Справа № 946/3572/25
н/п 2/766/10821/25
01.12.2025 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
головуючої судді Шестакової Я.В.,
за участю секретаря Сивкович О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсон за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, -
Позивач звернувся до Херсонського міського суду Херсонської області з позовом до відповідача в якому просить суд зменшити розмір аліментів, які стягуються з нього на підставі судовим наказом Могилів-Подільським міськрайонним судом Вінницької області від 05.06.2023 року №138/1536/23 з 1/3 частин всіх доходів платника аліментів на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 до 1/6 частини усіх видів доходу але не менше 50 відсотків від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що вищезазначеним судовим наказом з нього стягуються аліменти на корить ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку (доходу) але не менше 50 % прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку. Позивач зазначив, що офіційно ніде не працює, допомагає бабусі, оплачує їй лікування, здорове харчування, чплачує їй комунальні послуги, що в сукупності ставить його в скрутне матеріальне становище у зв'язку із чим позивач звернувся до суду із цим позовом.
Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 28.05.2025 року цивільну справу направлено за підсудністю до Херсонського міського суду Херсонської області.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 21.07.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по цивільній справі. Визначено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 03.11.2025 року закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті.
Позивач в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності за наявними у справі доказами.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, подала суду заяву про розгляд справи без її участі, зазначила, що позовні вимоги не визнає.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть учать у справі фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідив письмові докази, вивчив матеріали справи, встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.
Між сторонами виникли правовідносини, врегульовані нормами Сімейного кодексу України, зокрема, в частині обов'язку батьків утримувати дітей і його виконання.
Судовим наказом Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 05.06.2023 року №138/1536/23 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на тримання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку (доходу) але не менше 50 % прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку починаючи з 30.05.2023 року.
На виконання вказаного судового наказу головним державним виконавцем Дарницького ВДВС у місті Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) Шпак О.І. відкрито виконавче провадження №72185323.
Позивачем долучено до матеріалів позовної заяви копію кредитного договору №79808826982 який укладено між АТ «Перший Український Міжнародний Банк» та ФОП ОСОБА_1 , сума кредиту 80 000 грн строк кредитування до 03.07.2027 року.
23.06.2023 року між АТ «Укрсиббанк» та ОСОБА_1 було укладено договір згідно якого ОСОБА_1 видано платіжну картку з лімітом кредитування у розмірі 9900 грн, строк дії ліміту з дати укладання договору по 20.07.2025 року.
Згідно копії договору оренди нежитлового приміщення №15/02 ОСОБА_1 орендує у АДРЕСА_1 , 6 офіс №380 площею 25,7 кв.м. Строк оренди приміщення до 31.12.2025 року, розмір орендної плати за місяць 10 000 грн.
Згідно квитанцій наданих позивачем вбачається, що ОСОБА_1 сплачує аліменти за виконавчим провадженням № 72185323 у розмірі 7500 грн.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до вимог ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватись як аліменти на дитину, визначається судом.
Статтею 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів.
При визначенні розміру аліментів суд також має враховувати положення ст. 182 СК України, стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
За правилами ст. 191 СК України, лише для стягнення аліментів встановлено час, з якого вони присуджуються, а зменшення розміру аліментів відбувається за загальними правилами, а саме з моменту набрання рішенням суду законної сили.
Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Верховний Суд України під час розгляду цивільної справи № 6-143цс13 на основі аналізу ст.ст. 181, 192 СК України зазначив, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. У зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Під час розгляду цивільної справи № 640/16750/16-ц (постанова від 25.04.2018р.) Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі вказав, що при розгляді позовів, заявлених з зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки стаття 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 СК України «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», стаття 183 СК України «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», стаття 184 СК України «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно з ст. ст.12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За правилами ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи наведене, а також приймаючи до уваги те, що позивач переконливих доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги не надав, наявність у позивача відкритих кредитних договорів не є безумовною підставою для зменшення розміру аліментів, інших доводів та доказів на підтвердження своїх вимог, які б слугували підставою для зменшення розміру аліментів, суду надано не було, доказів того, що на його утриманні перебуває бабуся, як це було зазначено у позовній заяві, суду не надано, а також враховуючи те, що обставини, що наводить позивач в обґрунтування та на підтвердження заявлених вимог, в розумінні вищезазначених норм матеріального закону, на думку суду, не є достатніми для зменшення визначеного за судовим рішенням розміру аліментів, та слугувати самостійними підставами для зменшення їх розміру не може, крім того, розмір стягуваних аліментів за рішенням суду не є завищеним, а є мінімальним, тому суд вважає, що достатніх та законних підстав для зменшення розміру аліментів немає, а відтак в задоволенні позову слід відмовити.
Додатково суд вважає за необхідне роз'яснити сторонам, що у разі виникнення обставин передбачених ст. 192 СК України, які можуть бути підтверджені достовірними доказами, платник аліментів може звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів.
Керуючись ст.ст. 6-13,18,19,71-79,89,141,259,263,264,265,268,273,274,279,354,355 ЦПК України, ст.ст.3, 180, 181, 182, 183, 192 СК України, суд,
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники справи, які не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.
Повний текст рішення виготовлено 01.12.2025 року
СуддяЯ. В. Шестакова