ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
10.12.2025 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1109/25
Господарський суд Івано-Франківської області у складі: судді Кобецької С.М., секретаря судового засідання Поліводи С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Військової частини НОМЕР_1
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "НТЦ "Промтехдіагностика"
про стягнення надмірно сплачених грошових коштів в сумі 114 815,38 грн, з них: 114 345,47 грн - основного боргу та 469,91 грн - 3% річних
за участю:
від відповідача: Шунтов Олександр Михайлович
установив: Військова частина НОМЕР_1 (далі - позивач) звернулась до Господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "НТЦ "Промтехдіагностика" (далі - відповідач) про стягнення надмірно сплачених грошових коштів в сумі 114 815,38 грн, з них: 114 345,47 грн - основний борг, 469,91 грн - 3% річних.
В обгрунтування позовних вимог посилається на Аудиторський звіт №526/27 від 08.11.2024, в якому зазначено, що ТОВ "НТЦ "Промтехдіагностика" при здійсненні капітального ремонту резервуарів військової частини НОМЕР_1 завищено визначену кошторисом вартість заробітної плати, оскільки не враховано Рiшення заступника Mіністра оборони України вiд 20.05.2022 року №8687/з/8-2017, що призвело до надмірно сплачених коштів за актами виконаних робіт на суму 114 345,47 грн:- по Договору від 15.12.2023 №20 в сумі 81035,41 грн;- по Договору від 05.02.2024 №4 в сумі 33310,06 грн.
Позивач повноважного представника в судове засідання не забезпечив, однак подав до суду клопотання за вх.№20090/25 від 08.12.2025, в якому просив розгляд справи здійснювати за відсутності його повноважного представника.
Представник відповідача проти позовних вимог заперечив та просив суд в позові відмовити. В своїх запереченнях посилається на безпідставність та необгрунтованість позовних вимог. Стверджує, що розмір заробітної плати визначений в кошторисній документації, при середньому розгляді складності робіт - 3,8 у розмірі 12 558,80 грн не може бути меншим та відповідає Порядку розрахунку розміру кошторисної заробітної плати, який враховується при визначені вартості будівництва об'єктів, затвердженого наказом Мінрегіону від 20.10.2016 №281 зареєстрованого у Мін'юсті 11.11.2016 за №1469/29599.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд приходить до висновку в позові відмовити.
Фактичні обставини справи вказують на те, що в 2023 році військовою частиною № НОМЕР_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «НТЦ "Промтехдіагностика" погоджено та затверджено Завдання на проектування проектно-кошторисної-документації об'єкту "Капітальний ремонт резервуарів РВСК-1000 №2,4,6 та технологічних трубопроводів до них військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України у АДРЕСА_1 " та Завдання на проектування проектно-кошторисної-документації об'єкту "Капітальний ремонт резервуарів РВСК-1000 №1,3,5 та технологічних трубопроводів до них військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України у АДРЕСА_1 ".
У пунктах 22.3 Завдань на проектування сторони визначили "Рівень середньомісячної заробітної плати в інвесторській кошторисній документації, при середньому розгляді складності робіт - 3,8 прийняти у розмірі 12 558,80 грн" згідно Наказу Мінрегіону від 20.10.2016 №281 зі змінами від 20.02.2018 та Постанови КМУ №586 від 31.05.2021.
В подальшому проекти кошторисної документації направлено для проведення експертиз, за результатами яких отримано позитивні експертні звіти №09-0215/01-23 від 27.11.2023 та №09-0236/01-23 від 19.12.2023 , і на підставі чого між військовою частиною № НОМЕР_1 (по справі позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "НТЦ "Промтехдіагностика" (по справі - відповідач) укладені Договори капітального ремонту резервуарів військової частини НОМЕР_1 №20 від 15.12.2023 та №4 від 05.02.2024 (далі Договори).
