Справа № 747/227/25
Провадження № 2/747/124/25
іменем України
09.12.2025 року селище Талалаївка
Талалаївський районний суд Чернігівської області в складі:
головуючої судді Тіщенко Л.В.
секретаря Божко Л.М.
відповідача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення додаткових витрат на дитину, -
Позивачка звернулась до суду з даним позовом до відповідача, у якому просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 додаткові витрати на неповнолітню дитину - доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в сумі 22 099 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що вона перебувала з відповідачем в зареєстрованому шлюбі з 16 грудня 2003 року по 28 липня 2022 року. Від шлюбу з відповідачем у неї є діти, зокрема і неповнолітня донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на утримання якої з відповідача стягуються аліменти до її повноліття рішенням Талалаївського районного суду від 27.05.2008 року. Неповнолітня донька на даний час перебуває на утриманні позивачки. Донька перебуває на обліку у лікаря-офтальмолога КНП «Талалаївська ЦЛ» з діагнозом - гіперметропія середнього ступеню, амбліопія збіжна косоокість правого ока, та потребує профілактичних щорічних курсів лікування. Також лікарем- офтальмоголом рекомендовано придбати окуляри вартість яких орієнтовно відповідно до діагнозу становить 19 399 грн. Також дитина потребує проходження апаратного лікування підвищеної ефективності (курс 10 процедур), орієнтовна вартість яких складає 5500 грн та хірургічного втручання, а саме безкровної хірургії косоокості орієнтовною вартістю 19 300 грн. Позивачка не має достатньо коштів для самостійного лікування дитини, відповідач в добровільному порядку не надає допомогу для лікування неповнолітньої дитини, інших дітей на утриманні чи непрацездатних осіб не має, а отже може надавати матеріальну допомогу. Тому позивачка ОСОБА_3 просить суд стягнути з відповідача половину вартості витрат, необхідних на лікування їхньої неповнолітньої дитини, а саме 22 099 грн.
Згідно поданого представником відповідача відзиву позовні вимоги стороною відповідача не визнаються, оскільки розмір додаткових витрат не підтверджений документально. Позивачка не надала належних доказів понесення таких витрат - жодних платіжних документів, квитанцій, рахунків-фактур чи договорів на виконання медичних процедур або придбання товарів (окулярів). Усі вказані витрати на окуляри, лікування, хірургію ока, зазначені лише як орієнтовні.
З наданих письмових доказів не вбачається, що оперативне втручання є обов'язковим чи терміновим. Також в позовній заяві не обґрунтована вартість окулярів - немає жодного доказу щодо зроблених рекомендацій лікарем придбати саме такі окуляри. Крім того, роздруківки з сайту Британського офтальмологічного центру щодо вартості окулярів не є медичними документами та не персоналізовані під пацієнта, тому не є належними та допустимими доказами. Надана позивачкою так звана виписка з медичної карти не місить ні печатки лікувального закладу, не має дати видачі та ідентифікуючих ознак пацієнта, тобто також є неналежним та недопустимим доказом. Відповідач зазначає, що позивачка не зверталась до нього з конкретним и зверненнями про необхідність спільної участі в тих чи інших витратах, тому стягнення додаткових витрат на дитину є передчасним. Тому представник відповідача у відзиві просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Ухвалою від 15 квітня 2025 року відкрито спрощене позовне провадженя та призначено справу до судового розгляду на 15 травня 2025 року. Судові засідання по справі неодноразово відкладались та оголошувались перерви для надання можливості сторонам вирішити спір в добровільному порядку та для забезпечення участі у справі одночасно позивача і відповідача.
У судове засідання 09 грудня 2025 року позивачка не з'явилась, повідомлена належним чином - матеріали справи містять розписку про отримання позивачкою судової повістки на 09 грудня 2025 року, про причини неявки суд не повідомила. Тому суд розглянув справу без участі позивачки, яка в судових засіданнях по справі неодноразово свої позовні вимоги підтримувала. У судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 позовні вимоги не визнали, оскільки вони не підтверджені належними і допустимими доказами. Крім того, відповідач не відмовляється надати допомогу безпосередньо дитині і на її лікування, але вона не виходить на зв'язок.
