ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
15.12.2025Справа № 910/9689/25
Господарський суд міста Києва у складі: головуючого судді Блажівської О.Є. розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КУЗЬМА СКРЯБІН» про ухвалення додаткового рішення у справі №910/9689/25
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «МУН РЕКОРДС» (03087, місто Київ, вул. Джохара Дудаєва/Міцкевича, буд. 9/9; код ЄДРПОУ 36883133)
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «КУЗЬМА СКРЯБІН» (03110, місто Київ, вул. Олексіївська, буд. 3; код ЄДРПОУ 40413819)
про захист авторського права і суміжних прав, стягнення компенсації за порушення майнових авторських прав у розмірі 605 600, 00 грн., -
без виклику сторін,
До Господарського суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «МУН РЕКОРДС» з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «КУЗЬМА СКРЯБІН» про стягнення компенсації за порушення майнових авторських прав в розмірі 605 600,00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.08.2025 залишено без руху позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «МУН РЕКОРДС». Надано позивачу строк для усунення недоліків, який становить п'ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
18.08.2025 через систему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «МУН РЕКОРДС» надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 24.09.2025.
10.09.2025 через систему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «КУЗЬМА СКРЯБІН» надійшов відзив на позовну заяву.
16.09.2025 через систему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «МУН РЕКОРДС» надійшла відповідь на відзив.
22.09.2025 через систему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «КУЗЬМА СКРЯБІН» надійшли заперечення на відповідь на відзив.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.09.2025 підготовче засідання у справі № 910/9689/25 призначено на 29.10.2025.
30.09.2025 через систему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «КУЗЬМА СКРЯБІН» надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.10.2025 заяву Семеній Юлії Миколаївни про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено. Забезпечено участь представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «КУЗЬМА СКРЯБІН», - Семеній Юлії Миколаївни у розгляді справи №910/9689/25 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в підсистемі Електронний суд (адреса електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 , тел. НОМЕР_1 ).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.10.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Розгляд справи по суті призначено на 26.11.25.
25.11.2025 через систему «Електронний суд» від Товариство з обмеженою відповідальністю «МУН РЕКОРДС» надійшло клопотання про долучення доказів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.11.2025 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «МУН РЕКОРДС» про долучення доказів у справі №910/9689/25 від 26.11.2025 задоволено. Поновлено строк Товариству з обмеженою відповідальністю «МУН РЕКОРДС» на подання доказів у справі. Долучено до матеріалів справи копії документів згідно з додатками до клопотання про долучення доказів від 26.11.2025.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.11.2025 у задоволенні позову Товариство з обмеженою відповідальністю «МУН РЕКОРДС» відмовлено повністю.
01.12.2025 через систему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «КУЗЬМА СКРЯБІН» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі №910/9689/25.
05.12.205 через систему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «МУН РЕКОРДС» надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.
До Господарського суду міста Києва 01.12.2025 через систему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «КУЗЬМА СКРЯБІН» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі №910/9689/25.
Дану заяву представник відповідача (Товариство з обмеженою відповідальністю «КУЗЬМА СКРЯБІН) обґрунтовує наступним.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 26.11.2025 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Мун Рекордс" було відмовлено повністю.
Між Відповідачем, як Клієнтом, та Адвокатським об'єднанням "Юридична фірма "Астерс" (далі - "Фірма") був укладений договір № 3627 - 2021 про надання правової допомоги від 07.05.2021 відповідно до якого, Фірма зобов'язується здійснити захист, представництво, а також надати Клієнтові інші види юридичних послуг та правової (правничої) допомоги щодо нього та/або будь-яких вказаних ним осіб (надалі - "Послуги") відповідно до його завдань та на умовах Договору, а Клієнт зобов'язується прийняти та оплатити надані Послуги.
Відповідно до пункту 6.2 Договору, розмір грошового гонорару Фірми за Послуги визначається, виходячи з фактичної кількості часу, витраченого фахівцями Фірми, та їх погодинних ставок. Пунктами 6.7 та 6.8 Договору передбачається, що Клієнт сплачуватиме належні суми згідно виставлених Фірмою рахунків. Сума Договору складає суму виставлених Фірмою рахунків за Послуги. Відразу після оплати рахунку Фірма направляє Відповідачу Акт приймання-передачі Послуг.
