справа № 492/1792/25
провадження № 2/492/1331/25
про залишення позовної заяви без руху
12 грудня 2025 року м. Арциз
Суддя Арцизького районного суду Одеської області Гусєва Н.Д.,
ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи: Ужгородської міської ради Служби у справах дітей, про позбавлення батьківських прав, -
встановила:
Представниця позивача звернулася до суду з зазначеним позовом до відповідачки про позбавлення батьківських прав, посилаючись на те, що сторони є рідними братом та сестрою. У відповідачки є дочка, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Батько вказаної дитини ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області до ОСОБА_2 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 60 днів без визначеного розміру застави. Ужгородська міська рада в особі органу Служби у справах дітей відповідно до Наказу від 13 грудня 2024 року про тимчасове влаштування дитини, яка залишилась без батьківського піклування, вказану дитину тимчасово влаштувала у сім'ю позивача. Відповідачка у житті дитини не приймає участі взагалі, не цікавиться її життям, не відвідує, не допомагає фінансово, про що може підтвердити сама дитина. Враховуючи спосіб життя та поведінку відповідачки, перебування дитини із матір'ю ставить під загрозу її життя та здоров'я. Крім того, відповідачка офіційно заявила, що не має наміру і в подальшому брати участь у житті та вихованні доньки, про що складена заява, яка посвідчена нотаріально. Позивач вважає, що відповідачка у порушення вимог статті 150 СК України свідомо не виконує обов'язки щодо виховання та розвитку своєї дитини у зв'язку з чим представниця позивача звернулася до суду із вказаною позовною заявою.
Суддя, отримавши позовну заяву, перевіряє її відповідність вимогам статей 175, 177 ЦПК України, а також підсудність даної справи суду, до якого вона подана.
Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, ЦПК України при цьому покладає обов'язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Ознайомившись з позовною заявою, поданою представницею позивача, та документами, доданими до неї, доходжу висновку, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням статей 175, 177 ЦПК України.
Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Згідно частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом.
За змістом частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до статті 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.
За змістом положень статей 52, 53 ЦПК України треті особи поділяються на два види: треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору та треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача.
При розгляді судом спорів щодо позбавлення батьківських прав, згідно статті 19 СК України обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.
Відповідно до статті 56 ЦК України органами опіки та піклування є районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад.
Всупереч зазначених норм, до участі у справі як третя особа залучено Ужгородську міську раду Службу у справах дітей, що є порушенням статті 56 ЦК України. Також, представниця позивача у позовній заяві не зазначає на боці кого виступає третя особа та чи буде чи ні заявляти самостійні вимоги на предмет спору.
Отже, представниці позивача необхідно визначитися з відповідним органом опіки та піклування, представленого належною юридичною особою, відповідно до вимог статті 56 ЦК України, участь яких є обов'язковою відповідно до вимог статті 19 СК України, зазначити на боці кого виступає третя особа та чи буде чи ні заявляти самостійні вимоги на предмет спору.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зокрема: місце перебування (для фізичних осіб), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету, однак представницею позивача в порушення зазначених норм права у позовній заяві не зазначено: місце перебування відповідачки, тобто установу, де відповідачка тримається під вартою, що буде перешкоджати суду здійснювати судовий виклик відповідачки у судове засідання через адміністрацію місця утримання відповідачки відповідно до вимог частини 7 статті 130 ЦПК України; номери засобів зв'язку третьої особи; адреси електронної пошти позивача та його представниці, відповідачки; відомості про наявність або відсутність електронного кабінету позивача, третьої особи, що буде перешкоджати суду здійснювати судовий виклик учасників справи у судове засідання та направляти їм процесуальні документи, тому представниці позивача необхідно у позовній заяві зазначити всі відомості про учасників справи.
Відповідно до пункту 5 частини 3 статті 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини, однак представницею позивача в порушення зазначеної норми права у позовній заяві не зазначено доказів, що свідчать про: проживання дитини з позивачем (довідки тощо); винну поведінку відповідачки, прояви агресії відносно дитини, свідоме нехтування відповідачкою своїми обов'язками, як матері (протоколи поліції, копії вироків суду, постанови слідчих органів; довідки з медичної установи про те, що відповідачка зловживає алкогольними напоями, характеристики; акти обстеження умов проживання дитини; характеристики з місця роботи (проживання) відповідачки, місця навчання дитини, дитячого садочка тощо).
Відповідно до положень статті 19 СК України, питання щодо позбавлення батьківських прав певної особи повинно обов'язково розглядатися в досудовому порядку органом опіки та піклування з оформленням та видачею про це письмового висновку, однак, в матеріалах позовної заяви відсутній висновок про доцільність позбавлення відповідачки батьківських прав.
