номер провадження справи 26/104/25
25.11.2025 Справа № 908/2292/25
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Юлдашева Олексія Олексійовича, за участю секретаря Лісовик О.В., розглянувши матеріали господарської справи,
кредитори - 1/ Товариство з обмеженою відповідальністю “ЦЕНТРАЛЬНА ДИСТРИБУЦІЙНА КОМПАНІЯ», код ЄДРПОУ 45220607 (49069 Україна, м. Дніпро, пр. Поля Олександра, буд. 103, каб. 306)
2/ ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ел. пошта dp.elsud04@tax.gov.ua, адреса: Україна, 49005, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Сімферопольська, будинок 17-А, ЄДРПОУ 44118658)
боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю “ЗОВНІШТОРГРЕСУРС», код ЄДРПОУ 39110589 (69006 Україна, м. Запоріжжя, проїзд Ольги Яфи, буд. 10, кімната 13)
про банкрутство
Представники сторін не з'явились
Ухвалою суду від 07.08.2025 року відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю“ЗОВНІШТОРГРЕСУРС», код ЄДРПОУ 9110589 (69006 Україна, м. Запоріжжя, проїзд Ольги Яфи, буд. 10, кімната 13). Визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “ЦЕНТРАЛЬНА ДИСТРИБУЦІЙНА КОМПАНІЯ», код ЄДРПОУ 45220607 (49069 Україна, м. Дніпро, пр. Поля Олександра, буд. 103, каб. 306) до боржника у розмірі 18 551 503,13 грн, та 30 280,00 грн судового збору за подання до суду заяви. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Введено процедуру розпорядження майном боржника. Розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Мірошника Ігоря Вікторовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 820 від 17.04.2013; адреса: а/с 1176, м. Запоріжжя, 69005).
Ухвалою від 02.10.2025 віднесено кредиторські вимоги ініціюючого кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю “ЦЕНТРАЛЬНА ДИСТРИБУЦІЙНА КОМПАНІЯ» у розмірі 18 551 503,13 грн основного боргу до четвертої черги задоволення та 30 280,00 грн судового збору за подання до суду заяви до першої черги задоволення; визнано кредиторські вимоги до боржника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області у розмірі 783 268,95 грн штрафні санкції з шостою чергою задоволення та 4 844,80 грн судового збору, за подання заяви до суду, з першою чергою задоволення; підсумкове засідання суду призначено на 14.10.2025.
Постановою суду від 14.10.2025 року припинено процедуру розпорядження майном Боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю “ЗОВНІШТОРГРЕСУРС», код ЄДРПОУ 39110589 (69006 Україна, м. Запоріжжя, проїзд Ольги Яфи, буд. 10, кімната 13) та припинено повноваження арбітражного керуючого Мірошника І.В.; визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю “ЗОВНІШТОРГРЕСУРС», код ЄДРПОУ 39110589 (69006 Україна, м. Запоріжжя, проїзд Ольги Яфи, буд. 10, кімната 13) та відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Мірошника Ігоря Вікторовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 820 від 17.04.2013; адреса: а/с 1176, м. Запоріжжя, 69005).
На офіційному веб-порталі судової влади України 15.10.2025р. за № 77419 розміщено повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
Ліквідатором банкрута 17.11.2025 подано до Господарського Запорізької області звіт, ліквідаційний баланс, документи на підтвердження проведення ліквідаційної процедури, а також звіт арбітражного керуючого Мірошника І.В. про нарахування і виплату основної грошової винагороди.
Ухвалою суду від 17.11.2025 для розгляду поданих документів призначено судове засідання на 25.11.2025.
Сторони не направили своїх представників у судове засідання.
До суду 24.11.2025 надійшла заява ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ про відкладення судового засідання, для надання можливості ознайомитися з матеріалами справи.
Частиною 2 ст. 202 ГПК України передбачено, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.
Суд відзначає відсутність у даному випадку передбачених наведеною процесуальною нормою підстав для відкладення судового засідання.
Стосовно зазначеної заявником підстави відкладення, а саме - надання часу для ознайомлення з матеріалами справи, то суд зазначає, що у кредитора ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ було достатньо часу для ознайомлення з матеріалами даної справи.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви представника ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ про відкладення розгляду справи.
Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Зважаючи на те, що всіх учасників даного судового засідання повідомлено про дату, час та місце розгляду справи належним чином та учасниками у справі про банкрутство подані всі необхідні документи, суд дійшов висновку про те, що матеріалів справи достатньо для вирішення питання про закриття провадження у справі про банкрутство.
Вивчивши матеріали справи, суд зазначає про таке.
Згідно зі статтею 65 Кодексу України з процедур банкрутства, після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду (а в разі ліквідації страховика або кредитної спілки - також до Національного банку України) звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: відомості за результатами інвентаризації майна боржника та перелік ліквідаційної маси; відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії документів, що підтверджують відчуження активів боржника під час ліквідаційної процедури (у тому числі протоколи про проведення аукціону, договори купівлі-продажу, акти приймання-передачі майна, акти про придбання майна на аукціоні тощо); реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, що підтверджують погашення вимог кредиторів; довідка архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню; для акціонерних товариств - розпорядження про скасування реєстрації випуску акцій, видане Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку; для емітентів боргових цінних паперів - звіт про результати погашення цінних паперів.
Про час і місце судового засідання, в якому мають розглядатися звіт і ліквідаційний баланс, господарський суд повідомляє ліквідатора та кредиторів.
Обов'язком ліквідатора є здійснення всієї повноти дій, спрямованих на виявлення та повернення активів боржника.
Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки кредиторів постановляє ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.
Якщо за результатами ліквідаційної процедури після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна або майно не виявлено чи відсутнє, господарський суд постановляє ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута. Копія цієї ухвали надсилається державному реєстратору для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи - банкрута, а також власнику майна.
Якщо ліквідатор не виявив майнових активів, що підлягають включенню до складу ліквідаційної маси, він зобов'язаний окремо зазначити такі майнові активи у ліквідаційному балансі та подати до господарського суду ліквідаційний баланс, який засвідчує відсутність у банкрута майна.
Виявлення після закриття провадження у справі про банкрутство майна банкрута, достатнього для покриття витрат, пов'язаних з провадженням у справі, є підставою для поновлення господарським судом провадження у справі за клопотанням учасника справи.
У разі якщо провадження у справі про банкрутство не було поновлено, таке майно банкрута за рішенням господарського суду переходить у власність відповідної територіальної громади або у державну власність, за умови що боржник є державним підприємством або господарським товариством, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі.
У разі якщо господарський суд дійшов висновку, що ліквідатор не виявив або не реалізував майнові активи банкрута у повному обсязі, суд постановляє ухвалу про призначення нового ліквідатора в порядку, встановленому цим Кодексом.
Якщо майна банкрута вистачило для задоволення вимог кредиторів у повному обсязі, він вважається таким, що не має боргів і може продовжувати свою підприємницьку діяльність. У такому разі ліквідатор протягом п'яти днів з дня прийняття господарським судом відповідного рішення повідомляє про це орган або посадову особу органу, до компетенції яких належить призначення керівника (органів управління) боржника, та за потреби скликає загальні збори чи засідання відповідного органу і продовжує виконувати повноваження керівника (органів управління) боржника до їх призначення в установленому порядку.
Господарський суд може постановити ухвалу про ліквідацію юридичної особи, що звільнилася від боргів, лише у разі, якщо залишок її майнових активів є меншим, ніж вимагається для продовження нею господарської діяльності згідно із законодавством.
Ліквідатор виконує свої повноваження до завершення ліквідаційної процедури в порядку, встановленому цим Кодексом.
Отже, законодавством передбачено певну сукупність дій, які необхідно вчинити ліквідатору в ході ліквідаційної процедури, та перелік додатків до звіту ліквідатора, які подаються суду разом із зазначеним звітом, та є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, яке проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів); подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється ліквідатором за наслідком усіх проведених ним дій в ході ліквідаційної процедури.
Судом установлено, що 17.11.2025 року ліквідатором проведено повну інвентаризацію підприємства-боржника.
За результатами інвентаризації інвентаризаційною комісією встановлено:
1. Товарно - матеріальних цінностей на складах, у незавершеному виробництві та готовій продукції, а також відвантажених і тих, що перебувають у дорозі - не виявлено;
2. Грошових коштів у касі, цінних паперів, бланків суворої звітності - не виявлено.
