Ухвала від 02.05.2025 по справі 504/1719/25

Справа № 504/1719/25

Номер провадження 2/504/2470/25

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.05.2025с-ще Доброслав

Суддя Доброславського районного суду Одеської області Вінська Н.В., розглянувши позовну заяву Регіонального ландшафтного парку «Тилігульський» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої природно-заповідному фонду України, -

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернувся до суду з вказаною заявою.

Ознайомившись з заявою та доданими до неї матеріалами, вважаю, що заява Регіонального ландшафтного парку «Тилігульський» не відповідає вимогам ст.ст.175, 177, ЦПК України з огляду на наступне.

Так, позивач просить стягнути з відповідача на користь Держави в особі Регіонального ландшафтного парку «Тилігульський» причинену природно-заповідному фонду України шкоду у розмірі 546,00 грн.

Згідно положень ч.2 ст.4 ЦПК України у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

За змістом ч.1 ст.56 ЦПК України у випадках, встановлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб або державних чи суспільних інтересів та брати участь у цих справах. При цьому органи державної влади, органи місцевого самоврядування повинні надати суду документи, що підтверджують наявність передбачених законом підстав для звернення до суду в інтересах інших осіб.

Також, згідно ч.5 ст.175 ЦПК України у разі пред'явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

Разом з тим, в порушення наведених вимог закону позивач у позовній заяві не вказав наявність передбачених законом підстав для звернення до суду в інтересах держави.

Згідно положень ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Однак, позивачем до позовної заяви не надано документів, що підтверджують сплату удового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

До матеріалів позовної заяви позивач подав клопотання про звільнення його від оплати судового збору, обґрунтоване посиланням на його тлумачення ст.136 ЦПК України, згідно якої підставою для звільнення від судового збору є врахуванням майнового стану сторони, а також тим, що позивач є неприбутковою юридичною особою.

Вирішуючи питання про наявність правових підстав для задоволення клопотання позивача, суд виходить з наступного.

За змістом положень ч.2 ст.133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно положень ст.136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі (ч.1 ст.136 ЦПК України).

З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати (ч.3 ст.136 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (ч.2 ст.8 Закону).

Разом з тим, у клопотанні позивач не вказав і не довів наявність умов, зазначених ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір», які є підставою для звільнення від сплати судового збору.

Також не надав належних доказів на підтвердження його незадовільного матеріального стану.

Посилання позивача не те, що він є неприбутковою організацією, не може бути взяте до уваги судом при вирішенні його клопотання, оскільки даний факт не підтверджує, що позивач перебуває у незадовільному матеріальному стані та не має власних коштів, а свідчить лише про те, що позивач, як неприбуткова організація, фінансується з бюджету (п.1.11 копії статуту позивача).

За змістом п.2 ч.3 ст.2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства, зокрема є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом.

Таким чином, для задоволення клопотання позивача про звільнення його від сплати судового збору відсутні підстави, передбачені законом.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивачем заявлено вимогу майнового характеру.

Відповідно до абз.1 п.п.1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України “Про судовий збір» за подання позовної заяви майнового характеру для юридичної особи передбачена ставка судового збору 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, виходячи з наведених норм Закону та зазначеної позивачем ціни позову, розмір судового збору, що підлягає до сплати за подання до суду даного позову складає 3028 грн.

За змістом ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.185, 258-261 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання Регіонального ландшафтного парку «Тилігульський» про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Позовну заяву Регіонального ландшафтного парку «Тилігульський» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої природно-заповідному фонду України, залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків шляхом надання відповідної заяви протягом десяти днів з дня отримання ним копії цієї ухвали.

Зобов'язати позивача Регіональний ландшафтний парк «Тилігульський» на

Якщо у встановлений строк недоліки позовної заяви не будуть усунені, вважати заяву неподаною і повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та апеляційному оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.

Суддя Вінська Н. В.

Попередній документ
132599177
Наступний документ
132599179
Інформація про рішення:
№ рішення: 132599178
№ справи: 504/1719/25
Дата рішення: 02.05.2025
Дата публікації: 17.12.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Доброславський районний суд Одеської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них; завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Залишено без руху (02.05.2025)
Дата надходження: 29.04.2025