Справа № 565/3079/25
Провадження № 2-з/565/7/25
15 грудня 2025 року м.Вараш
Вараський міський суд Рівненської області в особі судді Бренчук Г.В., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 адвоката Мороченця Ярослава Івановича про забезпечення позову у праві за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алатир-Інвест» про розірвання договору та стягнення коштів,
12 грудня 2025 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ТОВ «Алатир-Інвест» про розірвання договору купівлі - продажу майна, що буде створене в майбутньому №2/4/20 від 17 березня 2020 року, укладеного між ТОВ «Алатир-Інвест» та ОСОБА_1 , стягнення з ТОВ «Алатир-Інвест» на користь ОСОБА_1 грошових коштів в розмірі 20000 євро, як вартість квартири за договором купівлі - продажу майна, що буде створене в майбутньому №2/4/20 від 17 березня 2020 року, стягнення з ТОВ «Алатир-Інвест» на користь ОСОБА_1 грошових коштів по сплаті трьох процентів річних від простроченої суми, визначених ч.2 ст.625 ЦК України, за період з 01 квітня 2021 року по 12 грудня 2025 року в сумі 2822,46 євро, стягнення з ТОВ «Алатир-Інвест» на користь ОСОБА_1 грошових коштів по сплаті трьох процентів річних від простроченої суми, визначених ч.2 ст.625 ЦК України, за період з 13 грудня 2025 року по момент ухвалення рішення в цій справі, обрахунок яких буде поданий на відповідній стадії судового процесу.
Із позовною заявою подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту (заборони вчинення дій щодо відчуження майна) на нерухоме майно та рухомі речі (в тому числі на грошові кошти), належні на праві власності ТОВ «Алатир-Інвест», у межах суми 22822,46 євро, що еквівалентно 1 118 211,53 грн.
В обґрунтування заяви зазначено, що ОСОБА_1 подав до Вараського міського суду Рівненської області позовну заяву до ТОВ «Алатир-Інвест» про розірвання договору купівлі - продажу майна, що буде створене в майбутньому №2/4/20 від 17 березня 2020 року та стягнення грошових коштів в сумі 22822,46 євро. Станом на момент подання цього позову реєстр речових прав на нерухоме майно не працює, що унеможливлює отримання інформації про майно, яке перебуває у приватній власності ТОВ «Алатир-Інвест». Вважає, що невжиття заходів забезпечення позову в даній справі може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, тому є підстави для забезпечення позову, шляхом накладення арешту на майно в межах заявлених позовних вимог.
Згідно з ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Дослідивши зміст та вимоги заяви про забезпечення позову суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод
та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Згідно з п.1 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року
у справі №753/22860/17 зазначено: «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».
За своєю суттю арешт майна - це тимчасовий захід, який має наслідком накладання заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження. При вжитті такого заходу власник майна не обмежується у правах володіння та користування своїм майном, та не позбавляється їх. Накладення арешту на майно не завдає шкоди та збитків відповідачу, не позбавляє його конституційних прав на володіння та користування вказаним нерухомим майном, здійснення господарської діяльності, отримання доходів, сплату податків тощо, а лише тимчасово обмежить право відповідача реалізувати вказане майно третім особам.
Вказаний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 03 грудня
2021 року у справі №910/4777/21.
Зі змісту позовної заяви та заяви про забезпечення позову убачається, що 17 березня 2020 року між ТОВ «Алатир-Інвест» та ОСОБА_1 укладено договір купівлі - продажу майна, що буде створене в майбутньому №2/4/20. Предметом вказаного договору є однокімнатна квартири АДРЕСА_1 Ювілейний. Вартість квартири на дату укладення договору становила 20 000 євро. Згідно квитанції №01170320 до прибуткового касового ордеру від 17 березня 2020 року позивачем внесено в касу відповідача 15 000 євро, згідно квитанції №01190320 до прибуткового касового ордеру від 19 березня 2020 року позивачем внесено в касу відповідача 5 000 євро.
Позивач вважає, що відповідач допустив істотне порушення прав позивача, як сторони договору, оскільки позивач позбавлений можливості отримати у власність обумовлену квартиру через реєстрацію права власності на неї за іншою особою. 05 листопада 2025 року позивачем адресована відповідачу заява про розірвання договору купівлі - продажу майна, що буде створене в майбутньому №2/4/20 від 17 березня 2020 року, укладеного між ТОВ «Алатир-Інвест» та ОСОБА_1 і повернення грошових коштів у сумі 20 000 євро.
Предметом судового розгляду в даній справи є вимога про розірвання договору купівлі - продажу майна, що буде створене в майбутньому №2/4/20 від 17 березня 2020 року, укладеного між ТОВ «Алатир-Інвест» та ОСОБА_1 , стягнення з ТОВ «Алатир-Інвест» на користь ОСОБА_1 грошових коштів в розмірі 20000 євро, як вартість квартири за договором купівлі - продажу майна, що буде створене в майбутньому №2/4/20 від 17 березня 2020 року, стягнення з ТОВ «Алатир-Інвест» на користь ОСОБА_1 грошових коштів по сплаті трьох процентів річних від простроченої суми, визначених ч.2 ст.625 ЦК України, за період з 01 квітня 2021 року по 12 грудня 2025 року в сумі 2822,46 євро, стягнення з ТОВ «Алатир-Інвест» на користь ОСОБА_1 грошових коштів по сплаті трьох процентів річних від простроченої суми, визначених ч.2 ст.625 ЦК України, за період з 13 грудня 2025 року по момент ухвалення рішення у справі.
У даній справі судом встановлено наявність спору між сторонами; ризик незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду в цій справі; співмірність обраного позивачем виду забезпечення позову з пред'явленими позовними вимогами.
Верховний Суд у постанові від 06 серпня 2025 року у справі №759/22148/24 зазначив, що арешт грошових коштів і майна відповідачів у межах суми позову не є подвійним або надмірним його забезпеченням, оскільки грошові кошти - частина майна відповідачів, а не окремий вид забезпечення.
Встановивши, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувавши обсяг позовних вимог, суд дійшов висновку, що обраний позивачем вид забезпечення позову може забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову та вважає, що наявні правові підстави для забезпечення позову в обраний позивачем спосіб, оскільки такий захід забезпечення позову буде співмірним позовним вимогам.
У матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують обставини, за наявності яких суд зобов'язаний застосувати зустрічне забезпечення.
Керуючись статтями 150, 153, 157 ЦПК України, суд
Заяву представника ОСОБА_1 адвоката Мороченця Ярослава Івановича про забезпечення позову - задовольнити.
Накласти арешт на рухоме та нерухоме майно, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Алатир-Інвест» в межах суми позовних вимог 22822,46 євро, що еквівалентно 1 118 211,53 грн.
Накласти арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Алатир-Інвест» в межах суми позовних вимог 22822,46 євро, що еквівалентно 1 118 211,53 грн, за виключенням сум, які підлягають сплаті як обов'язкові платежі, податки та збори, оплати заробітної плати.
Ухвалу направити до Регіонального сервісного центру Головного сервісного центру МВС в Рівненській, Волинській та Житомирській областях (33024, м.Рівне, вул.Вербова, буд.39) та до Вараського районного відділу ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції для виконання.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвала суду може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення ухвали.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає розгляду справи.
Стягувач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю «Алатир-Інвест» (м.Рівне, вул.Князя Володимира, буд.108, м.Рівне, код ЄДРПОУ 39225796).
Суддя Г.В.Бренчук