номер провадження справи 27/116/24
16.12.2025 Справа № 908/1198/24
м. Запоріжжя Запорізька область
Господарський суд Запорізької області у складі судді Дроздової С.С., розглянувши матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» (вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, ідентифікаційний код юридичної особи 42399676)
до відповідача: Комунальної установи “Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Кам'янсько-Дніпровської міської ради Василівського району Запорізької області (вул. Центральна, буд. 6, м. Кам'янка-Дніпровська, Запорізька область, 71304, ідентифікаційний код юридичної особи 37072662)
про стягнення 34 611 грн 03 коп.
Без виклику представників сторін
22.04.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» сформувало в систему “Електронний суд» позовну заяву про стягнення з Комунальної установи “Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Кам'янсько-Дніпровської міської ради Василівського району Запорізької області 23 579 грн 94 коп. основного боргу, 5 618 грн 54 коп. пені, 1 265 грн 89 коп. 3 % річних, 4 146 грн 66 коп. інфляційних втрати.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу від 22.04.2024 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1198/24 та визначено до розгляду судді Дроздовій С.С.
Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що позовна заява подана без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164 цього Кодексу, що є підставою для залишення позовної заяви без руху.
Ухвалою суду від 25.04.2024 позовну заяву залишено без руху, надано Товариству з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» строк протягом 10 днів (з дня доставлення даної ухвали в електронний кабінет в системі “Електронний суд») суду для усунення недоліків позовної заяви, вказаних в ухвалі, шляхом надання доказів надіслання позовної заяви з доданими до неї документами, згідно викладеного у ній переліку на електронну адресу відповідача.
26.04.2024 позивач сформував в системі “Електронний суд» заяву про усунення недоліків позовної заяви на виконання ухвали суду.
Ухвалою суду від 30.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1198/24, присвоєно справі номер провадження 27/116/24. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику представників сторін.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області про відкриття провадження у справі від 30.04.2024 відповідачу запропоновано подати відзив протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше 28.05.2024.
Відзив на позовну заяву у встановлений судом строк відповідачем не надано.
Ухвалою суду від 01.07.2024 поновлено процесуальні строки розгляду справи № 908/1198/24 по суті. Кінцевий строк розгляду справи по суті визначено не більш тридцяти днів з моменту закінчення перегляду в касаційному порядку об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 908/1162/23 та оприлюднення цього судового рішення. Зупинено провадження у справі № 908/1198/24 до закінчення перегляду Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду судового рішення у справі № 908/1162/23.
Постановою Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2025 у справі № 908/1162/23 касаційну скаргу ТОВ “ВІМК» залишено без задоволення. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.12.2023 у справі № 908/1162/23 без змін.
З урахуванням наведеного, обставина, що була підставою для зупинення провадження у даній справі усунута, а тому суд дійшов висновку про поновлення провадження у справі № 908/1198/24, про що постановлено ухвалу від 12.12.2025.
15.12.2025 через систему «Електронний суд» від позивача надійшли додаткові пояснення та клопотання про зупинення провадження у справі № 908/1198/24 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 280/5808/23 та оприлюднення повного тексту судового рішення ухваленого за результатами такого перегляду. Клопотання обґрунтовано наступним: предметом розгляду у справі 908/1198/24, в тому числі, є стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за спожитий природний газ за Договором постачання природного газу в тому числі за період після 24.02.2022. 08.10.2025 оприлюднено повний текст постанови Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2025 у справі № 908/1162/23. Разом з тим, за результатами опрацювання відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, Позивач встановив, що Верховний Суд ухвалою від 05.11.2025 справу № 280/5808/23 передав на розгляд Великої Палати Верховного Суду для відступу від висновків щодо застосування статей 13 та 13-1 Закону "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", викладених у постановах Верховного Суду від 07.03.2024 у справі № 910/9680/23, від 23.10.2025 у справі №916/1650/23 та від 03.10.2025 у справі № 908/1162/23. Верховний Суд в ухвалі від 05.11.2025 у справі № 280/5808/23 підстави передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду мотивував, зокрема, таким: - у постановах Верховного Суду від 07.03.2024 у справі № 910/9680/23, від 23.10.2025 у справі № 916/1650/23 та від 03.10.2025 у справі № 908/1162/23 не враховано, що для застосування обмежень, передбачених статтями 13 та 13-1 Закону "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", необхідним є не лише факт визнання відповідних територій тимчасово окупованими, а й наявність окремого рішення Кабінету Міністрів України про введення відповідних обмежень господарської діяльності на цих територіях; - при цьому, рішення про визнання територій тимчасово окупованими, яке на момент виникнення спірних правовідносин відповідно до визначеного Кабінетом Міністрів України порядку приймалось Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, не може замінювати собою рішення Кабінету Міністрів України про введення обмежень, передбачених статтями 13 та 13-1 Закону "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"; - загальновідомий факт окупації певних територій сам по собі не може вважатися достатньою правовою підставою для застосування встановлених законом економічних обмежень; ця обставина також не була врахована у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2025 у справі № 908/1162/23, в якій суд дійшов висновку про можливість застосування відповідних заборон без наявності спеціального рішення Кабінету Міністрів України щодо введення таких обмежень.
Враховуючи вищезазначене, а також предмет та підстави апеляційного оскарження, що переглядається, обставину та підстави передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи № 280/5808/23 для відступу, зокрема, від висновку, викладеного у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2025 у справі № 908/1162/23, щодо поширення положень Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" на території, що були тимчасово окуповані, починаючи з 24.02.2022 та щодо яких відсутнє окреме рішення Кабінету Міністрів України, позивач звернувся до суду з клопотанням зупинити провадження у справі № 908/1198/24 до завершення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №280/5808/23.