На виконання умов Договору, Відповідачем було сплачено 66 960,00 грн за надання Фірмою правової допомоги в межах розгляду судової справи №910/9689/25 відповідно до виставленого рахунку № 12.25- 001.3627 від 01.12.2025, що підтверджується платіжною інструкцією № 1699 щодо оплати Рахунку та Актом прийому-передачі наданих Послуг № 12.25-001.3627.
Так, за період розгляду справи № 910/9689/25 з 26.08.2025 по 26.11.2025, представником Відповідача, адвокатом Фірми Семеній Ю.М., було витрачено 12,40 год. на надання наступних послуг, що підтверджується детальним описом виконаних робіт (звітом про надану правничу допомогу): 1. Перегляд і попередній аналіз позову щодо порушення прав на ремікси та стягнення компенсації - 1,20 год.; 2. Робота над відзивом на позов щодо порушення авторських прав та стягнення компенсації - 2,80 год.; 3. Пошук судової практики стосовно порушення авторського права, стягнення компенсації - 1,40 год.; 4. Фіналізація відзиву на позов щодо порушення авторських прав та стягнення компенсації - 0,70 год.; 5. Ознайомлення і аналіз відповіді ТОВ "Мун Рекордс" на відзив - 0,80 год.; 6. Підготовка заперечень на відповідь на відзив - 2,20 год.; 7. Підготовка заяви про участь у судовому засідання у режимі ВКЗ; подача через електронний кабінет - 0,50 год.; 8. Підготовка до судового засідання, участь у судовому засіданні у справі - 1,30 год.; 9. Підготовка до судового засідання, участь у судовому засіданні у справі - 1,50 год.
Відтак, з огляду на відмову у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Мун Рекордс" та понесені Відповідачем витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 66 960,00 грн, представник відповідача просить суд стягнути з позивача витрати на професійну правничу допомогу у сумі 66 960,00 грн.
Представником позивача (Товариство з обмеженою відповідальністю «МУН РЕКОРДС») 05.12.205 через систему «Електронний суд» подано клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.
Представник позивача зазначає, що представник відповідача додав до заяви звіт про надану правничої допомоги, який не містить дати його складання, та зазначено «Ставка для справи № 910/9689/25: 4500,00 грн./година». При цьому, як зазначає представник позивача, цей звіт не містить дати його складання, що ставить під сумнів його достовірність. Також, цей звіт не містить посилання на договір, на який посилається представник відповідача у поданій заяві (Договір № 3627 - 2021 про надання правової допомоги від 07.05.2021), що також свідчить про його неналежність як доказу. При цьому, зазначена вартість послуг 4500,00 грн./година жодним чином не корелюється з положеннями цього договору, в п.6.2. якого зазначено, що Якщо інше письмово не визначено відповідним Завданням, розмір грошового гонорару Фірми за Послуги (надалі - "Винагорода") визначається, виходячи з фактичної кількості часу, витраченого фахівцями Фірми, та їх погодинних ставок.
Також, представник позивача зазначає, що заявником у заяві не зазначено, виходячи з яких положень договору № 3627 - 2021 у звіті про надання правової допомоги зазначено ставку для справи № 910/9689/25: 4500,00 грн./година.
Крім того, представник позивача вказує, що відповідно до сталої практики ВС та відповідних роз'яснень, зазначені у звіті п.1 Перегляд і попередній аналіз позову щодо порушення прав на ремікси та стягнення компенсації - 1,20 год.; та п.3 Пошук судової практики стосовно порушення авторського права, стягнення компенсації - 1,40 год.; охоплюються підготовкою відзиву у справі, яка визначена у п.2 звіту Робота над відзивом на позов щодо порушення авторських прав та стягнення компенсації - 2,80 год.
Щодо п.4 Фіналізація відзиву на позов щодо порушення авторських прав та стягнення компенсації - 0,70 год., то з цього формулювання не вбачається можливості зрозуміти що мається на увазі під поняттям «фіналізації» та яке значення це поняття має для підготовки процесуального документу. Тому цей пункт на думку представнкиа позивача так само охоплюється підготовкою відзиву і не підлягає врахуванню судом.
