Справа № 760/9481/17
Провадження № 1-кп/4910/34/19
09 грудня 2025 року м. Київ
Вищий антикорупційний суд колегією в складі:
головуючої - судді ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
за участю сторін кримінального провадження:
з боку захисту: обвинуваченого ОСОБА_5 , захисника - адвоката ОСОБА_6 ,
з боку обвинувачення: прокурора ОСОБА_7 ,
у об'єднаному кримінальному провадженні за № 52017000000000106 від 15.02.2017, № 52017000000000602 від 07.09.2017 стосовно:
ОСОБА_5 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 364-1, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 1 ст. 388 КК України;
ОСОБА_8 , яка обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 364-1, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК України;
ОСОБА_9 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191 КК України (судове провадження стосовно якого зупинено);
ОСОБА_10 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209 КК України;
ОСОБА_11 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191 КК України;
ОСОБА_12 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191 КК України;
ОСОБА_13 , яка обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191 КК України;
ОСОБА_14 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191 КК України;
ОСОБА_15 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 27 ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209 КК України;
ОСОБА_16 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 27 ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 27 ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209 КК України,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_17 про зменшення розміру застави,
установив:
02.12.2025 до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_17 про зменшення розміру застави (Вх. № 56317/25).
І. Суть клопотання
Ухвалою суду від 16.06.2017 до обвинуваченого ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з можливістю застосування альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 10 млн грн. Станом на 29.06.2017 застава була внесена третіми особами, а ОСОБА_5 був звільнений з-під варти.
Строк дії обов'язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_5 , закінчився у лютому 2019 року. У подальшому розмір застави неодноразово зменшувався судами, востаннє ухвалою Вищого антикорупційного суду від 29.10.2024 розмір застави було зменшено до 908 400 грн.
Сторона захисту вважає, що визначений обвинуваченому ОСОБА_5 розмір застави має бути зменшений, у зв'язку зі зменшенням ризиків, які стали підставою для обрання йому запобіжного заходу, у зв'язку зі спливом часу досудового розслідування та судового розгляду, про що у рішеннях «Нечипорук і Йонкало проти України», «Харченко проти України» зазначав Європейський суд з прав людини.
Також, про це може свідчити необхідність у постійному лікуванні обвинуваченого, у тому числі в стаціонарних умовах, з огляду на стан його здоров'я, що повністю виключає можливість переховування; перетини обвинуваченим державного кордону України в період воєнного часу та його повернення на територію України; систематичне та сумлінне відвідування обвинуваченим усіх судових засідань, його активна участь у них і бездоганна процесуальна поведінка останнього.
Також, на утриманні обвинуваченого перебуває неповнолітня дитина та непрацездатна матір похилого віку (1936 року народження), стан здоров'я якої потребує безперервного догляду та лікування, зокрема й в умовах стаціонару, у зв'язку з наявними у неї захворюваннями (детальний діагноз у змісті цієї ухвали не відображається, оскільки це є лікарською інформацією та стосується особистого життя особи).
Обвинувачений ОСОБА_5 має постійне місце проживання у м. Києві, яке не змінювалось протягом всього часу судового розгляду. Майно, яке на праві власності належить обвинуваченому, з часу здійснення досудового розслідування перебуває під арештом. Оскільки вартість такого майна значно перевищує встановлений розмір застави, сам по собі цей факт вже є суттєвим стримуючим фактором проти потенційно можливих порушень. Основна частина застави сплачена третіми особами. Збільшення рівня інфляції, у зв'язку з війною в Україні, тривалість судового розгляду справи, на думку сторони захисту, завдає непомірну шкоду майновим інтересам заставодавців.
Враховуючи викладені обставини, адвокат ОСОБА_17 просив зменшити встановлений обвинуваченому ОСОБА_5 розмір застави, визначивши його у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 грн, а решту суми застави повернути заставодавцям.
ІІ. Позиції учасників провадження
Захисник ОСОБА_6 підтримав клопотання у повному обсязі, просив задовольнити з підстав, викладених у ньому. Зазначив, що востаннє розмір застави переглядався у жовтні 2024 року. Застава вносилась третіми особами. Протягом всього часу обвинувачений сумлінно виконує свої процесуальні обов'язки, а прокурор не знаходив підстав для подання до суду клопотань про покладення на нього обов'язків, у зв'язку з внесенням цієї застави.
Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав подане клопотання у повному обсязі. Зазначив, що застава вносилась третіми особами, з часом ці грошові кошти стрімко знецінюються.
Прокурор ОСОБА_7 заперечила щодо задоволення клопотання. Зазначила, що відповідно до змісту обвинувального акта ОСОБА_5 висунуто обвинувачення у організації з іншими особами злочинної організації, збитки від діяльності якої складають 740 млн грн. Вважає, що визначений йому розмір застави, з врахуванням стадії кримінального провадження, розміру завданих збитків, є виправданим для того, аби забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
ІІІ. Встановлені обставини, мотиви та оцінка суду
Дослідивши зміст клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши думки осіб, які беруть участь у його розгляді, колегія суддів (далі - Суд) дійшла таких висновків.
