'якого покарання) визначено, що справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом і засобах, що обираються для їх досягнення.
Значення принципів справедливості та добросовісності поширюється не тільки на сферу виконання зобов'язань, а і на сферу користування правами, тобто, такі засади здійснення судочинства виступають своєрідною межею між припустимим використанням права (як формою правомірного поводження) та зловживанням правами (як формою недозволеного використання прав).
Одночасно, застосовуючи відповідно до ч.1 ст.11 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).
Отже, за висновками суду, неявка третіх осіб не перешкоджає розгляду спору у судовому засіданні 10.12.2025.
До того ж, судом враховано, що відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
В судовому засіданні 10.12.2025 на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,
11.05.2019 Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські регіональні електромережі" приєднано до умов договору про врегулювання небалансів електричної енергії (ідентифікатор договору №0533-01041), що є публічним договором приєднання та додатком 1 до Правил ринку, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №307 (далі - Правила ринку), долучено до реєстру учасників ринку.
Відповідно до пункту 1.2 договору сторона, що приєднується, набуває статусу учасника ринку та здійснює свою діяльність в якості СВБ (користувач системи передачі/трейдер/оператор ринку/гарантований покупець в якості учасника ринку).
Згідно із пунктом 5.2 договору СВБ, що є електропостачальником, повинна відкрити в одному з уповноважених банків поточний рахунок із спеціальним режимом використання.
Відповідно до договору про участь у балансуючій групі від 29.12.2020 № 5959-ДОЭ, ПРАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" є стороною, відповідальною за баланси, а учасниками балансуючої групи є: ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі", AT "ДТЕК Донецькі електромережі", ТОВ "ДТЕК високовольтні мережі", AT "ДТЕК Дніпровські електромережі", AT "ДТЕК Одеські електромережі".
У відповідності до п. 2.4. договору про участь у балансуючій групі від 29.12.2020 №5959-ДОЭ, СВБ зобов'язується нести фінансову відповідальність за небаланси електричної енергії балансуючої групи перед ОСП, а учасники балансуючої групи зобов'язуються нести фінансову відповідальність за свої небаланси електричної енергії перед СВБ.
З 00:00:00 год. 01.06.2022 AT "ДТЕК Донецькі Електромережі" виключено зі складу учасників балансуючої групи позивача, про що відповідача повідомлено листом від 27.05.2022 № 04/710/5154.
Одночасно, 01.06.2022 позивачем підписано з AT "ДТЕК Донецькі Електромережі" угоду про врегулювання питань при виключенні з балансуючої групи.
З 00:00:00 год. 13.04.2023 ТОВ "ДТЕК Високовольтні мережі" виключено зі складу учасників балансуючої групи позивача, про що відповідача повідомлено листом від 10.04.2023 №04/710/4742.
Також, 13.04.2023 позивачем підписано з ТОВ "ДТЕК Високовольтні мережі" угоду про врегулювання питань при виключенні з балансуючої групи.
Так, згідно із пунктами 2.1 наведених вище угод учасниками оплачена уся вартість небалансів та інших платежів, що виникли на підставі договору. Учасники не мають невиконаних фінансових зобов'язань перед СВБ.
У пунктах 2.2 наведених вище угод зазначено, що СВБ не несе фінансову відповідальність за небаланси електричної енергії учасників, зобов'язання з оплати яких виникнуть після виходу учасників з балансуючої групи, створеної відповідно до договору (після 01.06.2022 для AT "ДТЕК Донецькі Електромережі" та після 13.04.2023 для ТОВ "ДТЕК Високовольтні мережі") зобов'язань щодо врегулювання небалансів та інших зобов'язань, встановлених договором.
Учасники несуть фінансову відповідальність за небаланси, що виникли після укладення цієї угоди самостійно відповідно до Правил ринку (пункти 2.3 наведених угод).
Відповідно до пунктів 2.4 наведених угод, дія договору для учасників припиняється.
11.05.2023 на електронну адресу позивача відповідачем направлено:
- акт-корегування (врегулювання) № ВР/22/03-0533 від 11.05.2023 до акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 31.03.2022 № ВН/22/03-0533, Акту-корегування (врегулювання) від 10.08.2022 № ВР/22/03-0533 згідно з Договором від 11.05.2019 №0533-01041;
- рахунок-фактуру (INVOICE) № 1205202300016 від 12.05.2023 на суму 9 872 297,00 грн (з ПДВ) - Електрична енергія для повторного врегулювання небалансів електричної енергії (згідно з Правилами врегулювання, передбаченими Додатком 10 Правил ринку).
12.05.2023 позивач повідомив відповідача листом №04/710/5516 про незгоду зі вищевказаним Актом-корегування за березень 2022 року та ініціювання спору, за результатами якого вимагав від відповідача відновити замінені нульовими значеннями, агреговані дані комерційного обліку площадок вимірювання КП "Компанія "Вода Донбасу", а також не покладати на втрати ОСР ці обсяги електричної енергії та не пред'являти до оплати на СВБ.
