16.12.2025 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1265/25
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Малєєвої О. В., секретар судового засідання Поп'юк Я. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу, у якій
позивач - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ІНСТАЛПЛАСТ", відповідач - ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО "РОСА-ІФ",
про стягнення 821 803,59 грн, з яких 666 765,33 грн - заборгованість за поставлений товар за договором поставки від 10.01.2023, 121 819,03 грн - інфляційні втрати, 33 219,23 грн - 3 % річних,
ухвалив таке рішення.
1. Предмет позову.
1.1. Предметом позову є вимоги про стягнення з відповідача 821 803,59 грн, з яких 666 765,33 грн - основний борг за поставлений товар за договором поставки від 10.01.2023, 121 819,03 грн - інфляційні втрати, 33 219,23 грн - 3 % річних.
2. Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.
2.1. Форма судочинства.
Згідно з ухвалою від 30.10.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, вирішив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
2.2. Повідомлення про розгляд справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 176 ГПК України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи в порядку, встановленому ст. 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог ч. 4 ст. 120 цього Кодексу. За приписами ч. 11 ст. 242 ГПК України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. За приписами п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Ухвала про відкриття провадження у справі від 30.10.2025 та ухвала - повідомлення від 27.11.2025 були внесені до АСДС та автоматично направлені в електронні кабінети сторін (в тому числі відповідача, який має зареєстрований електронний кабінет), що підтверджується довідками, сформованими в АСДС. Отже, відповідач належним чином повідомлявся про розгляд справи.
2.3. Участь у судових засіданнях.
Представники сторін в судові засідання не з'являлись.
Позивач у клопотанні від 03.11.2025 №830 (вх.№ 18244/25 від 06.11.2025) просив здійснювати розгляд справи без участі його представника за наявними матеріалами.
Представник відповідача 27.11.2025 подав клопотання від 25.11.2025 (вх.№19285/25) про ознайомлення із матеріалами справи та відкладення судового засідання.
Суд ухвалив відповідно до ч. 2 ст. 202 ГПК України відкласти судове засідання на 16.12.2025.
Представник відповідача подав клопотання від 08.12.2025 (вх.№ 40074/25) про відкладення розгляду справи у зв'язку із зайнятістю в іншому судовому процесі (справа № 346/6467/24 у Коломийському міськрайонному суді).
Суд відмовив у задоволенні цього клопотання, оскільки за приписами п. 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України суд розглядає справу за відсутності учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання.
2.4. Інші процесуальні питання.
Суд в ухвалі від 30.10.2025 відповідно до ст. 91 ГПК України зобов'язав позивача надати для огляду в судовому засіданні оригінали видаткових накладних № 1303 від 29.02.2024, № 10946 від 17.10.2023.
Позивач направив суду клопотання від 03.11.2025 № 830 (вх.№ 18244/25 від 06.11.2025), до якого долучив оригінали вказаних видаткових накладних, а також подав експрес - накладні ТОВ "Нова Пошта" № 59001040144895 та № 59001111054310. Згідно з ухвалою від 11.11.2025 суд відмовив позивачу в прийнятті до розгляду цих експрес-накладних.
3. Зміст заяв по суті справи.
3.1. Позовна заява від 28.10.2025 (вх.№ 9482/25).
Заявлені позовні вимоги мотивовані тим, що позивач на виконання договірних зобов'язань та на підставі відповідних заявок відповідача у період з вересня 2023 р. до лютого 2024 р. поставив відповідачу товар загальною вартістю 1 526 623,75 грн. Проте відповідач зобов'язання щодо оплати за отриманий товар виконав частково. Заборгованість становить 666 765,33 грн. За прострочення платежу відповідно до ст. 625 ЦК України нарахував інфляційні втрати та 3 % річних. Позовні вимоги обґрунтовує приписами ст. 11, 526, 610, 611, 612, 625, 655, 692, 712 ЦК України, ст. 193 ГК України.
