Справа № 385/1577/25
Провадження № 2/385/714/25
15.12.2025 року Гайворонський районний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді Гришака А.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернулося до Гайворонського районного суду Кіровоградської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позов мотивований тим, що 03.05.2024 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1390-3666.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання,- в тому числі електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
На виконання зазначених вимог, позичальнику було надано наступний одноразовий ідентифікатор С0184, для підписання кредитного договору № 1390-3666 від 03.05.2024 року, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів.
Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов'язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту - 7300,00 грн.; строк кредитування - 365 днів; базовий період - 30 днів; знижена % ставка - 1,45 % в день; стандартна % ставка - 1,45 % в день; комісія за видачу кредиту - 15% від суми кредиту.
Також Додатковою угодою №1 від 06.05.2024 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1390-3666 від 03.05.2024 року Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 1 400,00 грн.
Кредитодавець виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору та кредитні кошти відповідно до додаткової угоди №1.
Позивач (через партнера АТ КБ «ПРИВАТ БАНК» з яким укладено договір №4010 про надання послуг в системі LiqPay від 02.12.2019 року) видав відповідачу кредитні кошти на картковий рахунок вказаний відповідачем в особистому кабінеті, чим виконав свої зобов'язання за договором своєчасно та в повному обсязі.
Відповідач підтвердив виникнення своїх зобов'язань, відповідно до умов укладеного Кредитного договору, шляхом прийняття виконання зобов'язання кредитодавця, а саме отримавши кредитні кошти відповідач не скористався своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів.
В подальшому, відповідач всупереч умовам кредитного договору, порушив його умови і в кінцевому підсумку не повернув в повному обсязі кредит кредитодавцю, а також не виконав в повному обсязі всі інші свої грошові зобов'язання перед кредитодавцем за кредитним договором навіть після спливу строку кредитування встановленого умовами Кредитного договору.
Станом на 02.09.2025 року загальний розмір грошових вимог кредитодавця до відповідача, які виникли на підставі кредитного договору, становлять 56157,30 грн., що складається з:
-прострочена заборгованість за кредитом - 8700,00 грн.;
-прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 46362,30 грн.;
-прострочена заборгованість по комісії за видачу кредиту - 1095,00 грн.
Разом з тим позивач зазначає, що ним було прийнято рішення про можливість застосування до позичальника програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», а саме часткового списання заборгованості позичальнику за нарахованими комісією та процентами у сумі 12657,30 гривень за умови погашення позичальником решти заборгованості за кредитним договором в розмірі 43500,00 гривень.
Враховуючи вищезазначене, кредитодавець просить суд у цьому позові стягнути з позичальника не повну суму заборгованості за кредитним договором, а лише її частину, а саме:
-прострочену заборгованість за кредитом - 8700,00 гривень;
-прострочену заборгованість за нарахованими процентами - 34800,00 гривень,
що разом становить 43500,00 гривень.
Таким чином, з боку відповідача по відношенню до позивача має місце свідоме порушення зобов'язання, визначеного в кредитному договорі.
Позивач просить суд стягнути з відповідача на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором №1390-3666 від 03.05.2024 року в сумі 43500,00 грн., яка складається з простроченої заборгованості за кредитом у розмірі 8700,00 грн. та простроченої заборгованості за нарахованими процентами в сумі 34800,00 грн., а також судові витрати.
Ухвалою судді Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 01.10.2025 року відкрито провадження в справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін та без проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.
Інші процесуальні дії у цій справі судом не вчинялись, а ухвали не постановлялись.
Відповідач у запропоновані судом строк та порядку відзив на позовну заяву не подав, хоча в силу положень ч. 6 ст. 272 ЦПК України, ухвала судді про прийняття вищевказаної позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у цивільній справі від 01.10.2025 року вважається такою, що йому вручена 10.10.2025 року. Відповідно, відповідач свою позицію у цій справі із обґрунтуванням її необхідними доказами не навів.
Зважаючи на те, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи, відзиву не подав, тому суд ухвалив рішення згідно наявних у справі доказів.
Враховуючи те, що справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та без проведення судового засідання, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, до суду може звернутись кожна особа за захистом своїх порушених прав, а також в інтересах інших осіб у випадках встановлених законом.