Листом від 16.05.2023 №04/710/5560 позивач повідомив відповідача про неправомірність акту-корегування та рахунку-фактури (INVOICE) щодо даних комерційного обліку площадок вимірювання КП "Компанія "Вода Донбасу" за березень 2022 року в обсягах 1274151 кВт*год для ОСР ТОВ "ДТЕК Високовольтні мережі" та 1895269 1274151 кВт*год для ОСР AT "ДТЕК Донецькі електромережі".
18.05.2023 відповідачем згідно з актом-корегування (врегулювання) № ВР/22/03-0533 від 11.05.2023 здійснено списання грошових коштів у сумі 9 872 297,00 грн, що зберігалися на поточному рахунку відповідача, як фінансова гарантія позивача, що підтверджується платіжною інструкцією від 18.05.2023 № ППЗ1805.
Про дані обставини позивача повідомлено листом № 01/24336 від 18.05.2023 року.
18.05.2023 позивач направив відповідачу вимогу від 18.05.2023 №04/710/5617 щодо повернення коштів в сумі 9 872 297,00 грн у статус фінансової гарантії, оскільки ТОВ "ДТЕК Високовольтні мережі" та AT "ДТЕК Донецькі електромережі" станом на 11.05.2023 виключені з балансуючої групи позивача та мають самостійно фінансово відповідати за власні небаланси електричної енергії за березень 2022 року.
У відповідь на цю вимогу, відповідач листом № 01/25792 від 25.05.2023 відмовив в її задоволенні, оскільки списання фінансової гарантії відбулося виключно на виконання вимог Правил ринку та договору.
Не погоджуючись із такими діями відповідача, Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські регіональні електромережі" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою (з урахуванням заяви про зміну предмету позову) до ПРАТ "НАЕК "Укренерго"" про стягнення 9 872 297,00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, Господарським судом міста Києва прийнято рішення у справі №910/13624/23 від 14.12.2023, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2024 та постановою Верховного Суду від 01.08.2024, яким позовом Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" задоволено, зокрема, присуджено до стягнення з Приватного акціонерного товариства "НАЕК "Укренерго"" на користь Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" 9 872 297,00 грн плати за врегулювання небалансів, а також 148 084,46 грн витрат зі сплати судового збору.
Зокрема, Верховний суд у постанові від 01.08.2024 зазначив таке: "В контексті наведених висновків судів попередніх інстанцій Верховний Суд висновує, що з огляду на предмет та підстави заявленого у цій справі позову, за встановлених у цій конкретній справі обставин, визначальною обставиною є встановлення судами факту здійснення відповідачем коригування зі спливом встановленого пунктом 1.2 Правил врегулювання терміну для його проведення, і недоведеності в цьому випадку обставин прийняття адміністратором розрахунків обґрунтованого рішення щодо проведення такого корегування відповідно до пункту 1.3 цих Правил.
За встановлення цих обставин списання відповідачем згідно з платіжною інструкцією від 18.05.2023 № ППЗ1805 грошових коштів фінансової гарантії позивача у сумі 9 872 297 грн із рахунку відповідача на підставі акта-корегування (врегулювання) від 11.05.2023 №ВР/22/03-0533 є неправомірним безвідносно до того чи виконував позивач за спірним коригуванням функції СВБ відносно учасників, які входили до балансуючої групи.".
Проте, 24.07.2024 відповідачем відправлено на електронну адресу позивача повідомлення про те, що з 24.07.2024 позивач набув статусу "Переддефолтний" за несплату рахунків за врегулювання небалансів електричної енергії за березень 2022 року.
В той же день, позивач направив на електронну адресу та на поштову адресу відповідача лист за вих. №04/710/5016 від 24.07.2024, в якому повідомив НЕК "Укренерго" про незгоду із набуттям статусу "Переддефолтний", а також висловив свою позицію стосовно відсутності заборгованості за березень 2022 року.
24.07.2024 на електронну пошту позивача надійшло повідомлення від відповідача про те, що 24.07.2024 фінансову гарантію в сумі 9 872 297,00 грн буде враховано в погашення простроченої заборгованості врегулювання березня 2022 року.
24.07.2024 позивач на електронну пошту відповідача надіслав лист, в якому вимагав не враховувати фінансову гарантію в сумі 9 872 297,00 грн для погашення заборгованості врегулювання березня 2022 року, оскільки у товариства відсутня заборгованість перед НЕК "Укренерго".
25.07.2024 позивач надіслав на поштову адресу відповідача вимогу за вих. №04/710/5079 про повернення фінансової гарантії в сумі 9 872 297,00 грн, яку було враховано для погашення простроченої заборгованості врегулювання березня 2022 року, посилаючись на рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/13624/23 від 14.12.2023, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду, та яким встановлено безпідставність стягнення відповідачем із позивача суми коригування за березень 2022 року.
