вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
16.12.2025м. ДніпроСправа № 904/5886/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) представників сторін, справу:
за позовом Комунального підприємства теплових мереж "КРИВОРІЖТЕПЛОМЕРЕЖА", Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг
до Фізичної особи-підприємця Шаманського Володимира Миколайовича, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг
про стягнення заборгованості за послугу з постачання теплової енергії у загальному розмірі 237 825,08 грн.
Комунальне підприємство теплових мереж "КРИВОРІЖТЕПЛОМЕРЕЖА" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (подано через підсистему "Електронний суд"), у якій просить стягнути з Фізичної особи-підприємця Шаманського Володимира Миколайовича (далі - відповідач) заборгованість за індивідуальним договором з постачання теплової енергії від 05.10.2021 у загальному розмірі 237 825,08 грн., з яких: основна заборгованість за період з 05.11.2021 по 27.03.2025 у розмірі 202 630,22 грн., заборгованість за абонентське обслуговування за період 01.03.2022 по 30.04.2025 в розмірі 1 633,89 грн., інфляційні втрати за період з листопада 2022 по серпень 2025 у розмірі 23 260,82 грн., 3% річних за період з 01.11.2022 по 15.09.2025 у розмірі 8 107,64 грн. та пеня у розмірі 2 192,51 грн.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
В зазначені строки, які встановленні ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.10.2025, сторони не подали витребувані судом документи.
Судом встановлено, що у відповідача відсутній електронний кабінет.
Про розгляд справи відповідач повідомлявся рекомендованим листом з повідомленням про вручення за юридичною адресою, що підтверджується наявним у справі рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулося до господарського суду з відміткою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою".
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.11.2025 продовжено строк розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи в межах розумного строку.
В зазначені строки, які встановленні ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.11.2025, сторони не подали витребувані судом документи.
Про розгляд справи відповідач повідомлявся рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою юридичною адресою, що підтверджується наявним у справі рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулося до господарського суду з відміткою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою".
Отже, відповідач не скористався наданим йому законом правом подати письмові заперечення проти позову.
13.11.2025 від позивача через систему "Електронний суд" надійшла заява про долучення доказів.
Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись, з ухвалою про відкриття провадження, у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Згідно з ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч.1 ст.251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.2025 не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.
Станом на час винесення рішення по справі відзив на позовну заяву, клопотання щодо необхідності надання додаткового строку на підготовку своєї правової позиції у справі від відповідача до канцелярії суду не надходило.
Виходячи з викладеного, а також враховуючи достатність наявних у справі доказів, згідно із ст.165 ГПК України, суд вбачає за можливе розглянути справу по суті заявлених вимог за наявними у ній документами відповідно до вимог ч.2 ст. 178 вказаного нормативно-правового акту.
Відповідно до частин 4, 5 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд,
Позиція позивача
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов індивідуального договору про надання послуги теплопостачання від 05.10.2021 (який є публічним договором про надання послуг з постачання теплової енергії від 05.10.2021 (набрав чинності з 05.11.2021) в частині розрахунку за надані послуги з теплопостачання за період з 05.11.2021 по 27.03.2025 та за послуги абонентського обслуговування за період з 01.03.2022 по 30.04.2025.
Позиція відповідача
Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ
КПТМ "Криворіжтепломережа" (надалі - Позивч) є надавачем послуги з постачання теплової енергії у місті Кривому Розі.
З 05.11.2021 договірні відносини між Комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа" та споживачами - власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку врегульовані індивідуальним договором (який є публічним договором приєднання, текст якого розміщено на сайті КПТМ "Криворіжтепломережа", режим доступу http://kpts.dp.ua/dogovorte.php) про надання послуги з постачання теплової енергії від 05.10.2021, що укладений в порядку ч. 5 ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09 листопада 2017 року №2189-VIII (далі - Індивідуальний договір).
Індивідуальний договір згідно ч. 2 цього договору набуває чинності після 30 днів з моменту розміщення його на офіційному веб-сайті виконавця (КПТМ "Криворіжтепломережа"). Розміщення тексту договору на сайті виконавця було здійснено 05.10.2021.
Статтею 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" надане визначення: індивідуальний споживач - це фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна.
Індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем.
