Справа № 202/8253/25
Провадження № 1-кс/202/8462/2025
26 листопада 2025 року м. Дніпро
Слідчий суддя Індустріального районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 , володільця майна ОСОБА_4 , розглянувши у судовому засіданні клопотання, яке подано адвокатом ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42025041330000409 від 15.08.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,
У листопаді 2025 року адвокат ОСОБА_3 звернувся до суду в інтересах ОСОБА_5 та ОСОБА_4 з клопотанням, в якому просить скасувати арешт (заборону відчуження, розпорядження та користування), накладений ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпра від 16.10.2025 року на наступне майно, яке було вилучене 08 жовтня 2025 року під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем мешкання ОСОБА_5 , повернувши власникам, а саме:
-мобільний телефон марки Iphone 11 ІМЕІ НОМЕР_1 ;
-посвідчення ГО «Блакитне небо» на ім'я ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 ;
-грошові кошти у сумі 95900 гривень, купюру номіналом 100 євро серійний номер VA 0273188783, купюру номіналом 20 доларів США з серійним номером JK 56017988 B, купюру номіналом 10 доларів США серійний номер JK 04984971 B, купюру номіналом 20 фунтів стерлінгів серійний номер ED52939929;
-700 доларів США купюрами по 100 доларів США кожна, які мають наступні серійні номери: HH 14796540 B, FB 41879697 B, HF 36973683 F, HK 22505463 B, KG 01680050 B, HB 25799684 M, FC 20714942 A.
Клопотання про скасування арешту обґрунтовано тим, що у кримінальному провадженні виконані всі необхідні слідчі дії (в тому числі відповідні огляди), у зв'язку з цим потреба в арешті майна відсутня.
Відповідно до розписок позики власницею вказаних грошових коштів є рідна дочка підозрюваної ОСОБА_5 - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка не може реалізувати свої права через накладений арешт . Подальше обмеження щодо користування, розпорядження та відчуження вказаного майна порушує її права як власника.
Повідомлення про підозру ОСОБА_4 , ОСОБА_6 і ОСОБА_7 у цьому кримінальному провадженні не оголошувалося.
Отже, вважають арешт майна невиправданим.
Адвокат ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання підтримав.
Володілець майна ОСОБА_4 , яка приймала участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, клопотання також підтримала.
Слідчий та прокурор у судове засідання не з'явилися, про розгляд клопотання були повідомлені.
При цьому слідчим ОСОБА_8 була надана заява про розгляд клопотання без його участі, в якій просить відмовити у задоволенні клопотання, посилаючись на те, що виявлені та вилучені під час обшуку грошові кошти в сумі 700 доларів США купюрами по 100 доларів США кожна, які мають наступні серійні номери: HH 14796540 B, FB 41879697 B, HF 36973683 F, HK 22505463 B, KG 01680050 B, HB 25799684 M, FC 20714942 A, були безпосередньо використані під час проведення НСРД (контроль за вчиненням злочину) 26.08.2025 року.
Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши учасників судового розгляду, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання про скасування арешту майна задоволенню не підлягає з огляду на наступне:
Слідчим суддею установлено, що СУ ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025041330000409 від 15.08.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпра від 16 жовтня 2025 року був накладений арешт шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування на речі, які вилучені 08 жовтня 2025 року під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем мешкання ОСОБА_5 .
При вирішенні питання про скасування арешту майна слідчий суддя виходить із того, що за положеннями частини 1 статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Так, частиною другою статті 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Зокрема, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (частина 3 статті 170 КПК України).
За приписами статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Норми частини другої статті 173 КПК України зобов'язують слідчого суддю при вирішенні питання про арешт майна враховувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу) , розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до частини першої статті 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя ураховує, що згідно з ухвалою слідчого судді арешт на мобільний телефон, вилучений у ОСОБА_5 , посвідчення громадської організації, грошові кошти накладений з метою збереження цих речей як речових доказів.
Об'єктивних підстав вважати, що арешт накладено необґрунтовано чи потреба в подальшому арешті відпала, немає.
Слідчий суддя вважає, що арешт цього майна залишається виправданим, оскільки досудове розслідування здійснюється за фактом умисного тяжкого кримінального правопорушення, а саме за фактом організації незаконного переправлення чоловіків призовного віку через державний кордон України під час дії воєнного стану з метою уникнення мобілізації.
У вилученому у ОСОБА_5 мобільному телефоні міститься листування з приводу перевезення свідка ОСОБА_9 , під час якого могли використовуватися посвідчення представників громадської організації з метою уникнення перевірки автомобіля.
Вилучені у ОСОБА_5 грошові кошти 700 доларів США, що мають наступні серійні номери: HH 14796540 B, FB 41879697 B, HF 36973683 F, HK 22505463 B, KG 01680050 B, HB 25799684 M, FC 20714942 A, використовувалися під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій.
На цей час ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, санкцією якої передбачено додаткове покарання у вигляді конфіскації майна.
Доводи ОСОБА_4 та її адвоката про те, що вилучені грошові кошти в сумі 700 доларів США та 95 000 грн належать їй, зокрема були нею позичені, на підтвердження чого вона надала копії розписок, слідчий суддя вважає необґрунтованими, оскільки згідно з протоколом обшуку присутня ОСОБА_4 не заявляла про належність їй грошових коштів, що вилучалися, будь-яких зауважень до протоколу обшуку не мала. Крім того, сама по собі наявність у ОСОБА_4 розписок про нібито позику грошей, а не позикодавця, а також безпосереднє використання тих самим купюр, що вилучені під час обшуку під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій, спростовує твердження про належність їй цих грошових коштів.
Ураховуючи вищенаведене, слідчий суддя вважає, що підстави для скасування арешту не доведені, а тому в задоволенні клопотання про скасування арешту майна необхідно відмовити.
Керуючись ст. 303, 306-307, 369-372 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 , яке подано в інтересах ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , про скасування арешту майна відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів.
Слідчий суддя ОСОБА_10