Справа № 308/12049/25
20 жовтня 2025 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі :
головуючої судді Іванова А.П.,
за участю секретаря судового засідання Боти О.І.,
представника позивача Петренко С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгород в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення,-
встановив:
Адвокат Петренко С.В. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив суд визнати протиправною та скасувати постанову №852-1 від 15.04.2025 року начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 майора ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 15 квітня 2025 року перетинаючи державний кордон Словаччини (пункт пропуску Вельке Слеменце) на кордоні з Україною було затримано ОСОБА_1 та доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_2 , де було встановлено що він, згідно відомостей отриманих з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, не виконав вимогу, передбачену підпунктом 1 пункта 2 розділу ІІ - Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» № 3633-IX від 11.04.2024 року, яка передбачає, що громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані.
Вказує, що за цих обставин 15 квітня 2025 року начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 майор ОСОБА_3 виніс постанову № 852-1 по справі про адміністративне правопорушення передбачене ч 3 ст 210-1 КУпАП.
В постанові зазначено, що громадянин ОСОБА_1 у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 відомості, які б підтверджували факт виконання вищезазначеної вимоги, не надав, натомість надав електронний кабінет військовозобов'язаного «Резерв+» де відсутня відмітка про вчасність уточнення даних, а датою уточнення даних є 10 квітня 2025 року, що підтверджує невиконання останнім обов'язку. У зв'язку з чим, на нього накладено штраф у розмірі 17 000,00 грн.
Представник позивача пояснює, що постанова № 852-1 від 15.04.2025 року не була вручена позивачу і про накладання штрафу позивач не знав.
18 серпня 2025 року через додаток «ДІЯ», позивач дізнався що відносно нього 12 серпня 2025 року старшим державним виконавцем Мукачівського відділу державної виконавчої служби у Мукачівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 78831251.
Відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження № 78831251 від 12.08.2025 року, на користь стягувача - ІНФОРМАЦІЯ_2 стягнути штраф у розмірі 34 000,00 грн з боржника ОСОБА_1 .
Позивач із винесеною постановою не згоден в повному обсязі.
Зазначає, що хоча ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 , уточнив облікові дані ще в 2023 році, з того часу не змінював зареєстроване місце проживання, що підтверджується відомостями Єдиного державного демографічного реєстру, доступ до якого має ТЦК.
Позивач зареєстрований в застосунку від Міністерства оборони України для призовників, військовозобов'язаних та резервістів «РЕЗЕРВ +», за яким дані позивача оновлено вчасно.
У вказаному застосунку відсутні відомості щодо обліку ОСОБА_1 як порушника військового обліку. Відтак, відповідач володіє щодо позивача вичерпними обліковими даними. Позивач є військовозобов'язаним, перебуває на військовому обліку, номер в «РЕЗЕРВІ +» НОМЕР_1 , має відстрочку від мобілізації, повісток не отримував для особистої явки до ІНФОРМАЦІЯ_2 , тим більше що перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 . Вважає, що ОСОБА_1 жодним чином не порушував чине законодавство щодо мобілізації.
Крім того зазначає, що період з 17 травня 2024 року по 17 липня 2024 року була відсутня обставина тривалості 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, що відповідно, виключає порушення позивачем в означений період ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3543-ХІІ (в редакції від 18.05.2024), п. 101 Додатку 2 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, які зазначені у Постанові № 852-1 від 15.04.2025 року
02.10.2025 від відповідача надійшов відзив на позов, в якому він просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі з огляду на наступне. Вказує, що 15 квітня 2025 року ОСОБА_1 у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 відомості, які б підтверджували факт виконання вищезазначеної вимоги, не надав, натомість надав електронний кабінет військовозобов'язаного “Резерв+» де відстуня відмітка про вчасність уточнення даних, а датою уточнення даних є 10 квітня 2025 року, що підтверджує невиконання останнім обов'язку. Отже, громадянин ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а саме: порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, в особливий період. Наявна відмітка про отримання копії протоколу особою, що притягається до відповідальності.
Начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 майором ОСОБА_4 винесено постанову за порушення ОСОБА_1 законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію при вказаних в протоколі обставинах, за що передбачена відповідальність за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та на нього накладено штраф у розмірі 17 000 грн. Наявна відмітка про отримання копії постанови особою, що притягається до відповідальності
Вказує, що з протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що позивач був проінформований про те, що розгляд справи буде здійснюватися в приміщення ІНФОРМАЦІЯ_5 15.04.2025 о 14 год. 15 хв., а також йому роз'яснено зміст ст. 63 Конституції України та права й обов'язки, передбачені ст. 286 КУпАП, що стверджується відміткою про отримання особою, що притягається до адміністративної відповідальності. Окрім цього з оскаржуваної постанови видно, що позивач був присутній на
Вважає, що постановляючи оскаржувану постанову, начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 діяв правомірно, а позовні вимоги є безпідставними і необґрунтованими, в їх задоволенні необхідно відмовити
Позивач в судове засідання не з'явився, подав заяву, в якій просив суд розглянути справу у його відсутність.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі.
