Справа № 211/9829/25
Провадження № 2/211/4457/25
іменем України
11 грудня 2025 року м. Кривий Ріг
Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді - Лебеженка В.О.,
за участю:
секретаря судового засідання - Строганової Е.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в порядку спрощеного позовного провадження, при заочному розгляді, цивільну справу за позовною заявою представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Макарової Анастасії Федорівни до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини,-
Адвокат Макарова А.Ф., діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернулася до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не більше десяти розмірів прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не менше ніж 50 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня подання позову та до досягнення дитиною повноліття.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що сторони з 04.12.2020 року перебували у зареєстрованому шлюбі. В період перебування сторін в шлюбі у них народилася дочка - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26.10.2023 року шлюб між сторонами розірвано. Дочка проживає разом з позивачем. Відповідач не бажає надавати матеріальну допомогу на утримання дитини. Відповідач є працездатною особою, проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , а тому має постійний дохід у виді грошового забезпечення та має можливість сплачувати аліменти на утримання дитини. Оскільки добровільно про сплату аліментів домовитися не вдалося, позивач змушена звернутись до суду з цим позовом.
Ухвалою суду від 14.11.2025 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с. 20).
Позивач та її представник правом на участь у судовому засіданні не скористались, від останньої через модуль підсистеми «Електронний суд» надійшла заява, в якій вона просила справу розглянути за її та позивача відсутності, позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять суд задовольнити їх.
Відповідач в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, відзив на позовну заяву не подав. Причини неявки суду не відомі.
За наведених обставин, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 281 ЦПК України, суд уважає за можливе провести заочний розгляд справи та ухвалити у справі заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідатиме ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши та оцінивши наявні у справі письмові докази щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, надавши їм оцінку в сукупності, дійшов до такого висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з 04.12.2020 року перебували у зареєстрованому шлюбі.
В період перебування сторін в шлюбі у них народилася дочка - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 09.11.2022 року, актовий запис №419 (а.с.9).
Рішенням Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26.10.2023 року шлюб між сторонами розірвано (а.с. 7-8).
Як вказувала позивач, малолітня ОСОБА_3 проживає разом з нею, що підтверджується копією довідки про реєстрацію місця проживання особи №14720 від 03.11.2021 року та копією Витягу з реєстру територіальної громади (а.с. 6, 10).
Відповідач ОСОБА_2 перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується копією довідки від 11.07.2025 року (а.с. 12).
Судом розглядом встановлено, що відповідач матеріальної допомоги на утримання дитини у добровільному порядку не надає. Таким чином, судом встановлено, що домовленості про добровільну сплату аліментів на утримання дитини, у тому числі угоди про форму, в якій відповідач братиме участь у її вихованні, між сторонами не досягнуто, що є свідченням наявності між сторонами спору.
Відповідно до ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини, отже, і витрати на потреби дитини також мають бути однаковими.
Відповідно до ст.180 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття та згідно зі ст.181 Сімейного кодексу України одним із способів виконання батьками свого обов'язку щодо утримання дитини є стягнення за рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів), які присуджуються в частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно зі ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27.02.1991 та набула чинності для України 27.09.1991, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Як роз'яснено у п. 17 постанови Пленуму ВСУ від 15.06.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Згідно положень ч.1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч.ч. 7, 8 ст. 7 СК України, при вирішенні будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дітей і, тим більше, при захисті одного із основних прав дитини - права на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття.
Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, відповідно до вимог ч. 1 ст. 191 СК України.
Аналізуючи в сукупності викладені обставини і визначені відповідно до них правовідносини сторін, положення закону, якими вони регулюються, дослідивши зібрані у справі докази, з урахуванням принципу найкращого забезпечення інтересів дітей та положень ст.182 СК України, суд дійшов висновку про можливість задоволення позовних вимог із стягуванням з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 аліменти на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не більше десяти розмірів прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не менше 50 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 28 серпня 2025 року і до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Оскільки дане рішення ухвалюється на користь позивача, яка на підставі п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору, відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України судовий збір в розмірі 1211 грн. 20 коп. підлягає стягненню з відповідача в дохід держави до спеціального фонду Державного бюджету України.
У порядку п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України, допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 95, 133, 141, 258-259, 263-265, ч.4 ст.274, 280, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Макарової Анастасії Федорівни до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини - задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 аліменти на утримання малолітньої дочки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не більше десяти розмірів прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не менше 50 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 28 серпня 2025 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривні 20 копійок.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах платежу за один місяць.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня його підписання не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи. Заочне рішення може бути переглянуте судом першої інстанції за письмовою заявою відповідача, оформленою згідно зі ст. 285 ЦПК України та поданою протягом тридцяти днів з дня його підписання. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в загальному порядку безпосередньо до апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Відомості про сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;
Представник позивача: адвокат Макарова Анастасія Федорівна, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ВН №000994, видане Радою адвокатів Вінницької області, адреса: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Петра Калнишевського, буд. 12 кв. 2-3;
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , останнє відоме зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя В.О. Лебеженко