Дата документу 12.12.2025
Справа № 501/5400/25
2-а/501/24/25
12 грудня 2025 року суддя Чорноморського міського суду Одеської області Петрюченко М.І., перевіривши виконання вимог статей 160-161, 286 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) по справі за
позовом представника ОСОБА_1
до
відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_1
третя особа: відділ поліції №1 Одеського районного управління поліції №2 ГУ НП в Одеській області
предмет та підстави позову: про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії
До Чорноморського міського суду Одеської області надійшов позов від представника ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (третя особа: відділ поліції №1 Одеського районного управління поліції №2 ГУ НП в Одеській області) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.
Пунктом 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам КАС України, суд вважає, що вказана позовна заява підлягає залишенню без руху, з підстав невідповідності вимогам частини шостої статті 161, частини другої статті 286 КАС України.
Згідно з частиною шостою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Так, відповідно до частини другої статті 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі,протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Позивачем у позові вказано, що з 05.06.2025 йому стало відомо з застосунку «Резерв+», що він перебуває у розшуку, тощо.
Проте, в матеріалах справи відсутня інформація щодо винесення протоколу або постанови, їх дата, про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, фабула постанови та стаття, її частина за якою притягнуто позивача до адміністративної відповідальності. Відсутні докази звернення позивача до відповідача щодо отримання вказаної постанови, яка фактично є предметом оскарження, з метою залучення копії постанови до матеріалів справи.
Як вбачається із позову позивачу достеменно із Резерв+ стало відомо про наявність розшуку 05.06.2025, таким чином останнім днем звернення до суду із вказаним позовом було 15.06.2025, оскільки це вихідний день, то перший робочий день подання позову становить - 16.06.2025.
Однак, позивач звернувся до суду з позовом лише 28.11.2025, тобто, з пропуском десятиденного строку для звернення до суду з адміністративним позовом.
Особливістю перебігу строку, встановленого зазначеною нормою, є те, що він розпочинається з дня ухвалення суб'єктом владних повноважень рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, або з наступного дня коли особа дізналась про настання події (постанови, розшук).
Відповідно до ст.121 КАС України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними. Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене устатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 04 листопада 1950 року, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності заяв/скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою.
ЄСПЛ у справі«Perez de Rada Cavanilles v. Spain»/«Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» зазначив, що правила стосовно строків оскарження, безсумнівно, мають на меті забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання, зокрема, принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні очікувати, що ці правила будуть застосовуватися.
Стосовно строків в адміністративному процесі Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 жовтня 2023 року (справа №990/139/23) вказала таке: «Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Так, строк звернення до адміністративного суду це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Початок перебігу строку звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
День, коли особа дізналася про порушення свого права,це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, унаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.
Отже, реалізація права позивача на звернення до суду з позовною заявою у межах строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності відповідача. Позивач, не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізувати своє право на звернення до суду в межах строків такого звернення, адже не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частин першої та другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позивач пропустив передбачений частиною другою статті 286 КАС України строк звернення до суду з позовом.
Таким чином, позивач фактично оспорює постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності, однак до позову не додана копія оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення, невідомо, чи приймалась така постанова, дата її прийняття, та кваліфікація дій особи відповідно до КУпАП, що наразі призводить до відсутності предмета спору та відсутності доказів самостійного отримання позивачем вказаного доказу.
На підставі викладеного, позивачу необхідно надати докази/документи поважності пропуску строку звернення до суду.
Крім того, згідно ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивачем разом з адміністративним позовом до суду надано платіжну інструкцію від 26.11.2025 про сплату судового збору в розмірі 1211,20 грн. за одну позовну вимогу, а за другу позовну вимогу судовий збір не сплачено.
Відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання до адміністративного суду фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Таким чином, судовий збір сплачено не в повному обсязі.
Згідно положень ст.169 КАС України суддя, встановивши, що адміністративний позов поданий без додержання вимог, встановлених статями 132, 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення заяви без руху, у якій зазначаються недоліки адміністративного позову, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
При таких обставинах заява повинна бути залишена без руху, а заявнику наданий термін для усунення недоліків.
Керуючись ст.132, 160, 161, 169 КАС України
Адміністративний позов представника ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (третя особа: відділ поліції №1 Одеського районного управління поліції №2 ГУ НП в Одеській області) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Запропонувати позивачу впродовж 10-ти днів з моменту отримання даної ухвали, усунути зазначені недоліки адміністративного позову в ухвалі суду.
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків у зазначений строк адміністративний позов буде вважатися неподаним та повернутий позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Чорноморського міського
Суду Одеської області М.І.Петрюченко