Суд, заслухавши учасників справи, дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.
В судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є батьком неповнолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , матір'ю дитини є ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с.18) Рішенням Талалаївського районного суду від 27 травня 2008 року, яке набрало законної сили 11.06.2008 року, з ОСОБА_1 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_3 на неповнолітніх дітей - ОСОБА_6 , 2003 року народження, та ОСОБА_5 , 2008 року народження, в розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку щомісячно (а.с.17) Заочним рішенням Талалаївського районного суду від 28.07.2022 року, яке набрало законної сили 30.08.2022 року, шлюб між сторонами розірвано (а.с15-16) Згідно довідки Талалаївської селищної ради від 13.05.2025 року на утриманні ОСОБА_3 знаходиться дитина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.12) Згідно довідки медичного директора КНП «Талалаївська ЦЛ» від 26.02.2025 року, ОСОБА_5 знаходиться на обліку у лікаря-офтальмолога з діагнозом «Гіперметропія середнього ступеню, амбліопія, збіжна косоокість правого ока та потребує профілактичних щорічних курсів лікування (а.с.19)
Оцінивши надані учасниками справи докази, подані на підтвердження своїх вимог та заперечень, суд приходить до висновку, що застосуванню у даному випадку підлягають норми сімейного законодавства щодо утримання дітей, та інших підзаконних нормативно-правових актів, які регулюють сімейні правовідносини. Крім того, судом враховується положення ст 2 ЦПК України про те, що суд зобов'язаний керуватися завданням справедливого розгляду і вирішення цивільних справ, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Відповідно до ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно. Так, поряд із аліментами на утримання дитини батьки повинні сплачувати кошти на покриття додаткових витрат на дитину. Дане положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається даною статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв'язку із розвитком певних її здібностей, страждає на тяжку хворобу, є калікою. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Такі особливі обставини будуть індивідуальними у кожному конкретному випадку. Відповідно до даної норми обов'язок брати участь у додаткових витратах на дитину поширюється не лише на тих батьків, хто сплачує аліменти, а й на того з батьків, до якого позов про стягнення аліментів не пред'являвся. У такому випадку такий із батьків зобов'язаний нести додаткові витрати на дитину. Додаткові витрати не є додатковим стягненням коштів на утримання дитини. Аліменти необхідні, щоб забезпечити нормальні матеріальні умови для життя дитини. В окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.
Частина 2 статті 185 СК України передбачає, що розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Розмір коштів, що стягуються на додаткові витрати, не може бути більше самих додаткових витрат. Суд вирішує, в якій мірі кожен із батьків зобов'язаний приймати участь в цих витратах, виходячи з матеріального та сімейного положення сторін та інших інтересів та обставин, що мають істотне значення, що визначаються так само, як і стягненні аліментів відповідно до ст. ст. 181, 182 СК України. У випадку, коли матеріальне положення батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, додаткові витрати можуть бути компенсовані лише частково. Визначення обставин, що можуть бути визнані істотними, закон відносить до компетенції суду. У будь-якому разі істотними є такі обставини, як стан здоров'я, матеріальне становище відповідача, наявність у нього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних дружини, чоловіка, батьків, повнолітніх дітей тощо. Враховуючи зазначені обставини, суд визначає розмір додаткових витрат на дитину, зумовлених особливими обставинами, одного із батьків у твердій грошовій сумі.
