Справа №197/1142/25
провадження №2/197/846/25
Широківський районний суд Дніпропетровської області
16 грудня 2025 року
приміщення суду за адресою: вул. Соборна, 86, с-ще Широке, 53700
Широківський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Гері О.Г.,
за участі секретаря судового засідання - Слобідської Л.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом представниці позивачки ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про збільшення розміру аліментів,
встановив:
У жовтні 2025 року до Широківського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява представниці позивачки ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про збільшення розміру аліментів на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 1/3 до 1/2 частини всіх видів заробітку (доходів) відповідача, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня набрання законної сили рішенням суду і до досягнення дітьми повноліття. Позовні вимоги мотивовано тим, що у зв'язку з недостатністю розміру аліментів, які сплачує відповідач на утримання дітей на підставі судового наказу, виданого Широківським районним судом Дніпропетровської області від 10.09.2020 року, зміною відповідних обставин, зміни матеріального стану позивачки, на даний час існують, на її думку, підстави для збільшення розміру аліментів на утримання неповнолітніх дітей з розміру 1/3 частини заробітку (доходу) платника аліментів на розмір 1/2 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно.
Провадження у справі відкрито 03.11.2025 року.
Представник позивачки до суду не з'явився про місце і час розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку.
Відповідачем подано заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги визнав.
Відповідно до ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України (надалі «ЦПК України») у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Проаналізувавши викладені в позовній заяві пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, судом встановлено наступне.
Судовим наказом Широківського районного суду Дніпропетровської області від 10 вересня 2020 року було визначено розмір аліментів на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що становить 1/2 частини заробітку (доходу) відповідача, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 05.08.2020 року і до повноліття дітей.
Як зазначено в позовній заяві, на теперішній час старшому сину позивачки - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , виповнилось 18 років, а тому, аліменти на утримання неповнолітніх дітей зменшились з 1/2 до 1/3 частини заробітку (доходу) відповідача.
Позивачка зазначає, що суми аліментів, яку вона отримує на момент звернення до суду, не вистачає для утримання трьох неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а тому вона змушена була звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів з 1/3 до 1/2 частини заробітку (доходу) відповідача.
Згідно з частиною 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року) держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Держави-учасниці забезпечують у максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток дитини (частина 2 статті 6 Конвенції про права дитини).
Частиною 1 та 2 статті 27 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина 3 статті 11 Закону України «Про охорону дитинства» ).
Частиною 2 статті 150 Сімейного кодексу України (надалі «СК України») визначено, що батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (частина 1 статті 180 СК України).
Таким чином, суд звертає увагу на те, що відповідно до норм СК України батьки мають рівні права та обов'язки щодо своїх неповнолітніх дітей, зобов'язані утримувати неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття та забезпечувати їм достатній рівень фізичного і духовного розвитку.
З позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що на даний час неповнолітні діти: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживають разом з позивачкою.
Згідно зі ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.
Згідно із ст.200 СК України суд визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі або у частці від заробітку батька.
Відповідно до ст.182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів, інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно з роз'ясненнями, що містяться в п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовими рішеннями або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
В поданій до суду заяві позивачка просить збільшити розмір аліментів з 1/3 на 1/2 частину заробітку (доходу) відповідача.
Як зазначено Верховним Судом у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у Постанові від 12 вересня 2018 року у справі №459/2181/17, провадження №61-37114св18, враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження (частина третя статті 181 СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
При розгляді позовів, заявлених із зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки статті 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», стаття 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», стаття 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).
Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року №6-143цс13.
Виходячи з наведених положень закону, при вирішенні вимог щодо зміни розміру раніше стягнутих аліментів суд зобов'язаний з'ясувати матеріальний та сімейний стан як платника аліментів, так і стягувача, погіршення чи поліпшення їх здоров'я.
Частиною першою статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Враховуючи те, що заявлені позивачкою вимоги ґрунтуються на положеннях СК України, відповідають інтересам дитини, покращують її матеріальне становище, тому суд приходить до висновку, що є підстави для збільшення розміру аліментів з 1/3 частини заробітку (доходу) відповідача на 1/2 частини заробітку (доходу) відповідача, до досягнення дітьми повноліття, та задоволення позову.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, вимоги чинного законодавства України, виходячи першочергово з інтересів неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , суд дійшов висновку про доцільність стягування з відповідача на користь позивачки аліментів на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/2 частини заробітку (доходу) ОСОБА_3 , до досягнення дітьми повноліття.
Згідно з п.23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України» при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів, у випадку зміни розміру аліментів у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Враховуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, оцінивши досліджені докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити.
На підставі ст.ст.180, 182, 184, 191, 192, 200 Сімейного Кодексу України, керуючись ст.ст.2, 4, 76-81, 89, 133, 141, 210, 259, 263-265, 273, п.15.5 п.15 ч.1 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_3 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ), про збільшення розміру аліментів на утримання неповнолітніх дітей - задовольнити повністю.
Змінити (збільшити) розмір аліментів, які стягуються на підставі судового наказу від 10.09.2020 року №197/740/20, виданого Широківським районним судом Дніпропетровської області та стягувати з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ), аліменти на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/2 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця до досягнення дітьми повноліття.
Стягнути з ОСОБА_3 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь держави судовий збір в розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн 96 коп.
Стягнення аліментів в новому розмірі розпочати з часу набрання рішенням законної сили.
З часу набрання рішенням законної сили припинити стягнення аліментів по виконавчому листу №197/740/20 від 10.09.2020.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення (підписання). Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складений 16.12.2025.
С у д д я О.Г. Геря