Відповідно до ст.634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
З 05.11.2021р. сторони (надавач послуги та споживач) керуються "Правилами надання послуги з постачання теплової енергії", від 21 серпня 2019 р. № 830, Методикою розподілу між Споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 р. №315 тощо.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав Фізична особа-підприємець Шаманський Володимир Миколайович (надалі Відповідач) є співвласником багатоквартирних будинків:
- № 31 по вул. Івана Сірка, у м. Кривому Розі, в якому мав на підставі права власності (до 23.07. 2023р.) нежитлове приміщення № 76, загальною площею 88, 70 кв. м.
- № 107 по вул. Сергія Колачевського (23 Лютого), у м. Кривому Розі, в якому має на підставі права власності нежитлове приміщення № 98, загальною площею 204,00 кв.м.
- № 6 по вул. Чарівна (Косигіна), у м. Кривому Розі , в якому має на підставі права власності нежитлове приміщення № 111, загальною площею 61,50 кв. м.
- № 12 по вул. Черкасова у м. Кривому Розі , в якому має на підставі права власності нежитлове приміщення № 2, загальною площею 43, 00 кв. м.
Вищевказані будинки, є багатоквартирними, подання теплоносія до них здійснюється від теплових мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) Позивача (у відповідності до п 5.23 наказу Державного комітету України з будівництва та архітектури № 80 від 18.05.2005 "Державні будівельні норми України. Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення ДБН В.2.2-15-2005", де зазначено, що житлові будинки повинні обладнуватися опаленням і вентиляцією, що проектуються згідно зі СНиП 2.04.05) які є внутрішньобудинковим комплексом трубопроводів та обладнання для забезпечення опалення споживачів житлового будинку.
На виконання своєї статутної мети КПТМ "Криворіжтепломережа" здійснювало у спірний період постачання теплової енергії Відповідачу, а Відповідач отримував теплову енергію, так як нежитлові приміщення вбудовані та не виокремлені від внутрішньобудинкового комплексу трубопроводів та обладнання для забезпечення опалення вказаного багатоквартирного житлового будинку (по кожній адресі).
Зазначені нежитлові приміщення відповідача вбудовані в багатоквартирний будинок, та є невід'ємною частиною відповідних мереж (систем) опалення житлових багатоквартирних будинків.
Подання теплоносія до будинків здійснюється від теплових мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) позивача, які є внутрішньобудинковим комплексом трубопроводів та обладнання для забезпечення опалення споживачів житлового будинку і відповідача, як власника нежитлового приміщення.
На вищевказані багатоквартирні будинки встановлено прилади комерційного обліку, якими здійснюється комерційний облік всієї загальної кількості послуги з постачання теплової енергії (відповідно яку було подано на багатоквартирний будинок та яку було спожито всіма співвласниками будинку). Кількість постачання теплової енергії до будинку фіксується показами вищевказаного лічильника, актом, зведеними відомостями споживання теплової енергії.
Обсяг спожитої споживачем послуги, визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" від 22.06.2017 №2119-VIII.
Для кожного споживача, платіж за послугу з постачання теплової енергії складається з саме його спожитої частки теплової енергії від загальнобудинкового обсягу (що розрахований та розподілений у відповідності Закону "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" та Методики розподілу №315) помножений на тариф, що затверджується місцевими органами самоврядування.
Згідно з п. 11 Індивідуального договору - обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між Споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 року №315 (далі - Методика розподілу).
Пунктом 16 Індивідуального договору передбачено, що на час відсутності вузла комерційного обліку у зв'язку з його ремонтом, проведенням повірки засобу вимірювальної техніки, який є складовою частиною вузла обліку, ведення комерційного обліку здійснюється відповідно до Методики розподілу.
В пункті 30 Індивідуального договору зазначено, що споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з:
- плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року №830 (Офіційний вісник України, 2019, № 71, ст. 2507), - в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 року №1022, та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання;
- плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті виконавця http://www.kpts.sdp.ua/.
В пункті 31 Індивідуального договору зазначено - вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.
Розмір тарифу зазначається на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або офіційному веб-сайті виконавця http://www.kpts.sdp.ua/.
В пункті 34 Індивідуального договору зазначено споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
На виконання умов вказаного договору та своєї статутної мети Комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа" здійснено постачання теплової енергії на протязі всього періоду передбаченого договорами та щорічними розпорядженнями виконавчого комітету Криворізької міської ради Дніпропетровської області "Про початок та закінчення опалювального періоду", що підтверджується актами подання теплоносія на будинок та акти припинення подання теплоносія, зведеними відомостями розподілу теплової енергії, звітами про споживання та виставленими для оплати рахунками-фактурами.
