Справа №: 343/2303/25
Провадження №: 1-кп/343/156/25
16 грудня 2025 року м. Долина
Долинський районний суд Івано - Франківської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
з участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Долинського районного суду Івано - Франківської області, кримінальне провадження №1-кп/343/156/25, внесене 12.10.2025 в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12025096160000052, про обвинувачення:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , одруженого, на утриманні має п'ятьох неповнолітніх дітей, непрацюючого, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,
за участю: прокурора Калуської окружної прокуратури - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
потерпілого - ОСОБА_5 та його законної представниця - ОСОБА_6 ,
І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального проступку, форми вини і мотивів кримінального проступку:
ОСОБА_3 заподіяв потерпілому ОСОБА_5 умисне легке тілесне ушкодження.
Кримінальний проступок вчинений за таких обставин.
11 жовтня 2025 року близько 20.00 год., обвинувачений ОСОБА_3 , перебуваючи за місцем свого проживання, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в ході конфлікту на побутовому ґрунті з потерпілим ОСОБА_5 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки і свідомо бажаючи їх настання, схопив останнього за шию та застосувавши значні фізичні зусилля, стиснув її і виштовхав потерпілого з будинку на вулицю, чим спричинив йому тілесні ушкодження у вигляді синців в ділянці шиї, які згідно із висновком судово - медичного експерта відносяться до легких тілесних ушкоджень.
ІІ. Позиція сторін кримінального провадження:
у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненні кримінального йому проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України визнав повністю, послідовно та в повній мірі підтвердив обставини вчиненого ним кримінального правопорушення. Пояснив, що у вчиненому щиро кається, розуміє, що вчиняв неправильно, пообіцяв більше такого не робити. Просить суворо його не карати.
Потерпілий ОСОБА_5 та його законна представниця - ОСОБА_6 у судовому засіданні зазначив, що обвинувачений ОСОБА_3 попросив у нього вибачення та вони помирились.
ІІІ. Визначений обсяг доказів, які підлягають дослідженню, та встановлений порядок їх дослідження:
враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненні кримінального йому проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України визнав повністю, інші учасники провадження не оспорюють фактичні обставини справи і судом встановлено, що такі правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, заслухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження у порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, та роз'яснивши їм положення даної статті, а саме про наслідки застосування обмеженого дослідження доказів і про позбавлення їх у такому випадку права подальшого оспорювання цих обставин провадження в апеляційному порядку, суд визнав дослідження доказів відносно фактичних обставин справи недоцільним та обмежив їх дослідження допитом обвинуваченого і потерпілого, дослідженням даних, які характеризують особу обвинуваченого.
ІV. Частина статті Закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальний проступок, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений:
беручи до уваги вищевказане, суд дійшов висновку, що дії ОСОБА_3 необхідно кваліфікувати за ч. 1 ст. 125 КК України, оскільки він заподіяв потерпілому ОСОБА_5 умисне легке тілесне ушкодження.
V. Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання:
обставиною, яка згідно із ст. 66 КК України пом'якшує покарання ОСОБА_3 є щире каяття.
Обставиною, яка згідно із ст. 67 КК України обтяжує покарання ОСОБА_3 є вчинення кримінального проступку щодо особи, з якою він перебуває у сімейних відносинах.
VІ. Мотиви призначення покарання:
призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, яке у відповідності до ст. 12 КК України, є кримінальним проступком, особа винного, наявність обставин, які пом'якшують і обтяжують покарання.
Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_3 встановлено, що він раніше не судимий, за місцем проживання скарг на його поведінку не надходило.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 №3477-IV передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Тому, суд враховує позиції Європейського суду з прав людини, які викладені у справах «Бакланов проти росії» (рішення від 09 червня 2005 року), і в справі «Фрізен проти росії» (рішення від 24 березня 2005 року), згідно з якими досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу "законності" і воно не було "свавільним". У справі «Ізмайлов проти росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) ЄСПЛ вказав, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».