25.07.2024 Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» листом за вих. №01/46045 повідомило позивача про те, що 24.07.2024 адміністратором розрахунків були здійснені заходи, передбачені п. 6.1.22 глави 6.1. розділу VI Правил ринку, а саме, використана фінансова гарантія ПРАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" в сумі 9 872 297,00 грн в рахунок погашення простроченої заборгованості за електричну енергію з метою врегулювання небалансів за березень 2022 року.
26.07.2024 позивач направив відповідачу вимогу за вих. №04/710/5119 про повернення фінансової гарантії в сумі 9 872 297,00 грн.
05.08.2024 відповідач листом за вих. №01/48187 надав відповідь на адвокатський запит від 30.07.2024, в якому повідомив, що НЕК "Укренерго" 24.07.2024 використало фінансову гарантію Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" з поточного рахунку ОСП у розмірі 9 872 297,00 грн, а також надало акт коригування (врегулювання) по версії 3 за березень 2022 року по суб'єкту господарської діяльності ПРАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" та рахунок (INVOICE) повторного врегулювання небалансів електричної енергії від 12.05.2023 № 1205202300016 на загальну суму 9 872 297,00 грн з ПДВ).
Не погоджуючись із такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом про стягнення з НЕК "Укренерго" вдруге списаної в односторонньому порядку фінансової гарантії ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" у розмірі 9 872 297,00 грн (справа №910/10599/24).
Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.02.2025, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.05.2025 та постановою від 23.09.2025 Верховного Суду, позов задоволено; стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» 9 872 297,00 грн списаної в односторонньому порядку фінансової гарантії в рахунок оплати за врегулювання небалансів електричної енергії за березень 2022 року та витрати зі сплати судового збору.
17.06.2025 позивач на свою офіційну електронну адресу отримав повідомлення від відповідача про те, що позивач набув статусу «Переддефолтний» з 17.06.2025 за незабезпечення коштів, вільних від інших зобов'язань з оплати поточної заборгованості та погашення простроченої заборгованості, в обсязі, достатньому для оплати звітів за Врегулювання березня 2022 року.
19.06.2025 позивачем направлено лист - відповідь №04/710/4930 від 18.06.2025, яким повідомлено відповідача про незгоду з набуттям статусу «Переддефолтний», відсутність заборгованості позивача перед відповідачем за березень 2022 року та про свою позицію стосовно відсутності заборгованості за березень 2022 року.
19.06.2025 позивачем отримано лист відповідача №01/37842 від 18.06.2025 про те, що 18.06.2025 відповідачем була оформлена вимога від 18.06.2025 №01/37818 до Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» для покриття заборгованості позивача за рахунок банківської гарантії на суму 9 872 297,00 грн. До листа від 18.06.2025 №01/37842 будо додано вимогу 18.06.2025 №01/37818.
18.06.2025 сума гарантії була перерахована з рахунку позивача на рахунок відповідача, що підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою.
20.06.2025 позивач направив на офіційні електронні адреси відповідача вимогу №04/710/4972 від 20.06.2025 про повернення банківської гарантії в сумі 9 872 297,00 грн у зв'язку з безпідставністю її використання.
Листом № 01/40554 від 02.07.2025 відповідач повідомив, що 18.06.2025 отримав на свій рахунок банківську гарантію в сумі 9 872 297, 00 грн. відповідно до платіжної інструкції №2832 від 18.06.2025. Також останній підтвердив, що 18.06.2025 використав банківську гарантію позивача в сумі 9 872 927, 00 грн. за корегування березня 2022 року на підставі: акту-корегування (врегулювання) № ВР/22/03-0533 від 11.05.2023 до акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 31.03.2022 №ВН/22/03-0533, Акт-корегування (врегулювання) від 10.08.2022 № ВР/22/03-0533 згідно з договором від 11.05.2019 № 0533-01041; рахунку - фактури (INVOICE) № 1205202300016 від 12.05.2023 на суму 9 872 297 (дев'ять мільйонів вісімсот сімдесят дві тисячі двісті дев'яносто сім) грн. 00 коп. (з ПДВ) - Електрична енергія для повторного врегулювання небалансів електричної енергії (згідно з Правилами врегулювання, передбаченими Додатком 10 Правил ринку).
Затвердженнями позивача, корегування (врегулювання небалансів електричної енергії) за березень 2022 року відповідач мав право проводити до кінця лютого 2023 року (згідно з п. 1.2. Правил врегулювання, що є додатком 10 до Правил ринку, затверджених постановою НКРЕКП №307 від 14.03.2018 (в редакції, що діяла станом на 18.05.2023). Тому, підстав для проведення в травні 2023 року (тобто зі спливом майже 3-х місяців після строку для можливого коригування) корегування (врегулювання небалансів електричної енергії) за березень 2022 року у відповідача не було, як і не було подальших підстав для використання (списання в односторонньому порядку) фінансової гарантії позивача в сумі 9 872 297, 00 грн. як 18.05.2023 року, так і 24.07.2024, так і використання банківської гарантії позивача 18.06.2025.
