Справа № 932/4632/25
Провадження № 1-кс/932/6897/25
11 грудня 2025 року слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю представника ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Дніпро клопотання представника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №1202513000000033 від 07 січня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, -
Адвокат ОСОБА_3 , в інтересах ОСОБА_5 , звернулася до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження №1202513000000033 від 07 січня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, в якому просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Дніпра від 20.08.2025 року на майно вилучене у ОСОБА_5 під час проведення обшуку, а саме: - мобільний телефон марки SAMSUNG, SM-A165F/DSB, 128GB imei НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , чорного кольору в чохлі, з сім- картою всередині на номер НОМЕР_3 з паролем «6512»; - трудову книжку на ім'я ОСОБА_5 .
В обґрунтування клопотання заявник покликається на те, що в рамках здійснення розслідування даного кримінального провадження 03 вересня 2025 року слідчим СВ ВП №4 ДРУП№1 ГУНП у Дніпропетровській області, на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Дніпра від 20 серпня 2025 року, було проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_1 та складено за даним фактом протокол, відповідно до якого було вилучене вищезазначене майно ОСОБА_5 . Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Дніпра від 08 вересня 2025 року у справі №932/4632/25 (провадження 1-кс/932/4372/25) на вищевказані речі накладено арешт з забороною відчуження, користування та розпорядження. Розгляд клопотання слідчого про накладення арешту на вилучені під час обшуку речі відбувався без участі/без належного повідомлення власника майна ОСОБА_5 . В клопотанні про надання дозволу на проведення обшуку слідчим було зазначено: «досудове розслідування здійснюється за фактом можливої розтрати грошових коштів шляхом зловживання службовим становищем службовими особами Комунального некомерційного підприємства Лисичанської міської ради Луганської області «Лисичанська багатопрофільна лікарня» у період з січня по травень 2024 року в умовах воєнного стану. Мобільний телефон SAMSUNG, SM-A165F/DSB, 128GB imei НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , вилучений під час обшуку, був придбаний ОСОБА_5 11 грудня 2024 року (чек додається), тобто майже через шість місяців після подій, на які вказує слідчий в клопотанні, а отже ніяк не може бути знаряддям злочину, або зберігати на собі якісь сліди або ж містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, не є набутим кримінально- протиправним шляхом, а отже не відповідає жодним критеріям речових доказів у кримінальному провадженні. Оскільки власник майна ОСОБА_5 не був належним чином повідомленим про час і дату розгляду клопотання про накладення арешту, і не приймав участі в судовому розгляді, тим самим був позбавлений права надати докази, а саме чек на придбання мобільного телефону. Трудова книжка, вилучена у ОСОБА_5 під час обшуку, необхідна йому для нарахування пенсії, і також не відповідає критеріям, зазначеним в ст.98 КПК України. Представник вважає, що арешт, накладений на майно ОСОБА_5 , який не має статусу підозрюваного у даному кримінальному провадженні, є безпідставним і має бути скасований.
Представник ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримала, просила його задовольнити із зазначених у клопотанні підстав. Зауважила на тому, що вилучені під час проведення обшуку у ОСОБА_5 мобільний телефон і трудова книжка не відповідають критеріям, визначеним ст.98 КПК України. Мобільний телефон був придбаний ОСОБА_5 після подій, зазначених слідчим, а трудова книжка потрібна останньому для оформлення пенсії.
ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду клопотання.
Слідчий в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечив, з огляду на відсутність підстав для скасування арешту з вказаних вище речей. Посилався на те, що вказані мобільний телефон і трудова книжка на ім'я ОСОБА_5 є речовим доказом у кримінальному провадженні. Зокрема, у трудовій книжці мається запис про роботу ОСОБА_5 у Лисичанській багатопрофільній лікарні. При цьому, ОСОБА_5 в ході допиту пояснив, що не працював у вказаній лікарні. Тому в подальшому планується призначення і проведення судово- почеркознавчої експертизи з метою встановлення особи, яка внесла відповідний запис у трудову книжку. Раніше призначити судово - почеркознавчу експертизу не виявилось за можливе, оскільки у даному кримінальному провадженні проведено великий обсяг слідчих/ процесуальних дій, вилучено великий обсяг речей і предметів, які до сих пір оглядаються органом досудового розслідування і Службою безпеки України. На даний час у кримінальному провадженні призначено судово- економічну експертизу. Щодо мобільного телефону слідчий зауважив на тому, що вказаний телефон був з сім- картою, під яку підв'язані месенджери та банківська картка, на яку перераховувались грошові кошти, а отже він є речовим доказом у даному кримінальному провадженні, оскільки він містить інформацію, що має значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. В ході огляду мобільного телефону була виявлена інформація, яка має доказове значення для даного кримінального провадження.
Вислухавши учасників судового провадження, дослідивши надані матеріали, слідчий суддя приходить такого висновку.
