ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
15.12.2025Справа № 910/6715/25
За заявою Державного підприємства "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ"
про відстрочення виконання судового рішення
у справі № 910/6715/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УПРАВЛІННЯ БАГАТОПРОФІЛЬНИМИ КОМЕРЦІЙНИМИ АКТИВАМИ"
до Державного підприємства "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ"
про стягнення 711 761,51 грн
Суддя О.В. Гумега
секретар судового засідання
О.Ю. Мороз
Представники:
від позивача (стягувача): Штабовенко Д.В.;
від відповідача (боржника): Олійник Н.А.
На розгляді Господарського суду міста Києва перебувала справа № 910/6715/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УПРАВЛІННЯ БАГАТОПРОФІЛЬНИМИ КОМЕРЦІЙНИМИ АКТИВАМИ" (далі - позивач, ТОВ "УБКА") до Державного підприємства "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" (далі - відповідач, ДП "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ") про стягнення заборгованості у загальній сумі 711 761,51грн, з яких: 701 542,54 грн основного боргу, 7 317,57 грн інфляційних втрат, 2 901,40 грн 3% річних.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.08.2025 у справі №910/6715/25 позов задоволено частково. Стягнуто з ДП "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" на користь ТОВ "УБКА" 623 978,94 грн основного боргу; 2 715,68 грн 3% річних та 7 317,57 грн інфляційних втрат, 7 608,14 грн судового збору, 5 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. В іншій частині позову відмовлено.
14.11.2025 до суду від відповідача надійшла заява, відповідно до якої відповідач просить суд відстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 14.08.2025 у справі № 910/6715/25 на термін один рік з моменту ухвалення рішення.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.11.2025 відкладено вирішення питання про прийняття до розгляду заяви ДП "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" про відстрочку виконання рішення суду до набрання рішенням Господарського суду міста Києва від 14.08.2025 у справі №910/6715/25 законної сили.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2025 у справі № 910/6715/25 апеляційну скаргу Державного підприємства "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 14.08.2025 у справі №910/6715/25 залишено без змін.
01.12.2025 матеріали справи №910/6715/25 надійшли до Господарського суду міста Києва.
01.12.2025 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 14.08.2025 у справі № 910/6715/25, залишеного без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2025 у справі № 910/6715/25, яке набрало законної сили 04.11.2025, видано наказ.
03.12.2025 до суду від відповідача надійшла заява на виконання вимог ухвали суду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.2025 заяву Державного підприємства "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 14.08.2025 у справі №910/6715/25 прийнято до розгляду. Судове засідання для розгляду заяви призначено на 15.12.25 о 09:30 год.
05.12.2025 до суду від позивача надійшли додаткові пояснення.
05.12.2025 до суду від позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.12.2025 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "УПРАВЛІННЯ БАГАТОПРОФІЛЬНИМИ КОМЕРЦІЙНИМИ АКТИВАМИ" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції - задоволено. Постановлено проведення судових засідань у справі № 910/6715/25 здійснювати за участі представника Товариства з обмеженою відповідальністю "УПРАВЛІННЯ БАГАТОПРОФІЛЬНИМИ КОМЕРЦІЙНИМИ АКТИВАМИ" - Штабовенка Дениса Всеволодовича, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням технічних засобів за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС.
В судове засідання, призначене на 15.12.2025, з'явились представники позивача (стягувача) та відповідача (боржника).
Представник відповідача (боржника) у судовому засіданні подану ним заяву підтримав, просив суд її задовольнити та відстрочити виконання рішення у цій справі строком на один рік.
Представник позивача (стягувача) приймав участь у судовому засіданні, призначеному на 15.12.2025, в режимі відеоконференції та заперечував проти задоволення вказаної заяви.
Розглянувши заяву відповідача (боржника) та заперечення позивача (стягувача), всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, дослідивши наявні у справі докази, суд
Статтею 326 ГПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч. 1 ст. 327 ГПК України).
Частиною 1 статті 331 ГПК України встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Державне підприємство "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою про відстрочку виконання рішення, відповідно до якої відповідач просить суд відстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 14.08.2025 у справі № 910/6715/25 на один рік з моменту ухвалення рішення.
В обґрунтування наявності підстав для відстрочення виконання рішення суду відповідач, зокрема, зазначає, що:
- відсутність джерел для покриття витрат на оплату 3% річних та інфляційних втрат за договорами, укладеними на виконання спеціальних обов'язків на ринку електричної енергії;
- необхідність підтримання фіксованої ціни на електричну енергію для побутових споживачів на рівні, визначеному Положенням ПСО;
- фінансування діяльності ДП "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" лише в межах кошторису затвердженого Регулятором (ст. 65 Закону);
- відсутність вини щодо несвоєчасної оплати послуг та складний фінансовий стан ДП "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ";
- участь ДП "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ"у функціонуванні критичної сфери інфраструктури;
- надання Регулятором настанови щодо заборони нарахування та стягнення штрафних санкцій в період воєнного стану згідно з постановою НКРЕКП від 25.02.2022 № 332, істотно ускладнюють виконання рішення.
