Справа № 504/3088/25
Номер провадження 2/504/2998/25
23.10.2025с-ще Доброслав
Доброславський районний суд Одеської області у складі:
головуючої судді Вінської Н.В.,
секретаря Коцар А.М.,
за участі:
представник позивача Гніздовської Г.М.,
розглянувши у підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження в селищі Доброслав заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Гніздовської Г.М. про забезпечення позову подану по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельного кооперативу «Південна будівельна компанія» про розірвання договору та стягнення грошових коштів,-
В провадженні Доброславського районного суду Одеської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельного кооперативу «Південна будівельна компанія» про розірвання договору та стягнення грошових коштів, а саме просить розірвати Договір № 26/10/21-1 про участь в кооперативі на правах асоційованого члена від 26.10.2021 року, та стягнути з Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Південна будівельна компанія» на користь позивача 837 056 грн. 00 коп. (вісімсот тридцять сім тисяч п'ятдесят шість гривень 00 коп.) сплаченого пайового внеску та 480 963 грн 33 коп. (чотириста вісімдесят тисяч дев'ятсот шістдесят три гривні 33 коп.) позитивної курсової різниці від сплаченого пайового внеску.
Одночасно з позовною заявою представником позивача було надано заяву про забезпечення позову, в якій він просив суд накласти арешт на грошові кошти у розмірі 1 318 019 грн 33 коп. на рахунках, які належать Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельного кооперативу «Південна будівельна компанія» до моменту набрання чинності остаточного рішення у даній справі.
Дослідивши матеріали заяви, суд приходить до наступного.
Відповідно до частини першої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені статтею 150 цього Кодексу заходи забезпечення позову.
Відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до частини першої статті 152 ЦПК України заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; 2) одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.
За змістом даних норм, забезпечення позову - це заходи щодо охорони матеріально правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, який за час розгляду справи може сховати майно, продати, знищити або знецінити його, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення. Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Види забезпечення позову передбачені частиною першою статті 150 ЦПК України. Позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
За змістом частини третьої статті 150 цього Кодексу, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників процесу.
Цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.
Наявність чи відсутність підстав для забезпечення позову оцінюється судом в залежності від кожного конкретного випадку, з урахуванням фактичних обставин справи і змісту позовних вимог.
Пункт 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» зобов'язує суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, тільки пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, а також з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача та відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Тобто, вирішуючи дане питання суд повинен враховувати інтереси всіх учасників процесу, в тому числі позивача і відповідача.
Таким чином, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками даного судового процесу.
Відповідно до частини першої статті 151 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.
За змістом постанови Верховного Суду від 15.01.2020 №362/1102/19 (провадження № 61-12856св19) обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведене до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об'єктивний характер.
Як вбачається зі змісту заяви про забезпечення позову, предметом позову є розірвання договору № 26/10/21-1 про участь в кооперативі на правах асоційованого члена від 26.10.2021 та повернення сплачених за договором коштів в розмірі 1 318 019 грн 33 коп, у зв'язку з чим представник позивача просить накласти арешт на грошові кошти у розмірі 1 318 019 грн 33 коп., які знаходяться/надійдуть на рахунки, які належать Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельного кооперативу «Південна будівельна компанія» оскільки невжиття таких заходів може істотно ускладнити захист прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
Приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів представника позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог представника позивача щодо забезпечення позову, суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню з накладенням арешту на грошові кошти у розмірі 1 318 019 грн 33 коп., які знаходяться/надійдуть на рахунки у банківських установах, які належать Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельного кооперативу «Південна будівельна компанія» до розгляду справи по суті.
Разом з тим суд не вбачає причин вказувати конкретні банківські установи, оскільки позивачем не надано належних доказів відкриття Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «Південна будівельна компанія» рахунків у перелічених установах.
Керуючись ст. ст.149-153,260 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Гніздовської Г.М. про забезпечення позову подану по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельного кооперативу «Південна будівельна компанія» про розірвання договору та стягнення грошових коштів задовольнити частково.
Накласти арешт на грошові кошти Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Південна будівельна компанія» (ЄДРПОУ 34396969), що знаходяться на рахунках у банківських або інших кредитно-фінансових установах у межах суми заявлених позовних вимог - 1 318 019 грн 33 коп.
Ухвала про забезпечення позову набирає чинності в момент її підписання суддею, підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому законом для виконання судових рішень.
Строк пред'явлення ухвали про забезпечення позову до виконання три роки.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення, однак оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи по суті.
Суддя Вінська Н. В.