Відповідно до п.1 Договорів відповідач зобов'язався за Завданням замовника на свій ризик виконати та здати йому в установлений Договором строк закінчені роботи - "Капітальний ремонт резервуарів РВСК-1000 №1, 2, 3, 4, 5, 6" технологічних трубопроводів до них військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України у АДРЕСА_1 , позивач в свою чергу зобов'язується надати підряднику фронт робіт, прийняти від підрядника виконані роботи та оплатити їх відповідно до погодженої із замовником договірної ціни (Додаток №1 до Договору).
Ціна та порядок розрахунків визначені у розділі 4 Договорів.
Договори відповідачем виконані в повному обсязі, про що складені акти виконаних робіт (ф.КБ-2в та КБ-3), а позивачем оплачені в повному обсязі.
08.11.2024 п'ятим територіальним управлінням внутрішнього аудиту Служби внутрішнього аудиту Міністерства оборони України проведено аудит військової частини НОМЕР_1 з питань використання коштів та майна у сфері Командування Сил логістики ЗСУ за період з 01.08.2023 по 31.08.2024, за результатами складено аудиторський звіт №526/27, в якому встановлено, що при розроблені проектно-кошторисної документації (скорочено - ПКД) , погодженні договірної ціни та в подальшому оплати виконаних робіт в актах виконаних робіт (ф.КБ-2в) за Договорами №20 від 15.12.2023 та №4 від 05.02.2024 з ТОВ "НТЦ "Промтехдіагностика"застосована кошторисна заробітна плата в розмірі 12 558,80 грн, в той час як рішенням заступника Міністра оборони України від 20.05.20222 №8687/з/8-2917 та начальника Центрального управління інженерно-інфраструктурного забезпечення Командування Сил логістики ЗСУ від 02.05.2023 №370/2/2853 розмір кошторисної заробітної плати у 2022-2023 роках визначений та становить 12 101,81 грн.
За наведеного, аудиторським висновком встановлено надмірну сплату Військовою частиною НОМЕР_1 коштів в сумі 114 345,47 грн за актами виконаних робіт по договору №20 від 15.12.2023 на суму 81 035,41 грн та по Договору №4 від 05.02.2024 на суму 33 310,06 грн.
Листом №1 від 13.03.2025 позивач звернувся до відповідача із пропозицією про повернення надмірно сплачених коштів на суму 114 345,47 грн.
В листі №234/П від 21.03.2025 відповідач відмовився від повернення коштів аргументуючи відсутністю переплати та тим , що задекларований кошторисом розмір заробітної плати відповідає нормативному визначенню.
Предметом спору є стягнення надмірно сплачених грошових коштів в сумі 114345,47 грн на підставі Договорів капітального ремонту резервуарів військової частини НОМЕР_1 №20 від 15.12.2023 та №4 від 05.02.2024 та 469,91 грн - 3% річних.
Як встановлено судом між сторонами по справі виникли правовідносини на підставі Договорів №20 від 15.12.2023 та №4 від 05.02.2024, які за правовою природою є договорами підряду.
За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 844 ЦК України ціна договору підряду може бути визначена у кошторисі.
Ціна договору підряду- це грошова сума, належна підрядникові за виконане замовлення.
За ст. 843 ЦК України у договорі підряду визначаються або конкретна ціна роботи або способи її визначення. Крім того ціна договору підряду може бути визначена у кошторисі, який містить постатейний перелік затрат на виконання робіт, є додатком до договору та є його невід'ємною частиною.
Механізм розрахунку розміру кошторисної заробітної плати, який враховується при визначені вартості будівництва (нового будівництва, реконструкції, реставрації капітального ремонту, технічного переоснащення) об'єктів, що споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, визначено наказом Мінрегіону №281 від 20.10.2016, яким затверджено Порядок розрахунку розміру кошторисної заробітної плати, який враховується при визначені вартості будівництва об'єктів (далі - Порядок).
Порядок є обов'язковим для визначення вартості будівництва, що здійснюється із залученням державних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також для об'єктів, спорудження яких здійснюється за рахунок інших джерел, але їх вартість визначається відповідно до нормативних документів з питань ціноутворення у будівництві.
