ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
04.12.2025Справа № 910/13034/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., за участі секретаря судового засідання Саруханян Д.С., розглянувши за правилами загального позовного провадження матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВС-Факторинг"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Клеа Спорт 2"
про стягнення 847631,35 грн.
за участі представників:
від позивача: Свірєпова А.В.
від відповідача: не з'явився,
Товариство з обмеженою відповідальністю "ВВС-Факторинг" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Клеа Спорт 2" про стягнення заборгованості за договором про консультування з питань комерційної діяльності й керування № 01/21 від 04.01.2021 у розмірі 847631,35 грн., право вимоги за яким перейшло до позивача на підставі договору про надання послуг з факторингу від 01.10.2025 № 01/10.25.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Протокольною ухвалою суду від 20.11.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
У відзиві на позовну заяву відповідач указав, що визнає наявну заборгованість за договором про консультування з питань комерційної діяльності й керування від 04.01.2021 № 01/21, яка виникла через скрутне фінансове становище.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
04.01.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «КЛЕА СПОРТ 2» (надалі - Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «М ПРОФІТ» (надалі - Виконавець) укладено Договір № 01/21 про консультування з питань комерційної діяльності й керування (надалі - Договір № 01/21), предметом якого є консультування з питань комерційної діяльності й керування.
Відповідно до п. 2.1. Договору № 01/21 загальна вартість цього Договору становить 847 631,35 грн. без ПДВ.
Згідно з п. 2.3. Договору № 01/21 Замовник здійснює оплату послуг Виконавця згідно акту наданих послуг протягом 20 (двадцяти) календарних днів.
За умовами п. 5.10. Договору № 01/21 Замовник зобов'язаний приймати надані послуги та провадити розрахунки з Виконавцем, згідно розділу 2 цього Договору.
На виконання умов Договору № 01/21 Товариством з обмеженою відповідальністю «М ПРОФІТ» надані послуги на загальну суму 847 631,35 грн. згідно з актами здачі-прийняття послуг № 01/21-01 від 31.03.2021, № 01/21-02 від 30.06.2021, № 01/21-03 від 30.09.2021, що підписані обома сторонами.
Проте, відповідач свої зобов'язання за Договором від 04.01.2021 № 01/21 щодо здійснення оплати послуг на суму 847 631,35 грн. у встановлені договором строки не виконав, що призвело до виникнення заборгованості.
Надалі, 01.10.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «М ПРОФІТ» (як Клієнтом) та позивачем (як Фактором) укладено Договір про надання послуг з факторингу № 01/10.25 (надалі - Договір факторингу), відповідно до якого, Клієнт зобов'язується відступити Факторові право грошової вимоги за Договором про консультування з питань комерційної діяльності й керування № 01/21 від « 04» січня 2021 року (надалі іменується «Основний договір»), укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю «КЛЕА СПОРТ 2» (надалі іменується «Боржник») в розмірі - 847 631,35 грн. (надалі іменується «сума відступленої грошової вимоги»).
Згідно з пунктом 1.6. Договору факторингу Фактор займає місце Клієнта (як Кредитора) в зобов'язаннях, що виникли із вищезазначеного Договору відносно усіх прав Клієнта, у тому числі права одержання від Боржника сум основного боргу, відсотків, неустойок у повному обсязі.
Відповідно до п. 1.9. Договору факторингу Право грошової вимоги. Переходить до Фактора з моменту підписання цього Договору, після чого Фактор стає новим кредитором по відношенню до Боржника стосовного його Заборгованості. Разом з правом грошової вимоги Фактору переходять всі інші пов'язані з ним права в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
У пункті 1.10 Договору факторингу вказано, що з дати відступлення прав вимоги Клієнт перестає бути стороною Основного договору, а Фактор стає виключним та єдиним кредитором за відповідним Договором та набуває всіх прав за ним. Право вимоги переходить до Фактора в повному обсязі, безвідклично та без можливості зворотнього відступлення (без регресу).
Відповідно до пункту 1.11. Договору факторингу, характеристика прав, переданих Фактору Клієнтом за цим Договором: 847 631,35 грн.
З огляду на це, 01.10.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «М ПРОФІТ» та позивач повідомили відповідача про заміну сторони (кредитора) у зобов'язанні. Також, позивач просив у десятиденний строк з моменту його отримання повідомлення погасити заборгованість за Договором про консультування з питань комерційної діяльності й керування № 01/21 від 04.01.2021 у розмірі 847 631,35 грн.
Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Відповідно до статей 512, 514 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Одним із випадків відступлення права вимоги є факторинг (фінансування під відступлення права грошової вимоги).
У статті 350 Господарського кодексу України факторинг визначений як передання чи зобов'язання банку передати грошові кошти за плату в розпорядження іншої сторони, яка відступає або зобов'язується відступити банку своє право грошової вимоги до третьої сторони.
За положеннями статті 1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Таким чином, до позивача на підставі договору про надання послуг з факторингу від 01.10.2025 № 01/10.25 перейшло право вимоги до відповідача за договором про консультування з питань комерційної діяльності й керування від 04.01.2021 № 01/21.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Відповідно до частини 1 статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 903 ЦК України).
Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Судом встановлено, що відповідач свої зобов'язання за Договором про консультування з питань комерційної діяльності й керування № 01/21 від 04.01.2021 у частині оплати наданих послуг на суму 847 631,35 грн. не здійснив.
Ураховуючи викладене, оскільки сума боргу відповідача в розмірі 847 631,35 грн. підтверджена належними доказами, наявними в матеріалах справи, і останній на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовної вимоги про стягнення з відповідача вказаної суми боргу, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення (частина 2 статті 191 ГПК України).
Частина 4 статті 191 ГПК України передбачає, що в разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до частини 1 статті 130 ГПК України в разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Разом із цим, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд відповідно до статі 129 ГПК України дійшов висновку про покладення понесених позивачем витрат по сплаті судового збору на відповідача.
Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241 ГПК України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВС-Факторинг" задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Клеа Спорт 2" (02002 м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, 11, літ. А; ідентифікаційний код 43295293) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВС-Факторинг" (01010, м. Київ, пров. Бутишів, будинок 12; ідентифікаційний код 37686875) 847 631 (вісімсот сорок сім тисяч шістсот тридцять одну) грн. 35 коп. боргу, а також 12714 (дванадцять тисяч сімсот чотирнадцять) грн. 47 коп. витрат зі сплати судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повне судове рішення складено: 15.12.2025 року.
Суддя К.В. Полякова