Справа № 589/3844/25
Провадження № 3/589/2501/25
24 жовтня 2025 року м. Шостка
Суддя Шосткинського міськрайонного суду Сумської області Прачук О.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Шосткинського РУП ГУНП в Сумській області відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
- про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126 КУпАП,
Згідно протоколу, 07.08.2025 о 08 год. 05 хв. по вул. Авіації в м. Шостка, Сумської області ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ALFA XGJ50 Q-2A», без д.н.з., без посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії "А1", тобто не маючи права на керування транспортними засобами, повторно протягом року, чим порушив п. 2.1.а ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.5 ст. 126 КУпАП
ОСОБА_1 до суду надав клопотання, в якому просив закрити провадження у справі, у зв'язку із вчиненням даного адміністративного правопорушення в стані крайньої необхідності. В судовому засіданні пояснив, що був вимушений терміново поїхати, оскільки його рідний брат раптово потрапив до лікарні з ним до лікарні поїхала і дружина брата, а їх малолітню дитину (племінника ОСОБА_1 ) не було на кого залишити, оскільки бабусі дитини були на роботі.
Дослідивши та оцінивши вищезазначені докази, суд дійшов наступних висновків.
У відповідності до ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
При цьому, вирішуючи питання щодо винуватості та притягнення особи до адміністративної відповідальності, суд має перевірити наявність обставин, що виключають притягнення особи до відповідальності.
Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах проадміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи,вирішенняїї в точній відповідності з законом.
Згідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог, викладених у ст.ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП, обставини адміністративного правопорушення повинні бути з'ясовані всебічно, повно й об'єктивно в їх сукупності.
Відповідно до статті 17 КУпАПособа, яка діяла в стані крайньої необхідності, необхідної оборони або яка була в стані неосудності, не підлягає адміністративній відповідальності.
Згідно зіст.18 КУпАП не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.
Крайня необхідність - це випадок зіткнення двох інтересів, які рівною мірою охороняються законом, і при якій заради збереження більш важливого інтересу, заподіюється шкода меншому інтересові.
Крайню необхідність можна визнати правомірною лише при наступних обставинах (ознаках): небезпека не може бути усунена іншим шляхом, окрім як заподіяння шкоди, тобто крайня необхідність є єдиним засобом захисту від небезпечних дій; при крайній необхідності шкода завдається не джерелу небезпеки, а інтересам третіх осіб; шкода, яка заподіюється при крайній необхідності, повинна бути меншою, ніж та, яка попереджена.
Вчинення протиправного діяння в стані крайньої необхідності представляє собою дії правопорушника спрямовані на усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, встановленому порядку управління, але за умов, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунена іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена.
Стан крайньої необхідності виникає, коли є дійсна, реальна, а не уявна загроза зазначеним інтересам. Якщо загроза зазначеним охоронюваним інтересам може виникнути в майбутньому, діяння не може вважатися таким, що вчинено у стані крайньої необхідності. На це прямо вказують посилання в статті «для усунення небезпеки, яка загрожує». Небезпека за таких обставин не може бути усунута іншими засобами, тобто засобами, не пов'язаними із заподіянням шкоди іншим охоронюваним законом інтересам. Це - одне з найважливіших умов правомірності акта крайньої необхідності. Спосіб збереження охоронюваного законом інтересу за рахунок іншого повинен бути саме крайнім. Якщо для запобігання небезпеки, що загрожує, в особи є шлях, не пов'язаний із заподіянням шкоди, вона повинна обрати саме цей шлях. Інакше посилання на стан крайньої необхідності виключається.
З наданих ОСОБА_1 документів: електронне направлення до лікаря ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від 07.08.2025, копій свідоцтв про народження, дійсно вбачається, що його рідний брат з дружиною, тобто батькі його племінника, якому 4 роки, перебували в лікарні. Вказані обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 , зважаючи на вік дитини, залишення якої вдома однієї, загрожувало б її життю та здоров'ю, діяв у стані крайньої необхідності, та за даних обставин небезпека не могла бути усунута іншими дієвими засобами.
Факт того, що ОСОБА_1 діяв в стані крайньої необхідності повністю доведений дослідженими в суді доказами у справі.
Наведене приводить суд до переконання, що в даній ситуації ОСОБА_1 , сівши за кермо транспортного засобу без наявності права керування на транспортний засіб, діяв у стані крайньої необхідності, оскільки не вчинення таких дій могло призвести до настання негативних наслідків для життя та здоров'я малолітньої дитини.
Відповідно до п. 4 ч. 1ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю при вчинені дії особою у стані крайньої необхідності.
Таким чином, оцінивши всі докази, відповідно до вимог ст. 252 КУпАП, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 вчинено дії, які хоч і містять склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.126 КУпАП України, але такими визнаватися не можуть, оскільки були вчинені в стані крайньої необхідності, а тому у відповідності до п. 4 ч. 1 ст.247КУпАП справа підлягає закриттю через вчинення особою дій в стані крайньої необхідності.
Керуючись ст. ст.7, 9,17, 18, 126,245, 247,251, 252, 280, 283,284,287,288 КУпАП, суд
Провадження в справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 5 ст. 126 КУпАП закрити відповідно до п. 4 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із вчиненням даного адміністративного правопорушення в стані крайньої необхідності.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду через Шосткинський міськрайонний суд Сумської області.
Суддя Шосткинського міськрайонного суду
Сумської області О.В.Прачук