Вказані обставини у сукупності і стали підставою для звернення позивача до суду з розглядуваним позовом.
Заперечуючи проти задоволення позивних вимог відповідачем наголошено, що списання фінансової гарантії в погашення заборгованості Позивача перед Відповідачем було здійснено на виконання умов договору, у точній відповідності до Правил ринку, що спростовує твердження Позивача про нібито порушення його прав. Оскільки НЕК «Укренерго» керується даними АКО, що внесені до системи управління ринком, і допоки такі дані не змінені, виставлений Відповідачем рахунок на оплату від 12.05.2023 № 1205202300016 та складений акт-корегування (врегулювання) від 11.05.2023 № ВР/22/03-0533 є обов'язковими до виконання позивачем.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позову. При цьому, суд виходить з наступного.
Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулювання відносин, пов'язаних з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище визначає Закон України "Про ринок електричної енергії".
Частиною сьомою статті 68 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що за результатами роботи балансуючого ринку за відповідну добу на підставі даних оператора системи передачі та адміністратора комерційного обліку адміністратор розрахунків розраховує платежі оператора системи передачі та постачальників послуг з балансування за електричну енергію, ціни небалансу електричної енергії, а також обсяги небалансів електричної енергії учасників ринку і відповідні платежі за них та виставляє відповідні рахунки у порядку, визначеному правилами ринку.
Згідно з положеннями частин першої та другої статті 70 Закону України "Про ринок електричної енергії" усі учасники ринку, крім споживачів, які купують електроенергію за договором постачання електричної енергії споживачу, несуть відповідальність за свої небаланси електричної енергії. З метою врегулювання небалансів з оператором системи передачі учасник ринку має стати стороною, відповідальною за баланс, або передати свою відповідальність іншій стороні, відповідальній за баланс, шляхом входження до балансуючої групи. Електропостачальники є сторонами, відповідальними за баланс своїх споживачів. Сторони, відповідальні за баланс, зобов'язані нести фінансову відповідальність за небаланси електричної енергії перед оператором системи передачі.
У частині сьомій статті 70 Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачено, що у рамках балансуючої групи сторона, відповідальна за баланс балансуючої групи, здійснює купівлю та продаж електричної енергії в обсязі небалансів електричної енергії, обумовлених такими учасниками балансуючої групи, на договірних засадах.
Пунктом 1.5.4. Правил ринку встановлено, що учасники балансуючої групи несуть фінансову відповідальність за небаланс перед своєю СВБ у рамках своїх небалансів електричної енергії з урахуванням правил функціонування балансуючої групи гарантованого покупця.
Згідно з пунктом 1.5.5. Правил ринку СВБ несе фінансову відповідальність перед ОСП за небаланси електричної енергії всіх учасників ринку, які увійшли до балансуючої групи, яку вона представляє.
Суд зазначає, що наведені вище положення чинного законодавства свідчать про те, що кожний учасник ринку має стати стороною відповідальною за баланс і нести фінансову відповідальність перед Приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «Укренерго», як ОСП.
Чинне законодавство також надає можливість кожному учаснику ринку увійти до балансуючої групи та передати свою відповідальність СВБ.
Таким чином саме виходячи із обраної таким учасником моделі участі у балансуючому ринку визначаються межі відповідальності такого учасника перед Приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «Укренерго», як ОСП.
З метою врегулювання системних обмежень в об'єднаній енергетичній системі України, а також фінансового врегулювання небалансів електричної енергії, чинним законодавством також на кожного учасника ринку покладений обов'язок, у тому числі, і на Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» вчиняти дії з врегулювання небалансів у відповідності до Правил ринку та Правил врегулювання, які є Додатком 10 до цих Правил.
Як було встановлено вище, 11.05.2019 Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські регіональні електромережі" приєднано до умов договору про врегулювання небалансів електричної енергії (ідентифікатор договору №0533-01041), що є публічним договором приєднання та додатком 1 до Правил ринку, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №307, долучено до реєстру учасників ринку.
Крім того, позивач за договором про участь у балансуючій групі взяв на себе зобов'язання сторони, яка є відповідальною за баланс учасниками якої були ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі", AT "ДТЕК Донецькі електромережі", ТОВ "ДТЕК високовольтні мережі", AT "ДТЕК Дніпровські електромережі", AT "ДТЕК Одеські електромережі".
01.06.2022 AT "ДТЕК Донецькі електромережі" та 13.04.2023 ТОВ "ДТЕК високовольтні мережі" виключені зі складу учасників балансуючої групи позивача, про що відповідач повідомлений позивачем листами.