3.2. Відзив на позовну заяву від 04.11.2025 (вх.№ 18363/25).
Відповідач проти позову заперечив у повному обсязі. Зазначив, що позивач не довів належними та допустимими доказами факт повного виконання своїх зобов'язань з поставки продукції. Зокрема вказує на те, що надані позивачем копії видаткових накладних № 1303 від 29.02.2024 на суму 17 252,40 грн та № 10946 від 17.10.2023 на суму 46 670,81 грн не містять підпису уповноваженої особи отримувача (ПП "РОСА-ІФ") та відбитку печатки підприємства, що є порушенням вимог ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку. За твердженням відповідача, такі документи не дозволяють ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції від імені відповідача та не підтверджують факт отримання товару. Також звертає увагу на відсутність рахунків - фактур, які згідно з умовами договору є підставою для оплати, та вказує на неправильність розрахунку штрафних санкцій через недоведеність суми основного боргу.
4. Обставини справи, оцінка доказів.
Дослідивши подані докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 86 ГПК України, суд встановив таке.
4.1. Між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ІНСТАЛПЛАСТ" як постачальником та ПРИВАТНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ "РОСА-ІФ" як покупцем 10.01.2023 було укладено Договір поставки № 10/01/23-02 (далі - Договір).
Умови Договору такі.
п. 1.1. Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупця Продукцію, визначену у п. 2.1 цього Договору, а Покупець прийняти та оплатити Продукцію в асортименті, кількості та за цінами, викладеними у Рахунках.
п. 1.3. Поставка Продукції здійснюється окремими партіями. Найменування, одиниці виміру та загальна кількість Продукції, її часткове співвідношення (асортимент, номенклатура) кожної партії Продукції узгоджуються Сторонами шляхом оформлення замовлень на поставку Продукції.
п. 5.1. Доставка Продукції здійснюється транспортом Сторони, зазначеної у відповідним чином узгодженому замовленні Покупця. Адреса складу доставки зазначається Покупцем у замовленні або узгоджується Сторонами у відповідному Додатку.
п. 5.4. Якщо інше не буде додатково узгоджено Сторонами в Додатках, поставка Продукції повинна бути здійснена у строк, що не перевищує 7 (сім) робочих днів від дати затвердження Постачальником замовлення Покупця.
п. 6.1. Право власності та всі ризики стосовно Продукції переходить в момент фактичної передачі Продукції Постачальником Покупцю.
п. 6.2. Датою поставки і переходу права власності та всіх ризиків є: при передачі Продукції на складі Постачальника або Покупця - дата накладної на відпуск Продукції Покупцю, яка видається Постачальником; при передачі Продукції транспортній організації для доставки Покупцю - дата товарно-транспортної накладної щодо передачі Продукції зазначеному перевізнику.
п. 6.3. Приймання - передача Продукції здійснюється представниками обох Сторін на складі доставки згідно наданих Постачальником супроводжуючих документів на Продукцію із підписанням відповідних накладних .
п. 6.8. Підписанням цього Договору Покупець свідчить, що особи, які будуть підписувати накладні, товарно-транспортні накладні про приймання Продукції від імені Покупця, мають відповідні повноваження на таке підписання та приймання Продукції в інтересах та на користь Покупця при умові наявності довіреності. Покупець не має права не сплачувати поставлену Постачальником Продукцію та відмовитися від її приймання на підставі відсутності відповідних повноважень у особи, яка підписала від його імені відповідні документи і прийняла Продукцію в інтересах і на користь Покупця.
п. 7.8. Оплата за партію Продукції, яка підлягає поставці відповідно до прийнятого Постачальником до виконання замовлення Покупця, здійснюється наступним чином: усі розрахунки проводяться у безготівковій формі шляхом 100% попередньої оплати вартості Товару на підставі рахунку - фактури.
