Справа №498/2060/25
Провадження по справі №2-о/498/69/25
про відмову у відкритті провадження у справі
28 листопада 2025 року с-ще. Велика Михайлівка
Суддя Великомихайлівського району Одеської області - Чернецька Н.С., розглянувши заяву ОСОБА_1 , представник заявника - адвокат Роєнко Анатолій Петрович, заінтересована особа: Управління соціального захисту населення Великомихайлівської громади Роздільнянського району про встановлення факту, що має юридичного значення,
встановив:
27 листопада 2025 року до Великомихайлівського районного суду Одеської області надійшла заява ОСОБА_1 , представник заявника - адвокат Роєнко Анатолій Петрович, заінтересована особа: Управління соціального захисту населення Великомихайлівської громади Роздільнянського району про встановлення факту, що має юридичного значення.
Відповідно до частини 1 статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з пунктом 5 частини 2 статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
У частинах 1, 2 статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов, а саме, якщо:
згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян;
чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;
встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право;
чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
Подібний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18, від 18 січня 2024 року у справі № 560/17953/21 та у постановах Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі №752/20365/16-ц, від 03 лютого 2021 року у справі №644/9753/19.
При вирішенні питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суд, окрім перевірки відповідності поданої заяви вимогам закону щодо форми та змісту, зобов'язаний з'ясувати питання про підсудність та юрисдикційність.
Існує два порядки (способи) встановлення фактів, що мають юридичне значення, - позасудовий і судовий, які за своїм змістом є взаємовиключними (правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2024 року у справі №201/5972/22).
Оскільки чинним законодавством передбачено позасудове встановлення певних фактів, що мають юридичне значення, то суд, приймаючи заяву, повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався та діє станом на сьогоднішній день.
Судом встановлено, що заявник є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 з 03 січня 2025 року по цей час.
Як вбачається з матеріалів справи, мати заявника ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є інвалідом ІІ групи, яка потребує догляду.
Необхідність надання сторонньої допомоги ОСОБА_2 підтверджується: висновком лікарсько-консультативної комісії КНП «Великомихайлівський ЦПМСД» від 10.07.2025, згідно якого вбачається що остання за станом здоров'я потребує постійного стороннього догляду.
Також, згідно висновку лікарсько-консультативної комісії КНП «Великомихайлівський ЦПМСД» від 10.07.2025, згідно якого вбачається що ОСОБА_3 за станом здоров'я потребує стороннього догляду.
Звертаючись із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, заявник просив встановити факт постійного догляду заявником за своєю матір'ю ОСОБА_2 .
Необхідність встановлення вказаного факту заявник обґрунтував тим, що він є військовослужбовцем, який на даний час проходить військову службу, однак відповідно до частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» він може бути звільнений з підстав необхідності здійснення догляду за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я потребує постійного догляду, за відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначення загальних засад проходження в Україні військової служби здійснює Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» № 2232-ХІІ 25 березня 1992 року.
Однією із підстав звільнення з військової служби мобілізованих військовослужбовців під час дії воєнного стану через сімейні обставини є підстави, передбачені підпунктом «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», це зокрема: у зв'язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд.
Щодо встановлення юридичного факту постійного догляду за особами, що потребують постійного стороннього догляду.
Порядок вирішення питання можливості оформлення постійного догляду за особами, що потребують постійного стороннього догляду, визначено Законом України «Про соціальні послуги», Порядком підготовки та перепідготовки фізичних осіб, які надають соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2020 року №430, Порядком подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності на професійній основі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06 жовтня 2021 року №1040, Порядком подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 року №859, Порядком організації надання соціальних послуг, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2020 року №587.
Вказані нормативно-правові акти визначають порядок та підстави отримання статусу фізичної особи, яка надає соціальні послуги з догляду, внесення відомостей про таких осіб до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг, порядок отримання витягу з такого Реєстру.
Загальні положення щодо отримання та надання соціальних послуг, зокрема і постійного догляду, врегульовані Законом України «Про соціальні послуги» та визначено категорії осіб, які мають право на отримання соціальної послуги з догляду, надавачів такої соціальної послуги тощо.
Порядок подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації за догляд затверджує Кабінет Міністрів України.
Порядок отримання акта встановлення здійснення догляду регулюється Правилами перетинання державного кордону громадянами України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року №57. Зокрема у цих Правилах зазначено, що акт встановлення факту здійснення догляду за іншою особою, яка потребує постійного догляду, складається на підставі звернення особи, яка здійснює догляд, до районної, районної у м. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради із заявою про здійснення особою такого догляду.
Законодавець аналогічним чином унормував позасудовий порядок встановлення факту здійснення особою постійного догляду у чинному законодавстві про мобілізаційну підготовку та порядок мобілізації. Зокрема, у місцевому органі виконавчої влади передбачено створення комісії із встановлення факту здійснення особою догляду (постійного догляду), яка, з урахуванням наданих районним (міським) територіальним центром комплектування та соціальної підтримки матеріалів, складає про встановлення факту здійснення особою догляду (постійного догляду) акт.
Зазначений акт є одним із документів, які надаються військовозобов'язаним до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період (пункт 9 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», пункт 62, додаток 8 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560).
Таким чином, законодавством визначено позасудовий порядок встановлення факту здійснення постійного догляду за особою, яка за станом здоров'я потребує соціальної послуги з догляду, про встановлення якого просить заявник, у зв'язку з чим такий факт не може встановлюватися в судовому порядку в окремому провадженні в порядку цивільного судочинства (правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 05 червня 2024 року у справі №283/1199/23 та від 09 вересня 2024 року у справі №569/20792/23).
Оскільки чинним законодавством передбачено позасудове встановлення факту здійснення постійного догляду за матір'ю, заява ОСОБА_1 не підлягає судовому розгляду.
Згідно ст. 186 ЦПК України до відкриття провадження у справі, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам встановленим ст. 186 ЦПК України, чи підсудна справа даному суду, чи немає інших підстав для повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в цивільній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Згідно ч. 2 ст.186 ЦПК України, про відмову у відкритті провадження у справі постановляється ухвала.
Враховуючи вище викладені обставини, у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, слід відмовити на підставі п.1 ч. 1ст. 186 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 186, 258, 260 ЦПК України, суд
постановив:
Відмовити у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , представник заявника - адвокат Роєнко Анатолій Петрович, заінтересована особа: Управління соціального захисту населення Великомихайлівської громади Роздільнянського району про встановлення факту, що має юридичного значення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Одеського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Н.С. Чернецька