Аналогічно п.5 Ознайомлення і аналіз відповіді ТОВ "Мун Рекордс" на відзив - 0,80 год.; охоплюється п.6 Підготовка заперечень на відповідь на відзив - 2,20 год., тому не підлягає врахуванню.
Щодо п.7 Підготовка заяви про участь у судовому засідання у режимі ВКЗ; подача через електронний кабінет - 0,50 год.; то це питання також охоплюється участю у судовому засіданні, яке зазначене у п. 8 звіту, та не може впливати на збільшення вартості послуг, оскільки формат участі у засіданні залежить від бажання адвоката, а не необхідності представництва інтересів клієнта в той чи інший спосіб.
Крім того, представник позивача звертає увагу, що у випадку якщо сторона з поважних причин до закінчення судових дебатів не могла подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, та подає ці докази разом з відповідною заявою після прийняття рішення по суті позовних вимог, то така сторона повинна обґрунтувати поважність причин не подання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справі; у разі відсутності обґрунтування поважних причин чи їх неповажності суд відмовляє в задоволенні заяви про стягнення витрат. Проте, як зазначає представник позивача, представник відповідача не надав обґрунтування поважності причин неподання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справі, у зв'язку із цим у задоволенні його клопотання про стягнення витрат на правову допомогу має бути відмовлено.
Також, представником відповідача Семеній Ю.М. до заяви долучено копію довіреності відповідача від 01.05.2025 та довідку АО "ЮРИДИЧНА ФІРМА "АСТЕРС" від 01.12.2025 №381, відповідно до якої вона там працює та займає посаду адвоката. Разом з цим, представником позивача не надано документів на підтвердження того, що вона є адвокатом, які визначені Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» - свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, посвідчення адвоката України, ордера про надання правничої допомоги, виданого у відповідності до «Положення про ордер на надання правничої допомоги», затвердженого рішенням НААУ від 12.04.2019 № 41. Представник Позивача наголошує на тому, що додані представником відповідача довіреність та довідка АО "ЮРИДИЧНА ФІРМА "АСТЕРС" від 01.12.2025 №381 не підтверджують повноваження представника відповідача Семеній Ю.М. у справі саме як адвоката. Окрім того, у наданій представником відповідача довіреності від 01.05.2025 на представництво інтересів не вказано, що вона видана Семеній Юлії Миколаївні саме як адвокату та працівнику АО "ЮРИДИЧНА ФІРМА "АСТЕРС", з яким у відповідача наявні договірні відносини та якому відповідач сплатив кошти за надання правової допомоги, які відповідач хоче покласти на позивача, про що була подана відповідна заява.
Таким чином, представник позивач вважає заяву позивача необґрунтованою, а заявлені відповідачем витрати на правничу допомогу такими, що є завищеними та неспівмірними із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову, а тому просить у задоволенні заяви представника відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 66 960,00 грн відмовити.
Розглядаючи заяву представника відповідача (Товариства з обмеженою відповідальністю «КУЗЬМА СКРЯБІН») про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу при ухваленні додаткового рішення по справі, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Частиною другою ст. 244 ГПК України встановлено, що заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи (ч. 3 ст. 244 ГПК України).
Статтею 221 ГПК України визначено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Відповідно вищезазначеним приписам Господарського процесуального кодексу України, у випадку, визначеному частиною третьою ст. 244 ГПК України, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. Частиною другою цієї статті визначено, що суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
Так, до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з частинами 2 статті 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним з: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 ГПК України).
За приписами ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи (до яких у тому числі відносяться й витрати на професійну правничу допомогу), покладаються: у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно зі статтею 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Частиною першою статті 124 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору (частина друга статті 124 Господарського процесуального кодексу України).
Зазначене положення забезпечує дотримання принципу змагальності, відповідно до якого учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, та крім того, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Разом з цим, Суд зазначає, що практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (надання послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК).
Вказана правова позиція зазначена у постанові Верховного Суду від 29 січня 2025 року у справі № 922/1500/24.