4.2. На підтвердження факту поставки товару на загальну суму 1 526 623,75 грн позивач подав копії видаткових накладних:
№ 9548 від 18.09.2023 на суму 358 645,32 грн;
№ 9549 від 18.09.2023 на суму 54 900,07 грн;
№ 10946 від 17.10.2023 на суму 46 670,81 грн;
№ 11305 від 24.10.2023 на суму 86 400,00 грн;
№ 11306 від 24.10.2023 на суму 128 680,50 грн;
№ 577 від 02.02.2024 на суму 690 867,61 грн;
№ 578 від 02.02.2024 на суму 143 207,04 грн;
№ 1303 від 29.02.2024 на суму 17 252,40 грн.
4.3. Суд, дослідивши надані первинні документи, встановив, що видаткова накладна № 10946 від 17.10.2023 на суму 46 670,81 грн та видаткова накладна № 1303 від 29.02.2024 на суму 17 252,40 грн у графі "Отримав(ла)" містять запис "За довіреністю", проте підпис уповноваженої особи відповідача та відбиток печатки відсутні.
Відповідно до ст. 1 ч. 1, 2 ст. 9 ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію. Первинні документи можуть бути складені у паперовій формі та повинні мати обов'язкові реквізити, зокрема особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
В п. 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом МФУ № 88 від 24.05.1995, також передбачено, що документ має бути підписаний особисто, а повноваження на здійснення господарської операції особи, яка в інтересах юридичної особи одержує основні засоби, запаси, нематеріальні активи, грошові документи, цінні папери та інші товарно-матеріальні цінності згідно з договором, підтверджуються відповідно до законодавства. Такі повноваження можуть бути підтверджені, зокрема, письмовим договором, довіреністю, актом органу юридичної особи тощо.
Вказані видаткові накладні наведеним вимогам не відповідають і не дозволяють встановити факт отримання товару відповідачем.
У постанові КГС ВС від 04.06.2019 у справі № 915/905/16 зазначено, що порушення правил оформлення первинних документів не спричиняє їх недійсність, але безпосередньо впливає на можливість доведення стороною обставин, на підтвердження яких вона подала відповідні документи. У разі дефектів первинних документів сторона не позбавлена можливості доводити постачання товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару (постанова КГС ВС від 19.02.2020 у справі № 915/675/19).
Проте позивач, окрім згаданих документів, будь-яких інших доказів на підтвердження здійснення господарських операцій за вказаними накладними не подав.
4.4. Інші видаткові накладні (№ 9548, № 9549, № 11305, № 11306, № 577, № 578) містять усі необхідні реквізити, підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками, і факт отримання товару за ними відповідач не спростував.
Отже позивач поставив відповідачу товар згідно з належно оформленими накладними на загальну суму 1 462 700,54 грн.
4.5. Відповідач не здійснював попередню оплату товару і оплатив вартість отриманого товар частково, що підтверджується платіжними інструкціями:
№ 378 від 25.09.2023 на суму 54 900,07 грн;
№ 412 від 28.09.2023 на суму 46 670,81 грн;
№ 670 від 28.12.2023 на суму 86 400,00 грн;
№ 671 від 28.12.2023 на суму 128 680,50 грн;
№ 30 від 31.01.2024 на суму 143 207,04 грн;
№ 689 від 29.10.2024 на суму 250 000,00 грн;
№ 842 від 20.12.2024 на суму 100 000,00 грн;
№ 1319 від 11.06.2025 на суму 50 000,00 грн.
Загальна сума оплат становить 859 858,42 грн.
4.6. Відповідач не здійснив оплату за поставлений товар на суму 602 842,12 грн (1 462 700,54 грн - 859 858,42 грн).
5. Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.
5.1. При вирішенні спору суд керується приписами ГК України, які були чинні на час існування спірних правовідносин.
Відповідно до ч. 1 ст. 67 ГК України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України (ч. 2 ст. 67 ГК України).
За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 265 ГК України). Вказане положення кореспондується з приписами ст. 712 ЦК України. Згідно з ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до наведеного укладений між сторонами Договір є договором поставки.
