16 грудня 2025 року м. Харків Справа № 922/240/22
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Білоусова Я.О., суддя Мартюхіна Н.О. , суддя Тихий П.В.
розглянувши у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу керівника Київської окружної прокуратури міста Харкова (вх.№2392 Х/2) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 29.10.2025 (прийняту у приміщенні Господарського суду Харківської області суддею Рильовою В.В., ухвалу складено та підписано 29.10.2025) у справі №922/240/22
за позовом Першого заступника керівника Київської окружної прокуратури м.Харкова, м.Харків, Київська окружна прокуратура міста Харкова,
до 1) Харківської міської ради, м. Харків,
2) Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м. Харків,
3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Експерт-сервіс", м. Харків,
про визнання недійсним договору, повернення майна,
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.10.2025 у справі №922/240/22 у прийнятті заяви керівника Київської окружної прокуратури про зміну предмету позову (вх.№24821 від 27.10.2025) - відмовлено.
Ухвала суду мотивована тим, що зі змісту позовної заяви та заяви про зміну предмета позову вбачається, що прокурором при подачі заяви про зміну предмета позову фактично заявлені нові вимоги, які стосуються скасування рішення приватного нотаріуса та скасування державної реєстрації права власності відповідача на об'єкти нерухомого майна, внесені на підставі рішення приватного нотаріуса. Нові вимоги одночасно обґрунтовані новими підставами позову, а саме: обставиною прийняття приватним нотаріусом рішення про закриття розділу державного реєстру речових прав на нерухоме майно у зв'язку з поділом об'єкта нерухомого майна - нежитлової будівлі лі. Б-1 загальною площею 204,6 кв.м, розташованої за адресою м.Харків, вул. Шевченка, 60. Суд зазначив, що такі вимоги гуртуються на інших доказах, що не були додані до первісного позову, та за своєю суттю є змінами фактичних підстав позову. Тобто, в заяві про зміну предмету позову прокурором одночасно змінено як предмет, так і підстави позову, що за своєю суттю є новим позовом, відмінним від первісно поданого. Таким чином, як зазначено судом, оскільки подана прокурором заява про зміну предмета позову змінює одночасно як предмет, так і підстави позову, що суперечить вимогам частини третьої статті 46 ГПК України, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви керівника Київської окружної прокуратури про зміну предмету позову (вх. № 24821 від 27.10.25).
Київська окружна прокуратура міста Харкова з ухвалою суду першої інстанції не погодилась та звернулась до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 29.10.2025 у справі №922/240/22 про відмову у прийнятті заяви про зміну предмету позову, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції; судові витрати покласти на відповідачів та стягнути за відповідними реквізитами.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що Київська окружна прокуратура м. Харкова звернулась до Господарського суду Харківської області з позовною заявою в інтересах держави до Харківської міської ради, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, ТОВ "Експерт-сервіс" про визнання незаконним та скасування рішення, визнання договору купівлі-продажу недійсним, повернення нежитлової будівлі за адресою: м. Харків, вул. Шевченка, 60. Підставою для звернення прокурора з вказаною позовною заявою стали матеріали кримінального провадження, якими підтверджено порушення процедури приватизації комунального майна шляхом його викупу орендарем (відповідачем 3, ТОВ "Експерт-сервіс") без проведення поліпшень, без проведення аукціону чи конкурсу. На момент звернення прокурора до суду з позовом згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за ТОВ "Експерт-сервіс" було зареєстровано право власності на нежитлову будівлю літ. «Б-1» загальною площею 204,6 кв. м, розташовану за адресою: м. Харків, вул. Шевченка, 60. А вже під час розгляду справи № 922/240/22 відповідачем здійснено формальний поділ нежитлової будівлі без зміни конфігурацій, у зв'язку з чим останнє набуло нових індивідуальних ознак, а саме: приміщення (група приміщень), нежитлове приміщення 1-го поверху №11 у нежитловій будівлі літ. «Б-1», загальною площею 8 кв.м. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 3180706863120); приміщення (група приміщень), нежитлове приміщення 1-го поверху №1, 2, 3, 4, 5, 6 у нежитловій будівлі літ. «Б-1», загальною площею 106, 3 кв.м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 3180704763120); приміщення (група приміщень), нежитлове приміщення 1-го поверху №7, 8, 9, 10 у нежитловій будівлі літ. «Б-1», загальною площею 86, 4 кв.