Даний висновок позивача щодо необхідності зупинення апеляційного провадження до отримання правового висновку Великої Палати Верховного Суду узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у низці ухвал, зокрема, від 19.11.2025 у справі № 904/6645/23, від 19.11.2025 у справі № 916/3666/22, від 18.11.2025 у справі № 916/1946/23 тощо.
Розглянувши матеріали справи, суд дійшов до висновку про необхідність зупинення провадження у даній справі до розгляду Великою Палатою Верховного суду справи № 280/5808/23.
Згідно п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках: перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Згідно з інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень 05.11.2025 Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду направлено на розгляд Великої Палати справу № 280/5808/23 щодо застосування обмежень, передбачених статтями 13 та 13-1 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».
Підстави направлення справи на розгляд Великої Палати зокрема наступні:
“При цьому Кабінет Міністрів України не ухвалював рішень про поширення дії положень статей 13 і 13-1 Закону на тимчасово окуповані території, визначені пунктом 3 частини першої статті 3 Закону, тому, на переконання колегії суддів, немає й підстав поширення означених норм на територію України, внутрішні морські води і територіальне море України, визнані в умовах воєнного стану тимчасово окупованими.
У вищенаведених постановах вказане (маються на увазі постанови КГС в тому числі по справі № 908/1162/23, див. за змістом ухвали) не враховано, а саме, що для застосування обмежень, передбачених статтями 13 та 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", необхідним є не лише факт визнання відповідних територій тимчасово окупованими, а й наявність окремого рішення Кабінету Міністрів України про введення відповідних обмежень господарської діяльності на цих територіях.
При цьому рішення про визнання територій тимчасово окупованими, яке на момент виникнення спірних правовідносин відповідно до визначеного Кабінетом Міністрів України порядку приймалось Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, не може замінювати собою рішення Кабінету Міністрів України про введення обмежень, передбачених статтями 13 та 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України".
Так само загальновідомий факт окупації певних територій сам по собі не може вважатися достатньою правовою підставою для застосування встановлених законом економічних обмежень. Ця обставина також не була врахована у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 3 жовтня 2025 року у справі № 908/1162/23, у якій суд дійшов висновку про можливість застосування відповідних заборон без наявності спеціального рішення Кабінету Міністрів України щодо введення таких обмежень.
Слід зазначити, що згідно з частиною першою статті 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом. Згідно з частиною четвертою статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема, єдністю судової практики (пункт 4). Єдність судової практики є фундаментальною засадою здійснення судочинства і визначається тим, що має гарантувати стабільність правопорядку, об'єктивність і прогнозованість правосуддя.
Відповідно до частини третьої статті 346 КАС України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об'єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати, якщо така колегія (палата, об'єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об'єднаної палати) іншого касаційного суду.
Правовідносини у цій справі є подібними до правовідносин, які були предметом розгляду у означених вище справах, оскільки вирішувалося питання можливості застосування обмежень, передбачених статтями 13 та 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" до правовідносин, що виникли на територіях, які були фактично окуповані, але щодо яких Кабінетом Міністрів України не приймалося окреме рішення про застосування обмежень. Спільним для цих справ є також правова природа спору, що пов'язана з визначенням умов, за яких факт окупації може бути підставою для застосування економічних обмежень, установлених зазначеними статтями Закону, а відтак - і з необхідністю наявності офіційного рішення Кабінету Міністрів України як передумови для поширення дії обмежень на відповідну територію.
Зазначеними постановами фактично ототожнено сам факт окупації території з підставою для автоматичного застосування обмежень, визначених статтями 13 та 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України". Водночас законодавство (як на момент виникнення спірних правовідносин, так і на час постановлення ухвали) в умовах воєнного стану передбачає обов'язкову наявність рішення Кабінету Міністрів України про поширення означених норм на тимчасово окуповані території, передбачені пунктом 3 частини першої статті 3 цього Закону, надра під територіями, зазначеними у пункті 3 частини першої статті 3 цього Закону, і повітряний простір над цими територіями.
Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає доводи позивача достатніми для задоволення відповідного клопотання та передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду з метою відступу від висновків щодо застосування вищевказаних норм права, викладених у раніше ухвалених постановах Касаційного господарського суду від 7 березня 2024 року у справі № 910/9680/23, від 23 жовтня 2023 року у справі № 908/1162/23 та від 3 жовтня 2025 року у справі № 908/1162/23».
Враховуючи предмет позову у даній справі, суд вважає за необхідне зупинити розгляд даної справи до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 280/5808/23.
Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених:
11) пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.
При цьому, суд враховує, що висновки, здійснені касаційною інстанцією при розгляді подібної справи, можуть мати суттєве значення для розгляду даної справи.
Керуючись п. 7 ч. 1, ч. 3 ст. 228, п. 11 ч. 1 ст. 229, ст.ст. 234, 235 ГПК України, суд
Зупинити провадження у справі № 908/1198/24 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 280/5808/23.
Сторонам після усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі, письмово повідомити про це господарський суд.
Відповідно до ст.ст. 235, 255, 256 Господарського процесуального кодексу України ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її підписання в порядку, встановленому ст. 257 цього Кодексу.
Ухвала підписана 16.12.2025.
Суддя С.С. Дроздова