Застосування відповідних положень статті 124 Господарського процесуального кодексу України належить до дискреційних повноважень суду та вирішується ним у кожному конкретному випадку з урахуванням встановлених обставин кожної справи, а також інших чинників. Наведена норма надає суду право у разі невиконання стороною обов'язку подати попередній розрахунок судових витрат відмовити у їх відшкодуванні, за винятком суми сплаченого стороною судового збору.
Поряд з цим, згідно з вимогами частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 зазначено, що «відмова у відшкодуванні витрат на правову допомогу є правом суду, а не обов'язком, реалізація якого є наслідком доведення стороною обставин того, що неподання іншою стороною попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які ця особа понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, порушило принцип змагальності та завадило стороні спору належним чином висловити свої міркування щодо їх обґрунтованості та співмірності заявлених до стягнення витрат».
При цьому суд зазначає, що подання попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, забезпечує можливість іншій стороні належним чином підготуватися до спростування витрат, які вона вважає необґрунтованими та доводити неспівмірність таких витрат, заявивши клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, відповідно, забезпечує дотримання принципу змагальності. Крім того, попереднє визначення суми судових витрат надає можливість судам у визначених законом випадках здійснювати забезпечення судових витрат та своєчасно (під час прийняття рішення по справі) здійснювати розподіл судових витрат.
З огляду на викладене, відмова у відшкодуванні витрат на правову допомогу є правом суду, а не обов'язком, реалізація якого є наслідком доведення стороною обставин того, що неподання іншою стороною попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які ця особа понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, порушило принцип змагальності та завадило стороні спору належним чином висловити свої міркування щодо їх обґрунтованості та співмірності заявлених до стягнення витрат.
Такі висновки щодо застосування частини другої статті 124 Господарського процесуального кодексу України викладені у постановах Верховного Суду від 12.12.2019 у справі №922/1897/18, від 24.12.2019 у справі №909/359/19, від 13.02.2020 у справі №911/2686/18, від 19.02.2020 у справі №910/16223/18, від 21.05.2020 у справі №922/2167/19, від 10.12.2020 у справі №922/3812/19, від 31.03.2021 №916/2087/18, від 22.06.2023 у справі №912/164/20, від 29.08.2023 у справі №911/174/22, від 13.06.2023 у справі №923/515/21, від 28.11.2023 у справі №947/21726/20, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21, постанові Верховного Суду від 08.02.2024 у справі №295/3068/20. Судова практика є сталою та послідовною.
Тобто, застосування відповідних положень ст.124 ГПК належить до дискреційних повноважень суду та вирішується ним у кожному конкретному випадку з урахуванням встановлених обставин справи, а також інших чинників.
Суд відхиляє заперечення представника позивача стосовно пропуску відповідачем строку на подання доказів вказаних витрат, оскільки із протоколу судового засідання від 26.11.2025 (день ухвалення судового рішення) вбачається, що представник відповідача зазначив, що витрати на професійну правничу допомогу будуть заявлені відповідно до приписів ГПК України та 01.12.2025 подав заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій надав докази понесення витрат на правничу допомогу. Отже відповідач дотримав відповідний процесуальний строк.
У своїй заяві про розподіл судових витрат представник відповідача (Товариство з обмеженою відповідальністю «КУЗЬМА СКРЯБІН») просить суд стягнути на його користь з позивача (Товариство з обмеженою відповідальністю «МУН РЕКОРДС») витрати на професійну правничу допомогу у сумі 66 960, 00 грн.
Так, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 66 960, 00 грн до заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу було додано копії наступних документів: Довіреність від 01.05.2025; Договору про надання правової допомоги №3627-2021 від 07.05.2021; довідки директора Адвокатського об'єднання «Юридична фірма «Астерс» вих. №381 від 01.12.2025; звіту про надану правничу допомогу у справі №910/9689/25; рахунок згідно Договору про надання правової допомоги №3627-2021 від 07.05.2021; Акт №12.25-001.3627 прийому-передачі наданих послуг згідно Договору про надання правової допомоги №3627-2021 від 07.05.2021 до рахунку №12.25-001.3627 від 01.12.2025; платіжна інструкція №1699 від 01.12.2025.