м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 3180700663120), розташованих за адресою: м. Харків, вул. Шевченка, 60. Отже, як зазначає апелянт, змінилися лише індивідуальні ознаки цього майна. Юридичні ж підстави набуття ТОВ "Експерт-сервіс" щодо нього права приватної власності - договір купівлі-продажу № 5655-В-С нежитлових приміщень від 28.11.2018 № 5655-В-С, укладений з Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, залишились незмінними. Отже, наявна одна спільна підстава - неправомірність приватизації спірного майна та юридичні підстави набуття права власності на це майно, які покладено в основу, як первісної редакції позову, так і в основу заяви про зміну предмету позову, при цьому позовні вимоги змінюються, оскільки відповідачем здійснено поділ майна. Як наслідок, одночасної зміни підстав та предмету позову, не відбувається.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.11.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою керівника Київської окружної прокуратури міста Харкова (вх.№2392 Х/2) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 29.10.2025 у справі №922/240/22 та постановлено здійснити її розгляд у порядку письмового провадження без виклику та повідомлення учасників справи. Встановлено учасникам справи строк до 10.12.2025 для подання відзивів на апеляційну скаргу з доказами їх надсилання учасникам справи. Встановлено учасникам справи строк до 10.12.2025 для подання заяв, клопотань, тощо.
10.12.2025 до суду від ТОВ "Експерт-сервіс" надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№14300 від 11.12.2025), в якому останній проти апеляційної скарги заперечує, просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги Київської окружної прокуратури міста Харкова, а ухвалу Господарського суду Харківської області від 29.10.2025 у справі №922/240/22 залишити без змін, посилаючись на те, що зі змісту позовної заяви та заяви про зміну предмета позову вбачається, що прокурором при подачі заяви про зміну предмета позову фактично заявлені нові вимоги, які стосуються скасування рішення приватного нотаріуса та скасування державної реєстрації права власності відповідача на об'єкти нерухомого майна, внесені на підставі рішення приватного нотаріуса. Тобто, в заяві про зміну предмету позову прокурором одночасно змінено як предмет, так і підстави позову, що за своєю суттю є новим позовом, відмінним від первісно поданого. Позивач намагається під виглядом «зміни предмета позову» фактично подати новий позов. Суд першої інстанції правильно встановив факт одночасної зміни і предмета, і підстав позову, що є процесуально неприпустимим.
Судова колегія зазначає, що учасники справи належним чином повідомлені про відкриття апеляційного провадження у справі та розгляд даної апеляційної скарги в порядку письмового провадження, що підтверджується довідками про доставку електронного листа, сформованими в програмі Діловодство спеціалізованого суду.
Таким чином, судом апеляційної інстанції було вжито всіх можливих заходів задля повідомлення учасників процесу про хід розгляду справи, витримано терміни, які колегія суддів вважає достатніми для можливості реалізації заявником своїх процесуальних прав.
За приписами ч. 13 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що апеляційні скарги на ухвалу суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві (заявникові) згідно вимог п. 6 ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст.271 Господарського процесуального кодексу України розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, а тому апеляційна скарга розглядається без повідомлення учасників справи.
За таких обставин, матеріалами справи підтверджується належне повідомлення сторін про відкриття апеляційного провадження у справі та розгляд даної апеляційної скарги здійснюється в порядку, передбаченому частиною 2 статті 271 ГПК України.
Від Харківської міської ради та Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради відзиви на апеляційну скаргу не надходили.
Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи та вимоги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, в провадженні Господарського суду Харківської області перебуває справа за позовом першого заступника керівника Київської окружної прокуратури м. Харкова до Харківської міської ради, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Експерт-сервіс" про (з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 26.09.2025 вх.№ 22376):
- визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 28.11.2018 № 5655-В-С, укладеного між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Експерт-Сервіс", посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Галіщевою О.А. і зареєстрований в реєстрі за № 851;
- зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Експерт-Сервіс" (код ЄДРПОУ 32949808) повернути Харківській міській територіальній громаді в особі Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 04059243) нежитлову будівлю літ. "Б-1" загальною площею 204,6 кв.м, розташовану за адресою: м. Харків, вул. Шевченка, 60, шляхом складання акту приймання-передачі, та зобов'язання Харківської міської ради прийняти вказані приміщення.
