г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
Справа № 213/5207/25
Номер провадження 3/213/1516/25
11 грудня 2025 року суддя Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Мазуренко В.В., за участю: секретаря судового засідання Гусарової О.С., прокурора Бондарчук О.С., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, які надійшли від Національного агентства з питань запобігання корупції про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, освіта вища, не одружений, дітей не має, не працює, раніше до адміністративної та кримінальної відповідальності не притягувався, місце проживання: АДРЕСА_1 ,
-за ч. 1ст. 172-6 КУпАП,
ОСОБА_1 , було звільнено з посади слідчого слідчого відділення відділення поліції №7 КРУП Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області з 26.05.2025р., будучи згідно з п.п. «з» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктом декларування, а також, відповідно до примітки до статті 172-6 КУпАП будучи суб'єктом правопорушення за цією статтею, відповідно до примітки до ст. 56 Закону України «Про запобігання корупції» посада слідчого відноситься до службових осіб які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, у порушення вимог абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» несвоєчасно та без поважних причин подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями (декларація при звільненні), а саме 05.07.2025 року о 11 год. 22 хв., тобто з порушенням встановленого законодавством строку для подачі такої декларації, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачене частиною 1 статті 172-6 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 визнав, що подав декларацію із порушенням встановленого строку. Зазначив, що виїжджав за сімейними обставинами за місто, в цей час не мав технічних пристроїв, а саме мобільного телефону та ноутбуку, щоб мати змогу подати декларацію. Вказав, що не заперечує, що міг забути про необхідність подання декларації. Після повернення до міста, працівники поліції нагадали ОСОБА_1 про подання декларації, що він в цей же день і зробив. Пояснив, що не мав умислу на неподання декларації та на приховування доходів чи майна, оскільки всю вказану інформацію вже було зазначено в попередній декларації.
Прокурор просив визнати ОСОБА_1 винуватим за ч.1 ст 172-6 КУпАП та призначити стягнення у вигляді штрафу.
Статтею 280 КУпАП визначено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення підлягають з'ясуванню наступні обставини: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до абз. 12 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» правопорушення, пов'язане з корупцією діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч. 1 ст. 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Відповідно до частини 1 статті 65-1 Закону за вчинення корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в частині першій статті 3 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.
Згідно зі ст. 68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
05.03.2022р. наказом №245 о/с лейтенанта поліції ОСОБА_1 було призначено на посаду слідчого слідчого відділення відділення поліції №7 КРУП.
12.10.2018р. ОСОБА_1 прийняв присягу працівника поліції.
ОСОБА_1 перебуваючи на посаді слідчого, згідно з п.п. «з» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону був суб'єктом відповідальності за вчинення корупційних правопорушень i правопорушень, пов'язаних з корупцією, та суб'єктом декларування відповідно до ст. 3 Закону.
Відповідно до примітки до ст. 56 Закону України «Про запобігання корупції» посада слідчого відноситься до службових осіб які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, у порушення вимог абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції»
26.05.2025р. наказом №697 о/с звільнено за власним бажанням п.7 ч.1 ст 77 ЗУ «про Національну поліцію» старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 було призначено на посаду слідчого слідчого відділення відділення поліції №7 КРУП
Статтею 45 Закону України «Про запобігання корупції», передбачено, що особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в»-«ґ» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Пунктом 5 ч. 1 ст. 12 Закону передбачено, що Національне агентство з метою виконання покладених на нього повноважень має право приймати з питань, що належать до його компетенції, обов'язкові для виконання нормативно-правові акти. Нормативно-правові акти Національного агентства підлягають державній реєстрації Міністерством юстиції України та включаються до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів.
Відповідно до абзацу 16 частини 1 статті 1 Закону №1700-VII суб'єкти декларування - особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в»-«г» пункту 2, пункті 4 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов'язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.
Наказом Національного агентства «Про затвердження форми декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» від 23.07.2021 № 449/21 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 липня 2021 року за № 987/36609) затверджено форми декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та Порядок заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Цей Порядок визначає процедуру заповнення та подання до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - Реєстр), декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбачених статтею 45 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - декларація) (далі - Закон).
Декларація заповнюється та подається особисто суб'єктом декларування шляхом заповнення відповідної електронної форми після автентифікації у власному персональному електронному кабінеті у Реєстрі.
Декларація подається незалежно від того, перебуває суб'єкт декларування в Україні чи за її межами.
Суб'єкти декларування подають декларації з додержанням таких вимог: декларація при звільненні декларація, яка подається відповідно до абзацу першого частини другої статті 45 Закону не пізніше 30 календарних днів з дня припинення діяльності. Така декларація подається за період, який не був охоплений деклараціями, раніше поданими суб'єктом декларування, та містить інформацію станом на останній день такого періоду, яким є останній день здійснення діяльності.