Облік споживання теплової енергії здійснюється згідно приладів обліку або розрахунковим способом, за їх відсутності, що передбачено п. 5 Договору та п.п. 11, 16 Індивідуального договору.
Тарифи передбачено:
- за період з 25.10.2021р. по 17.10.2023р. тариф за 1 Гкал 5 065,99 грн. (з ПДВ) (згідно рішення Криворізької міської ради від 22.10.21 р. №530 п.1.1.2 для потреб категорії "інші споживачі" КПТМ "Криворіжтепломережа").
- за період з 18.10.2023р. по 25.09.2024р. тариф за 1 Гкал 3 481,81 грн. (з ПДВ) (згідно Рішення Виконавчого комітету Криворізької міської ради від 18.10.2023 №1272 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послугу з постачання теплової енергії Комунальному підприємству теплових мереж "Криворіжтепломережа", для потреб інших споживачів).
- за період з 26.09.2024р. по 26.02.2025 тариф за 1 Гкал 4 664, 18 грн. (з ПДВ) (згідно Рішення Виконавчого комітету Криворізької міської ради від 18.10.2023 №1272 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послугу з постачання теплової енергії Комунальному підприємству теплових мереж "Криворіжтепломережа", для потреб інших споживачів).
- за період з 27.02.2025р. по теперішній час тариф за 1 Гкал 4 759, 94 грн. (з ПДВ) (згідно Рішення Виконавчого комітету Криворізької міської ради від 24.02.2025 №214 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послугу з постачання теплової енергії Комунальному підприємству теплових мереж "Криворіжтепломережа", для потреб інших споживачів).
Так, за період з 05.11.2021 по 27.03.2025 утворилася заборгованість за теплову енергію у розмірі 202 630,22 грн.
Плата за абонентське обслуговування, визначається відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги" №2189-VІІ від 09.11.2017, Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії затверджених Постановою КМУ №830 від 21.08.2019, Постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №808 "Про встановлення граничного розміру плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента для комунальних послуг, що надаються споживачам за індивідуальними договорами з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг" із змінами згідно постанови КМУ від 01.09.2021 №928.
Відповідно п. 36, п. 37 Постанови КМУ № 830 від 21.08.2019 "Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії", споживач здійснює оплату спожитої послуги щомісяця в порядку та строки, визначені договором. Споживач не звільняється від оплати послуги, отриманої ним до укладення відповідного договору. Споживач не звільняється від оплати послуги за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (на іншому об'єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб.
Згідно з розрахунком позивача сума абонентського обслуговування за період 01.03.2022 по 30.04.2025 складає 1 633,89 грн.
З метою досудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідача була направлена претензія №11160/15457 (вих. № 3085/13) від 26.05.2025 про сплату заборгованості, яка останнім була залишена без відповіді та задоволення, що і стало причиною звернення з даним позовом до суду .
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Предметом доказування у справі, відповідно до ч. 2 ст. 76 ГПК України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
У даному випадку до предмета доказування входять обставини: укладення договору; постачання теплової енергії; настання строку оплати теплової енергії; наявності/відсутності повної/часткової оплати теплової енергії; наявності/відсутності заборгованості; правомірності/неправомірності нарахування пені, процентів річних та інфляційних втрат.
Згідно з пунктом 4 Правил користування тепловою енергією, затвердженими постановою КМУ від 03.10.2007 №1198 користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії, укладеного між споживачем та теплопостачальною організацією.
Однак, за умов теплопостачання однією стороною та отримання теплової енергії іншою стороною, у сторін фактично склалися договірні правовідносини.
Як вбачається, позивач, не порушуючи щорічні розпорядження Виконавчого комітету Криворізької міської ради Дніпропетровської області "Про початок та закінчення опалювального сезону", здійснює теплопостачання житловим будинкам, в яких знаходяться нежитлові приміщення відповідача, отже, опалення до приміщень здійснюється від транзитних трубопроводів житлового будинку і є невід'ємною частиною системи опалення вказаного будинку, що свідчить про те, що відповідач фактично отримує теплову енергію в належному йому приміщенні.
У розумінні Закону України "Про теплопостачання" та Правил користування тепловою енергією, Споживачем теплової енергії є фізична або юридична особа, що використовує теплову енергію на підставі договору.
Відповідно статті 1 Закону України "Про теплопостачання", зокрема, саме споживачі та постачальники теплової енергії є суб'єктами відносин у сфері теплопостачання і, як наслідок, відносини у цій сфері встановлюються шляхом укладення договору про купівлю-продаж (постачання) теплової енергії між теплопостачальною організацією та споживачем теплової енергії.