Будь-які інші активи у підприємства відсутні.
Всього балансова залишкова вартість майна, що внесено до ліквідаційної маси складає 0,00 грн.
Відповідно п. 1 статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що ліквідатор аналізує фінансовий стан банкрута.
17.11.2025 року проведено аналіз фінансового стану підприємства-банкрута.
Аналіз фінансово-господарської діяльності ТОВ “ЗОВНІШТОРГРЕСУРС», передбаченого Кодексу України з процедур банкрутства показав, що підприємство не має можливості відновити свою платоспроможність.
Коефіцієнт поточної ліквідності не приблизився до його граничної величини 1,5. На підставі даних підприємства можна сказати, що на кожну гривню його зобов'язань в 2022 році припадало 0,00 грн. оборотних активів, в 2023 році 0,00 грн. а в 2024 року 0,00 грн. Тобто підприємство не спроможне розплачуватися за своїми зобов'язаннями у встановлені терміни за рахунок найбільш ліквідних активів.
Коефіцієнт фінансової автономії за весь аналізуємий період має від'ємне значення, що значно нижче нормативного значення 0,0. Так за 2022 рік значення коефіцієнту складало - 0,00, в 2023 році - 0,00, а в 2024 році - 0,00. Це свідчить про фінансову нестабільність підприємства та залежність його від кредиторів.
Ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства на підприємстві через відсутність документів фінансово-господарської діяльності шлях розрахунків коефіцієнтів встановити неможливо.
Така ситуація говорить про тяжкий фінансовий стан підприємства, про повну неплатоспроможність підприємства.
Крім того, відповідно до абзацу 7 пункту 4 розділу 1 Методичних рекомендацій щодо виявленні ознак неплатоспроможності суб'єкта підприємницької діяльності та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства затверджених наказом Міністерства економіки України від 19.01.2006 року №14 (у редакції наказу Міністерства економіки України від 26.10.2010 року №1361) неплатоспроможність - неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності. З урахуванням зазначеного визначення при оцінні товариства з позиції неплатоспроможності перш за все слід встановити неспроможність боржника виконати грошові зобов'язання. Однак, відсутність у розпорядника майна фінансової документації не дає можливості зробити висновок про спрямованість змін та їх вплив на стан платоспроможності підприємства.
Зважаючи на той факт, що у підприємства за період з 17.11.2022 року по 17.11.2024 року (2 роки), підприємство не звітувало про свою діяльність до відповідних органів, проведення детального аналізу неможливо.
Згідно ч. 2 ст. 61 КУПБ «Під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, на яких відповідно до законодавства може бути покладена субсидіарна відповідальність за зобов'язаннями боржника у зв'язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.
У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов'язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов'язаннями. Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Кодексом».
З урахуванням наявної інформації щодо порядку формування умов поточної і критичної неплатоспроможності, та як наслідок - тяжкого фінансового становища ТОВ “ЗОВНІШТОРГРЕСУРС», не було встановлено фактів та не було виявлено підстав для визначення вини його єдиного учасника, який виконував функції його керівника ( ОСОБА_1 ), в доведенні ТОВ “ЗОВНІШТОРГРЕСУРС» до банкрутства, оскільки підприємство не здійснювало фінансово-господарську діяльність.
Ліквідатором сформовано Висновок відповідно до ч. 2 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями боржника у зв'язку з доведенням його до банкрутства.
Стаття 1 КУзПБ визначає коло учасників справи про банкрутство, учасники у справі - сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов'язків яких існує спір.
Жоден з учасників справи № 908/2292/25 не надав докази вини учасників товариства та посадових осіб у вчиненні дій з доведення до банкрутства, та навіть відсутні ознаки наявності таких дій.
При здійсненні аналізу фінансового становища підприємства, інвестиційного положення та положення на товарних ринках ліквідатором не встановлено ознаки доведення до банкрутства.
Ліквідатором встановлено, що:
- підписання завідомо невигідних для юридичної особи договорів не встановлено;
- діяння, що грубо суперечать вимогам належного господарювання не встановлено;
- необгрунтована сплата грошових коштів не встановлено;
- безпідставна передача третім особам майна не встановлено;
- заплутування звітності, знищення документів або інформації не встановлено.