Представницею позивача у позовній заяві взагалі не зазначено чи взагалі розглядалось таке питання органом опіки та піклування із винесенням письмового висновку про доцільність позбавлення батьківських прав відповідачки.
Суддя звертає увагу на те, що від змісту позовної заяви залежить позиція відповідачки, яка як і позивач має право на судовий захист, а для реалізації цього права має бути обізнаною з тим, які вимоги до неї заявлені та з яких підстав і якими доказами це підтверджується.
Відповідно до частини 3 статті 177 ЦПК України у разі необхідності до позовної заяви додається клопотання позивача про витребування доказів.
Згідно із частиною 1, частиною 2 статті 183 ЦПК України, будь-яке письмове клопотання повинно містити: повне ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) особи, яка подає клопотання, її місце проживання чи перебування, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; найменування суду, до якого воно подається; номер справи, зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; підстави клопотання; перелік документів та інших доказів, що додаються до клопотання; інші відомості, що вимагаються цим Кодексом. Письмове клопотання підписується заявником чи його представником.
Як вбачається з тексту позовної заяви, представницею позивача в порушення вимог частини 3 статті 177 ЦПК України у позовній заяві заявлено вимогу про витребування доказів, що не є самостійною позовною вимогою і не може бути звернено до відповідачки, оскільки клопотання про витребування доказів викладається у формі окремого клопотання і має відповідати формі та змісту будь-якого клопотання, визначеними частиною 1, частиною 2 статті 182 ЦПК України, а також вимогам, визначеним статтею 84 ЦПК України.
Крім того, звертаю увагу на те, що відповідно до частини 5 статті 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги. Позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви (частина 3 статті 83 ЦПК України).
Звертаю увагу на те, що зверненню до суду з позовом про позбавлення батьківських прав має передувати виважена та ґрунтовна підготовка, збір необхідної доказової бази. Збір означеної доказової бази є вихідною та початковою задачею, яка передує всім іншим етапам процесу позбавлення батьківських прав. Такий етап можна назвати підготовчим й основним. Далі процес позбавлення батьківських прав можна умовно поділити на 3 етапи:
- 1 етап - етап звернення з відповідною заявою про надання висновку про доцільність позбавлення конкретної особи батьківських прав. Така заява подається до відповідної Служби у справах дітей органу місцевого самоврядування відповідного району в місті або місцевої державної адміністрації в районі відповідної області за місцем реєстрації матері або батька, стосовно яких вирішується питання про позбавлення батьківських прав згідно з вимогами, визначеними постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 р. № 866, якою затверджено Порядок провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини;
- 2 етап - судовий етап;
- 3 етап - виконання судового рішення про позбавлення батьківських прав.
У цьому контексті суд звертає увагу на позицію Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладену в ухвалі від 01 листопада 2017 року у справі № 211/559/16-ц, відповідно до якої позбавлення батьківських прав є передчасним без відповідного висновку органу опіки та піклування і попередження батьків про необхідність змінити ставлення до виховання дитини.
За вказаних обставин представниці позивача необхідно додати до позовної заяви докази, що підтверджують обставини, які викладені у позовній заяві та на яких ґрунтуються позовні вимоги, а також додати висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав відповідачки.
Вказані недоліки позовної заяви унеможливлюють вирішення питання про відкриття провадження у справі та подальший розгляд справи і ухвалення законного та обґрунтованого рішення.
Вважаю за необхідне звернути увагу на роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, які викладені у п. 7 постанови від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», відповідно до яких позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам статті 175 ЦПК, у зв'язку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.
Згідно з вимогами статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 ЦПК України постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення позивачу ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, приходжу до висновку, що позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи: Ужгородської міської ради Служби у справах дітей, про позбавлення батьківських прав підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, вказаних вище протягом десяти днів з дня отримання позивачем чи його представницею копії наявної ухвали.
Крім того, вважаю за необхідне попередити позивача та його представницю, що у разі не усунення вказаних недоліків, допущених при подачі до суду позовної заяви до встановленого судом строку, позовна заява буде вважатися не поданою, та повернута представниці позивача.
Спосіб усунення недоліків позовної заяви полягає в поданні позовної заяви у вигляді окремого документу з виправленими недоліками, зазначеними в наявній ухвалі суду.
Керуючись статтею 185 ЦПК України, суддя, -
постановила:
Позовну ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи: Ужгородської міської ради Служби у справах дітей, про позбавлення батьківських прав - залишити без руху.
Повідомити позивача та його представницю про необхідність виправити недоліки позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії наявної ухвали.
Роз'яснити позивачу та його представниці, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Арцизького районного суду
Одеської області Гусєва Н.Д.