Частинами першою та другою статті 331 КПК України визначено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення судом питання щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Так, частина 1 статті 194 КПК України встановлює, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Зміна чи скасування запобіжного заходу обумовлюється тим, що в ході кримінального провадження змінюються підстави застосування чи обставини, що враховувалися при обранні запобіжного заходу, внаслідок чого запобіжний захід може бути скасований або замінений на інший - більш або менш суворий.
Суд вкотре зазначає, що обґрунтованість застосування запобіжного заходу у вигляді застави може піддаватися судовому контролю через певні проміжки часу на предмет перевірки наявності чи відсутності ризиків, за яких вказаний запобіжний захід було застосовано, та у зв'язку з виникненням інших обставин, які можуть бути підставами для зміни запобіжного заходу в сторону його пом'якшення або скасування, оскільки строк дії цього запобіжного заходу в ухвалах суду не зазначено, а тривалість в часі запобіжного заходу, без врахування обставин справи в конкретному випадку, може призвести до порушення прав, свобод чи інтересів учасників кримінального провадження.
Сторона захисту у своєму клопотанні та наданих у судовому засіданні поясненнях піднімає питання про зменшення встановленого ухвалою Вищого антикорупційного суду від 29.10.2024 розміру застави до 242 240 грн.
На підтвердження своєї позиції сторона захисту посилається на долучені до кримінального провадження матеріали, а також заяви заставодаців ОСОБА_18 та ОСОБА_19 .
До клопотання також додано розписку від 02.12.2025 про отримання прокурором ОСОБА_7 клопотання про зменшення розміру застави на 9 арк.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 29.10.2024 обвинуваченому ОСОБА_5 зменшено розмір застави, достатній для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України, до розміру, що становить 908 400 грн (300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб станом на 2024 рік).
Ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді застави стосовно ОСОБА_5 не припинила свою дію відповідно до положень ст. 203 КПК України, оскільки для такої ухвали не передбачено визначення строку її дії, як наприклад, для ухвали про тримання особи під домашнім арештом (ч. 6 ст. 181 КПК України) або для ухвали про тримання особи під вартою (ч. 1 ст. 197 КПК України).
Щодо зазначених у клопотанні обставин, які, на думку сторони захисту, є підставами для зменшення розміру застави, Суд вважає необхідним зазначити про таке.
Посилання на сумлінне виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, на переконання Суду, не є тією беззаперечною обставиною, яка може свідчити про необхідність зміни запобіжного заходу. Їх виконання є обов'язковим для особи, стосовно якої вони застосовані, а у разі невиконання таких обов'язків положеннями КПК України передбачено можливість звернення застави в дохід держави або зміну запобіжного заходу на більш суворий.
Розглядаючи клопотання про зменшення розміру застави, Суд враховує той факт, що на час розгляду цього клопотання призначено та проводиться судовий розгляд на підставі обвинувального акта, у встановленому судом порядку досліджуються письмові докази сторони обвинувачення, а також продовжують існувати ризики переховування від суду та незаконного впливу на свідків, хоча вони істотно зменшились із плином часу та у зв'язку з завершенням стадії досудового розслідування.
Дії, до яких обвинувачений ОСОБА_5 може вдатись, висунення йому обвинувачення у вчиненні злочинів різного ступеню тяжкості, у тому числі особливо тяжких (у тому числі корупційних), передбачених ч. 1 ст. 255 (санкція якої передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 12 років з конфіскацією майна), ч. 5 ст. 191 (санкція якої передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років з конфіскацією майна), ч. 3 ст. 209 КК України (санкція якої передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 8 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 3 років з конфіскацією майна), та тяжкість покарання, що йому загрожує, у своїй сукупності вказують на необхідність застосування до нього запобіжного заходу у вигляді застави.
Той факт, що обвинувачений ОСОБА_5 після виїзду за кордон повертався до України, не може розглядатися Судом як підстава для зміни запобіжного заходу. Зацікавленість обвинуваченого у поверненні до України, де здійснюється розгляд кримінального провадження, в якому йому висунуто обвинувачення у вчиненні, зокрема, особливо тяжких злочинів, належним чином забезпечується застосованим запобіжним заходом у вигляді застави. Такий захід є достатнім стримуючим фактором, що унеможливлює намір ухилення від правосуддя, і, на переконання Суду, не може бути ефективно замінений іншим, більш м'яким запобіжним заходом.
Суд також враховує, що у цьому кримінальному провадженні тривалість застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави (300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб) становить майже чотирнадцять місяців. Крім того, під час розгляду клопотання прокурор не надала суду відомостей про те, що обвинувачений ОСОБА_5 намагався зустрітись зі свідками або експертами у цьому кримінальному провадженні або якимось іншим чином впливати на них.
Практика Європейського суду з прав людини передбачає у разі належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого, пом'якшувати умови обмеження прав та свобод людини, пов'язані з застосуванням запобіжного заходу.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (стаття 2 КПК України).
