ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
про відвід
"16" грудня 2025 р. Справа № 906/1163/25
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Філіпова Т.Л.
судді Бучинська Г.Б.
судді Маціщук А.В.
розглянувши без повідомлення учасників справи заяву представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про відвід судді Філіпової Т.Л., судді Бучинської Г.Б. та судді Маціщук А.В. від розгляду у справі №906/1163/25
за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ВС Груп Менеджмент" на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 05.12.25 у справі №906/1163/25
за позовом 1) ОСОБА_1
2) ОСОБА_2
3) ОСОБА_3
4) ОСОБА_4
5) ОСОБА_5
до відповідача 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "ВС Груп Менеджмент"
до відповідача 2) Акціонерного товариства "Житомиробленерго"
про стягнення компенсацій за примусово вилучені акції
До суду апеляційної інстанції, 09.12.2025 р., надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "ВС Груп Менеджмент" на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 05.12.25 у справі №906/1163/25.
Листом №906/1163/25/6511/25 від 11.12.2025 р. Північно-західний апеляційний господарський суд витребував матеріали справи №906/1163/25 з Господарського суду Житомирської області.
В подальшому, 15.12.2025 до суду апеляційної інстанції від представника позивачів надійшла заява про відвід колегії суддів Північно-західного апеляційного господарського суду Філіпової Тетяни Леонідівни, Бучинської Галини Богданівни, Маціщук Анжелі Веніамінівні від розгляду у справі №906/1163/25.
Заява про відвід мотивована тим, що тотожну справу №910/7294/22 (щодо неправильно визначеної ціни примусового викупу акцій АТ «Житомиробленерго») розглядала вищезазначена колегія суддів та ухвалила незаконне судове рішення (постанова Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.04.2024 у справі №910/7294/22), тому у позивачів у даній справі №906/1163/25 виникли сумніви щодо неупередженості колегії суддів та їх спроможності вирішувати справу справедливо у відповідності до завдання та принципів господарського судочинства.
Відтак, позивачі у справі вимушені заявити відвід колегії суддів у цій справі: суддям Філіповій Т.Л., Бучинській Г.Б. та Маціщук А.В., оскільки існують небезпідставні побоювання щодо штучного затягування розгляду даною колегією апеляційної скарги ТОВ «ВС Груп Менеджмент» в інтересах відповідачів, в умовах великих можливостей відповідачів впливати на суддів, а також результат розгляду справи №910/7294/22 вказаними суддями, які не змогли здійснити елементарний розрахунок балансової вартості чистих активів (розрахунок можливо було здійснити шляхом ділення 2-ох показників, наведених в балансі Товариства), що спричинило затягування розгляду справи на 2 роки (остаточне рішення у справі №910/7294/22 ухвалене Верховним Судом 05.11.2025).
Як на правову підставу відводу представник позивачів посилаються на статтю 35 ГПК України, а саме: суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Розглянувши вказану заяву, суд не вбачає підстав для їх задоволення з огляду на таке.
Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи. Положеннями ст.6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.97 № 475/97-ВР), закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" (Заява №7577/02) від 3 травня 2007 року встановлено, що "безсторонність", в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.
За усталеною практикою ЄСПЛ наявність безсторонності згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. За суб'єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49 рішення ЄСПЛ у справі "Білуха проти України").
Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію Європейський суд з прав людини вказує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (рішення у справі "Білуха проти України", пункти 50, 52).
Отже, при вирішенні питання про відвід судді (складу суду) необхідно перевірити додержання як об'єктивного, так і суб'єктивного критеріїв безсторонності суду, а саме формування суду (колегії суддів) для розгляду конкретної справи (об'єктивний критерій) у встановлений законом спосіб, та надати оцінку доводам заявника на предмет недодержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб'єктивний критерій).
Кожен суддя колегії об'єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснює правосуддя, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснює повноваження та виконує обов'язки судді, дотримуючись етичних принципів і правил поведінки судді, підвищує свій професійний рівень, не вчиняє дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.
Відповідно до ст.35 ГПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Статтею 39 ГПК України, серед іншого, встановлено, що: питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Заява представника позивачів мотивована тим, що колегія суддів у складі суддів Філіповій Т.Л., Бучинській Г.Б., Маціщук А.В. розглядала справу №910/7294/22, правовідносини у якій, на думку заявників, є тотожними, та ухвалила постанову від 03.04.2024, яка в подальшому була скасована Верховним Судом постановою від 02.04.2025. На думку заявників, існують небезпідставні побоювання щодо штучного затягування розгляду даною колегією суддів апеляційної скарги ТОВ «ВС Груп Менеджмент» в інтересах відповідачів, в умовах великих можливостей відповідачів впливати на суддів, а також результат розгляду справи №910/7294/22 вказаними суддями.
Суд, зазначені в заяві про відвід колегії суддів доводи позивачів вважає необґрунтованими з врахуванням такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України. Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (статті 126, 129 Конституції України).
Статтею 48 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.
