Провадження № 33/821/503/25 Справа № 711/3227/25 Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАПГоловуючий у І інстанції Олійник В. М. Доповідач в апеляційній інстанції Белах А.В.
12 грудня 2025 року м. Черкаси
Суддя Черкаського апеляційного суду Белах А.В., за участю захисниці Ейбут Є.І. та правопорушника ОСОБА_1 , розглянувшиу відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисниці Ейбут Є.І. на постанову Придніпровського райсуду м. Черкаси від 18.08.2025 р., якою ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.
Руська Поляна Черкаської обл., громадянина
України, має середню освіту, працює у ФОП
« ОСОБА_2 » зварювальником, УБД, проживає
АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адмінправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та нього накладено адмінстягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, стягнуто судовий збір в розмірі 605,60 грн., -
Відповідно до постанови суду, 21.03.2025 р. о 21:36 год. у м.Черкаси по бульв. Шевченка, 274, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Regal, р/номер НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився в медичному закладі КНП «ЧОПНД» у лікаря нарколога, за згодою водія, у встановленому законом порядку. Стан алкогольного сп'яніння підтверджено висновком КНП «ЧОПНД» № 108, чим водій порушив п. 2.9. а) ПДР та вчинив адмінправопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, захисниця Ейбут Є.І. подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, провадження по справі закрити за відсутності події і складу адмінправопорушення.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, матеріали справи не містять достатніх даних, належних та допустимих доказів того, що в діях ОСОБА_1 є склад адмінправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Судом при прийнятті рішення не враховано доводів сторони захисту про те, що висновок № 108 від 21.03.2025 р. виданий 9.04.2025 р. КНП «ЧОПНД» під підпис поліцейському який доставив ОСОБА_1 на огляд. Натомість суд зазначив, що будь-які докази які свідчать про те, що протокол ЕПР1 № 299650 від 13.04.2025 р. складений пізніше 24 годин після отримання висновку № 108, складеного лікарем, матеріали не містять. Наголошує, що протокол про адмінправопорушення ЕПР1 № 299650 від 13.04.2025 р. було складено працівниками поліції пізніше 24 годин, в постанові відображено обставини, які не відповідають дійсності.
В матеріалах справи, а саме на відеозапису, відсутні записи відображення ознайомлення ОСОБА_1 з висновком, повідомлення про можливість отримання копії вказаного висновку, можливості оскарження висновку лікаря. Проте судом зазначено, що на відеозаписі відображене ознайомлення ОСОБА_1 з висновком лікаря, що йому детально роз'яснена можливість оскарження висновку, що не відповідає дійсності.
Судом зазначено, що ОСОБА_1 , будучи особою яка керує транспортним засобом, відмовився від огляду на стан сп'яніння, але зазначене твердження не відповідає дійсності, оскільки ОСОБА_1 інкриміноване вчинення адмінправопорушення, яке полягає саме в керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, а не у відмові особи, яка керує транспортним засобом від проходження огляду на стан сп'яніння.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вислухавши захисницю Ейбут Є.І. та правопорушника ОСОБА_1 , які підтримали доводи апеляційної скарги, просили її задовольнити, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши мотиви і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до наступних висновків.
Відповідно до вимог ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому, він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, також апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або не-обґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Згідно ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право:
1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін;
2) скасувати постанову та закрити провадження у справі;
3) скасувати постанову та прийняти нову постанову;
4) змінити постанову.
За змістом закону, протокол про адмінправопорушення, пояснення особи, свідків, висновок експерта тощо, є документами, що офіційно засвідчує подію адмінправопорушення і, відповідно до ст. 251 КУпАП, є джерелами доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи та правильне її вирішення. Протокол про адмінправопорушення складається відповідно до ст. 254 - 256 КУпАП.
Згідно вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адмінправопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
При цьому суд повинен дати оцінку не тільки даним, що додані до протоколу про адмінправопорушення, але й доказам, які представлені особою в порядку захисту. Досліджуючи всі наявні докази суддя дає їм об'єктивну оцінку з точки зору їх достовірності та ступеню підтвердження чи спростування обставин, що характеризують діяння особи як правопорушення.
Суд, який розглядав справу, ці вимоги закону виконав в повному обсязі.
Суд першої інстанції правильно встановив, що водій ОСОБА_1 21.03.2025 р. о 21:36 год. в м. Черкаси по бульв. Шевченка, 274 керував транспортним засобом Regal, р/номер НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння.
Огляд водія ОСОБА_1 на стан сп'яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу, але в зв'язку з незгодою водія з результатами огляду на місці, огляд проведено в медичному закладі КНП «ЧОПНД» у лікаря нарколога. Стан алкогольного сп'яніння водія ОСОБА_1 підтверджено висновком КНП «ЧОПНД» № 108, чим останній порушив п. 2.9. а) ПДР та вчинив адмінправопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адмінправопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адмінвідповідальність.
Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП адмінвідповідальність настає у випадку керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вина водія ОСОБА_1 у вчиненні адмінправопорушення підтверджується даними протоколу про адмінправопорушення серії ЕПР1 № 299650 від 13.04.2025, відповідно до якого водій ОСОБА_1 21.03.2025 р. о 21:36 год. у м. Черкаси по бульв. Шевченка, 274 керував транспортним засобом Regal, р/номер НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився в медичному закладі КНП «ЧОПНД» у лікаря нарколога, зі згоди водія, у встановленому законом порядку. Стан алкогольного сп'яніння підтверджено висновком КНП «ЧОПНД» № 108 ( а. пр. 6). Протокол про адмінправопорушення складено уповноваженою посадовою особою, містить всі необхідні відомості та обставини вчинення правопорушення, сумніви чи зауваження до його змісту відсутні; відеозаписами долученими до матеріалів справи про адміністративне правопорушення (а. пр. 9); висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 21.03.2025 р. (а. пр. 6).
Як встановлено із витребуваної судом першої інстанції з КНП «ЧОПНД» меддокументації, а саме з акту медичного огляду № 108 (а. пр. 38), огляд на стан сп'яніння проводився за допомогою приладу Drager Alkotest-6810 на місці зупинки транспортного засобу, результат тесту позитивний та склав 0,28 ‰, результат лабораторних тестів, відповідно до акту хіміко-токсикологічних досліджень № 375 від 7.04.2025 р. - етиловий спирт в сечі 0,62 ‰ (а. пр. 38).
Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції виніс незаконну постанову у зв'язку з порушеннями норм процесуального права є необґрунтованими та спростовуються дослідженими та наведеними в постанові суду першої інстанції доказами.
З матеріалів справи вбачається, що працівники поліції після зупинки та встановлення у водія ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння провели огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки, в зв'язку з незгодою водія з результатами огляду на місці, доставили останнього для проведення огляду до КНП «ЧОПНД». Проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я потребувало значного часу, тому що відповідно до вимог нормативно-правових актів заклад охорони здоров'я повинен провести хіміко-токсикологічне дослідження зразків біоматеріалів та лише після отримання цих досліджень лікар-нарколог склав остаточний висновок, направив його до ДПП в Черкаській обл., посадові особи якого, за участю водія ОСОБА_1 , склали протокол про адмінправопорушення та направили до суду. Вказані процесуальні дії потребують значного часу, вони виконувалися в межах розумних строків, апеляційний суд не вбачає порушення вимог ст. 254 КУпАП, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині є непереконливими.
На переконання апеляційного суду вказані документи складені у відповідності до діючих нормативно-правових актів, які регулюють правові відносини та які є предметом судового розгляду.
Безпідставними апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги про те, що дії працівника поліції були з порушенням порядку та інструкцій направлення водіїв транспортних засобів на огляд з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, суд правильно кваліфікував дії водія ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме як керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до ст. 266 КУпАП, огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Водій, за наявності таких обставин, зобов'язаний пройти огляд, цей обов'язок покладений на нього п. 2.5. ПДР та ніякі обставини чи причини не звільняють водія від проходження такого огляду.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р. Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Європейський суд з прав людини зазначав, що право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії» від 9.07.1997 р.). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії» від 20.05.2010 р.).
Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції виніс незаконну постанову щодо нього у зв'язку з порушеннями норм матеріального права є необґрунтованими та спростовуються дослідженими та наведеними в постанові суду першої інстанції доказами.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого суду з приводу того, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адмінправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП доведена сукупністю доказів, вони є логічними, послідовними та узгоджуються з іншими матеріалами провадження.
Згідно ст. 23 КУпАП, адмінстягнення є мірою відповідальності та застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адмінправопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
ОСОБА_1 мав усвідомлювати та передбачати наслідки його дій під час керування транспортним засобом, можливість втратити право керування транспортним засобом в разі істотного порушення вимог ПДР.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови суду, як і підстав для закриття провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП в даному випадку апеляційним переглядом не встановлено, тож, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.
Будь-яких доказів, які б могли переконати суд про відсутність події та складу адмінправопорушення в матеріалах справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП відсутні та суду апеляційної інстанції не надані.
Інші доводи апелянтки, викладені в апеляційній скарзі, сприймаються судом як спроба допомогти особі, яка притягнута до адмінвідповідальності, уникнути відповідальності, оскільки безспірних та переконливих доказів, які б могли об'єктивно спростувати винність водія ОСОБА_1 у вчиненні адмінправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суду не надано.
Під час апеляційного розгляду встановлено, що суд першої інстанції ймовірно допустив описку описовій частині постанови, а саме арк. 12, абз 5 зверху, друге речення зазначивши «відмовився від проходження освідування на стан сп'яніння».
Апеляційний суд звертає увагу на те, що в протоколі про адмінправопорушення зазначено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом Regal, р/номер НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Допущена судом першої інстанції ймовірна описка може бути усунута лише судом, який розглядав справу, хоча апеляційний суд зауважує, що, суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номера і дати документа, найменування сторони, прізвища особи тощо), тому зазначене у рішенні формулювання «відмовився від проходження освідування на стан сп'яніння» потребує уточнення у виді виправлення описки. При цьому зміст судового рішення не змінюється та становище особи, яка притягається до адмінвідповідальності не погіршується, доводи апеляційної скарги захисниці в цій частині є слушними, але не є підставою для скасування вірного по суті рішення суду.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
Постанову Придніпровського райсуду м. Черкаси від 18.08.2025 р., якою ОСОБА_1 визнано винним та притягнено до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін, апеляційну скаргу захисниці Ейбут Є.І. - залишити без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Белах А.В.