Судові витрати у даній справі прокурор просить покласти на відповідачів.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.02.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/240/22; постановлено розглядати справу за правилами (в порядку) загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 28 лютого 2022 року.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України та введенням воєнного стану з 24 лютого 2022 року підготовче засідання у справі № 922/240/22 призначене на 28.02.2022 не відбулось.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 19.09.2022 заяву Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Експерт-сервіс" про зупинення провадження у справі - задоволено. Провадження у справі № 922/240/22 зупинено до розгляду судовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 925/1133/18.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.10.2025 провадження у справі № 922/240/22 поновлено, підготовче засідання призначено на 20.10.2025.
24.10.2025 до Господарського суду Харківської області від Київської окружної прокуратури надійшла заява про зміну предмету позову (вх.№24821 від 27.10.2025), в якій остання просить суд викласти резолютивну частину позовної заяви у наступній редакції:
- скасувати рішення приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Шахматової Ірини Вікторівни №80165388 від 31.07.2025, на підставі якого здійснено поділ об'єкту нерухомого майна з реєстраційним номером 292183063101 та внесено запис про закриття розділу внаслідок поділу об'єкту нерухомого майна;
- скасувати державну реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Експерт-сервіс" на об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 3180706863120, внесений на підставі рішення приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Шахматової Ірини Вікторівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №80165388 від 31.07.2025;
- скасувати державну реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Експерт-сервіс" на об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 3180700663120, внесений на підставі рішення приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Шахматової Ірини Вікторівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №80165085 від 31.07.2025;
- скасувати державну реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Експерт-сервіс" на об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 3180704763120, внесений на підставі рішення приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Шахматової Ірини Вікторівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №80165242 від 31.07.2025;
- визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 28.11.2018 № 5655-В-С, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Експерт-Сервіс", посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Галіщевою О.А. і зареєстрований в реєстрі за № 851;
- зобов'язати ТОВ "Експерт-Сервіс" (код ЄДРПОУ 32949808) повернути Харківській міській територіальній громаді в особі Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 04059243) нежитлову будівлю літ. "Б-1" загальною площею 204,6 кв.м, розташовану за адресою: м. Харків, вул. Шевченка, 60, шляхом складання акту приймання-передачі, та зобов'язати Харківську міську раду прийняти у власність вказане майно.
29.10.2025 Господарським судом Харківської області прийнято оскаржувану ухвалу.
Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного.
Згідно зі статтею 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу закріплено ст.16 цього Кодексу. Суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист їх прав і охоронюваних законом інтересів, які порушені або оспорюються.
Згідно з частинами першою, другою статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних зі здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до частин першої, другої статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом, до підсудності якого вона віднесена. Особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя.
Статтею 14 ГПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно з положеннями статті 162 ГПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. Позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду із вимогою про захист своїх прав та інтересів, що складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
Предметом позову як вимоги про захист порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу є спосіб захисту цього права чи інтересу.
Предмет спору - це об'єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем. Під предметом позову розуміють певну матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підстава позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такими обставинами є юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Підставу позову становлять фактична й правова підстава.
Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача.
Предмет і підстава позову сприяють з'ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов'язку.
Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 14.01.2025 у справі №916/5763/23, від 23.04.2024 у справі №910/12744/22, від 26.11.2024 у справі № 910/15342/23, від 27.11.2025 у справі №906/581/24.
Позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. При цьому однорідними можуть вважатися позовні заяви, які пов'язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.
Подібні висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.08.2023 у справі № 910/21280/21.
Відповідно до частин третьої, четвертої статті 46 ГПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У разі направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції зміна предмета, підстав позову не допускаються, крім випадків, визначених цією статтею. Зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною 3 цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв'язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження - після початку першого судового засідання при первісному розгляді справи.
Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 26.05.2020 у справі № 908/299/18:
"69. Частиною третьою статті 46 ГПК України передбачено право позивача на зміну предмета або підстав позову шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання.
70. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
71. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога. При цьому одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається".