За вимогами ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені певні обставини.
03.05.2024 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту (https://creditkasa.com.ua) було укладено, з використанням одноразового ідентифікатора, електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1390-3666 (а.с. 11-17). Відповідно до умов даного кредитного договору кредитодавець зобов'язався відкрити кредитну лінію для позичальника шляхом надання грошових коштів позичальнику на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом, на наступних умовах: сума кредиту - 7300 грн.; строк кредитування - 365 календарних днів; базовий період 30 днів; стандартна процентна ставка - 1,45% за кожен день користування кредитом. комісія за видачу кредиту - 15% від суми кредиту. Кредит надається позичальнику шляхом безготівкового переказу грошової суми на банківський рахунок позичальника.
Додатковою угодою від 06.05.2024 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1390-3666 від 03.05.2024 року Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 1 400,00 грн. З урахуванням продовження строку кредитування/строку дії Договору згідно викладених в умовах Додаткової угоди, строк кредитування, тобто строк на який надається Кредит Позичальнику становить 368 днів. (а.с. 20-21).
Відповідно до копії довідки виданої АТ КБ «ПРИВАТ БАНК» видача коштів за кредитним договором №1390-3666 від 03.05.2024 року здійснювалося за допомогою системи LiqPay: 1) платіж 2457552283, дата 03.05.2024, № платіжної картки НОМЕР_1 , сума 7300,00 грн.; 2) платіж 2458530719, дата 06.05.2024, № платіжної картки НОМЕР_1 , сума 1400,00 грн. (а.с. 18-19).
З копії довідки про перерахування суми кредиту №1390-3666 від 03.05.2024 року ОСОБА_1 , виданої ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», вбачається, що Товариство здійснювало видачу коштів за кредитним договором №1390-3666 від 03.05.2024 року за допомогою системи LiqPay: 1) платіж 2457552283, дата 03.05.2024, № платіжної картки НОМЕР_1 , сума 7300,00 грн.; 2) платіж 2458530719, дата 06.05.2024, № платіжної картки НОМЕР_1 , сума 1400,00 грн. (а.с. 22).
Згідно з наданим ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» розрахунком (а.с. 23-25), заборгованість ОСОБА_1 станом на 02.09.2025 року перед позивачем становить56157,30 грн., яка складається з наступного:
- прострочена заборгованість за кредитом (основний борг) - 8700,00 грн.;
- прострочена заборгованість за нарахованими відсотками - 46362,30 грн.;
- залишок комісії - 1095,00 грн.
Норми права та мотиви їх застосування.
До спірних правовідносин, які виникли між сторони, підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України.
Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до статей 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів» до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п'ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов'язань за договором. Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати в договори зі споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків за шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінене або визнане недійсним. Положення, що визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми)про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.
Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із ст. 64 ЦПК України.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Так, згідно з приписом статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
За змістом ч. 2 ст. 1050, ч.ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок повернути кредит частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною 1 статті 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком чи фінансовою установою, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк чи фінансова установа має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку, фінансової установи) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно з ч.5 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Зміни до вказаної статті набули чинності з 24.12.2023 відповідно до Закону України № 3498-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг».
Статтею 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи
Також суд враховує, що пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Перехідні положення законопроекту застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов'язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.
Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
Згідно з частиною 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Висновки суду за результатами розгляду позову.
Судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених доказів, що між позивачем та відповідачем 03.05.2024 в електронній формі було укладено договір про відкриття кредитної лінії №1390-3666 та 06.05.2024 року додаткову угоду до даного договору, згідного яких відповідач отримав кредит на наступних умовах: сума кредиту - 8700,00 грн.; строк кредитування - 368 днів; базовий період - 30 днів; стандартна процентна ставка - 1,45% за кожен день користування кредитом; комісія за видачу кредиту - 15% від суми кредиту.
Таким чином суд зауважує, що кредитний договір містить основні істотні умови, характерні для такого виду договорів, зазначено суму позики, дати її видачі, строк повернення грошових коштів, розмір процентів, умови кредитування.
Кредитодавець ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» виконав свої зобов'язання за договорами у повному обсязі, що підтверджується дослідженими під час судового розгляду доказами.