Відповідач явку свого уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив.
При цьому, в силу вимог ч.3 ст.268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що згідно з постановою №852-1 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 15.04.2025, винесеною начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , якою притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000 грн за те що, як зазначено у тексті постанови, 15.04.2025 о 14.00 год. ОСОБА_1 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 , де було встановлено, що він згідно з відомостями, отриманих з Єдиного державною реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, не виконав вимогу, передбачену підпунктом 1 пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» №3633-ІХ від 11.04.2024, яка передбачає, що громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності ним Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані.
Громадянин ОСОБА_1 у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 15.04.2025 відомості, які б підтверджували факт виконання вищезазначеної вимоги, не надав, натомість надав електронний кабінет військовозобов'язаного «Резерв+», де відсутня відмітка про вчасність уточнення даних, а датою уточнення даних є 10 квітня 2025 року, що підтверджує невиконання останнім обов'язку.
Враховуючи наведене, ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а саме: порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.
Не погоджуючись із вказаною постановою позивач звернувся із даним позовом до суду.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений як Конституцією, так і Законами України.
Статтею 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
За змістом статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про оборону України» особливий період це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України №303/2014 від 17 березня 2014 року «Про часткову мобілізацію» оголошено про проведення часткової мобілізації, а отже з цього періоду в Україні діє особливий період.
Відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан.
Відповідно до положень абзацу 2 частини першої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року №3543-XII громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.
Згідно з частиною третьою статті 22 Закону №3543-ХІІ у редакції Закону України від 11 квітня 2024 року №3633-IX (які набрали чинності 18.05.2024), під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися: військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях; резервісти, які проходять службу у військовому резерві, до військових частин у строки, визначені командирами військових частин; військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України, за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку; військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України, за викликом керівників відповідних підрозділів; особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
Інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Згідно з частиною другою статті 26 Закону №3543-ХІІ посадові особи, винні в порушенні законів України та інших нормативно-правових актів з питань мобілізаційної підготовки та мобілізації, а також громадяни за невиконання своїх обов'язків щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації несуть відповідальність згідно із законом.
Так, правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни визначає Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року №2232-XII.
За положеннями частини десятої статті 1 Закону №2232-ХІІ громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, зокрема: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки; прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів.
Статтею 210-1 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 09 травня 2024 року №3696-IX, який набув чинності 19 травня 2024, стаття 210-1 КУпАП викладені в такій редакції: «Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, тягне за собою накладення штрафу на громадян від п'ятисот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань від однієї тисячі п'ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.».
Судом встановлено, що адміністративне стягнення накладено на позивача за не уточнення своїх облікових даних протягом наданих 60 днів з дня набрання чинності Закону України від 11 квітня 2024 року №3633-IX (18.05.2024).
Приведеним вище приписом Закону №3543-ХІІ встановлено обов'язок громадян військовозобов'язаних протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Тобто, позивач мав уточнити дані з 18 травня 2024 року по 16 липня 2024 року, включно.
Однак, відповідно до відомостей ІНФОРМАЦІЯ_3 , позивач уточнив дані 10 квітня 2025 року.
З огляду на викладене, суд дійшов до переконання, що позивач, проігнорувавши виконання обов'язку, покладеного на нього згідно з правовими нормами, жодним із визначених способів уточнення своїх персональних даних не скористався, порушив правила військового обліку і вчинив порушення законодавства про військовий обов'язок і військову службу.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
При цьому, суд враховує, що приписи ст. 77 КАС України свідчать про те, що їх не можна розуміти таким чином, що позивач взагалі звільнений від обов'язку доказування своїх вимог, тому обов'язок доказування розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову.
В межах спірних правовідносин відповідачем у справі доведено правомірність винесення ним спірної постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та дотримання ним процедури винесення такої постанови.
У свою чергу позивач у своєму позові не навів та не підтвердив наявність обставин, які б свідчили про істотне порушення норм процесуального та матеріального права і за своїм характером тягнуть скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови.
Згідно із приписами ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
Відповідно до ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З огляду на вищевикладене, суд знаходить позов необґрунтованим, тому не вбачає підстав для його задоволення та вважає за необхідне залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву відповідно без задоволення.
Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до пункту 58 якого суд, згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Керуючись ст. ст. 77, 90, 162, 268-272, 286, 293, 295, 297 КАС України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення - залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених ч. 2 ст. 299 КАС України.
Судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених ст. 286 КАС України, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Дата складення повного рішення суду 20.10.2025 року.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду А.П. Іванов