Положеннями статті 46 ГПК України передбачено саме право позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 ЦК України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №924/1473/15 зазначено, що зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.
Поряд з цим Суд зазначає, що зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред'явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
У цій частині Суд звертається до висновку Верховного Суду, сформульованого в постанові від 04.04.2024 у справі №914/1027/19.
Позивач може змінити або підставу, або предмет позову. Зміна підстав і предмету позову одночасно не допускається. Якщо в процесі розгляду справи повністю змінюються підстави й предмет позову, то це слід розглядати як нові позовні вимоги, які мають бути оформлені письмовою заявою у відповідності з ГПК України.
Разом з тим не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права. Водночас і посилання суду в рішенні на інші норми права, ніж зазначені у позовній заяві, не може розумітися як вихід суду за межі позовних вимог.
У цьому висновку Суд звертається до висновку Верховного Суду, сформульованого в постанові від 13.08.2024 у справі №904/2839/21.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.04.2024 у справі № 657/1024/16-ц зробила висновок, зокрема про те, що заяву про зміну предмета або підстав позову можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави) і норми права (юридичні підстави), які позивач первісно не визначив підставою позову, та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Разом з тим Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі Жоффре де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року).
Також у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12.01.2022 у справі № 234/11607/20 зроблено висновок, що: "при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод".
Як вбачається зі змісту первісно поданої позовної заяви, прокурором, зокрема, було заявлено вимоги про:
-визнання незаконним та скасування пункту 3 додатку до рішення 18 сесії Харківської міської ради 7 скликання «Про відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова» від 21.02.2018 № 1008/18;
-визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 28.11.2018 № 5655-В-С, укладеного між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Експерт-Сервіс", посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Галіщевою О.А. і зареєстрований в реєстрі за №851;
-зобов'язання Товариство з обмеженою відповідальністю "Експерт-Сервіс" (код ДРПОУ 32949808) повернути Харківській міській територіальній громаді в особі Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 04059243) нежитлову будівлю літ. «Б-1» загальною площею 204,6 кв.м., розташовану за адресою: м. Харків, вул. Шевченка, 60, шляхом складання акту приймання-передачі, а Харківську міську раду зобов'язати прийняти вказані приміщення.
В обґрунтування позову прокурором зазначено наступне.
На підставі договору оренди №1951 від 26.12.2012, укладеного між Управлінням комунального майна та ТОВ "Експерт-Сервіс", у останнього в оренді перебувала, зокрема, нежитлова будівля літ. «Б-1» загальною площею 204,6 кв.м, розташована за адресою: м. Харків, вул. Шевченка, 60.
Відповідно до пункту 4.7. договору оренди, орендар зобов'язаний змінювати стан орендованого майна виключно за письмовою згодою орендодавця.
Згідно з пунктами 5.2.-5.3. договору оренди, орендар має право:
- здійснювати ремонт, реконструкцію орендованого майна у встановленому порядку за наявності письмової згоди орендодавця.
- за письмовою згодою орендодавця вносити зміни до складу орендованого майна, провадити невід'ємні поліпшення, які необхідні для здійснення господарської діяльності.
Згідно з додатковою угодою № 2 від 21.11.2018, договір оренди від 26.12.2018 викладений в новій редакції та оренду спірної будівлі продовжено до 26.09.2021.
Разом з цим, як зазначено в позові, зміст пункту 5.3. договору оренди, який стосується питання невід'ємних поліпшень, залишився незмінним.
25.02.2015 ТОВ "Експерт-Сервіс" звернулось до Управління комунального майна з листом (вх. № 3993 від 27.02.2015), у якому просило дозволити приватизацію нежитлової будівлі літ. «Б-1», розташовану за адресою: м. Харків, вул. Шевченка, 60.
При цьому до вказаного листа не було долучено жодних документів, які б надавали право на таку приватизацію.
У подальшому, Харківською міською радою прийнято відповідне рішення, яким дозволено приватизувати вказаний об'єкт нерухомого майна шляхом викупу (п. 3 додатку до рішення 18 сесії Харківської міської ради 7 скликання “Про відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова» від 21.02.2018 № 1008/18).
На виконання вказаного рішення до Управління комунального майна ТОВ "Експерт-Сервіс" подано заяву про приватизацію від 28.02.2018 №3612.
