Справа № 199/15350/25
(2-з/199/116/25)
13 листопада 2025 року м. Дніпро
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська Богун О.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про забезпечення позову, -
До Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська надійшла заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про забезпечення позову.
В обгрунтування заяви зазначено, що 09 серпня 2025 року відбулось ДТП з вини ОСОБА_2 , як зазначається в заяві винуватець ДТП ухиляється від добровільного відшкодування спричиненої матеріальної шкоди. Після ДТП ОСОБА_2 обіцяв негайно погасити матеріальну шкоду що становить різницю між загальною сумою шкоди та виплаченою страховою виплатою, однак дата виплати постійно змінюється, остання запропонована ним дата здійснення відшкодування була названа 31.10.2025 року, але відповідач не сплатив вищезгадану заборгованість. З відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що ОСОБА_2 є власником житлового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Після скоєння ДТП, 09.08.2025 року та з метою ухилення від сплати спричиненої матеріальної та моральної шкоди та уникнути виконання можливого судового рішення, ОСОБА_2 , 22.10.2025 року уклав іпотечний договір належного йому будинку з ОСОБА_3 оцінивши будинок в 600 000,00 гривень. Строк повернення позики за вказаним договором іпотеки призначений на 22.11.2025 року. Позивач вважає що вищевказане свідчить що ОСОБА_2 робитть дії для ускладнення або неможливості виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.
У зв'язку з вищевикладеним позивач просить суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на об'єкт нерухомого майна, а саме - будинок АДРЕСА_1 та заборонити вчинення реєстраційних дій щодо об'єкта нерухомого майна що розташоване в АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єекту нерухомого майна 2687139512020).
Ознайомившись із доводами клопотання про забезпечення позову, розглянувши матеріали позовної заяви, приходжу до такого висновку.
09 серпня 2025 року відбулось ДТП з вини ОСОБА_2 , як зазначається в заяві винуватець ДТП ухиляється від добровільного відшкодування спричиненої матеріальної шкоди. Після ДТП ОСОБА_2 обіцяв негайно погасити матеріальну шкоду що становить різницю між загальною сумою шкоди та виплаченою страховою виплатою, однак дата виплати постійно змінюється, остання запропонована ним дата здійснення відшкодування була названа 31.10.2025 року, але відповідач не сплатив вищезгадану заборгованість. З відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що ОСОБА_2 є власником житлового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Після скоєння ДТП, 09.08.2025 року та з метою ухилення від сплати спричиненої матеріальної та моральної шкоди та уникнути виконання можливого судового рішення, ОСОБА_2 , 22.10.2025 року уклав іпотечний договір належного йому будинку з ОСОБА_3 оцінивши будинок в 600 000,00 гривень. Строк повернення позики за вказаним договором іпотеки призначений на 22.11.2025 року. Позивач вважає що вищевказане свідчить що ОСОБА_2 робитть дії для ускладнення або неможливості виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.
У зв'язку з вищевикладеним позивач просить суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на об'єкт нерухомого майна, а саме - будинок АДРЕСА_1 та заборонити вчинення реєстраційних дій щодо об'єкта нерухомого майна що розташоване в АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єекту нерухомого майна 2687139512020).
Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" від 22.12.2006 N 9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи ускладнення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Згідно з п. 6 Постанови Пленуму ВСУ N 9 від 22.12.2006 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.
Крім того, згідноп. 10 постанови Пленуму ВСУ N 9 від 22.12.2006 року "Про практику застосування судами цивільногопроцесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Або згідно положень ч. 7ст. 158 ЦПК України, у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Вжиття заходів забезпечення позову буде мати наслідком, лише, збереження існуючого становища до розгляду даної справи по суті та ніяким чиномне зумовить фактичного вирішення спору по суті. А у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову (ст. 158 ЦПК України).
У п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК визначено, що позов забезпечується шляхом накладення заборони вчиняти певні дії.
Ураховуючи вищезазначені положення ст. ст. 149,150 ЦПК України, відповідні роз'яснення постанови Пленуму Верховного Суду України, суд вважає не доведеним необхідність застосування заходів забезпечення позову.
Виходячи з наданих матеріалів суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заявлених позивачем вимог оскільки вони є не співмірними із розміром завданої шкоди.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що належні правові підстави для забезпечення позову відсутні.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 149-153,259-260,ЦПК України, суд, -
У задоволені заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала суду набирає законної сили після її проголошення.
Суддя О.О. Богун
13.11.2025 місто Дніпро