Наведені вище докази суд вважає достатніми для підтвердження факту понесення відповідачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
Відповідно до матеріалів справи встановлено, що 07.05.2021 між Адвокатським об'єднанням «Юридична фірма «Астерс» (далі - Фірма) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кузьма Скрябін» (далі - Клієнт) було укладено Договір про надання правової допомоги №3627-2021, згідно п. 1.1 якого фірма зобов'язується здійснити захист, представництво, а також надати Клієнтові інші види юридичних послуг та правової (правничої) допомоги щодо нього та/або будь-яких вказаних ним осіб (далі - Послуги) відповідно до його завдань (далі - Завдання) та на умовах Договору, а Клієнт зобов'язується прийняти та оплатити надані Послуги.
Відповідно до пункту 6.2 Договору, розмір грошового гонорару Фірми за Послуги визначається, виходячи з фактичної кількості часу, витраченого фахівцями Фірми, та їх погодинних ставок.
Пунктами 6.7 та 6.8 Договору передбачається, що Клієнт сплачуватиме належні суми згідно виставлених Фірмою рахунків. Сума Договору складає суму виставлених Фірмою рахунків за Послуги. Відразу після оплати рахунку Фірма направляє Відповідачу Акт приймання-передачі Послуг.
Договір вступає в дію з моменту його підписання Сторонами і діє до повного виконання Сторонами своїх обов'язків за Договором (п. 2.1 Договору).
Відповідно до Акту прийому-передачі наданих Послуг № 12.25-001.3627, який підписаний сторонами та скріплений печатками, на підтвердження того, що на запит Клієнта Фірмою була дійсно надана правнича допомога; сторони підтверджують, що Клієнт прийняв правничу допомогу в повному обсязі і не має претензій відносно якості наданої правничої допомоги; загальна сума винагороди Фірми складає 66 960, 00 грн (ПДВ 20 % - 11 160 грн); цим клієнт приймає надану правничу допомогу за відповідним рахунком.
Згідно звіту про надану правничу допомогу у господарській справі №910/9689/25, адвокатом Семеній Ю.М. надана наступна правнича допомога:1. Перегляд і попередній аналіз позову щодо порушення прав на ремікси та стягнення компенсації - 1,20 год.; 2. Робота над відзивом на позов щодо порушення авторських прав та стягнення компенсації - 2,80 год.; 3. Пошук судової практики стосовно порушення авторського права, стягнення компенсації - 1,40 год.; 4. Фіналізація відзиву на позов щодо порушення авторських прав та стягнення компенсації - 0,70 год.; 5. Ознайомлення і аналіз відповіді ТОВ "Мун Рекордс" на відзив - 0,80 год.; 6. Підготовка заперечень на відповідь на відзив - 2,20 год.; 7. Підготовка заяви про участь у судовому засідання у режимі ВКЗ; подача через електронний кабінет - 0,50 год.; 8. Підготовка до судового засідання, участь у судовому засіданні у справі - 1,30 год.; 9. Підготовка до судового засідання, участь у судовому засіданні у справі - 1,50 год, а всього оплачуваних годин 12, 40; всього до сплати з ПДВ - 66 960 грн.
На виконання умов Договору, Відповідачем було сплачено 66 960,00 грн за надання Фірмою правової допомоги в межах розгляду судової справи №910/9689/25 відповідно до виставленого рахунку № 12.25- 001.3627 від 01.12.2025, що підтверджується платіжною інструкцією № 1699 щодо оплати Рахунку та Актом прийому-передачі наданих Послуг № 12.25-001.3627.
Послуги надавались адвокатом Семеній Юлією Миколаївною, яка діє на підставі Договору про надання правничої допомоги №3627-2021 від 07.05.2021.
Згідно з абз. 1 частини 1 статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
За змістом ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Системний аналіз наведених вище норм законодавства дозволяє зробити такі висновки:
(1) договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені у частині другій статті 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»);
(2) за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України;
(3) як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару;
(4) адвокатський гонорар може існувати в двох формах фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв;
(5) адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як положеннями цивільного права, так і Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»;
(6) відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.
Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити із встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у п. п. 130-131 постанови від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21).
Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.