Відповідач належно і у доступній формі ознайомився з усіма умовами договорів, надаючи свої персональні дані, проставивши електронний підпис у договорах, врешті решт отримавкредитні кошти, фактично підтвердивши реальність кредитних договорів та висловив свою згоду з їх умовами. Вибір контрагента правочину та договори з ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» підписані відповідачем добровільно, волевиявлення позичальника було вільним, не під впливом помилки, тиску чи тяжких обставин, відповідало його внутрішній волі та намірам безумовного і реального виконання взятих на себе зобов'язань.
У порушення зазначених вище норм закону та умов договорів відповідач зобов'язання за зазначеними договорами належним чином не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість.
На час розгляду справи судом відповідачем не надано даних, що свідчать про добровільне погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку.
Крім того, суду не надано беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов'язання, відповідно до ст. 617 ЦК України.
З аналізу долучених до матеріалів справи доказів суд приходить до висновку, що позивачем підтверджено факт надання ним споживчого кредиту відповідачу.
Щодо стягнення з відповідача відсотків за користування кредитом, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до умов Кредитного договору, ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» зобов'язався відкрити кредитну лінію для позичальника шляхом надання грошових коштів позичальнику на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом. Строк кредитування - 365 календарних днів; стандартна процентна ставка - 1,45% за кожен день користування кредитом. Однак, згідно з ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Натомість відповідачу нараховувалися відсотки понад 1% в день (1,45%). Процентна ставка позивачем не змінювалася відповідно до змін у Законі і нарахування здійснювалося всупереч законодавству.
Враховуючи, що самим Законом України від 22.11.2023 №3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» передбачено те, що він набирає чинності 24 грудня 2023 року, а кредитний договір було укладено 03.05.2024 року, тобто після набрання чинності цим Законом, до спірних правовідносин підлягає застосуванню частина п'ята ст.8 Закону України «Про споживче кредитування».
Кредитний договір №1390-3666 укладено 03.05.2024 року, тобто після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування», а тому умова договору щодо встановлення денної процентної ставки на рівні 1,45% в період з 20.08.2024 року по 05.05.2025 року є нікчемною в силу положень ч. 5 ст. 8, ч. 5 ст. 12 та п. 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування».
Проценти за користування кредитними коштами необхідно обраховувати наступним чином:
- за період з 20.08.2024 року по 05.05.2025 року у розмірі 22533,00 грн. (8700 грн. х 1,0% : 100% = 87,00 грн.; 87,00 грн. х 259 к.дн. = 22533,00 грн.).
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про часткову обґрунтованість розрахунку ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» щодо нарахування відповідачу заборгованості за процентами за користування кредитом з розрахунку розміру денної процентної ставки 1,45% в період з 03.05.2024 року по 19.08.2024 року та 1% в період з 20.08.2024 року по 05.05.2025 року, що в загальному становить 35904,90 грн.
Разом з тим, позивачем було добровільно прийнято рішення про можливість застосування до Позичальника Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», а саме часткового списання заборгованості Позичальнику за нарахованими комісією та процентами у загальній сумі 12657,30 гривень за умови погашення Позичальником решти заборгованості за Кредитним договором в розмірі 43500,00 гривень.
Таким чином, позивач просить стянути з відповідача прострочену заборгованість за нарахованими процентами в розмірі 34800,00 грн., яка хоча і була частково обрахована виходячи із хибної процентної ставки, однак дана сума менша за суму заборгованості за процентами встановленої судом, тому суд погоджується, що таку слід стягнути з відповідача на корить позивача.
Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі.
Розподіл між сторонами судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи.
У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
З матеріалів справи вбачається, що позивач при зверненні до суду сплатив з урахуванням положень ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» 2422 грн. 40 коп. судового збору.
Таким чином, з відповідача на користь позивача слід стягнути 2422 грн. 40 коп. сплаченого судового збору.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 89, 141, 259, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд,-
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 38548598) заборгованість за кредитним договором №1390-3666 від 03.05.2024 року в розмірі 43500 грн. 00 коп. з яких: 8700 грн. 00 коп. - прострочена заборгованість за кредитом, 34800 грн. 00 коп. - прострочена заборгованість за нарахованими процентами.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 38548598) судові витрати у розмірі 2422 грн. 40 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: А. М. ГРИШАК
Дата документу 15.12.2025