Великоолександрівський районний суд Херсонської області
Справа № 650/5090/25 провадження № 1-кп/650/886/25
16 грудня 20025 року Великоолександрівський районний суд Херсонської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Велика Олександрівка Херсонської області кримінальне провадження № 12025231130000305 за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Ольгине Бериславського району Херсонської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою освітою, пенсіонера за віком, раніше не судимого,
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 263 ч. 1 КК України;
сторони кримінального провадження:
прокурор ОСОБА_4 ,
обвинувачений ОСОБА_3 ,
ОСОБА_3 , в один із днів жовтня 2022 року (більш точної дати та часу досудовим розслідуванням встановити не виявилось можливим), перебуваючи на присадибній ділянці території домоволодіння за місцем свого проживання в с. Ольжине Бериславського району Херсонської області, переслідуючи прямий злочинний умисел, спрямований на порушення правового режиму поводження з бойовими припасами, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, без передбаченого законом дозволу, діючи у порушення вимог п.п. 1, 2, 3, 6, 9, 15 «Положення про дозвільну систему», затвердженого постановою КМУ № 576 від 12.10.1992, в порушення вимог п. 12.12 Інструкції затвердженої наказом МВС України № 622 від 21.08.1998 «Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічним за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», шляхом привласнення знайденого придбав один предмет, зовні схожий на реактивну штурмову гранату РШГ-2, з маркуванням РШГ-2 56-5-21 ЛП - 30Т ОКФОЛ-У -5 05 533 - 1- 21 7/1 ТР ВА 1 -21-К, який відповідно висновку експерта № СЕ-19/122-25/3527-ВТХ від 14.07.2025 року є бойовою реактивною штурмовою гранатою РШГ-2 та є бойовим припасом військового призначення, який в подальшому перемістив та заховав біля будівлі господарського приміщення на подвір'ї домоволодіння за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де зберігав, доки він не був виявлений та вилучений працівниками поліції 13.06.2025 в період часу з 10:07 години по 11:21 годину в ході проведення санкціонованого обшуку.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою провину визнав та пояснив, що коли перебував в окупації, по сусідству з ним проживали російські військові, між їх ротацією, взяв в них боєприпас та поклав його за сараєм у себе в дворі.
На підставі ч.3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому з'ясовано, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позицій, а також роз'яснює, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
За таких обставин, суд вважає, що винність ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України доведена у повному обсязі.
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне дії ОСОБА_3 кваліфікувати за ст. 263 ч. 1 КК України як придбання, зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
Відповідно до п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержуватись вимог ст.65КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Положеннями ст.ст.50, 65 КК України визначено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів, особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Призначене покарання за своїм видом та розміром повинно бути відповідним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення і повинні братися до уваги обставини, які його пом'якшують та обтяжують.
Визначені цією нормою Кодексу загальні засади призначення покарання є гарантією обрання винній особі необхідного і доцільного заходу примусу, яке б ґрунтувалося на засадах законності, гуманізму, індивідуалізації та сприяло досягненню справедливого балансу між правами і свободами особи та захистом інтересів держави і суспільства. Відповідно до вказаних засад особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, повинно бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи з принципу співмірності, цей захід примусу за своїм видом і розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення і повинні братися до уваги обставини, які його пом'якшують і обтяжують.
Призначаючи покарання обвинуваченому, у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_3 , згідно ст. 66 КК України, суд приймає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 , згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Крім того, при призначенні покарання суд враховує, що обвинувачений раніше не судимого, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, не одружений; на утриманні неповнолітніх дітей не має, з врахування позиції прокурора, суд приходить до висновку про необхідність призначення покарання в межах санкції ст. 263 ч. 1 КК України, без ізоляції від суспільства.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Речові докази необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого не застосовувався.
Керуючись ст.ст. 369, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд
Визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 263 ч. 1 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 від відбування покарання з іспитовим строком на 2 (два) роки з покладенням на нього наступних обов'язків, передбачених п.п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.
Початок іспитового строку обчислювати з дня проголошення вироку.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на залучення експерта для надання висновку експерта № СЕ-19/122-25/3527-ВТХ від 14.07.2025 в сумі 5348 гривень 40 копійок .
Речові докази по справі:
-штурмову гранату РШГ-2, з маркуванням РШГ-2 56-5-21 ЛП - 30Т ОКФОЛ-У -5 05 533 - 1- 21 7/1 ТР ВА 1 -21-К, яка знаходиться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів ВП № 1 Бериславського РВП ГУНП в Херсонській області - передати на потреби Збройних Сил України, а саме військовій частині НОМЕР_1 ;
-оптичні диски з відеозаписом проведення обшуку від 13.06.2025 року, допитом підозрюваного ОСОБА_3 , проведенням слідчого експерименту - залишити зберігати при матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржено до Херсонського апеляційного суду через Великоолександрівський районний суд Херсонської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя ОСОБА_1