Разом з цим, визначальним для вибору виду договору для укладення між теплопостачальною організацією та споживачем, і, як наслідок, тарифу, який застосовуватиметься у розрахунках між сторонами, є саме визначення категорії, до якої відноситься споживач: населення, яке є власниками, орендарями житлових приміщень (квартир) і отримує послуги з централізованого опалення, укладає із теплопостачальною організацією договір про надання послуг з централізованого опалення із зазначенням встановленого тарифу на послугу з централізованого опалення; фізичні особи-підприємці, які використовують, зокрема, нежитлові приміщення у структурі багатоквартирних житлових будинків для здійснення у них підприємницької діяльності, укладають з теплопостачальними організаціями договори купівлі-продажу теплової енергії із зазначенням у них встановленого тарифу для "інших споживачів".
Згідно з пунктом 1.5. Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, затвердженого постановою НКРЕКП від 25.06.2019 №1174 формування тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії здійснюється з урахуванням витрат за кожним видом ліцензованої діяльності, облік яких ведеться ліцензіатом окремо. Тарифи формуються для таких категорій споживачів: населення; бюджетні установи; релігійні організації (крім обсягів, що використовуються для провадження виробничо-комерційної діяльності); інші споживачі. Тарифи для кожної категорії споживачів визначаються на підставі економічно обґрунтованого розподілу витрат, пов'язаних з виробництвом, транспортуванням та постачанням теплової енергії.
Критерії розмежування споживачів на певні категорії визначені Листом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 18.03.2015 № 2450/15/61-15 (Далі - Лист).
Так, зі змісту зазначеного Листа вбачається, що згідно зі статтею 379 Цивільного кодексу України житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, призначені та придатні для постійного проживання в них.
Отже, оплату за теплову енергію та житлово-комунальні послуги за тарифами "для населення" здійснюють власники/користувачі житлового будинку, квартири, інших приміщень, призначених та придатних для постійного проживання в них, за умови їх використання виключно для постійного проживання.
Щодо оплати комунальних послуг за тарифами "для бюджетних установ" зазначено, що відповідно до статті 2 Бюджетного кодексу України бюджетні установи - органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими.
Отже, оплату за теплову енергію та житлово-комунальні послуги за тарифами "для бюджетних установ" здійснюють такі установи, які підпадають під ознаки зазначеної вище статті 2 Бюджетного кодексу України та відповідають належній структурі ознаки, а підтвердженням статусу "бюджетна установа" може бути витяг з Реєстру неприбуткових установ та організацій.
Щодо оплати комунальних послуг за тарифами для "інших споживачів" комунальних послуг зазначено, що всі інші особи, які не підпадають під зазначені вище категорії, здійснюють оплату за теплову енергію та житлово-комунальні послуги за тарифами для "інших споживачів".
Таким чином, відповідач, який є власником нежитлового приміщення та фізичною особою - підприємцем, відноситься до категорії "інші споживачі" через неможливість віднесення останнього до першої та другої категорії споживачів.
Відповідно до статті 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до положень ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві, який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Згідно статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
З наведеного вбачається, що постачання теплової енергії має здійснюватися на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії, укладеного між споживачем та енергопостачальною організацією.
В свою чергу, оскільки користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі - продажу теплової енергії, то на споживача покладено обов'язок укласти договір з теплопостачальною організацією.
Установлено, що позивач, як виконавець послуги з постачання теплової енергії, 05.10.2021 на своєму офіційному сайті розмістив Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії.
Згідно з п. 4 Типового договору фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надану послугу, факт отримання послуги.
Так як протягом 30 днів з дня опублікування Типового договору, на адресу позивача не надходило документів про рішення власників приміщень відповідних будинків про обрання моделі договірних відносин, послуга з теплопостачання споживалась відповідачем, з 05.11.2021 відповідач вважається таким, що приєднався до публічного договору про надання послуги і постачання теплової енергії.
Як встановлено судом, в матеріалах справи відсутні докази того, що договір визнавався недійсним в судовому порядку, а також докази того, що жодна із сторін письмово виявила бажання припинити дію договору. Відтак, договір був чинним протягом спірного періоду.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно до приписів ст. ст. 525 і 526 Цивільного кодексу України та тотожних приписів ст.193 Господарського кодексу України цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.
Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
З 05.11.2021 договірні відносини між Комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа" та споживачами - власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку врегульовані індивідуальним договором (який є публічним договором приєднання, текст якого розміщено на сайті КПТМ "Криворіжтепломережа", режим доступу http://kpts.dp.ua/dogovorte.php) про надання послуги з постачання теплової енергії від 05.10.2021, що укладений в порядку ч. 5 ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09 листопада 2017 року №2189-VIII (далі - Індивідуальний договір).
Індивідуальний договір згідно ч. 2 цього договору набуває чинності після 30 днів з моменту розміщення його на офіційному веб-сайті виконавця (КПТМ "Криворіжтепломережа"). Розміщення тексту договору на сайті виконавця було здійснено 05.10.2021.
Статтею 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" надане визначення: індивідуальний споживач - це фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна.
З 05.11.2021р. сторони (надавач послуги та споживач) керуються "Правилами надання послуги з постачання теплової енергії", від 21 серпня 2019 р. № 830, Методикою розподілу між Споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 р. №315 тощо.
Індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем.
Відповідно до ст.634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Свої договірні зобов'язання Позивач виконав, а саме: постачання теплоносія на протязі всього періоду, передбаченого Договором, проводилось не порушуючи щорічні розпорядження Виконавчого комітету Криворізької міської Ради Дніпропетровської області "Про початок та закінчення опалювального періоду". Згідно із зазначеними нормами законів, споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги.
Відповідач отримував теплову енергію, так як вказані вище нежитлові приміщення не відокремлені від внутрішньобудинкового комплексу трубопроводів та обладнане для забезпечення опалення вищевказаних будинків.
Згідно із загальних положень Методики № 315 - нормою споживання теплової енергії у будівлі/будинку - є кількість теплової енергії, витраченої на опалення 1 м-2 загальної опалювальної площі будівлі/будинку за опалювальний період, що встановлюється органом місцевого самоврядування. Тобто розрахунок заборгованості відбувався на вищевказані об'єкти виходячи із площі відповідного приміщення.
Відповідно до частини шостої статті 10 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньо будинкових систем опалення та гарячого водопостачання, розподіляється відповідно до правил, також на власників (співвласників) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання.
Загальний обсяг спожитої теплової енергії Q опал. буд. на опалення будівлі/ будинку у розрахунковому періоді визначається за показаннями вузла комерційного обліку теплової енергії (теплолічильника) та розподіляється, згідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг:
на потреби опалення житлових/нежитлових приміщень (Q прим.);
опалення місць загального користування (МЗК) та забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення (до 31.12.2021);
на забезпечення загальнобудинкових потреб на опалення (ЗБП) та на обсяг теплової енергії, що надходить від транзитних мереж (з 01.01.2022).
Відповідачу, по об'єктам за адресою: вул. Івана Сірка, 31/76, вул. Чарівна (Косигіна), 6/111, вул. Черкасова, 12/2 було здійснено нарахування на:
- на потреби опалення нежитлового приміщення відповідача (Q прим.) (централізоване опалення наявне в приміщені відповідача);
- опалення місць загального користування (МЗК) та забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення (до 31.12.2021);
- на забезпечення загальнобудинкових потреб на опалення (ЗБП) (з 01.01.2022р.),
- абонентське обслуговування (абонплату).
Нежитлове приміщення № 98 яке вбудовано до багатоквартирного будинку № 107 по вул. Сергія Колачевського (23 Лютого), має окремий інженерний ввід з внутрішніх інженерних мереж централізованого опалення багатоквартирного будинку після вузла комерційного обліку будинку.
Обсяг теплової енергії на потреби опалення (Qпр) на дане приміщення визначається за показниками індивідуального (розподільного) приладу обліку теплової енергії, а уразі споживання теплової енергії менш ніж "мінімальна частка" з урахуванням приладу комерційного обліку (який обліковує всю кількість теплової енергії, які спожив багатоквартирний будинок, як цілісний майновий комплекс, за результатами здійсненого розподілу по будинку виконавцем наданої послуги з постачання теплової енергії.
Тому, по об'єкту за адресою: вул. Сергія Колачевського (23 Лютого), 107/98 (враховуючи те, що дане приміщення приєднано окремим (індивідуальним) вводом до внутрішньобудинкових мереж, із встановленим на індивідуальному вводі приладу розподільчого обліку (свого індивідуального приладу обліку теплової енергії) який опломбований, було здійснено нарахування на:
- на потреби опалення нежитлового приміщення відповідача (Q прим.) у вигляді донарахування мінімальної частки середнього питомого споживання, так як приміщення відповідача за вищевказаною адресою вважається "опалювальним" (тобто відповідач не відключений від мережі централізованого опалення), але відповідач перекрив засувку на своє приміщення (перед своїм приладом розподільного обліку теплової енергії, що є підставою для донарахування такому споживачеві мінімальну частку питомого споживання.
