Справа № 401/2927/25
Номер провадження 2/383/764/25
16 грудня 2025 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючої судді - Адаменко І.М.,
за участю:
секретаря судового засідання - Зербул С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бобринець Кіровоградської області в залі судових засідань Бобринецького районного суду Кіровоградської області цивільну справу № 401/2927/25 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Світловодськпобут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Світловодськпобут» звернулося до ОСОБА_1 з позовом про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію.
Ухвалою Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27.10.2025 року цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Світловодськпобут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію передано на розгляд до Бобринецького районного суду Кіровоградської області для розгляду за місцем реєстрації відповідача.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Бобринецького районного суду Кіровоградської області справу № 401/2927/25 розподілено головуючому судді Адаменко І.М.
Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 20.11.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у цивільній справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Представник позивача ТОВ «Світловодськпобут» в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, до суду заяв чи клопотань від представника не надійшло.
Відповідач ОСОБА_1 також в судове засідання не з'явилася по невідомій суду причині, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлялася належним чином. До суду заяв чи клопотань не подала.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши в судовому засіданні матеріали цивільної справи дійшов наступного висновку.
Відповідно до статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом (стаття 125 Конституції України).
Згідно з ч.1 ст.8 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Відповідно ч.1 ст.1 ЦПК України Цивільний процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства.
Під час розгляду справи встановлено, що позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача заборгованість за спожиту теплову енергію в загальному розмірі 37887,19 грн.
Як убачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_1 є споживачем житлово-комунальної послуги з постачання теплової енергії та перебуває на обліку як абонент за особовим рахунком № НОМЕР_1 . Послуги з постачання теплової енергії надаються за адресою: АДРЕСА_1 .
Статтею 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що до житлово-комунальних послуг належать зокрема комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.
Отже, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача вартості послуг з постачання теплової енергії, наданих до об'єкта нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується матеріалами справи.
Статтею 30 ЦПК України, передбачені категорії справ, для яких встановлено виключну підсудність.
Виключна підсудність особливий вид територіальної підсудності, який забороняє застосування інших видів територіальної підсудності (загальної, альтернативної або підсудність пов'язаних між собою вимог). Це пояснюється особливостями справ, на які така підсудність поширюється, і направлено на створення сприятливих умов для розгляду справи й виконання судового рішення.
Вимоги щодо виключної підсудності унеможливлюють застосування інших правил підсудності, крім тих, які встановлені процесуальним законом для відповідної категорії справ.
Так, за правилом ч.1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Згідно з положеннями ст. 181 ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (ст. 358 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Виходячи з аналізу правових норм, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об'єктом якого є нерухоме майно.
У постанові від 07 липня 2020 року у справа № 910/10647/18 Велика Палата Верховного Суду сформувала правовий висновок про те, що виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані із нерухомим майном.
Позов про стягнення заборгованості за надання послуг з утримання нерухомого майна має пред'являтися за місцем знаходження цього майна, за правилами виключної підсудності (постанова Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 638/1988/17).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 року по справі №941/10647/18 здійснено висновок, що виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані із нерухомим майном.
Частиною 4 ст.263 ЦПК України встановлено, що при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Приймаючи до уваги вказані висновки, судом встановлено, що предметом даного позову є зобов'язання, які випливають з надання житлово-комунальних послуг до нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 ., й такі послуги надаються за місцем знаходження цього нерухомого майна, тобто даний позов виникає із приводу нерухомого майна, а відтак до даної справи підлягають застосуванню правила виключної підсудності, врегульовані ч.1 ст. 30 ЦПК України.
Одночасно судом приймається, що виключна підсудність особливий вид територіальної підсудності, який забороняє застосування інших видів територіальної підсудності (загальної, альтернативної або підсудність пов'язаних між собою вимог).
Оскільки нерухоме майно, до якого надаються житлово-комунальні послуги, з приводу нарахованої заборгованості з постачання теплової енергії, щодо чого виник спір та є предметом даного позову, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , що територіально не відноситься до колишнього Бобринецького району Кіровоградської області, тому суд виснує, що справа Бобринецькому районному суду Кіровоградської області не підсудна, а її підсудність визначається за ч.1 ст.30 ЦПК України за Світловодським міськрайонним судом Кіровоградської області.
Згідно з ч. 1 ст.124 Конституції України, правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. При здійсненні правосуддя судді незалежні і підкоряються лише закону (ч. 1 ст. 129 Конституції України). Виключно законами України визначаються судоустрій і судочинство.
Порядок здійснення правосуддя регламентується відповідним процесуальним законодавством України.
Згідно з ч. 2 ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, проте суди розглядають виключно спори, які виникають між учасниками певних правовідносин. Відсутність правовідносин виключає можливість судового захисту.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (Заяви № 29458/04 та № 29465/04) від 20 липня 2006 року зазначено, що відповідно до прецедентної практики цього Суду термін «встановленим законом» у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, «що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом» [див. рішення у справі «Занд проти Австрії» (Zand v. Austria), заява № 7360/76]. У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках цей Суд дійшов висновку, що не може вважатися судом, «встановленим законом», національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Порушення правил підсудності є істотним порушенням норм процесуального права та відповідно до пункту 1 частини першої статті 378 Цивільного процесуального кодексу України є безумовною підставою для скасування судового рішення.
Оскільки судом після відкриття провадження у справі встановлено, що дана цивільна справа не підсудна Бобринецькому районному суду Кіровоградської області враховуючи вищевикладені обставини, вона підлягає передачі для подальшого розгляду за територіальною юрисдикцією до Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області.
Відповідно до ч.3 ст. 31 ЦПК України, передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Згідно ч.2 ст. 32 ЦПК України, справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Керуючись ст.ст.27, 28, 30, 31, 32, 260, 353, 354, 378 ЦПК України, суд,-
Цивільну справу № 401/2927/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Світловодськпобут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію передати за підсудністю до Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду.
Передачу справи на розгляд іншому суду здійснити не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження.
Суддя І. М. Адаменко