Справа № 947/45329/25
Провадження № 1-кс/947/18801/25
про повернення скарги
16.12.2025 м.Одеса
Слідчий суддя Київського районного суду м.Одеси ОСОБА_1 , ознайомившись зі скаргою заявника ОСОБА_2 на постанову дізнавача ВП №4 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 від 18.11.2025 про закриття кримінального провадження №12022167480000190 від 12.08.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.356 КК України,
12.12.2025 до Київського районного суду м.Одеси надійшла скарга заявника ОСОБА_2 на постанову дізнавача ВП №4 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 від 18.11.2025 про закриття кримінального провадження №12022167480000190 від 12.08.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.356 КК України.
Відповідно до ч.1 ст.24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, дізнавача в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно п.18 ч.1 ст.3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні на стадії досудового розслідування.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Порядок звернення до суду за судовим захистом у кримінальному провадженні урегульований Кримінальним процесуальним кодексом України. Зокрема, подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора під час досудового розслідування має відбуватись з дотриманням певних умов.
Відповідно до ч.1 ст.304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Зі скарги вбачається, що дізнавачем 18.11.2025 прийняте процесуальне рішення про закриття названого кримінального провадження.
Скарга подана до суду 12.12.2025, тобто за межами процесуального строку.
Дотримання процедури, встановленої законом, є важливою гарантією права кожного на свободу та особисту недоторканність в розумінні ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
У рішенні ЄСПЛ від 21 листопада 2019 року у справі «Мельник проти України» (CASEOFMELNYKv.UKRAINE) (заява № 72286/01) Європейський Суд з прав людини наголосив, що право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями.
У рішенні Європейського Суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України» в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейського Суду з прав людини також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавиться провадженням у справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
При цьому заявником питання про поновлення процесуального строку не порушується.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.304 КПК України скарга повертається, якщо скарга подана після закінчення строку, передбаченого ч.1 ст.304 КПК України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку.
Рішення слідчого судді про необхідність повернення скарги за наведеної підстави також ґрунтується на принципі «юридичної визначеності», згідно якого, як про це зазначено в рішеннях Європейського Суду з прав людини від 29.10.1999 у справі Брумареску проти Румунії, від 19.02.2009 у справі Христов проти України - остаточне рішення, що набрало законної сили (постанова слідчого вважається законною, оскільки її не було протягом двох років скасовано постановою вищого прокурора або ухвалою слідчого судді), не може ставиться під сумнів. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду рішення лише з однією метою - домагатися повторно розгляду справи та винесення нового рішення. У даному випадку контрольну функцію суду не сліду не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмету спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомій непереборні обставини (до речі, про які представник заявника взагалі не згадував у поданій скарзі).
Відповідно до ч.6 ст.304 КПК України ухвала про повернення скарги або відмову у відкритті провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Керуючись ст.ст.304, 372 КПК України, слідчий суддя, -
Повернути скаргу разом з додатками заявнику ОСОБА_2 .
Копію ухвали слідчого судді надіслати заявнику ОСОБА_2 не пізніше наступного дня після її постановлення.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Київський районний суд м.Одеси протягом п'яти діб з дня отримання копії судового рішення.
Відповідно до ч.7 ст.304 КПК України повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Слідчий суддя ОСОБА_1