У разі погодження між адвокатом (адвокатським бюро / об'єднанням) та клієнтом фіксованого розміру гонорару такий гонорар обчислюється без прив'язки до витрат часу адвоката на надання кожної окремої послуги. Фіксований розмір гонорару не залежить від витраченого адвокатом (адвокатським бюро / об'єднанням) часу на надання правничої допомоги клієнту. Подібні висновки Верховного Суду містяться у постанові від 19.11.2021 у справі № 910/4317/21.
Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 зауважила, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо. Схожа правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.
Відповідно до ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): подання заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.
3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).
Так, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четверта статті 126 ГПК України).
Відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Разом з тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).
Водночас, за змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).
У розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.
Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене у ч. 4 ст. 129 ГПК України.
Разом з тим, у частині 5 наведеної норми визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, визначені також положеннями ч. ч. 6, 7 та 9 ст. 129 ГПК України.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч. ч. 5 та 6 ст. 126 ГПК України).
У постанові Верховного Суду від 25.07.2019 у справі №904/66/18 зазначено, що у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині ч. 4 ст. 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.
Разом з тим, колегія суддів у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.02.2025 у справі № 922/2830/23 звертає увагу на те, що слід розділяти поняття "зменшення судових витрат" та "розподіл судових витрат".
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України. Проте, у ч. 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Відповідно до Акту прийому-передачі наданих Послуг № 12.25-001.3627, який підписаний сторонами та скріплений печатками, на підтвердження того, що на запит Клієнта Фірмою була дійсно надана правнича допомога; сторони підтверджують, що Клієнт прийняв правничу допомогу в повному обсязі і не має претензій відносно якості наданої правничої допомоги; загальна сума винагороди Фірми складає 66 960, 00 грн (ПДВ 20 % - 11 160 грн); цим клієнт приймає надану правничу допомогу за відповідним рахунком.
Згідно звіту про надану правничу допомогу у господарській справі №910/9689/25, адвокатом Семеній Ю.М. надана наступна правнича допомога: 1. Перегляд і попередній аналіз позову щодо порушення прав на ремікси та стягнення компенсації - 1,20 год.; 2. Робота над відзивом на позов щодо порушення авторських прав та стягнення компенсації - 2,80 год.; 3. Пошук судової практики стосовно порушення авторського права, стягнення компенсації - 1,40 год.; 4. Фіналізація відзиву на позов щодо порушення авторських прав та стягнення компенсації - 0,70 год.; 5. Ознайомлення і аналіз відповіді ТОВ "Мун Рекордс" на відзив - 0,80 год.; 6. Підготовка заперечень на відповідь на відзив - 2,20 год.; 7. Підготовка заяви про участь у судовому засідання у режимі ВКЗ; подача через електронний кабінет - 0,50 год.; 8. Підготовка до судового засідання, участь у судовому засіданні у справі - 1,30 год.; 9. Підготовка до судового засідання, участь у судовому засіданні у справі - 1,50 год, а всього оплачуваних годин 12, 40; всього до сплати з ПДВ - 66 960 грн.
На виконання умов Договору, Відповідачем було сплачено 66 960,00 грн за надання Фірмою правової допомоги в межах розгляду судової справи №910/9689/25 відповідно до виставленого рахунку № 12.25- 001.3627 від 01.12.2025, що підтверджується платіжною інструкцією № 1699 щодо оплати Рахунку та Актом прийому-передачі наданих Послуг № 12.25-001.3627.
Отже, наданими доказами у сукупності підтверджується надання позивачу послуг на загальну суму 66 960 грн.
Позивач (Товариство з обмеженою відповідальністю «МУН РЕКОРДС») у клопотанні про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами просить відмовити у задоволенні заявленої адвокатом ТОВ «Кузьма Скрябін» вимоги про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу виходячи з наступного: заявлені відповідачем витрати на правничу допомогу такими, що є завищеними та неспівмірними із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову.
Також, позивач зазначає, що представником відповідача не надано документів на підтвердження того, що вона є адвокатом, які визначені в Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Також, додана представником відповідача довіреність та довідка АО «Юридична фірма «Астерс» від 01.12.2025№381 не підтверджують повноваження представника відповідача Семеній Ю.М. як адвоката у справі.