Одночасно, 28.02.2018 ТОВ "Експерт-Сервіс" звернулось до Управління комунального майна з листом (вх. № 3430 від 28.02.2018), у якому просило оцінку для приватизації вказаного майна доручити суб'єкту оціночної діяльності - ТОВ “Юридична компанія “Калина». На виконання вказаного листа Управління комунального майна звернулось до суб'єкта оціночної діяльності - ТОВ “Юридична компанія “Калина» (лист від 28.02.2018 № 2599) з пропозицією провести оцінку вказаних нежитлових приміщень на підставі договору з ТОВ "Експерт-Сервіс".
ТОВ “Юридична компанія “Калина» складено звіт про незалежну оцінку нерухомого майна, затверджений Управлінням комунального майна 05.03.2018, відповідно до якого вартість вказаного майна станом на 28.02.2018 склала 486 720 грн, а разом з ПДВ - 584 064 грн.
Вивченням зазначеного звіту прокурором встановлено, що будь-які відомості про те, що проводились ремонтні роботи у вказаних нежитлових приміщеннях, в тому числі невід'ємні поліпшення, відсутні.
28.11.2018 між ТОВ "Експерт-Сервіс" та Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради укладено договір купівлі-продажу № 5655-В-С нежитлових приміщень від 28.11.2018 № 5655-В-С, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Галіщевою О.А. і зареєстрований в реєстрі за № 851.
При цьому, як зазначає прокурор, у договорі купівлі-продажу зазначено, що його укладено на підставі Програми приватизації та відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2017-2022 рр., затвердженої рішенням 13 сесії Харківської міської ради 7 скликання № 691/17 від 21.06.2017 та на підставі рішення 18 сесії Харківської міської ради 7 скликання № 1008/18 від 21.02.2018 “Про відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова». Разом з цим, рішення Харківської міської ради від 21.02.2018 № 1008/18 “Про відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова» щодо надання дозволу на проведення вищевказаної приватизації шляхом викупу є незаконним. Зокрема, такий продаж має бути проведений шляхом аукціону або конкурсу (конкурсний продаж). У виключних випадках такий продаж може бути проведений шляхом викупу, а саме, продаж шляхом викупу орендарем об'єкту, який вже перебуває у нього в оренді, якщо орендарем за згодою орендодавця за рахунок власних коштів здійснено поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об'єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менш як 25 відсотків ринкової вартості майна, за яким воно було передано в оренду, визначеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання для цілей оренди майна. У даному випадку ТОВ "Експерт-Сервіс" жодних поліпшень орендованого майна за період перебування об'єкту нерухомого майна в оренді по день подачі заяви до міської ради для викупу, не здійснено, що підтверджується тим, що у звіті про оцінку майна, договорі оренди та додаткових угодах до нього, договорі купівлі-продажу, заяві відповідача 3 з проханням надати дозвіл на приватизацію, а також в усій приватизаційній справі будь-які відомості про такі поліпшення відсутні. Оскільки ТОВ "Експерт-Сервіс" до органу приватизації не подавало документи, передбачені п. 2.2. Порядку, що містили б інформацію стосовно невід'ємних поліпшень, здійснених за час оренди, відповідачем 3 не підтверджені підстави для застосування виключного випадку для продажу комунального майна шляхом викупу орендарем об'єкту із відповідними поліпшеннями. Таким чином, на думку прокурора, Харківська міська рада незаконно обрала спосіб приватизації оспорюваного майна шляхом викупу орендарем, тому відповідне рішення міської ради є незаконним, таким, що суперечить положенням діючого на той час законодавства, та підлягає скасуванню, а договір купівлі-продажу, укладений на його підставі, - визнанню недійсним.
26.09.2025 прокурором було подано заяву про зміну предмету позову, в якій останній просив:
- визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 28.11.2018 № 5655-В-С, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Експерт-Сервіс", посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Галіщевою О.А. і зареєстрований в реєстрі за № 851;
- зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Експерт-Сервіс" (код ЄДРПОУ 32949808) повернути Харківській міській територіальній громаді в особі Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 04059243) нежитлову будівлю літ. "Б-1" загальною площею 204,6 кв.м, розташовану за адресою: м. Харків, вул. Шевченка, 60, шляхом складання акту приймання-передачі, та зобов'язання Харківської міської ради прийняти вказані приміщення.