Судом також було встановлено, що при здійсненні відповідачем коригувань позивачу за актом-корегування (врегулювання) від 11.05.2023 згідно з договором від 11.05.2019 №0533-01041 щодо купленої електричної енергії для врегулювання небалансів за березень 2022 року, відповідач включив до нарахування небаланси електричної енергії по учасниках балансуючої групи, які вже вийшли з балансуючої групи позивача (AT "ДТЕК Донецькі електромережі" та ТОВ "ДТЕК високовольтні мережі").
Згідно з пунктом 1.5.5. Правил ринку та умовами пункту 2.4. договору про участь у балансуючій групі, СВБ (позивач) зобов'язується нести фінансову відповідальність за небаланси електричної енергії балансуючої групи перед ОСП, а Учасники балансуючої групи зобов'язуються нести фінансову відповідальність за свої небаланси електричної енергії перед СВБ.
За положеннями пункту 6.2.4. Правил ринку в разі настання гарантійного випадку і для отримання відшкодування, забезпеченого гарантією, АР подає до фінансової установи вимогу платежу за фінансовою гарантією. Вимога та інші, зазначені в гарантії документи, повинні бути подані до фінансової установи протягом строку дії гарантії та у спосіб, зазначений у гарантії.
Водночас пунктами 1.1. та 1.2. Правил врегулювання, що є Додатком 10 до Правил ринку (у редакції чинній станом на час проведення відповідачем корегування) визначено, що якщо АКО надасть оновлені дані комерційного обліку по учасниках ринку, то будь-які розбіжності, виявлені після цього, урегульовуються між ОСП та СВБ, до якої входять такі учасники ринку, відповідно до цих Правил врегулювання.
Згідно з пунктом 1.2 цих Правил розрахунок врегулювання щодо розрахункових періодів попереднього місяця здійснюється кожного місяця або частіше в разі прийняття АР відповідного обґрунтованого рішення. Розрахунок врегулювання щодо розрахункових періодів попереднього кварталу здійснюється у другому місяці поточного кварталу. Розрахунок врегулювання щодо розрахункових періодів попереднього року здійснюється у другому місяці поточного року.
Пунктом 1.3. Правил врегулювання, визначено, що будь-які події, описані в пункті 1.2 цієї глави, на які звернув увагу ОСР (оператор системи розподілу), ОСП (оператор системи передачі) або АР (адміністратор розрахунків), через 12 місяців після місяця, за який здійснювались розрахунки, описані в розділі V Правил ринку, не повинні тягнути за собою обчислення врегулювання, за винятком прийняття АР (адміністратором розрахунків) іншого обґрунтованого рішення.
Таким чином, за висновками суду, списання 18.06.2025 коштів банківської гарантії відповідач здійснив у рахунок погашення заборгованості позивача врегулювання небалансів за актом-корегування (врегулювання) від 11.05.2023 № ВР/22/03-0533 до акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів за березень 2022 року, тобто, не поточного 2025 року.
Наразі, суд зауважує, що положення пункту 1.2 Правил врегулювання (Додаток 10 до Правил ринку) (у редакції чинній станом на час проведення відповідачем корегування) розрахунок врегулювання щодо розрахункових періодів попереднього місяця здійснюється кожного місяця або частіше в разі прийняття АР відповідного обґрунтованого рішення. Розрахунок врегулювання щодо розрахункових періодів попереднього кварталу здійснюється у другому місяці поточного кварталу. Розрахунок врегулювання щодо розрахункових періодів попереднього року здійснюється у другому місяці поточного року.
Отже, за висновками суду у відповідності до положень пункту 1.2 Правил врегулювання, коригування (врегулювання небалансів електричної енергії) за березень 2022 року відповідач мав провести до кінця лютого 2023 року.
Проте, як було встановлено вище, відповідачем акт-корегування (врегулювання) № ВР/22/03-0533 до акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 31.03.2022 № ВН/22/03-0533 складено лише 11.05.2023, тобто із порушенням встановленого в пункті 1.2. Правил врегулювання строку, що вказує на неправомірність дій відповідача щодо повторного (втретє) списання грошових коштів фінансової гарантії позивача у сумі 9 872 297,00 грн із його рахунку.
Надаючи оцінку обраним позивачем способам захисту своїх прав та законних інтересів, судом враховано таке.
Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Згідно ч.1 ст.2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Частиною 2 ст.4 Господарського процесуального кодексу України визначено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням
Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Верховним Судом у постанові від 19.01.2022 по справі №924/316/21 вказано, що наведена норма визначає об'єктом захисту саме порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.
Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.
У рішенні №18-рп/2004 від 01.12.2004р. Конституційного суду України (справа про охоронюваний законом інтерес) визначено поняття «охоронюваний законом інтерес», що вживається в ч.1 ст.4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям «права», яке треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
Конституційний суд України у вказаному рішенні зазначає, що види і зміст охоронюваних законом інтересів, що перебувають у логічно-смисловому зв'язку з поняттям «права» як правило не визначаються у статтях закону, а тому фактично є правоохоронюваними. Охоронюваний законом інтерес перебуває під захистом не тільки закону, а й об'єктивного права в цілому, що панує у суспільстві, зокрема, справедливості, оскільки інтерес у вузькому розумінні зумовлюється загальним змістом такого права та є його складовою.