Враховуючи вказані вище обставини, заявник стверджує, що примусове виконання рішення суду у даній справі може призвести до негативних наслідків як для ДП "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ", так і для енергетичного сектора країни в цілому, в той час як надання відповідачу відстрочки виконання рішення дозволить відновити баланс інтересів для обох сторін.
Відповідно до частин 3, 4, 5 статті 331 ГПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (ч. 5 ст. 331 ГПК України).
Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.
Підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк.
Вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Відстрочення виконання судового рішення є правом суду, а не його обов'язком, а обґрунтування пов'язаних з цим обставин та подання доказів, які свідчать про наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, покладається на зацікавлену особу.
Оскільки ГПК України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, то суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами норм ГПК України.
Проаналізувавши наведені у заяві про відстрочення виконання рішення у справі № 910/6715/25 мотиви та надані відповідачем докази, надавши оцінку всім аргументам представників сторін, суд дійшов висновку, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів, які б підтвердили неможливість виконання рішення Господарського суду міста Києва від 14.08.2025 у справі № 910/6715/25 та не доведено суду винятковості обставин, що унеможливлюють виконання даного рішення суду.
Згідно з частиною 2 статті 11 ГПК України суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною 4 наведеної статті ГПК України визначено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї (далі - Конвенція), згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося, на шкоду одній із сторін.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України", заява № 60750/00, зазначено, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина "судового розгляду".
Суд зазначає, що положеннями п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 326 ГПК України закріплено принцип обов'язковості рішень суду, згідно із яким судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковим на всій території України. Відповідно до ч. 2 ст. 326 ГПК України невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012 виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. У рішенні Конституційного Суду України від 25.04.2012 у справі №11-рп/2012 зазначено, що невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.
У зв'язку з тим, що відстрочка та розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача, при їх наданні суди, в цілях вирішення питання про можливість їх надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення.
Судом враховано, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини, за певних обставин затримка з виконання судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції права (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Іммобільяре Саффі проти Італії", № 22774/93, п. 74), а також судом взято до уваги те, що існування заборгованості, підтверджене обов'язковими та такими, що підлягають виконанню судовими рішеннями, надає особі, на чию користь воно було винесено, "легітимні сподівання" на те, що заборгованість буде йому сплачено та така заборгованість становить "майно" цієї особи у розумінні ст. 1 Першого протоколу до Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України" від 3 квітня 2008 року, заява № 3236/03, п. 43), крім того враховано, що "державний орган або інша юридична особа не може посилатися на відсутність коштів, щоб не виплачувати борг, підтверджений судовим рішенням, у такому випадку не може прийняти аргумент Уряду, що визначає таку відсутність як "виняткові обставини" (§ 40 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Півень проти України" від 29.06.2004, заява N 56849/00).
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чіжов проти України", заява № 6962/02, зазначено, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені у статті 6 Конвенції.
З урахуванням підстав, умов та меж надання відстрочки виконання судового рішення судом встановлено, що безпідставне надання відстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника, порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно із ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд відзначає, що в даному випадку ДП "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" просить суд відстрочити виконання рішення у даній справі на один рік, проте жодним чином не обґрунтовує запропонований термін відстрочення і не надає жодних доказів на підтвердження того, що внаслідок такого відстрочення рішення суду у даній справі буде виконане.
Долучені ДП "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" до заяви про відстрочення виконання рішення у справі № 910/6715/25 докази не можуть підтверджувати обставини реальності виконання рішення суду у даній справі після закінчення терміну, на який Державне підприємство "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" просило відстрочити його.
Таким чином, з огляду на наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, встановлені судом обставини та з урахуванням принципів розумності та справедливості, балансу інтересів сторін та права на справедливий судовий розгляд, яке може бути порушене у випадку довготривалого невиконання рішення суду, а також те, що рішення суду є обов'язковим до виконання та має бути виконане, суд не вбачає правових підстав для відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 14.08.2025 у справі № 910/6715/25, залишеного без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2025 у справі № 910/6715/25.
Керуючись ст. 233, 234, 235, 331 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1. У задоволенні заяви Державного підприємства "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" про відстрочку виконання рішення суду у справі № 910/6715/25 відмовити.
Повну ухвалу складено 16.12.2025.
Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 235 ГПК України.
Ухвала може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст. 253-259 ГПК України, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Оксана ГУМЕГА