Зі змісту протоколу судового засідання від 20.10.2025 вбачається, зокрема, що суд оголосив протокольну ухвалу про прийняття до розгляду заяви Київської окружної прокуратури міста Харкова про зміну предмета позову та долучив її до матеріалів справи.
24.10.2025 до суду від Київської окружної прокуратури надійшла заява про зміну предмету позову (вх.№24821 від 27.10.2025), в якій остання просила суд вважати викладеною резолютивну частину позовної заяви у наступній редакції:
- скасувати рішення приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Шахматової Ірини Вікторівни №80165388 від 31.07.2025, на підставі якого здійснено поділ об'єкту нерухомого майна з реєстраційним номером 292183063101 та внесено запис про закриття розділу внаслідок поділу об'єкту нерухомого майна;
- скасувати державну реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Експерт-сервіс" на об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 3180706863120, внесений на підставі рішення приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Шахматової Ірини Вікторівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №80165388 від 31.07.2025;
- скасувати державну реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Експерт-сервіс" на об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 3180700663120, внесений на підставі рішення приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Шахматової Ірини Вікторівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №80165085 від 31.07.2025;
- скасувати державну реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Експерт-сервіс" на об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 3180704763120, внесений на підставі рішення приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Шахматової Ірини Вікторівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №80165242 від 31.07.2025;
- визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 28.11.2018 № 5655-В-С, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Експерт-Сервіс", посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Галіщевою О.А. і зареєстрований в реєстрі за № 851;
- зобов'язати ТОВ "Експерт-Сервіс" (код ЄДРПОУ 32949808) повернути Харківській міській територіальній громаді в особі Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 04059243) нежитлову будівлю літ. "Б-1" загальною площею 204,6 кв.м, розташовану за адресою: м. Харків, вул. Шевченка, 60, шляхом складання акту приймання-передачі, та зобов'язати Харківську міську раду прийняти у власність вказане майно.
В обґрунтування поданої заяви прокурор посилається на те, що під час судового розгляду справи було встановлено, що 31.07.2025 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Шахматовою І.В. прийнято рішення про закриття розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером 292183063101 у зв'язку з поділом об'єкта нерухомого майна, а саме нежитлової будівлі літ. «Б-1», загальною площею 204,6 кв. м, розташованої за адресою: м. Харків, вул. Шевченка, 60. Одночасно приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Шахматовою І.В. прийнято рішення про реєстрацію за ТОВ "Експерт-Сервіс" права власності на приміщення (група приміщень), нежитлове приміщення 1-го поверху №11 у нежитловій будівлі літ. «Б-1», загальною площею 8 кв. м.; рішення про реєстрацію за ТОВ "Експерт-Сервіс" права власності на приміщення (група приміщень), нежитлове приміщення 1-го поверху №1, 2, 3, 4, 5, 6 у нежитловій будівлі літ. «Б-1», загальною площею 106, 3 кв. м; рішення про реєстрацію за ТОВ "Експерт-Сервіс" права власності на приміщення (група приміщень), нежитлове приміщення 1-го поверху №7, 8, 9, 10 у нежитловій будівлі літ. «Б-1», загальною площею 86, 4 кв. м, розташованих за адресою: м. Харків, вул. Шевченка, 60. Таким чином, як зазначено в заяві, відповідачем вчинено дії, спрямовані на зміну технічних характеристик спірного майна, у зв'язку з чим останнє набуло нових індивідуальних ознак. На момент звернення прокурора до суду з цим позовом, згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, за ТОВ "Експерт-Сервіс" було зареєстровано право власності на нежитлову будівлю літ. «Б-1» загальною площею 204,6 кв. м, розташовану за адресою: м. Харків, вул. Шевченка, 60. А вже під час розгляду справи № 922/240/22 відповідачем здійснено формальний поділ нежитлової будівлі без зміни конфігурацій. Отже, як зазначає прокурор, змінилися лише індивідуальні ознаки цього майна. Юридичні ж підстави набуття ТОВ "Експерт-Сервіс" щодо нього права приватної власності- договір купівлі-продажу № 5655-В-С нежитлових приміщень від 28.11.2018 № 5655 