5.2. На підставі господарського договору між суб'єктами господарювання виникають господарські зобов'язання (ст. 173, 174 ГК України).
Згідно з ч. 1 ст. 179 ГК України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Частиною 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Умовами договору передбачено здійснення покупцем 100% попередньої оплати вартості товару на підставі рахунку-фактури. Суд встановив, що позивач поставив відповідачу товар без отримання попередньої оплати.
Відповідно до ч. 1 ст. 693 ЦК України у разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення ст. 538 цього Кодексу. За приписами ч. 2 ст. 538 ЦК України при зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок (ч. 4 ст. 538 ЦК України).
В постанові ОП КГС ВС від 18.08.2023 у справі № 927/211/22 (п. 56 - 74) вказано, що приписи ст. 538 ЦК України спрямовані на захист інтересів насамперед постраждалої від невиконання договору сторони, яка має право (а не зобов'язана) зупинити виконання свого обов'язку або відмовитися від його виконання у разі порушення або очікуваного порушення свого зобов'язання з боку іншої сторони. Вказівка "має право" означає, що сторона може скористатися таким додатковим захистом, але ця норма не може тлумачитися як така, що звільняє іншу сторону від виконання зобов'язання. Продавець, який не отримав попередню оплату за товар, який ще не перейшов у власність покупця, має право скористатися одним із наступних способів захисту: 1) стягнути суму попередньої оплати відповідно з умовами договору і продовжувати виконувати договір; 2) розірвати договір та вимагати компенсації збитків. Покупець, який не здійснив попередню оплату відповідно до умов договору, є стороною, яка порушила зобов'язання. Інше тлумачення ст. 538 ЦК України нівелює зміст норм щодо належного виконання зобов'язання за договором.
Враховуючи викладене, відповідач зобов'язаний був оплатити товар одночасно з його прийняттям.
Позивач згідно з Договором поставив відповідачу товар на суму 1 462 700,54 грн, проте відповідач оплату товару в повному обсязі не здійснив. На час вирішення спору заборгованість становить 602 842,12 грн.
5.3. За приписами ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За прострочення виконання зобов'язання позивач нарахував інфляційні втрати та 3% річних. Оскільки суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість основного боргу, належить здійснити перерахунок інфляційних втрат та 3% річних.
Щодо періоду нарахування.
Позивач здійснив нарахування штрафних санкцій за єдиний період з 29.02.2024 (дата останньої поставки за наданими накладними) до 27.10.2025. Суд вважає такий підхід правомірним, оскільки:
а) відповідно до п. 7.8 Договору оплата мала бути попередньою (100%), тому на момент фактичної поставки (29.02.2024) строк оплати вже настав для всього обсягу товару;
б) визначення пізнішої дати початку нарахування (від останньої накладної, а не від кожної окремої поставки 2023 року) не порушує прав відповідача;
в) при розрахунку враховано всі здійснені платежі як такі, що зменшують базу нарахування.
Здійснивши перерахунок на підтверджену суму боргу 602 842,12 грн, суд встановив, що до стягнення підлягають інфляційні втрати в розмірі 116 557 грн та 3 % річних у розмірі 30 034,48 грн.
Розрахунок інфляційних втрат.
[Період прострочення №1]: 29.02.2024 - 27.10.2025.
[Сума заборгованості] = 602842,12 грн.