Так, відповідно до п.4 Порядку розрахунку розміру кошторисної заробітної плати, який враховується при визначені вартості будівництва об'єктів розмір кошторисної заробітної плати, який враховується при складанні інвесторської кошторисної документації (на стадії розроблення проектної документації) визначається замовником (інвестором) у складі вихідних даних на проектування для звичайних умов будівництва за розрядом складності робіт 3,8, але не нижче ніж середньомісячна заробітна плата у будівництві (у розрахунку на одного штатного працівника) за попередній звітний рік, що оприлюднюються центральним органом виконавчої влади в галузі статистики, збільшена на прогнозний індекс споживчих цін на поточний рік (у середньому до попереднього року), який є складовою основних прогнозних мікропоказників економічного та соціального розвитку України, що схвалюються Кабінетом Міністрів України.
Тому Міністерство оборони керується постановою Кабміну №586 від 31.05.2021, в якій схвалено Прогноз економічного та соціального розвитку України на 2022-2024 роки з індексом споживчих цін 107,2% у середньому до попереднього року.
Водночас, як вказує Міністерство економіки України у Листі №3014-05/76265-03 від 23.11.2022, повномаштабне вторгнення Російської Федерації на територію України кардинально змінило умови функціонування економіки. Ситуація склалася таким чином, що прогноз основних макропоказників економічного та соціального розвитку, в тому числі індексу цін виробників промислової продукції (ІЦВ), зроблений до початку повномаштабного вторгнення РФ на територію України (що є абсолютним форс-мажором), повністю втратив свою актуальність.
У зв'язку з цим, прогноз на сьогодні - це процес, а не результат. Постійно змінюється припущення щодо поточних та майбутніх умов, явищ та подій, що призводить до перерахунку показників. Тобто, вірогідність реалізації (здійснення) тих або інших економічних процесів і, відповідно, справдження тих або інших прогнозних макропоказників наразі залежить виключно від подій на полі бою, які Міністерство не прогнозує.
Крім того, процес прогнозування в традиційній до війни формі та розрізі показників ускладнюється відсутністю повної необхідності поточної статистичної інформації у 2022 році, оскільки, враховуючи норми закону України №2115-ІХ «Про захист інтересів суб'єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни» від 03.03.2022 у період діє воєнного стану або стану війни, а також протягом трьох місяців після його завершення, органи державної статистики призупиняють оприлюднення статистичної інформації, у тому числі щодо індексу цін виробників.
Поряд з цим, законом України «Про внесення змін до розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України та інших законодавчих актів України» №2134-ІХ від 15.03.2022 встановлено, що в умовах воєнного стану норми статті 33 Бюджетного кодексу України та пов'язані з нею норми щодо Бюджетної декларації не застосовуються. Враховуючи вищезазначене, основні прогнозні макропоказники економічного і соціального розвитку України не було схвалено постановою Кабінету Міністрів України.
Відповідно до Листа Міністерства економіки України №3014-05/76265-03 від 23.11.2022 прогнозний індекс споживчих цін поточного року складає 128,4%.
В листі №27772/28/10-25 від 24.10.2025 Міністерством розвитку громад на території України зазначено, що розмір кошторисної заробітної плати для звичайних умов будівництва за розрядом складності робіт 3,8, що повинен застосовуватися замовником при визначені вартості будівельних робіт у 2023 році, має бути не нижчим ніж 12 558,80 грн.
24.02.2022 Указом Президента України №64/2022 на території України введено воєнний стан, який затверджений Законом України №2102-ІХ від 24.02.2022.
Правові відносини між сторонами, що склались на підставі Договорів капітального ремонту резервуарів військової частини НОМЕР_1 , виникли у період 2023-2024 роки, а Постанова Кабміну №586, якою схвалено Прогноз економічного та соціального розвитку України на 2022-2024 роки, прийнята 31.05.2021, тобто до початку повномаштабного вторгнення, в подальшому макропоказники економічного і соціального розвитку України зазнали істотних змін , що зумовило надання Міністерством економікиУкраїни розяснення щодо прогнозного індексу споживчих цін для поточного ( 2022) року , який складав 128,4%.