При призначенні покарання суд бере до уваги положення ст. 50 КК України, якою встановлено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, положення ст. 65 КК України, згідно з якою, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Поняття судової дискреції (судовий розсуд) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов'язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.
Суд також враховує, що однією із форм правосуддя є відновне правосуддя, основною метою якого є створення умов для примирення потерпілих і правопорушників та усунення наслідків, спричинених кримінальним правопорушенням.
Таким чином, призначаючи покарання, суд, враховує вищенаведені обставини, позицію прокурора, яка просила призначити покарання у виді штрафу, обвинуваченого, який погодився з думкою прокурора, потерпілого, який просив обвинуваченого суворо не карати, також суд враховує наявність обставини, яка пом'якшує та обтяжує покарання, дані про його особу, обставини вчинення кримінального проступку та його ставлення до цього, і вважає за необхідне призначити покарання у виді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 125 КК України.
Саме таке покарання буде відповідати тяжкості вчиненого кримінального проступку обвинуваченим, не буде становити «особистий надмірний тягар для особи» та відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи.
Згідно із п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України, в інтересах потерпілого від злочину, пов'язаного з домашнім насильством, одночасно з призначенням покарання, не пов'язаного з позбавленням волі, або звільненням з підстав, передбачених цим Кодексом, від кримінальної відповідальності чи покарання, суд може застосувати до особи, яка вчинила домашнє насильство, один або декілька обмежувальних заходів, відповідно до якого (яких) на засудженого можуть бути покладені такі обов'язки: направлення для проходження програми для кривдників.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 91-1 КК України заходи, передбачені частиною першою цієї статті, застосовуються до особи, яка на момент вчинення домашнього насильства досягла 18-річного віку. Заходи, передбачені частиною першою цієї статті, можуть застосовуватися на строк від одного до трьох місяців і за потреби можуть бути продовжені на визначений судом строк, але не більше як на 12 місяців.
Таким чином, суд вважає за необхідне застосувати до обвинуваченого ОСОБА_3 обмежувальний захід із покладенням обов'язку пройти програму для кривдників строком один місяць.
VІІ. Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлявся.
VІІІ. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд:
запобіжний захід щодо ОСОБА_3 не обирався, обвинувачений виконував обов'язок щодо явки до суду, а тому суд не обирає йому запобіжний захід до набрання вироком законної сили.
Кримінальним правопорушенням матеріальна шкода не заподіяна. Процесуальних витрат не понесено. Речові докази відсутні.
Питання ресових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. 368, 370, 374 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 Кримінального кодексу України, призначивши покарання у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили не обирати.
На підставі п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України застосувати до ОСОБА_3 обмежувальний захід, поклавши на нього обов'язок пройти програму для кривдників строком 1 (один місяць).
Контроль за виконанням програми для кривдників покласти на орган пробації за місцем проживання ОСОБА_3 .
Попередити ОСОБА_3 про кримінальну відповідальність за ст. 390-1 КК України за умисне невиконання обмежувальних заходів, передбачених ст. 91-1 КК України, зокрема за умисне ухилення від проходження програми для кривдників.
Ресові докази та документи по справі після набрання вироком законної сили:
- копію акта обстеження житлово - побутових умов сім'ї від 17.10.2025; копію акта проведеня оцінки рівня безпеки дитини від 17.10.2025; копію листа від 21.10.2025 №203-01-09 - залишити при матеріалах кримінального провадження №12025096160000052;
- догоспітальнмй протокол №7496 на ім'я ОСОБА_5 ; огляд лікаря; медичну картку стаціонарного хворого ОСОБА_5 №1553/У; карту виїзду швидкої медичної допомоги на ОСОБА_5 - повернути КНП "Долинська багатопрофільна лікарня" та КНП "ОКЦМД та МК ІФОР".
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржено з урахуванням вимог ч. 2 ст. 394 КПК України шляхом подачі апеляційної скарги до Івано - Франківського апеляційного суду через Долинський районний суд Івано - Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя: ОСОБА_1