Справа № 127/42483/24
Провадження № 33/801/1306/2025
Категорія: 156
Головуючий у суді 1-ї інстанції Гайду Г. В.
Доповідач: Панасюк О. С.
16 грудня 2025 рокум. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі судді Панасюка О. С., перевіривши на відповідність вимогам законодавства апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Маліцького М. В. на постанову судді Вінницького міського суду Вінницької області від 27 листопада 2025 року про відмову у перегляді за нововиявленими обставинами справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Постановою судді Вінницького міського суду Вінницької області від 27 листопада 2025 року у задоволенні заяви захисника ОСОБА_1 - адвоката Маліцького М. В. про перегляд справи за нововиявленими обставинами відмовлено.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Маліцький М. В. подав апеляційну скаргу на цю постанову.
Апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, з огляду на таке.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» апеляційний суд застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.
ЄСПЛ у рішенні від 29 жовтня 2010 року у справі «Устименко проти України» виснував, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.
У рішенні у справі «Мельник проти України» від 28 березня 2006 року (заява № 23436/03) констатовано, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду (див. рішення у справі Golder v. the United Kingdom від 21 лютого 1975 року, серія A №18, пункт 36), не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Однак право доступу до суду не може бути обмежене таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність.
Статтею 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) установлено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з частиною першою статті 284 КУпАП орган (посадова особа) ухвалює одну з таких постанов: про накладення адміністративного стягнення; про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 Кодексу; про закриття справи.
Вказаний перелік видів постанов, якими завершується розгляд справи про адміністративне правопорушення по суті, є вичерпним.
Наведене є підставою для висновку, що за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення не можуть бути оскаржені інші постанови судді, крім зазначених у статті 284 Кодексу.
Конституційний Суд України у рішенні від 31 березня 2015 року у справі №1-7/2015 прийшов до висновку, що положення частини другої статті 294 КУпАП стосовно оскарження в апеляційному порядку постанови судді у справі про адміністративне правопорушення необхідно розуміти так, що на підставі вказаної норми може бути оскаржена лише постанова судді у справі про адміністративне правопорушення, ухвалення якої передбачене у статті 284 цього Кодексу, зокрема: про накладення адміністративного стягнення, про застосування заходів впливу, встановлених у статті 24-1 КУпАП, про закриття справи.
Главою 24-1 КУпАП також передбачено перегляд постанови по справі про адміністративне правопорушення у разі встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом. Але у цьому випадку, згідно з положеннями статті 297-4 КУпАП, заява про перегляд такої постанови подається до Верховного Суду. Іншого порядку перегляду судових рішень по справах про адміністративне правопорушення чинним законодавством не передбачено.
Таким чином, оскільки захисник ОСОБА_1 - адвокат Маліцький М. В. подав апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви про перегляд справи за нововиявленими обставинами, оскарження якої не передбачено положеннями законодавства, її необхідно повернути заявнику.
Керуючись статтями 294 КУпАП апеляційний суд
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Маліцького М. В. на постанову судді Вінницького міського суду Вінницької області від 27 листопада 2025 року повернути особі, яка її подала.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя: О. С. Панасюк