[Індекси інфляції за кожен місяць періоду прострочення]: бер. 2024 = 100.5, квіт. 2024 = 100.2, трав. 2024 = 100.6, черв. 2024 = 102.2, лип. 2024 = 100.0, серп. 2024 = 100.6, вер. 2024 = 101.5, жовт. 2024 = 101.8, лист. 2024 = 101.9, груд. 2024 = 101.4, січ. 2025 = 101.2, лют. 2025 = 100.8, бер. 2025 = 101.5, квіт. 2025 = 100.7, трав. 2025 = 101.3, черв. 2025 = 100.8, лип. 2025 = 99.8, серп. 2025 = 99.8, вер. 2025 = 100.3, жовт. 2025 = 100.9;
[Сукупний індекс інфляції] = 100.5:100 (бер. 2024) * 100.2:100 (квіт. 2024) * 100.6:100 (трав. 2024) * 102.2:100 (черв. 2024) * 100.0:100 (лип. 2024) * 100.6:100 (серп. 2024) * 101.5:100 (вер. 2024) * 101.8:100 (жовт. 2024) * 101.9:100 (лист. 2024) * 101.4:100 (груд. 2024) * 101.2:100 (січ. 2025) * 100.8:100 (лют. 2025) * 101.5:100 (бер. 2025) * 100.7:100 (квіт. 2025) * 101.3:100 (трав. 2025) * 100.8:100 (черв. 2025) * 99.8:100 (лип. 2025) * 99.8:100 (серп. 2025) * 100.3:100 (вер. 2025) * 100.9:100 (жовт. 2025) = 1.19334582.
[Інфляційне нарахування] = 602 842,12 * 1.19334582 - 602 842,12 = 116 557 грн.
Розрахунок 3 % річних
[Період прострочення №1]: 29.02.2024 - 27.10.2025.
[Сума заборгованості] = 602 842,12 грн.
[Кількість днів прострочення] = 607.
[Сума санкції] = 602 842,12*3/100/366*307 + 602 84212*3/100/365*300 = 30 034,48 грн.
6. Висновки суду.
6.1. Враховуючи викладене, позов належить задовольнити частково і стягнути з відповідача на користь позивача 749 433,60 грн, з яких 602 842,12 грн - заборгованість за поставлений товар за договором поставки від 10.01.2023; 116 557,00 грн - інфляційні втрати; 30 034,48 грн - 3 % річних. У стягненні 72 369,99 грн, з яких 63 923,21 грн - основний борг; 5 262,03 грн - інфляційні втрати; 3 184,75 грн - 3 % річних належить відмовити.
7. Судові витрати.
7.1. Склад та порядок розподілу судових витрат визначено главою 8 ГПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
7.2. Позивач сплатив судовий збір в розмірі 12 327,05 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 27.10.2025 №17088.
7.3. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При визначенні розміру судового збору, який необхідно стягнути з відповідача, суд виходить з того, що позивач з цим позовом звернувся через підсистему "Електронний суд", а тому розмір судового збору мав визначатись з урахуванням коефіцієнту 0,8 (12 327,05 * 0,8 = 9 861,64 грн (ч. 3 ст. 4 ЗУ "Про судовий збір").
Враховуючи часткове задоволення позову, стягненню з відповідача підлягає судовий збір в розмірі 8 993,20 грн.
7.4. Інших витрат сторони не заявили.
Керуючись ст. 2, 86, 129, 233, 236 - 238, 240, 241, 253, 256, 257 ГПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА "РОСА-ІФ" (76018, Івано-Франківська область, місто Івано-Франківськ, вулиця Коновальця Євгена, будинок 1366, квартира 232, ідентифікаційний код 34083975) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ІНСТАЛПЛАСТ" (81500, Львівська обл., місто Городок, вулиця Біласа, будинок 35, ідентифікаційний код 39670260) 749 433,60 грн (сімсот сорок дев'ять тисяч чотириста тридцять три гривні шістдесят копійок), з яких 602 842,12 грн (шістсот дві тисячі вісімсот сорок дві гривні дванадцять копійок) - основний борг, 116 557 грн - інфляційні втрати, 30 034,48 грн - 3 % річних, а також 8 993,20 грн (вісім тисяч дев'ятсот дев'яносто три гривні двадцять копійок) судового збору.
Відмовити у стягненні 72 369,99 грн, з яких 63 923,21 грн - основний борг, 5 262,03 грн - інфляційні втрати, 3 184,75 грн - 3 % річних.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 16.12.2025.
Суддя О. В. Малєєва