В судовому засіданні встановлено, що СВ ВП№4 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні 1202513000000033 від 07 січня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191 КК України, за фактом можливої розтрати грошових коштів шляхом зловживання службовим становищем службовими особами Комунального некомерційного підприємства Лисичанської міської ради Луганської області «Лисичанська багатопрофільна лікарня» за попередньою змовою групою осіб при здійсненні нарахування та виплати заробітної плати лікарям Комунального некомерційного підприємства Лисичанської міської ради Луганської області «Лисичанська багатопрофільна лікарня» у період з січня по травень 2024 року, вчиненого в умовах воєнного стану.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Дніпра від 08 вересня 2025 року накладено арешт на майно, вилучене у ОСОБА_5 під час проведення обшуку 03.09.2025 року, зокрема на: мобільний телефон Samsung SM-A165F/DSB,1286B IMEI: НОМЕР_4 , НОМЕР_2 , чорного кольору з сім картою в середині на номер НОМЕР_3 з паролем «6512» та трудову книжку на ім?я ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Метою накладення арешту на мобільний телефон і трудову книжку на ім'я ОСОБА_5 зазначено збереження речових доказів.
Під час розгляду клопотання слідчого про накладення арешту на зазначені вище мобільний телефон і трудову книжку, слідчим суддею було встановлено, що у матеріалах кримінального провадження вбачається наявність достатніх підстав вважати, що зазначене майно має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні та без їх арешту та вилучення існує реальна загроза зміни слідової інформації, яка наявна на них на теперішній час.
Постановою слідчого СВ ВП№4 ДРУП№1 ГУНП в Дніпропетровській області від 03.09.2025 вказані вище мобільний телефон і трудова книжка на ім'я ОСОБА_5 визнані речовими доказами.
Згідно ч.1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину…
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Як передбачено ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.
Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Звертаючись до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна, представник ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_3 покликається фактично на те, що даний арешт майна було накладено необґрунтовано, оскільки, на її думку, будь-які дані, які б свідчили про те, що мобільний телефон, придбаний ОСОБА_5 після події кримінального правопорушення, та трудова книжка на його ім'я має відношення до обставин справи, відсутні.
Разом з тим, як вбачається зі змісту ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Дніпра від 08.09.2025 року, при накладенні арешту на вилучені у ОСОБА_5 мобільний телефон і трудову книжку, слідчий суддя врахував наявність правових підстав для накладання такого арешту, можливість використання вказаних речей, як речових доказів у кримінальному провадженні. Тому, приймаючи до уваги, що вищевказані речі, можуть бути використані, як доказ фактів та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, зберіг на собі сліди кримінального правопорушення, тому з метою збереження цього речового доказу та досягнення дієвості кримінального провадження, слідчий суддя прийшов до висновку про необхідність накладення арешту на вказаний вище мобільний телефон і трудову книжку на ім'я ОСОБА_5 .
Слідчий суддя не може погодитися із твердженнями заявника ОСОБА_3 , про те, що арешт на мобільний телефон накладено необґрунтовано, оскільки він був придбаний майже через шість місяців після подій, на які вказує слідчий в клопотанні, а отже не відповідає жодним критеріям речових доказів у кримінальному провадженні. Навпаки слідчим в судовому засіданні доведено, що мобільний телефон Samsung SM-A165F/DSB,1286B IMEI: НОМЕР_4 , НОМЕР_2 містить інформацію, яка має суттєве значення для встановлення важливих обставин у даному кримінальному провадженні.
Крім того, надана адвокатом ОСОБА_3 копія чеку ТОВ «Комфі Трейд» від 11.12.2024 не доводить, що вилучений в ході проведення обшуку мобільний телефон Samsung SM-A165F/DSB,1286B IMEI: НОМЕР_4 , НОМЕР_2 , був придбаний ним саме 11.12.2024, оскільки мобільний телефон ідентифікується за унікальним IMEI-кодом, що містить інформацію про виробника, модель та серійний номер, при цьому копія чеку такої інформації не містить.
Слідчий суддя, вважає, що на даному етапі кримінального провадження скасування арешту з мобільного телефону Samsung SM-A165F/DSB,1286B IMEI: НОМЕР_4 , НОМЕР_2 , чорного кольору з сім картою в середині на номер НОМЕР_3 з паролем «6512» та трудової книжки на ім?я ОСОБА_5 є передчасним і може зашкодити досудовому розслідуванню.
Відтак, станом на час розгляду клопотання слідчим суддею не встановлено даних, які б не виправдовували втручання держави у право на мирне володіння майном ОСОБА_5 у контексті забезпечення «справедливого балансу» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту прав конкретної особи.
Приймаючи до уваги вищевикладене, виходячи із завдань кримінального провадження, враховуючи наявність достатніх підстав вважати про вчинення кримінального правопорушення з правовою кваліфікацією ч.4 ст.191 КК України для даної стадії досудового розслідування, можливість використання майна, як доказу факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, при цьому не доведення необґрунтованості застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження, як і не надання доказів того, що відпали підстави в подальшому застосуванні зазначеного арешту, у задоволенні клопотання про скасування арешту майна слід відмовити.
Керуючись ст.174 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання представника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №1202513000000033 від 07 січня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України - відмовити.
Копію ухвали направити слідчому, представнику - адвокату ОСОБА_3 , ОСОБА_5 .
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1