Щодо порушеного права господарський суд зазначає, що таким слід розуміти такий стан суб'єктивного права, при якому воно зазнавало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб'єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов'язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
При цьому позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову. Аналогічний правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 10.11.2021 по справі №910/8060/19.
Установивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.
Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.
Одночасно, слід зазначити, що згідно ч.1 ст.3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Кодексу України з процедур банкротства, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно приписів ст.9 Конституції України, статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України» і статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами зазначених документів, ратифікованих законами України.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції» Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо визнання обов'язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються її тлумачення і застосування.
Водночас статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до статті 13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому, під ефективним способом слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, способи захисту за своїм призначенням можуть вважатися визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. При цьому, метою застосування певного способу захисту є усунення невизначеності у взаємовідносинах суб'єктів, створення необхідних умов для реалізації права й запобігання дій зі сторони третіх осіб, які перешкоджають його здійсненню. Аналогічну позицію викладено у листі Верховного Суду України від 01.04.2014 р. «Аналіз практики застосування судами ст. 16 Цивільного кодексу України».
Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам належить зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у рішенні від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини наголосив, що зазначена норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені у правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції та надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасниці Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, ЄСПЛ акцентував, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.
У постанові Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 16.10.2020 у справі № 910/12787/17 зауважено, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб'єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав. Під ефективним способом необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Верховний Суд у постанові від 21.12.2021 по справі №917/664/19 зауважив, що гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.
Таким чином, виходячи зі змісту ст.ст.15, 16 Цивільного кодексу України застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного суб'єктивного права (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством - ефективність), і відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.
Наразі, оцінючи зміст позовних вимог на предмет ефективності обраних позиваячем способів судового захисту окремо та у їх сукупності, господарський суд зауважує, що під ефективним способом необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
В контексті означеного суд також погоджується із посиланнями позивача на постанову Великої Палати Верховного Суду від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц, в якій вказано, що
визнання права як у позитивному значенні (визнання існуючого права), так і в негативному значенні (визнання відсутності права і кореспондуючого йому обов'язку) є способом захисту інтересу позивача у правовій визначеності.
Для належного захисту інтересу від юридичної невизначеності у певних правовідносинах особа може на підставі пункту 1 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України заявити вимогу про визнання відсутності як права вимоги в іншої особи, що вважає себе кредитором, так і свого кореспондуючого обов'язку, зокрема у таких випадках: - кредитор у таких правовідносинах без звернення до суду з відповідним позовом може звернути стягнення на майно особи, яку він вважає боржником, інших осіб або інакше одержати виконання поза волею цієї особи-боржника в позасудовому порядку; - особа не вважає себе боржником у відповідних правовідносинах і не може захистити своє право у межах судового розгляду, зокрема, про стягнення з неї коштів на виконання зобов'язання, оскільки такий судовий розгляд кредитор не ініціював (наприклад, кредитор надсилає претензії, виставляє рахунки на оплату тощо особі, яку він вважає боржником).
Ефективність позовної вимоги про визнання відсутності права чи про визнання права припиненим має оцінюватися, виходячи з обставин справи залежно від того, чи призведе задоволення такої вимоги до дійсного захисту інтересу позивача без необхідності повторного звернення до суду з огляду на принцип процесуальної економії.
Верховний Суд у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 17.11.2023 по справі №910/12832/21 дійшов висновку, що у спорі учасників ринку електричної енергії щодо перерахунку небалансів електричної енергії такими, що відповідають змісту порушеного права сторони відповідальної за небаланс, характеру його порушення, наслідкам, які спричинило порушення та забезпечує ефективний захист її прав, інтересів з урахуванням положень статті 16 ЦК України, статті 20 ГК України, статті 70 Закону України "Про ринок електричної енергії" є способи захисту порушених прав та інтересів у вигляді:
- визнання відсутності в особи відповідальної за небаланс обов'язку з оплати спірних обсягів небалансів або визнання відсутності в оператора системи передачі права вимагати такої оплати особи, відповідальної за небаланс;
- зобов'язання оператора системи передачі вчинити дії з "анулювання" власних попередніх односторонніх дій, які протиправно створюють фактичні (не правові - адже дії оператора системи передачі як носія секундарного права є протиправними) наслідки у вигляді безпідставних майнових втрат.
У першому випадку визначений спосіб захисту порушених прав сторони відповідальної за небаланс є фактично формою такого універсального способу захисту як визнання права - у його "негативній" формі визнання відсутності права.