Ліквідатором складено ліквідаційний баланс, в якому в розділі пасивів відображено кредиторську заборгованість, включену до реєстру вимог кредиторів, а в розділі активів відображено їх повну відсутність.
Вимоги кредиторів не задоволені за недостатністю майна, у відповідності до ч.7 ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства вважаються погашеними.
Згідно з матеріалами справи та документами, що підтверджують проведену ліквідаційну процедуру, рухоме та нерухоме майно, земельні ділянки за боржником не зареєстровані, виконавчі документи на виконанні в органах ДВС не перебувають.
Зазначені запити та отримані відповіді досліджені в судовому засіданні і долучені до матеріалів справи.
Розглянувши наданий звіт ліквідатора та матеріали ліквідаційної процедури, суд вважає, що ліквідатором вжито всіх встановлених Кодексом України з процедур банкрутства заходів по здійсненню та завершенню ліквідаційної процедури.
Отже, проведеною ліквідатором роботою встановлено, що майно банкрута, за рахунок якого можливо було б погасити кредиторську заборгованість, відсутнє, що підтверджено матеріалами ліквідаційної процедури.
У ліквідаційному балансі підприємства-банкрута відображено відсутність майнових активів.
Господарський суд дійшов висновку, що ліквідатором в повній мірі виконані обов'язки з розшуку кредиторів банкрута та виявленню майна (активів) банкрута.
Пунктом 7 частини 1 статті 90 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство, якщо затверджено звіт ліквідатора в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Таким чином, оскільки за результатами ліквідаційної процедури у банкрута не виявлено майна, за рахунок якого можливе погашення повністю кредиторських вимог, підприємницька діяльність товариства припинена, що відображено у ліквідаційному балансі, господарський суд приймає рішення про ліквідацію юридичної особи-банкрута та закриття провадження у справі.
Згідно з частиною 4 статті 90 Кодексу України з процедур банкрутства вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Кодексом строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню.
Статтею 30 КУзПБ встановлено, що арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород.
Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.
Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень.
Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі.
У разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі.
Витрати арбітражного керуючого, пов'язані з виконанням ним повноважень у справі, відшкодовуються в порядку, передбаченому цим Кодексом, крім витрат на страхування його професійної відповідальності за заподіяння шкоди, а також витрат, пов'язаних з виконанням таких повноважень у частині, в якій зазначені витрати перевищують регульовані державою ціни (тарифи) на відповідні товари, роботи, послуги чи ринкові ціни на день здійснення відповідних витрат або замовлення (придбання) товарів, робіт, послуг.
Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений зборами кредиторів (у процедурі банкрутства фізичної особи) чи комітетом кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - забезпеченим кредитором.
Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації, реструктуризації заборгованості, погашення боргів подається арбітражним керуючим до господарського суду за п'ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.
Як вбачається з матеріалів справи, звіт арбітражного керуючого Мірошника І.В. є обґрунтованим, визначена сума документально підтверджена і відповідає вимогам ст. 30 Кодексу, звіт арбітражного керуючого затверджений комітетом кредиторів Боржника.
Враховуючи наведене, слід затвердити звіт арбітражного керуючого Мірошника І.В. про нарахування і виплату основної грошової винагороди у розмірі 79 406,26 грн за період з 07.08.2025 р. по 17.11.2025 р.
Керуючись ст.ст. 2, 30, 60, 65, 90 Кодексу України з процедур банкрутства ст.ст. 12, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
Затвердити звіт арбітражного керуючого Мірошника І.В. про нарахування і виплату основної грошової винагороди у розмірі 79 406,26 грн за період з 07.08.2025 р. по 17.11.2025 р.
Затвердити звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута - Товариства з обмеженою відповідальністю “ЗОВНІШТОРГРЕСУРС», код ЄДРПОУ 39110589 (69006 Україна, м. Запоріжжя, проїзд Ольги Яфи, буд. 10, кімната 13).
Банкрута - Товариство з обмеженою відповідальністю “ЗОВНІШТОРГРЕСУРС», код ЄДРПОУ 39110589 (69006 Україна, м. Запоріжжя, проїзд Ольги Яфи, буд. 10, кімната 13) - ліквідувати.
Провадження у справі закрити.
Вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Кодексом строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 16.12.2025р. Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, визначеними ст. ст. 256-259 ГПК України.
Суддя О.О. Юлдашев