В-С, укладений з Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, залишились незмінними. Таким чином, необхідність доповнення позовних вимог щодо скасування державної реєстрації обґрунтовано вчиненням відповідачем ТОВ "Експерт-Сервіс" після відкриття господарським судом провадження у справі за позовом, вимоги якого передбачали зобов'язання повернути спірне нежитлове приміщення, ряду нових юридично значимих дій, спрямованих на закриття об'єкта нерухомого майна в Реєстрі на підставі поділу цього об'єкта, подальшу реєстрацію групи приміщень, утворених у результаті поділу, в інші об'єкти нерухомого майна з присвоєнням інших реєстраційних номерів, з метою зміни відомостей (в тому числі реєстраційного номера об'єкта нерухомого майна) Державного реєстру прав щодо спірного нерухомого майна, що створюватиме перешкоди для проведення державної реєстрації права власності на спірні нежитлові приміщення за належним власником Харківською міською територіальною громадою в особі Харківської міської ради. Внаслідок поділу нежитлової будівлі літ. «Б-1», що є предметом спору у цій справі, було створено 3 нежитлові приміщення, а тому спірна нежитлова будівля втратила статус об'єкта цивільних прав, без поновлення якого її повернення Харківській міській територіальній громаді в особі Харківської міської ради фактично є неможливим.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що за змістом заяви про зміну предмета позову (вх.№24821 від 27.10.2025), підстави позовних вимог залишились без змін - неправомірне, за доводами прокурора, набуття ТОВ "Експерт-Сервіс" права приватної власності за договором купівлі-продажу №5655-В-С нежитлових приміщень від 28.11.2018 № 5655-В-С, укладеного з Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради.
Також суд апеляційної інстанції враховує, що обставини наведені прокурором в обґрунтування заяви про зміну предмета позову, виникли після звернення прокурора із позовом, зокрема у липні 2025 року, тоді як позов було подано у січні 2022 року, і вони не змінюють визначені первісно основні фактичні підстави позову, а лише доповнюють їх.
За таких обставин, судова колегія вважає слушними твердження апелянта про те, що відповідачем здійснено поділ нежитлової будівлі без зміни конфігурацій, в зв'язку з чим останнє набуло нових індивідуальних ознак. Юридичні підстави набуття ТОВ "Експерт-сервіс" щодо нього права приватної власності - договір купівлі-продажу № 5655-В-С нежитлових приміщень від 28.11.2018 № 5655-В-С, укладений з Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, залишились незмінними. Отже, наявна одна спільна підстава - неправомірність приватизації спірного майна та юридичні підстави набуття права власності на це майно, які покладено в основу, як первісної редакції позову, так і в основу заяви про зміну предмету позову.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, в порушення норм процесуального права, дійшов помилкового висновку про те, що в заяві про зміну предмету позову прокурором одночасно змінено як предмет, так і підстави позову, що за своєю суттю є новим позовом, відмінним від первісно поданого, з огляду на те, що, як було наведено вище, первісно визначені правові підстави позову прокурором не змінювались, а лише були доповнені новими обставинами, які стали відомі прокурору під час судового розгляду цієї справи.
Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Стаття 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до статті 280 ГПК України підставами для скасування ухвали, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, тому ухвалу Господарського суду Харківської області від 29.10.2025 у справі №922/240/22 слід скасувати, як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права, із направленням справи для продовження розгляду до Господарського суду Харківської області з урахуванням поданої Київською окружною прокуратурою заяви про зміну предмету позову (вх.№24821 від 27.10.2025).
Керуючись статтями 269, 270, п.6 ч.1 статті 275, статті 271, п.4 ч.1 статті 280 статтями 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу керівника Київської окружної прокуратури міста Харкова задовольнити.
Ухвалу Господарського суду Харківської області від 29.10.2025 у справі №922/240/22 скасувати.
Справу №922/240/22 направити для продовження розгляду до Господарського суду Харківської області з урахуванням поданої Київською окружною прокуратурою заяви про зміну предмету позову (вх.№24821 від 27.10.2025).
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена 16.12.2025.
Головуючий суддя Я.О. Білоусова
Суддя Н.О. Мартюхіна
Суддя П.В. Тихий