№ 201/14510/25
провадження 2/201/6136/2025
16 грудня 2025 року м. Дніпро
Суддя Соборного районного суду міста Дніпра Антонюк О.А., ознайомившись з матеріалами заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу
ОСОБА_1 14 листопада 2025 року звернувся до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 про стягнення боргу.
Частиною 1 статті 4 Закону України “Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 4 Закону України “Про судовий збір» за позовної заяви майнового характеру, яка подана, фізичною особою встановлюється ставка судового збору - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Положеннями статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" установлено у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2025 року - 3028 гривні.
Позивачем до суду надано квитанцію від 23.06.2025 року № 5684-3982-3835-4386 на суму 2 118 грн. 94 коп.
Суд, перевіряючи зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, який сплачений відповідно до квитанції від 23.06.2025 № 5684-3982-3835-4386, встановив, що у реєстрі підтверджень оплат із Казначейства (Програма "Д3") не знайдено підтверджень платежів із Казначейства сплаченого ОСОБА_1 за подання позовної заяви № 201/14510/25.
Водночас суд встановив, що у реєстрі підтверджень оплат із Казначейства наявне зарахування такого судового збору до спеціального фонду державного бюджету України, який сплачений ОСОБА_1 при поданні позовної заяви у справі № 201/7922/25.
Положеннями частини п'ятої статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за повторно подані позови, що раніше були залишені без розгляду, судовий збір сплачується на загальних підставах.
У постанові від 13 лютого 2019 року у справі № 1540/3297/18 Верховний Суд звернув увагу, що певний час редакція частини четвертої статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачала таке право, що якщо сума судового збору підлягала поверненню у зв'язку із залишенням позову без розгляду, але не була повернута, до повторно поданого позову додається первісний документ про сплату судового збору (друге речення цієї норми закону). Проте Законом України від 22 травня 2015 року № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» це речення було виключено з цієї норми (підпункт 4 пункт 4 цього Закону) і станом день подачу позовної заяви стаття 6 Закону України «Про судовий збір» передбачала, що за повторно подані позови, що раніше були залишені без розгляду, судовий збір сплачується на загальних підставах.
Тому, позивач, коли подає повторно позовну заяву, має сплати судовий збір за її розгляд і не вправі використовувати первісний документ про сплату цього платежу, доданий до первинної позовної заяви, яку суд залишив без розгляду. Запроваджене законодавче нововведення не обмежує і не порушує прав позивача в частині обов'язку нести додаткові майнові витрати у зв'язку зі зверненням до суду, оскільки за законом такий позивач має право на повернення суми судового збору, сплаченого за подання первісної позовної заяви, яка була залишена без розгляду.
Таким чином, у цьому випадку позивач також має право повернути сплачений ним судовий збір відповідно до квитанції від 23.06.2025 року № 5684-3982-3835-4386 на суму 2 118 грн. 94 коп. Однак така квитанція не може бути врахована як належний доказ сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі у цій справі, так як судовий збір за нею сплачений та зарахований при поданні іншого позову.
Але вказана заява не відповідає вимогам: п. 1 ч. 3 ст. 175, п. 2 ч. 1, 4, 5 ст. 177 ЦПК України:
?позивачу необхідно сплатити судовий збір сумі відповідно до ціни позову 210 188, 50 грн.*1%= 2 101, 88 коп., відповідно до - п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб). Платiжнi реквізити для перерахування судового збору: Отримувач коштів ГУК у Дніпропетровський обл./Собор.р/ 22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача UA498999980313141206000004629; Код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська (назва суду, де розглядається справа) При заповненні платіжного документа у графі «Код платника» платником судового збору - юридичною особою зазначається код ЄДРПОУ, а платником - фізичною особою - ідентифікаційний код, а при його відсутності, у зв'язку з релігійними переконаннями, зазначаються його паспортні дані;
?позивачем у разі подання до суду заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, заявник зобов'язаний додати до заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів. Враховуючи, що заява надійшла до суду в електронній формі через систему «Електронний суд», заявнику необхідно подати до суду докази надіслання сторонам (відповідачу) позовної заяви з додатком листом з описом вкладення, до позовної заяви доказів направлення надано не було;
?позивачем не доказів на підтвердження вказаної в позовній заяві адреси відповідача, а саме: АДРЕСА_1 , оскільки вбачаючи з наданої відповіді з Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради про відсутність відомостей про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання відповідача;
На підставі викладеного, керуючись ч. ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу - залишити без руху та запропонувати позивачу з дня отримання вказаної ухвали, але не пізніше трьох днів з дня отримання ухали, усунути недоліки з додержанням вимог п. 1 ч. 3 ст. 175, п. 2 ч. 1, 4, 5 ст. 177 ЦПК України.
У разі якщо заявник не усуне недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявнику.
Ухвала набрала законної сили 16 грудня 2025 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.А. Антонюк