Застосування наведеного способу захисту забезпечить перерахунок небалансів електричної енергії шляхом виключення відповідного обсягу негативних балансів за певні періоди та дозволить запобігти пред'явленню оператором системи передачі необґрунтованих вимог до сторони відповідальної за баланс.
Відтак відповідний спосіб захисту за наслідком його застосування у конкретних правовідносинах дозволить забезпечити формування правової визначеності щодо наявності небалансів електричної енергії у спірні періоди та гарантує ефективний захист (відновлення) порушених прав сторони відповідальності за небаланс.
Те ж саме стосується застосування вимоги про "анулювання" оператором системи передачі власних попередніх односторонніх дій, що є формою перерахунку небалансів електричної енергії шляхом виключення негативних небалансів у певному обсязі за певні періоди, який відповідає універсальному способу захисту у вигляді припинення дії, яка порушує право.
У разі застосування такого способу захисту, сторона відповідальна за небаланс, матиме позитивний ефект у захисті своїх прав незалежно від того погодиться оператор системи передачі фактично здійснити перерахунок чи ні, адже саме в залежності від цих дій сторона, відповідальна за небаланс, згодом купує відповідні обсяги небалансів електричної енергії.
Нарарзі, оціннючи обрані позивачем способи захисту своїх прав в розрізі їх належності та ефективності судом враховано, що списання грошових коштів з рахунку позивача за однакової підстави має місце вже втретє.
Зокрема, судом вказувалось, що Господарським судом міста Києва прийнято рішення у справі №910/13624/23 від 14.12.2023, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2024 та постановою Верховного Суду від 01.08.2024, яким позовом Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" задоволено, зокрема, присуджено до стягнення з Приватного акціонерного товариства "НАЕК "Укренерго"" на користь Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" 9 872 297,00 грн плати за врегулювання небалансів, а також 148 084,46 грн витрат зі сплати судового збору.
Зокрема, Верховний суд у постанові від 01.08.2024 зазначив таке: "В контексті наведених висновків судів попередніх інстанцій Верховний Суд висновує, що з огляду на предмет та підстави заявленого у цій справі позову, за встановлених у цій конкретній справі обставин, визначальною обставиною є встановлення судами факту здійснення відповідачем коригування зі спливом встановленого пунктом 1.2 Правил врегулювання терміну для його проведення, і недоведеності в цьому випадку обставин прийняття адміністратором розрахунків обґрунтованого рішення щодо проведення такого корегування відповідно до пункту 1.3 цих Правил.
За встановлення цих обставин списання відповідачем згідно з платіжною інструкцією від 18.05.2023 № ППЗ1805 грошових коштів фінансової гарантії позивача у сумі 9 872 297 грн із рахунку позивача на підставі акта-корегування (врегулювання) від 11.05.2023 №ВР/22/03-0533 є неправомірним безвідносно до того чи виконував позивач за спірним коригуванням функції СВБ відносно учасників, які входили до балансуючої групи.".
Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.02.2025, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.05.2025 та постановою від 23.09.2025 Верховного Суду, позов задоволено; стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» 9 872 297,00 грн списаної в односторонньому порядку фінансової гарантії в рахунок оплати за врегулювання небалансів електричної енергії за березень 2022 року та витрати зі сплати судового збору.
Тобто, вдруге списання грошових коштів було визнано в судовому порядку на підставі акта-корегування (врегулювання) від 11.05.2023 №ВР/22/03-0533 неправомірним, незважаючи на що відповідачем було списано грошові кошти втретє.
Означене вказує на те, що задоволення самої лише позовної вимоги про стягення неправомірно списаної суми грошових коштів не призводить до остаточного захисту прав заявника у розрізі спірного врегулювання небалансів електричної енергії за березень 2022 року. До того ж, судом враховано, що підставою для списання коштів є той самий акт, що і у 2023 та 2024 роках, незважаюючи на наявність вказаних вище судових рішень.
Враховуючи наведені обставини, суд вважає, що належними та ефективними способами захисту прав позивача визнання відсутнім права відповідача здійснювати розрахунки врегулювання (корегування) Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» за договором про врегулювання небалансів електричної енергії від 11.05.2019 № 0533-01041 за період з 01.03.2022 по 31.03.2022 у бік збільшення обсягу та вартості електричної енергії для врегулювання небалансів, проданої Приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «Укренерго», на 2 606,839 МВтxгод загальною вартістю 9 540 986,18 грн. та у бік зменшення обсягу та вартості електричної енергії для врегулювання небалансів, купленої Приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «Укренерго», на 1 169,042 МВтxгод загальною вартістю 331 310,82 грн та зоб'язання відповідача відновити становище Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі», яке існувало до порушення права, шляхом коригування в сторону зменшення загальних обсягів та вартості купівлі Приватним акціонерним товариством «ДТЕК Київські регіональні електромережі» електричної енергії для врегулювання небалансів до Акту-корегування (врегулювання) від 11.05.2023 №ВР/22/03-0533 до Акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 31.03.2022 № ВН/22/03-0533, Актукорегування (врегулювання) від 10.08.2022 № ВР/22/03-0533 згідно з Договором від 11.05.2019 № 0533-01041 на 2 606,839 МВтxгод, загальною вартістю 9 540 986,18 грн, в тому числі ПДВ 1 590 164,36 грн. та шляхом коригування в сторону збільшення загальних обсягів та вартості продажу Приватним акціонерним товариством «ДТЕК Київські регіональні електромережі» електричної енергії для врегулювання небалансів до Акту-корегування (врегулювання) від 11.05.2023 №ВР/22/03-0533 до Акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 31.03.2022 № ВН/22/03-0533, Актукорегування (врегулювання) від 10.08.2022 № ВР/22/03-0533 на 1 169,042 МВтxгод, загальною вартістю 331 310,82 грн, в тому числі ПДВ 55 218,47 грн.
