Справа № 344/15414/25
Провадження № 2/352/1462/25
16 грудня 2025 рокум. Івано-Франківськ
Тисменицький районний суд Івано-Франківської області у складі судді Олійника М.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадженнябез виклику (повідомлення) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (надалі - ТОВ «ФК «Ейс»), звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 і просить стягнути з нього борг за кредитним договором в розмірі 66 126,82 грн., 2 422,40 грн. - судового збору та 7000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 23.11.2023 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 554754565 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Відповідач, ознайомившись із умовами кредитування на офіційному сайті кредитора, підписав кредитний договір електронним підписом, який створено за допомогою одноразового персонального ідентифікатора VRXU-3244. Після укладення кредитного договору, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 14100 грн. на його банківську карту № НОМЕР_1 . Отже, первісний кредитор свої зобов'язання виконав в повному обсязі. 28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу №28/1118-01. У подальшому до договору факторингу 1 укладалися Додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії договору факторингу 1. 19.12.2024 року між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» було укладено договір факторингу №19/1224-01, відповідно до умов якого до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги за кредитним договором від 23.11.2023 року №554754565. В подальшому, 08.07.2025 року ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та позивачем ТОВ «ФК «Ейс» було укладено Договір факторингу №08/07/25-Е, за результатами якого право грошової вимоги за кредитним договором № 554754565 від 23.11.2023 перейшло до ТОВ «ФК «Ейс». Відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконував, у зв'язку з чим у нього утворилася заборгованість за кредитом. Зазначає, що загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем за кредитним договором становить 66 126,82 грн, з яких: 14100 грн сума заборгованості за тілом кредиту, 52 026,82 грн сума заборгованості за нарахованими процентами. Оскільки відповідач у добровільному порядку заборгованість за вищевказаним договором не погасив, то просить позов задовольнити, стягнути з нього 66 126,82 грн заборгованості, а також оплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 грн.
Ухвалою Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 10 листопада 2025 року провадження у справі відкрито та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Представник позивача у позовній заяві просив розгляд справи проводити без його участі.
Відповідачу ОСОБА_1 була надіслана ухвала про відкриття провадження у справі, днем вручення якої відповідно до п.4 ч.6 ст.272 ЦПК України є 27.11.2025 року. Правом на подання відзиву не скористалася.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили.
Розгляд справи проводиться без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження, як це передбачено ч.13 ст.7 ЦПК України. На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.
Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В тому числі, суд враховує вимоги ст. 80 ЦПК України, зокрема достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.
У судовому засіданні встановлено, що 23.11.2023 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено у формі електронного документу з використанням електронного підпису Кредитний договір №554754565 (а.с.44-53).
Пунктом 14.1 Кредитного договору визначено, що невід'ємною частиною цього договору є Правила та Паспорт споживчого кредиту, що надано позичальнику до укладення Договору. Уклавши цей Договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватися Правил, текст яких розміщений на сайті кредитодавця: www.moneyveo.ua.
Відповідно до Довідки щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» від 23.11.2023 року, позичальник ОСОБА_1 23.11.2023 року о 07:38:29 годині отримав одноразовий ідентифікатор VRXU-3244 на вказаний ним номер телефону НОМЕР_2 , який ним було введено/відправлено Товариству 23.11.2023 року о 07:380:50 годині, після чого 23.11.2023 року о 07:39:03 годині було перерахування грошових коштів позичальнику на його картковий рахунок (а.с.27).
Згідно з пунктом 14.2 Кредитного договору, сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між позичальником та кредитодавцем в якості підпису позичальника буде використовуватися електронний підпис одноразовим ідентифікатором, відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис.
Відповідно до договору №554754565 від 23.11.2023 року первісний кредитор надав ОСОБА_1 у тимчасове платне користування грошові кошти в сумі 14100 грн строком на 30 днів зі сплатою 175,20 процентів річних, що підтверджується платіжним дорученням №b004dc28-b710-4017-a98b-be64ec8efc від 23.11.2023 (а.с.170).