Суд, дослідивши надані відповідачем докази на підтвердження факту понесення витрат на професійну правничу допомогу, а також заперечення позивача, вважає за можливе зменшити розмір таких витрат.
Щодо заперечень представника позивача про те, що представником відповідача не надано документів на підтвердження того, що вона є адвокатом, які визначені в Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», то суд зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та з Єдиного реєстру адвокатів України, Семеній Юлія Миколаївна є адвокатом.
Свідоцтво серії № 2239 від 23.06.2005, видане на підставі рішення Київської міської КДКА, підтверджує право Семеній Юлія Миколаївна на заняття адвокатською діяльністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, можуть бути:
1) договір про надання правничої допомоги;
2) довіреність;
3) ордер;
4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги.
За нормами цивільного законодавства представництвом є правовідносини, в яких одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства [частини перша та третя статті 237 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України)].
Представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Представництво за довіреністю може ґрунтуватися на акті органу юридичної особи (частини перша та друга статті 244 ЦК України).
Так, за частинами першою та другою статті 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Частинами першою, другою статті 58 ГПК України визначено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
В матеріалах справи наявна довіреність видана 01.05.2025, про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Кузьма Скрябін» в особі директора Зубрій Л.В., яка діє на основі Статуту, призначає Семеній Юлію Миколаївну, адвоката, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №2239 від 23.06.2005, бути належним чином та у повній мірі уповноваженим Довірителем діяти у якості його представника.
Відповідно до ч. 4 ст. 60 ГПК України Повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів:
1) довіреністю;
2) ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність";
3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".
Стаття 131-2 Конституції України визначає, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.
Тлумачення наведених норм дає підстави для висновку, що повноваження адвоката як представника сторін та інших учасників справи можуть бути підтверджені будь-яким з наведених у частині четвертій статті 60 ГПК України документів: довіреністю, ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".
Відтак, на підставі положень ст. 60 ГПК України, ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", суд визнав наявність в матеріалах справи чинної та належно оформленої довіреності, доданої до заяви про ухвалення додаткового рішення у справі №910/9689/25 достатнім підтвердженням повноважень представника, що не передбачає обов'язку заявника долучати до заяви інші документи (Такий висновок зробив Касаційний господарський суд у складі Верховного суду 27.03.2019 у справі № 904/4098/18).
Згідно матеріалів справи, адвокатом відповідача під час розгляду справи надано такі послуги: 1. Перегляд і попередній аналіз позову щодо порушення прав на ремікси та стягнення компенсації - 1,20 год.; 2. Робота над відзивом на позов щодо порушення авторських прав та стягнення компенсації - 2,80 год.; 3. Пошук судової практики стосовно порушення авторського права, стягнення компенсації - 1,40 год.; 4. Фіналізація відзиву на позов щодо порушення авторських прав та стягнення компенсації - 0,70 год.; 5. Ознайомлення і аналіз відповіді ТОВ "Мун Рекордс" на відзив - 0,80 год.; 6. Підготовка заперечень на відповідь на відзив - 2,20 год.; 7. Підготовка заяви про участь у судовому засідання у режимі ВКЗ; подача через електронний кабінет - 0,50 год.; 8. Підготовка до судового засідання, участь у судовому засіданні у справі - 1,30 год.; 9. Підготовка до судового засідання, участь у судовому засіданні у справі - 1,50 год, а всього оплачуваних годин 12, 40; всього до сплати з ПДВ - 66 960 грн.
Так, зокрема, як вбачається з копії звіту про надану правничу допомогу, адвокатом було, зокрема надано послуги з: переглядом і попереднім аналізом позову щодо порушення прав на ремікси та стягнення компенсації, пошуком судової практики стосовно порушення авторського права, стягнення компенсації, фіналізація відзиву на позов щодо порушення авторських прав та стягнення компенсації, ознайомлення і аналіз відповіді на відзив, підготовка заперечень на відповідь на відзив.