Таким чином, вказана декларація ОСОБА_1 повинна була бути подана до 25.06.2025р.
Як слідує з наданої Національним агентством з питань запобігання корупції послідовності дій користувача «Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» ОСОБА_1 , дії направлені на подання декларації було розпочато 05.07.2025 тобто після закінчення граничного строку для подання вказаного документу.
Таким чином, ОСОБА_1 подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями (декларація при звільненні) лише 05.07.2025 року о 11 год. 22 хв., тобто з порушенням встановленого законодавством строку для подачі такої декларації.
Вина ОСОБА_1 за ч.1 ст 172-6 КУпАП підтверджується дослідженими доказами: протоколом про адміністративне правопорушення, пов'язане із корупцією № 47-01/199/25 від 08.10.2025 року; роздруківкою з Єдиного державного реєстру декларацій щодо ОСОБА_1 ; послідовністю дій ОСОБА_1 як користувача у Єдиному державному реєстрі декларацій; повідомленнями ГУ Національної поліції в Дніпропетровській області щодо подання ОСОБА_1 декларації з порушенням строків; листом Департаменту інформаційно-аналітичної підтримки щодо відсутності технічних збоїв в роботі реєстру в період необхідного подання декларації ОСОБА_1 ; копією наказів про прийняття та звільнення ОСОБА_1 з посади слідчого, та прийняття ним присяги.
Таким чином, вислухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд робить висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП, а саме у несвоєчасному поданні декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Разом із тим, суд враховує фактичні обставини даної конкретної справи та відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, а саме те що ОСОБА_1 раніше до адміністративної, кримінальної або дисциплінарної відповідальності не притягувався, на даний час не працює, умислу приховати доходи чи майно ОСОБА_1 не мав, оскільки всю вказану інформацію вже було зазначено в попередніх деклараціях.
Обставини, що обтяжують відповідальність відсутні, обставиною що пом'якшує відповідальність є щире каяття, відсутність реально заподіяної істотної шкоди суспільним чи державним інтересам, правам і свободам громадян або іншим цінностям, які охороняються законом, що, суттєво знижує ступінь суспільної небезпеки вчиненого та, як наслідок, призводить до малозначності діяння.
За змістом ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Разом із тим, нормативне визначення малозначності діяння, передбачене в ч. 2 ст. 11 КК України, відповідно до якої не визнається злочином дія або бездіяльність, яка хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого цим Кодексом, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі.
У постанові Верховного Суду України від 24 грудня 2015 року (справа № 5-221кс15), викладено такий висновок: специфіка встановлення малозначності діяння полягає в обов'язковій сукупності трьох умов: 1) формальна наявність у вчиненому діянні ознак складу злочину, передбаченого КК, тобто всіх тих передбачених у законі об'єктивних і суб'єктивних ознак, що у відповідній статті (частині статті) Особливої частини КК України характеризують певний склад злочину. Діяння, яке не містить хоча б однієї ознаки складу злочину, не може визнаватись малозначним; 2) малозначне діяння не становить суспільної небезпеки, яка є типовою для певного злочину. Це виражається в тому, що воно не заподіює взагалі шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству чи державі, або заподіює їм явно незначну (мізерну) шкоду; 3) малозначне діяння не повинно бути суб'єктивно спрямоване на заподіяння істотної шкоди. Відтак, визнаючи діяння малозначним, суду потрібно враховувати не тільки фактично заподіяну шкоду, але й те, на що було направлено діяння і до яких втрат могло це призвести.
Таким чином, оцінюючи дії ОСОБА_1 та його ставлення до них, за весь час роботи в поліції, окрім даного випадку, він належним чином виконував обов'язки щодо фінансового контролю, враховуючи відсутність у нього наміру приховати своє майно та дохід, враховуючи дані про його особу, негативних характеристик не надано; враховуючи той факт, що він раніше до адміністративної відповідальності не притягувався; в сукупності ці обставини дають суду підстави для висновку про відсутність значної суспільної небезпеки в його діях, у зв'язку з чим суд вважає можливим застосувати до нього положення ст. 22 КУпАП та звільнити від адміністративної відповідальності у зв'язку з малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення й можливістю обмежитися усним зауваженням.
В даній конкретній справі, з огляду на її фактичні обставини та особу правопорушника застосування положень ст. 22 КУпАП, буде необхідним та достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети, а саме виховного впливу та запобігання вчиненню нових правопорушень.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 22, 172-6, 279, 280, 284 КУпАП, суд,-
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
На підставі ст. 22 КУпАП, враховуючи малозначність вчиненого адміністративного правопорушення, звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП і обмежитись усним зауваженням.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 щодо притягнення його до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 172-6 КУпАП закрити, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП протягом десяти днів з дня винесення постанови до Дніпровського апеляційного суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.
Суддя В.В.Мазуренко