28.11.2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу №28/1118-01, строк дії якого неодноразово продовжувався (а.с. 88-91, 94-97, 99, 100).
19.12.2024 року між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» було укладено договір факторингу №19/1224-01, відповідно до умов якого до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги за кредитним договором від 23.11.2023 року №554754565 (а.с. 78-81).
08.07.2025 ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» уклали договір факторингу №08/07/25-Е, за результатами якого право грошової вимоги за кредитним договором від 23.11.2023 року №554754565 перейшло до ТОВ «ФК «Ейс» (а.с.70-73).
Згідно з наданим позивачем розрахунку заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором становить 66 126,82 грн., що складається із заборгованості по тілу кредиту у розмірі 14100 грн., заборгованості за відсотками у розмірі 52 026,82 грн (а.с.61-62).
Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Згідно з ч.1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Так, відповідно до ст. 1046, 1047 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048, ч. 1 ст.1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з п.1 ст.205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Пунктом 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Згідно з положеннями пунктів 12-13 ст. 11 цього ж Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.
Відповідно до ч.3 ст. 100 ЦПК України учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копія, посвідчених у порядку, передбаченому законом.
Згідно з п. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
В пункті 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України зазначено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1078 ЦК України).
За таких обставин суд дійшов висновку, що позивач ТОВ «ФК «ЕЙС», як кредитодавець, має право вимагати від відповідача ОСОБА_1 , як позичальника, який прострочив виконання зобов'язань, повернення суми заборгованості за кредитним договором № 554754565 від 23.11.2023 року, укладеним між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем ОСОБА_1 в частині тіла кредиту - 14100 грн.
Щодо стягнення процентів за користування позикою.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Ч.1 ст.1050 ЦК України встановлено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 цього Кодексу.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 року по справі №444/9519/12 викладено такий правовий висновок: «Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч.2 ст.625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання».
За умовами договору кредитної лінії № 554754565 від 23.11.2023 встановлено строк його дії 30 днів (до 23.12.2023), а також відповідно проценти за користування кредитом, що нараховуються за ставкою 0,48 % від суми кредиту за добу.
Отже, відповідно до вищенаведених законодавчих приписів та правового висновку Великої Палати Верховного Суду розмір процентів, що підлягають стягненню з відповідача за договором № 554754565 від 23.11.2023 складають 2023,40 грн (14100 х 0,48% х 30), як і передбачено в п. 8.8 договору (а.с. 48 зворот).
Щодо розподілу судових витрат.
Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Тому з відповідача слід стягнути на користь позивача 590,90 грн судових витрат зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог (2422,40 х 24,39%).
Також, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача витрати на правову допомогу у розмірі 7000 грн.
За умовами ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
На підтвердження понесених витрат до позовної заяви надано договір від 09 липня 2025 року про надання правової допомоги ТОВ «Юніт капітал» адвокатом Тараненком А.І., додаткову угоду №25770841449 до Договору про надання правової допомоги від 09.07.2025, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, акт прийому-передачі наданих послуг.
Указані докази, на думку суду підтверджують факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 грн.
За таких обставин, оскільки позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правову допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Отже, з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати в сумі 1707,30 грн (7000 х 24,39%).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4 - 13, 81, 133, 137, 141, 259, 263 - 265, 268, 280 - 282 ЦПК України,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за договором кредитної лінії №554754565 від 23.11.2023 року в розмірі 16 130 (шістнадцять тисяч сто тридцять) грн 40 коп.
В задоволенні іншої частини позову - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» судові витрати зі сплати судового збору в сумі 590 (п'ятсот дев'яносто) грн 90 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1707 (одна тисяча сімсот сім) грн 30 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», код ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: вул. Алматинська, 8 офіс 310а, м. Київ, Київської області.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя Максим ОЛІЙНИК