Разом з тим, суд зазначає, що фактично підготовка відзиву на позовну заяву по суті включає вже в себе розробку перегляду і попереднього аналізу позову щодо порушення прав на ремікси та стягнення компенсації, пошук судової практики стосовно порушення авторського права, стягнення компенсації, фіналізація відзиву на позов щодо порушення авторських прав та стягнення компенсації. Також ознайомлення і аналіз відповіді на відзив охоплюється підготовкою заперечень на відповідь на відзив, а тому суд погоджується з доводами представника позивача про те, зазначені у звіті роботи охоплюються підготовкою відзиву у справі та запереченнями на відповідь на відзив.
Суд зазначає, що складність виконаних адвокатом позивача робіт (наданих послуг) зі складання процесуальних документів, зокрема підготовки заяви про участь у судовому засіданні у режимі ВКЗ; подача через електронний кабінет не є співмірною із заявленим витраченим часом адвоката у даній справі.
Відповідно до поданого звіту вбачається, що підготовка до судового засідання, участь у судовому засіданні у справі складає: 1, 30 год та 1, 50 год відповідно.
Суд зазначає, що підготовче засідання 29.10.2025 тривало з 12:40 до 12:54.
26.11.2025 судове засідання тривало з 13:24 до 14:12.
Відтак, враховуючи тривалість судових засідань, а також те, що судові засідання відбувалися в режимі відеоконфенції, заявлений витрачений час є непропорційним зі складністю справи та не відповідає принципу співмірності.
Суд звертає увагу, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (див. постанову Верховного Суду від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17).
Аналіз змісту описаних робіт в звіті про надану правничу допомогу свідчить, що адвокат відповідача визначив лише один критерій для визначення суми, яка підлягає до сплати - погодинну оплату. Разом з тим заявник не обґрунтував розміру заявленої суми до стягнення з урахуванням того, що такі витрати є не лише фактичними, але й розумними у своєму розмірі та неминучими.
Отже, обґрунтованими та доведеними суд вважає послуги за складання відзиву на позовну заву та підготовки заперечень на відповідь на відзив та участь у судових засіданнях в режимі відеоконференії. Водночас, суд враховує, що витрати мають відповідати критеріям розумності, пропорційності та справедливості.
При цьому суд враховує, що ця справа не є складною та об'ємною, не потребує дослідження великої кількості доказів, розрахунки суми боргу та відповідних нарахувань не є складними, судова практика з аналогічних справ є сталою, адже подібні судові спори неодноразово переглядались Верховним Судом.
Враховуючи викладене та беручи до уваги час на підготовку матеріалів до судового засідання, складність юридичної кваліфікації правовідносин у справі, суд зазначає, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 66 960, 00 грн є неспівмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт та ціною позову, розмір заявлених до стягнення із позивача у даній справі витрат на правничу допомогу є завищеним та не відповідає критерію розумності, а також надані представником відповідача документи на підтвердження розміру понесених ним витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію, зокрема, розумної необхідності таких витрат, а також складності справи.
Суд вважає за необхідне відзначити, що керуючись принципом розумності, враховуючи заперечення представника позивача, суд дійшов висновку про неспівмірність заявлених представником відповідача витрат на послуги адвоката із складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а тому обґрунтованим розміром таких витрат є 13 392 грн 00 коп.
Згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини у справі "Баришевський проти України", "Двойних проти України", заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України" (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).
З огляду на вищенаведене, враховуючи положення ст. 126, 129 ГПК України та оцінивши подані заявником докази у підтвердження понесених ним витрат, виходячи із критеріїв реальності та розумності таких витрат, їх обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «КУЗЬМА СКРЯБІН».
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 221, 233, 237, 238, 240, 241, 242, 244, 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КУЗЬМА СКРЯБІН» від 01.12.2025 про ухвалення додаткового рішення у справі №910/9689/25 - задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю «МУН РЕКОРДС» (03087, місто Київ, вул. Джохара Дудаєва/Міцкевича, буд. 9/9; код ЄДРПОУ 36883133) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КУЗЬМА СКРЯБІН» (03110, місто Київ, вул. Олексіївська, буд. 3; код ЄДРПОУ 40413819) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 13 392 (тринадцять тисяч триста дев'яносто дві) грн 00 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
4. В іншій частині заяви - відмовити.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду відповідно до приписів Господарського процесуального кодексу України.
Додаткове рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку та строки відповідно до приписів статей 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Оксана БЛАЖІВСЬКА