За наведеного слідує, що застосована в кошторисній документації заробітна плата в розмірі 12558,80 грн при укладанні спірних договорів не суперечить нормативному застосуванню при фактичних обставинах, як і не суперечить Порядку розрахунку розміру кошторисної заробітної плати, який враховується при визначені вартості будівництва об'єктів, а отже оплата вартості виконаних робіт визначена в підписаних між сторонами Актах до Договорів 15.12.2023 №20 та від 05.02.2024 №4 не є надмірно сплаченою .
Щодо посилання позивача на колізію між правовими нормами та на те, що рішення заступника Міністра оборони України від 20.05.20222 №8687/з/8-2917 та начальника Центрального управління інженерно-інфраструктурного забезпечення Командування Сил логістики ЗСУ від 02.05.2023 №370/2/2853 - є спеціальною нормою для Міністерства оборони України, Командування Сил логістики ЗСУ та позивача у справі, то слід зазначити, що рішення , на яке посилається позивач суду не подано , натомість подано лист Головного управління майна та ресурсів Міністерства оборони України №8687/з/8-2017 від 20.05.2022 зі змісту якого випливає роз"яснення застосування нормативних актів загального користування в будівництві при складанні кошторисної документації , тобто не містить ні спеціальних норм, ні не є нормативно-правовим актом. Слід зазначити , що для вирішення питання урегулювання дії формально діючих нормативних актів, які регулюють одне і те саме питання, але мають різний зміст ( так звана колізія) застосовуються правила пріорітету: - спеціального закону над загальним ;- новішої норми над старішою. Спеціальних норм , які б регулювали правові відносини , які виникли між сторонами , позивачем не наведено , доказів в підтвердження не надано , тому враховуючи фактичні суспільні обставини суд вважає релевантним застосування , як прогнозного індексу споживчих цін пізніше встановленого так і середньомісячної зарплати у бідівництві у 2022 році, оприлюдненої Державною службою статистики України , а отже визначення замовником розміру кошторисної заробітної плати при визначенні вартості будівництва у розмірі не меншому ніж 12558,80грн , що роз"яснено Міністерсвом економіки України та Міністерством розвитку громад та територій України.
Разом з тим, суд звертає увагу, що підписані між сторонами акти виконаних робіт (примірної форми КБ-2в) без зауважень, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (примірної форми КБ-3) в сукупності до Договорів 15.12.2023 №20 та від 05.02.2024 №4 свідчить про належне виконання підрядником умов договору та прийняття цих робіт замовником без претензій щодо їх виду, якості, об'ємів (кількості) та вартості відповідно до умов договору за іншими показниками, як і свідчить про дотримання принципу добросовісності, який визначений у п. 6 ст. 3 ЦК України.
Відповідно до ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а також змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Зазначені конституційні принципи закріплені і в статтях 7 та 13 Господарського процесуального кодексу України.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони, який проявляється у обов'язку сторін подати наявні у них докази на підтвердження своїх вимог чи заперечень.
Відповідно до статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.
Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд акцентує, що обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів.
Усебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язками, відносинами і залежностями. Таке з'ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
З'ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 Господарського процесуального кодексу України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судових рішеннях у справі, питання вичерпності висновків судів, суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
В супереч вказаним нормам позивач вимоги, заявлені у позовній заяві належними та допустимими доказами не довів, що свідчить про їх необгрунтованість та безпідставність.
З аналізу наведеного, суд приходить до висновку в позові відмовити.
Керуючись ст. 129 Господарського процесуального кодексу України та результату вирішення спору судовий збір по справі слід залишити за позивачем.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 77-79, 86, 123, 129, 233, 236, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
в позові Військової частини НОМЕР_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "НТЦ "Промтехдіагностика" про стягнення надмірно сплачених грошових коштів в сумі 114815,38 грн, з них: 114 345,47 грн - основного боргу та 469,91 грн - 3% річних - відмовити.
Судовий збір по справі залишити за позивачем.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повне рішення складено 15.12.2025.
Суддя С. М. Кобецька