Справа № 523/9401/25
Провадження №1-кс/523/8344/25
"15" грудня 2025 р. м. Одеса
Суддя Пересипського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , розглянувши заяву ОСОБА_2 , про відвід судді Пересипського районного суду м. Одеси ОСОБА_3 від розгляду справи у кримінальному провадженні,-
На адресу суду 11.12.2025 року надійшла заява ОСОБА_2 , про відвід судді Пересипського районного суду м. Одеси ОСОБА_3 від розгляду справи у кримінальному провадженні.
В обґрунтування заяви ОСОБА_2 зазначив, що 29.10.2025 року ним було подано скаргу на бездіяльність слідчого у кримінальному провадженні № 42024160000000001 від 3.1.24, яка передана на розгляд слідчому судді ОСОБА_3 . Станом на цей час скаргу не розглянуто, до розгляду не призначено, ОСОБА_2 не повідомлено про час та місце розгляду скарги.
З урахуванням викладеного ОСОБА_2 просить: задовольнити відвід слідчому судді Пересипського районного суду м. Одеси ОСОБА_3 у розгляді справи №523/9401/25 провадження 1-кс/52/7248/25 та у справі №523/9401/25 провадження 1-кс/523/7940/25.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 КПК України, у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу. У разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду.
В судовому засіданні ОСОБА_2 заяву про відвід підтримав в повному обсязі, просив її задовольнити, додатково зазначив, що він не погоджується з процесуальними рішеннями судді, а відтак вважає, що такий підлягає відведенню.
Заслухавши пояснення ОСОБА_2 , дослідивши заяву, долучені до неї матеріали, суддя вважає необхідним відмовити в задоволенні заявленого відводу, обґрунтовуючи це наступним.
Відповідно до ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:
- якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;
- якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;
- якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження;
- за наявності інших обставин, які виключають сумнів у його неупередженості;
- у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 КПК України порядку визначення слідчого судді для розгляду справи.
У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.
Згідно до ч. 1, 2 ст. 76 КПК України, суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, крім випадків перегляду ним в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, яка була постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.
Суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді першої інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому провадженні після скасування вироку або ухвали суду першої інстанції.
У відповідності до практики Європейського суду з прав людини, наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивними критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявив суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід враховувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступень, що свідчать про безсторонність суду.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети п.1 ст.6 Конвенції має встановлюватися згідно з: 1) «об'єктивним критерієм», який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (судді) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з'ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною; 2) «суб'єктивним критерієм», який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого. Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб'єктивних та/або об'єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв'язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо).
Тобто, особа, яка заявляє відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт зацікавленості судді у розгляді справи, зважаючи на дію презумпції особистої неупередженості судді, яка діє до тих пір поки не доведено інше.
Необґрунтоване усунення судді від участі у розгляді певної справи є так само порушенням права на справедливий суд, як і незадоволення обґрунтованої заяви про відвід судді. Проте, у цій справі доводи заявника носять характер непідтверджених звинувачень, що не знайшли свого об'єктивного обґрунтування.
Суддя зауважує, що з проводу провадження № 1-кс/523/7248/25 слідчим суддею Пересипського районного суду м. Одеси ОСОБА_3 11.11.2025 року постановлено ухвалу якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_2 на бездіяльність старшого слідчого відділу ( з дислокацією у м. Одеса) Територіального управління Державного бюро розслідувань у місті Миколаєві ОСОБА_4 , яка полягає в не розгляді клопотання у кримінальному провадженні № 42024160000000001 від 03.01.2024р.
Заявлений відвід не містить належних та підтверджених даних, які б свідчили про наявність підстав для відводу, що передбачені нормами КПК України, а те, що заявник, внаслідок суб'єктивних міркувань, не погоджується з процесуальними діями судді при розгляді вказаної вище кримінальної справи не свідчить про упередженість та необ'єктивність судді Пересипського районного суду м. Одеси ОСОБА_3 , і як наслідок, не тягне за собою його усунення від розгляду справи № 523/9401/25, у зв'язку із чим заявлений відвід судді підлягає залишенню без задоволення.
Керуючись ст.ст. 33, 75, 76, 81 КПК України, суддя, -
В задоволенні заяви ОСОБА_2 , про відвід слідчого судді Пересипського районного суду м. Одеси ОСОБА_3 від розгляду справи у кримінальному провадженні 1-кс/52/7248/25 та у справі №523/9401/25 провадження 1-кс/523/7940/25 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1