Враховуючи, що з плином часу встановлені у цьому кримінальному провадженні ризики частково зменшилися, обвинувачений ОСОБА_5 не обіймає посад в АТ «Укргазвидобування» чи у пов'язаних із товариством структурах, а також з огляду на тривалість дії запобіжного заходу у вигляді застави, яка забезпечує виконання ним обов'язків, передбачених ст. 42 КПК України, Суд вважає за можливе визначити заставу у меншому розмірі. Така застава у тій же мірі забезпечуватиме належне виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов'язків у цьому кримінальному провадженні, оскільки метою застосування запобіжного заходу є саме забезпечення належної процесуальної поведінки, а не покарання особи, вина якої не встановлена вироком суду.
Розмір застави повинен бути встановлений з огляду на особу підсудного, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб утримати його від втечі (GAFA v. MALTA, no. 54335/14, 22 травня 2018, п. 70).
З огляду на встановлені у ході розгляду клопотання обставини, Суд вважає, що застава у розмірі 235 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (235 х 3 028 грн = 711 580 грн), з тією ж вірогідністю зможе забезпечити виконання обвинуваченим ОСОБА_5 своїх процесуальних обов'язків та буде найбільш домірним заходом на теперішній час, який збалансує інтереси суспільства, держави та обвинуваченого. Водночас, решту сплачених грошових коштів у сумі 196 820 грн (908 400 грн - 711 580 грн) необхідно повернути заставодавцям ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , пропорційно до внесених ними сум.
Зазначені у клопотанні обставини щодо стану здоров'я обвинуваченого та утримання ним неповнолітньої дитини та матері похилого віку, яка потребує стороннього догляду, досліджувались і враховувались Судом під час розгляду попередніх клопотань сторони захисту обвинуваченого ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу (зменшення розміру застави).
Крім того, у розпорядженні Суду відсутні будь-які документи, що дозволяли б оцінити реальний обсяг витрат, пов'язаних із утриманням зазначених осіб. Інших документів, відмінних від тих, що перебувають у матеріалах кримінального провадження та які вже досліджувалися та оцінювалися Судом, стороною захисту до клопотання долучено не було.
Суд також не бере до уваги посилання сторони захисту на необхідність зміни запобіжного заходу, у зв'язку з необхідністю повернення заставодавцям грошових коштів, внесених в якості застави за обвинуваченого, як належну підставу для такого рішення.
Як вже зазначалось раніше, під час розгляду подібних до цього клопотань, внесення застави за ухвалою суду було правом ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , яке не обумовлювалось ні строком дії застави, ні обов'язком держави повернути її на першу вимогу заставодавців. Її внесення не було б можливим без взаємної згоди підозрюваного та заставодавців, які висловили своє добровільне волевиявлення на її внесення, надали свої власні кошти та зобов'язалися нести матеріальну відповідальність за дії особи, за яку така застава вноситься, усвідомлюючи існування ризику її неповернення (у випадку можливого звернення в дохід держави).
Внесені в якості застави кошти підлягають поверненню повністю або частково у випадках, передбачених КПК України, які у клопотанні відображені не були.
Також, на переконання Суду, факт накладення арешту на майно обвинуваченого не може бути підставою для зменшення розміру застави, оскільки арешт є окремим заходом забезпечення кримінального провадження, спрямованим на збереження речових доказів, можливу спеціальну конфіскацію майна або забезпечення відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Неможливість розпорядження арештованим майном у повному обсязі є логічним правовим наслідком застосування цього заходу і не свідчить про зміну обставин, які враховувалися чи не враховувались при визначенні розміру застави. Водночас, інститут застави має на меті забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного чи обвинуваченого та запобігти ризикам, передбаченим КПК України.
Враховуючи зазначені вище обставини, Суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення клопотання адвоката ОСОБА_17 , поданого в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 , про зменшення розміру застави.
У зв'язку з перебуванням судді ОСОБА_3 12.12.2025 у відпустці, повний текст ухвали складений та оголошений 15.12.2025, понад строк п'ять діб з дня оголошення її резолютивної частини.
На підставі викладеного, керуючись ст. 331, 372, 376 КПК України, суд
постановив:
Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_17 про зменшення розміру застави - задовольнити частково.
Запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 908 400 грн (300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб станом на 2024 рік) змінити в частині суми застави, а саме зменшити обвинуваченому ОСОБА_5 розмір застави, достатній для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України, до розміру, що становить 711 580 грн (235 прожиткових мінімумів для працездатних осіб).
Суму застави в розмірі 87 191,26 грн (вісімдесят сім тисяч сто дев'яносто одна гривня 26 копійок) повернути заставодавцю ОСОБА_19 , РНКОПП НОМЕР_1 .
Суму застави в розмірі 109 628,74 грн (сто дев'ять тисяч шістсот двадцять вісім гривень 74 копійок) повернути заставодавцю ОСОБА_18 , РНКОПП НОМЕР_2 .
Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення щодо ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Судді: ОСОБА_1
ОСОБА_2
ОСОБА_3