- опалення місць загального користування (МЗК) та забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення (до 31.12.2021);
- на забезпечення загальнобудинкових потреб на опалення (ЗБП) та на обсяг теплової енергії (з 01.01.2022р.),
Згідно приписів Житлового кодексу України - до житлового фонду не входять нежилі приміщення в жилих будинках, призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромисдового характеру.
Приміщення використовується відповідачем не для постійного проживання, а у інший спосіб, відповідач не підпадає під категорію "населення", а отже і під дію приписів Постанови КМУ № 206.
Відповідно до статті 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
У п. 34 договору сторони погодили, що споживач здійснює оплату щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
Між тим, в установлений договором строк, відповідач свої зобов'язання не виконав.
Станом на час розгляду справи доказів сплати заборгованості у повному обсязі від представників сторін не надійшло.
Суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за поставлену теплову енергію за період з 05.11.2021 по 27.03.2025 у розмірі 202 630,22 грн. та за абонентське обслуговування за період 01.03.2022 по 30.04.2025 у розмірі 1 633,89 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.
На підставі п. 45 договору позивач нарахував та заявив до стягнення пені у розмірі 2 192,51 грн. та на підставі статті 625 Цивільного кодексу України інфляційні втрати у сумі 23 260,82 грн. за період з листопада 2022 по серпень 2025 року, 3% річних у сумі 8 107,64 грн. за період з 01.11.2022 по 15.09.2025.
Щодо стягнення пені
Оскільки відповідач порушив умови договору щодо строку оплати поставленої теплової енергії, позивач, з посиланням на п. 45 договору, нарахував пеню у розмірі 2 192,51 грн. за період прострочення з 01.01.2025 по 15.09.2025.
Так, порушенням зобов'язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі статтями 216, 217, 230, 231 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (стаття 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).
Як зазначено в частини першої статті 230 та частини шостої статті 231 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до частини другої статті 343 Господарського кодексу України та статей 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не перевищує подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня.
Пунктом 45 договору визначено, що у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 % суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100% загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу. Пеня не нараховується за умови наявності заборгованості держави за надані населенню пільги та житлові субсидії, за наявності у споживача заборгованості з оплати праці, підтвердженою належним чином.
Господарським судом здійснено перевірку наданого позивачем розрахунку пені та встановлено, що розрахунок є вірним, пеня розрахована відповідно до умов п. 45 договору, не суперечить вимогам наведених вище положень чинного законодавства, а тому підлягає задоволенню.
Щодо суми 3% річних та інфляційних втрат
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі ст. 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував інфляційні втрати у сумі у сумі 23 260,82 грн. за період з листопада 2022 по серпень 2025 року, 3% річних у сумі 8 107,64 грн. за період з 01.11.2022 по 15.09.2025.
Сплата 3% річних від простроченої суми встановлений договором не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Таким чином, законом установлено обов'язок боржника у разі прострочення виконання грошового зобов'язання сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та відсотків річних за весь час прострочення виконання зобов'язання.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у виді інфляційного нарахування на суму боргу та процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Отже, у розумінні положень наведеної норми позивач як кредитор, вправі вимагати стягнення у судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов'язання.
Суд, перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, приходить до висновку, що вони здійснені правильно та такими, що підлягають задоволенню.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
Обов'язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про більшу вірогідність доказів, наданих позивачем у підтвердження обґрунтування своєї позиції. Відповідно позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі. Такі висновки суду засновані передусім на відсутності належних спростувань з боку відповідача цих обставин.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
СУДОВІ ВИТРАТИ.
Щодо судового збору.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача у розмірі 2 853,90 грн.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Шаманського Володимира Миколайовича ( АДРЕСА_2 ; код РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" (50000, м. Кривий Ріг, провул. Квітки Цісик, буд. 9; код ЄДРПОУ 03342184) заборгованість за послуги з постачання теплової енергії в розмірі 202 630,22 грн., заборгованість за абонентське обслуговування в розмірі 1 633,89 грн., інфляційні втрати у розмірі 23 260,82 грн., 3% річних в розмірі 8 107,64 грн., пеню в розмірі 2 192,51 грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 853,90 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено та підписано - 16.12.2025.
Суддя В.Г. Бєлік