З урахуванням наведеного позовні вимоги в цій частині та в частині стягнення з відповідача 9 872 297 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Одночасно, позов Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» в частині вимоги про визнання відсутнім права Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» складати акт корегування (врегулювання) до Акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 31.03.2022 № ВН/22/03-0533, Акту-корегування (врегулювання) від 10.08.2022 № ВР/22/03-0533 згідно з Договором від 11.05.2019 № 0533-01041 стосовно збільшення обсягу та вартості електричної енергії для врегулювання небалансів, проданої Приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «Укренерго», на 2 606,839 МВтxгод, загальною вартістю 9 540 986,18 грн. та зменшення обсягу та вартості електричної енергії для врегулювання небалансів, купленої Приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «Укренерго», на 1 169,042 МВтxгод загальною вартістю 331 310,82 грн задоволенню не підлягає, оскільки фактично такий акт коригування вже складено відповідачем, а отже, задоволення такої позовної вимоги у даному випадку не матиме наслідком відповідного правового результату та не скасує вже існуючого акту коригування від 11.05.2023, а отже, і не призведе до відновлення порушеного права позивача.
Надаючи оцінку іншим доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до п.5 ч.4 ст.238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того,
вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від
27 вересня 2001 року).
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019, від 05.03.2020 Верховного Суду по справах №910/13407/17, №915/370/16 та №916/3545/15.
З огляду на вищевикладене, всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду щодо часткового задоволення позову.
Згідно приписів ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторін пропорційно задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України,
1. Задовольнити частково позов Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» про визнання відсутніми прав, зобов'язання вчинити дії та стягнення 9 872 297 грн.
2. Визнати відсутнім право Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» здійснювати розрахунки врегулювання (корегування) Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» за договором про врегулювання небалансів електричної енергії від 11.05.2019 № 0533-01041 за період з 01.03.2022 по 31.03.2022 у бік збільшення обсягу та вартості електричної енергії для врегулювання небалансів, проданої Приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «Укренерго», на 2 606,839 МВтxгод загальною вартістю 9 540 986,18 грн. та у бік зменшення обсягу та вартості електричної енергії для врегулювання небалансів, купленої Приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «Укренерго», на 1 169,042 МВтxгод загальною вартістю 331 310,82 грн.
3. Зобов'язати Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» відновити становище Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі», яке існувало до порушення права, шляхом коригування в сторону зменшення загальних обсягів та вартості купівлі Приватним акціонерним товариством «ДТЕК Київські регіональні електромережі» електричної енергії для врегулювання небалансів до Акту-корегування (врегулювання) від 11.05.2023 №ВР/22/03-0533 до Акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 31.03.2022 № ВН/22/03-0533, Актукорегування (врегулювання) від 10.08.2022 № ВР/22/03-0533 згідно з Договором від 11.05.2019 № 0533-01041 на 2 606,839 МВтxгод, загальною вартістю 9 540 986,18 грн, в тому числі ПДВ 1 590 164,36 грн. та шляхом коригування в сторону збільшення загальних обсягів та вартості продажу Приватним акціонерним товариством «ДТЕК Київські регіональні електромережі» електричної енергії для врегулювання небалансів до Акту-корегування (врегулювання) від 11.05.2023 №ВР/22/03-0533 до Акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 31.03.2022 № ВН/22/03-0533, Актукорегування (врегулювання) від 10.08.2022 № ВР/22/03-0533 на 1 169,042 МВтxгод, загальною вартістю 331 310,82 грн, в тому числі ПДВ 55 218,47 грн.
4. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (01032, м.Київ, вул.Симона Петлюри, буд.25, ЄДРПОУ 00100227) на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» (04136, м.Київ, вул.Стеценка, буд. 1 А, ЄДРПОУ 23243188) 9 872 297 грн та судовий збір в сумі 123 312,36 грн.
5. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
6. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення буде складено та підписано 16.12.2025.
Суддя В.В. Князьков