Доказами, що підтверджують наявність особливих обставин, що спричинили додаткові витрати на дитину, можуть бути документи, які свідчать, наприклад, про витрати на придбання спеціальних інструментів, призначених для розвитку здібностей людини (наприклад, музичного інструменту або спортивного спорядження тощо), витрати на навчання дитини у платному навчальному закладі, на заняття у музичних, мистецьких або спортивних закладах, на додаткові заняття, висновки МСЕК, довідки медичних закладів та інші документи, що підтверджують відповідний стан здоров'я дитини (хвороба, каліцтво), і свідчать про необхідність додаткових витрат на лікування (на придбання ліків, спеціальний медичний догляд, санаторно-курортне лікування тощо). Додаткові витрати, зумовлені особливими обставинами, можуть бути присуджені судом у вигляді конкретної суми, що підлягає одноразовій сплаті, або у вигляді щомісячних чи інших періодичних платежів, здійснюваних протягом певного строку чи постійно. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення. Причому, якщо причина, що зумовила додаткові витрати, є триваючою (тяжка хвороба або каліцтво) додаткові витрати можуть фінансуватися наперед із вказівкою або без вказівки кінцевого терміну їх виплати. Розмір додаткових витрат на дитину повинен обґрунтовуватись відповідними документами (наприклад, витрати на спеціальний медичний догляд - довідкою медичного закладу про вартість медичних послуг; витрати на лікування, на санаторно-курортне лікування - виписками з історії хвороби дитини, рецептами лікарів, довідками, чеками, рахунками, проїзними документами тощо). При стягненні коштів на додаткові витрати, які повинні бути понесені у майбутньому, суду необхідно надати розрахунок або обґрунтування необхідності майбутніх витрат. У випадку зміни особливих обставин, на яких ґрунтувалося рішення суду про стягнення додаткових витрат на дитину, кожна із сторін вправі звернутися до суду з відповідною вимогою - збільшення або зменшення суми додаткових витрат.
Вищезазначені висновки узгоджуються й з положеннями п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів». У пункті 18 вищезазначеної постанови зазначено, що передбачені ст.185 СК України додаткові витрати на утримання дитини, викликані особливими обставинами (розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом, тощо) можуть стягуватись лише з батьків і у разі фактичних витрат, їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі. Чинним законодавством України не передбачений вичерпний перелік таких додаткових витрат на утримання дитини. Підставою призначення додаткових витрат є особливі обставини, які можуть бути зумовлені, як негативними і так і позитивними фактами. Наявність таких додаткових витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про їх стягнення. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 13 вересня 2017 року у справі № 6-1489цс17 та постанові Верховного Суду від 12 березня 2020 року у справі № 520/12681/17.
Відповідно до ч.3 ст 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно з ч.1 ст 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини 1 і 2 ст 77 ЦПК). Відповідно до ч.2 ст 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Частиною 6 ст 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Частиною 1 статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Аналізуючи надані позивачкою докази на підтвердження наявності особливих обставин, що спричинили додаткові витрати на дитину, що є підставою стягнення з відповідача додаткових коштів, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Так, роздруківка із сайту Британського офтальмологічного центру містить перелік та вартість послуг, які надає дана медична установа (а.с.9-10) Але дані докази не містять інформацію щодо предмета доказування, оскільки неможливо ідентифікувати, що саме зазначений перелік лікування необхідний саме неповнолітній ОСОБА_7 . Також неможливо ідентифікувати два аркуші рукописного тесту з діагнозом (а.с.13-14), оскільки невідомо кому поставлений даний діагноз і даний доказ також не містить інформації щодо предмета доказування. Що стосується фото окулярів із зазначенням їх вартості 19 399 грн (а.с.11), але немає підтвердження, що саме такі окуляри необхідні неповнолітній ОСОБА_8 - відсутні рекомендації лікаря -окуліста чи рецепт на окуляри. Згідно довідки, надана КНП «Талалаївська ЦЛ» від 26.02.2025 року ОСОБА_5 потребує профілактичних щорічних курсів лікування, без уточнення яких саме курсів та їх переліку (а.с.19)
З огляду на наведені положення процесуального законодавства щодо належності, допустимості та достатності доказів, та аналізуючи встановлені обставини справи суд приходить до висновку, що позивачкою належними та допустимими доказами не доведено наявність особливих обставин, що спричинили додаткові витрати на дитину, і свідчать про необхідність додаткових витрат на лікування (на придбання ліків, спеціальний медичний догляд, санаторно-курортне лікування тощо), тому в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити в повному обсязі.
На підставі викладеного та керуючись ст. 81, 141, 247, 263-265, 268, 272, 273 ЦПК України, ст. 182, 187, 189-192, 194-197, 198-200 СК України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення додаткових витрат на дитину - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення суду виготовлений 16 грудня 2025 року.
Суддя Л.В.Тіщенко