Згідно із ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Керуючись завданнями та принципами господарського судочинства, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, змагальності сторін, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Вирішуючи питання про відвід колегії суддів у цій справі, суд апеляційної інстанції звертається до висновку Верховного Суду, викладеному у справі №914/284/19 (постанова від 31.03.2021) який зазначив, що суддя, здійснюючи правосуддя, самостійно, на власний розсуд визначає, які саме процесуальні дії слід вчинити, з урахуванням конкретних обставин справи, ступеня підготовки матеріалів самими сторонами, у тому числі, й розглядає заявлені сторонами клопотання та заяви. Ухвалення суддею судових рішень в іншій справі не свідчить про необ'єктивне та/або упереджене ставлення судді до однієї зі сторін чи надання переваг окремим учасникам процесу, а є формою реалізації суддею своїх повноважень в господарському судочинстві. Незгода сторін з ухваленими суддею рішеннями може бути предметом розгляду апеляційної чи касаційної скарг на такі рішення, водночас не є підставою для відводу судді від розгляду справи.
Участь колегії суддів у розгляді іншої справи між тими самими сторонами, або у схожих правовідносинах, не є підставою для відводу, оскільки кожен випадок повинен оцінюватися індивідуально, з урахуванням конкретних обставин.
Також, колегія суддів наголошує на тому, що висновки або позиції суддів, висловлені у судових рішеннях, не можуть бути підставою для відводу, оскільки тлумачення закону у поєднанні з обставинами справи є підґрунтям здійснення правосуддя і у протилежному випадку судді позбавляються можливості на висловлення позиції при розгляді інших подібних справ у подальшому.
Зважаючи на викладене, суд вважає, що доводи представника позивачів, які викладені в заяві про відвід колегії суддів у складі: Філіпової Т.Л., Бучинської Г.Б. та Маціщук А.В.,у справі №906/1163/25, є необґрунтованими, оскільки відповідно до положень статті 35 Господарського процесуального кодексу України перегляд вказаними суддями у апеляційному порядку рішення Господарського суду Житомирської області у іншій справі №910/7294/22 не може бути підставою для відводу суддів.
Згідно висновків Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладених у постанові від 21.02.2022 у справі № 910/17344/20, внутрішні емоційно-вольові відчуття заявника з того чи іншого питання, без наявності певних доказів чи інформації на їх підтвердження не є достатньою підставою для констатації факту наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді.
Виходячи з викладеного, суд зазначає, що доводи заявників щодо необхідності відводу колегії суддів Філіпової Т.Л., Бучинської Г.Б. та Маціщук А.В., а саме з підстав незгоди з процесуальними діями суддів, - суперечать найважливішому принципу судочинства - nemo iudex in causa sua (ніхто не може бути суддею у власній справі), який виключає для учасника процесу можливість обирати суддю на власний розсуд, зокрема, шляхом заявлення відводів тим суддям, правова позиція яких заявників не влаштовує.
Суб'єктивну думку учасників судового розгляду про неможливість цієї колегії суддів ухвалити неупереджене судове рішення у цій справі та про наявність великого впливу на суддів, з урахуванням того, що на її обґрунтування не наведено будь-яких вагомих доводів, суд оцінює як безпідставне припущення, а тому не вважає підставою для задоволення заяви про відвід колегії суддів.
Враховуючи викладене, суд вважає, що наведені заявниками доводи в обґрунтування заяви про відвід колегії суддів у даній справі не можуть бути підставою, в розумінні статей 35, 36 ГПК України, для відводу суддів від розгляду даної справи. Доводи, викладені заявниками у заяві про відвід, не можна вважати об'єктивно обґрунтованими, оскільки вони не свідчать про упередженість та необ'єктивність суддів, безпосередньо та однозначно не вказують на їх особисту небезсторонність чи упереджене ставлення до заявника або особисту прихильність до інших учасників справи.
За таких обставин, колегія суддів прийшла до висновку про необґрунтованість заяви представника позивачів про відвід судді Філіпової Т.Л., судді Бучинської Г.Б., судді Маціщук А.В. від участі у справі №906/1163/25.
За приписами ч.3 ст.39 ГПК України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Враховуючи, що колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість заявленого відводу судді Філіпової Т.Л., судді Бучинської Г.Б., судді Маціщук А.В., справу слід передати на здійснення визначення автоматизованою системою складу суду для вирішення питання про відвід, відповідно до положень статті 32 ГПК України.
Керуючись статтями 32, 35, 36, 39, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Визнати заяву представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про відвід судді Філіпової Т.Л., судді Бучинської Г.Б. та судді Маціщук А.В. від розгляду у справі №906/1163/25 - необґрунтованою.
2. Передати справу №906/1163/25 для вирішення питання про відвід судді Філіповій Т.Л., судді Бучинській Г.Б. та судді Маціщук А.В. у порядку, встановленому ч.3 ст.39 Господарського процесуального кодексу України.
3. Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя Філіпова Т.Л.
Суддя Бучинська Г.Б.
Суддя Маціщук А.В.