Справа № 209/7563/25
Провадження № 2/209/2600/25
16 грудня 2025 року м. Кам'янське
Дніпровський районний суд міста Кам'янського у складі:
головуючої судді Левицької Н.В.,
за участі секретаря судового засідання Погрібної О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовомОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Фесюк Ю. звернувся до Дніпровського районного суду міста Кам'янського з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Просить суд розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який 10 травня 2019 року зареєстрований Дніпровським районним у місті Кам'янське відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис №141.
Стислий виклад обставин справи.
В обґрунтування позовних вимог вказано, що з відповідачкою по справі ОСОБА_2 зареєстрували шлюб 10 травня 2019 року, про що Дніпровським районним у місті Кам'янське відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області складено актовий запис №141. Спільних дітей у подружжя не має. Деякий час після реєстрації шлюбу між сторонами були нормальні сімейні відносини, але починаючи з лютого 2022 року, тобто з часу, коли позивач добровільно долучився в складі Збройних Сил України до відсічі збройної агресії російської федерації, ці відносини стали погіршуватися, що призвело до того, що на теперішній час між ними взагалі припинено ведення спільного господарства. Позивач зазначає, що втратив будь-який інтерес до відповідачки, не вважає можливим в подальшому перебувати з нею у шлюбі і бажає офіційно його припинити.Таким чином на теперішній час шлюб між сторонами став носити формальний характер, без жодних ознак дійсних сімейних відносин, а відтак позивач прийняв рішення цей шлюб розірвати, оскільки в нього не має жодного бажання поновлювати спільне сумісне проживання з відповідачкою та ведення з нею спільного господарства, тому як перебування у шлюбі з відповідачкою є для нього неприйнятним та суперечить його моральним принципам. Вказує, що в досудовому порядку владнати питання про розірвання шлюбу шляхом подання заяви до державного органу реєстрації актів цивільного стану не має можливості оскільки відповідачка не з'являється добровільно до органу державного органу реєстрації актів цивільного стану, а тому позивач змушений звертатися з даними позовом до суду, в якому просить суд розірвати шлюб та час на примирення не призначати.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 23 жовтня 2025 року відкрито провадження у цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено судове засідання на 13 листопада 2025 року.
13 листопада 2025 року справу знято з розгляду у зв'язку з відсутністю у суді електроенергії та відкладено на 16 грудня 2025 року.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився. Однак в прохальній частині позовної заяви зазначив, що просить суд розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів (ч. 3 ст. 211 ЦПК України).
У судові засідання, призначені на 13.11.2025 та 16.12.2025 відповідачка ОСОБА_2 не з'явилася, про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином. Про проведення судового засідання відповідачка також викликалася до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Про причини своєї неявки суд не повідомила, клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд справи без її участі не заявила, відзив проти позову не надала.
Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Суд звертає увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17(П/9901/87/18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19 від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 27.02.2023 у справі №909/548/16(909/947/20).
У відповідності до вимог ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Враховуючи достатність доказів та те, що відповідачка належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, відповідачка не з'явилася в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, відповідачка не подала відзив, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд дійшов до переконання, що є всі правові підстави провести заочний розгляд даної справи, про що прийнята відповідна ухвала.
Відповідно до вимог ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, з'ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, доходить наступного висновку.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Судом встановлено, що згідно зі свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим Дніпровським районним у місті Кам'янське відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб, про що 10 травня 2019 року складено відповідний актовий запис № 141 (а.с.3).
Від шлюбу сторони спільних дітей не мають.
Зі змісту позовної заяви про розірвання шлюбу вбачається, що спільне життя у подружжя не склалося через суперечності, відсутність в родині взаєморозуміння, втрату почуття любові. Сторони проживають окремо, мають роздільний бюджет, спільне господарство не ведуть, не підтримують подружніх відносин. Позивач наполягає на розірванні шлюбу, що вбачається з висловленої ним у заяві позиції.
Надати оцінку аргументам відповідачки суд позбавлений можливості, оскільки такі нею не наведені.
Норми права, які підлягають застосуванню при вирішенні спору та мотиви, з яких виходить суд при ухваленні рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч. 1 ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Частиною 1 ст. 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
В силу приписів ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Враховуючи положення ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Доказами згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 7 Сімейного кодексу України (далі - СК України) визначено загальні засади регулювання сімейних відносин.
Так, згідно з ч. 1, 6 ст. 7 СК України сімейні відносини регулюються цим Кодексом та іншими нормативно-правовими актами. Жінка та чоловік мають рівні права і обов'язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім'ї.
Відповідно до ст. 51 Конституції України та ч.1 ст. 24 Сімейного Кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Побудова сімейних відносин відбувається на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємоповаги та підтримки (стаття 1 Сімейного Кодексу України).
Частиною 2 статті 3 Сімейного Кодексу України встановлено, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Відповідно до ч. 3 ст.105 Сімейного Кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Згідно ч.1 ст. 110 Сімейного Кодексу України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Стаття 112 Сімейного Кодексу України регламентує, що вирішуючи спір про розірвання шлюбу, суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
При вирішенні даного спору, суд виходить із того, що добровільність шлюбу це одна з основних його засад. Шлюб це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків..
Суд прийшов до переконання, що сім'я сторін розпалася остаточно і зберегти її неможливо. Подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечать інтересам сторін, а тому згідно ст.112 СК України є всі підстави для розірвання даного шлюбу.
Суд зауважує, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування до шлюбу, у тому числі до перебування у ньому, є неприпустимим.
Враховуючи вищевикладене у своїй сукупності, суд доходить до переконання, що подальше спільне життя сторін як подружжя і збереження їхнього шлюбу є неможливим, тому позов підлягає задоволенню повністю.
Розподіл судових витрат між сторонами.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, зокрема у разі задоволення позову - на відповідача.
Суд дійшов висновку, що з відповідачки слід стягнути на користь позивача судовий збір, який сплачено при подачі позовної заяви до суду у сумі 1 211 грн 20 коп.
Керуючись статтями 10, 19, 81, 89, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 280-282, 353-354 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити повністю.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 10 травня 2019 року Дніпровським районним у місті Кам'янське відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис №141- розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на заочне рішення може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відомості щодо сторін у справі (учасники процесу):
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ).
Відповідач: ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ).
Дата складання судового рішення 16 грудня 2025 року.
Суддя Наталія ЛЕВИЦЬКА