Справа № 486/2002/25
Провадження № 2-о/486/90/2025
12 грудня 2025 року м. Південноукраїнськ
Південноукраїнський міський суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді Волощук О.О.,
за участю секретаря судового засідання Гайдук А.С.,
розглянувши у порядку окремого провадження у відкритому судовому засіданні м. Південноукраїнську Миколаївської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , про встановлення факту спільного проживання з померлою падчеркою,
У жовтні 2025 року заявниця звернулась до суду з заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю з померлою падчеркою.
В заяві просить встановити факт її постійного проживання однією сім'єю з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1994 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 . Заява обгрунтована тим, що ОСОБА_1 та з батьком ОСОБА_3 , відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , перебували в зареєстрованому шлюбі з 09.06.1989 року до його смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 . ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з лютого 1990 року була інвалідом дитинства І групи - безстроково та проживала разом з батьком і заявником, ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до свідоцтва про право власності, вищевказана квартира була приватизована 19.11.2006 року, органом приватизації житла Южноукраїнського міськвиконкому. В приватизації прийняли участь ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , отримавши на праві приватної власності по 1/3 частки квартири. Відповідно до довідки про склад сім'ї та реєстрацію від 12.09.2025 року, ОСОБА_3 була зареєстрована в цій квартирі починаючи з 1994 року і по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 . Звернутись до нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину, ОСОБА_1 отримала постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, оскільки відсутній факт, що підтверджує родинні відносини. ОСОБА_3 проживала з батьком та мачухою з самого дитинства. Батько офіційно був її опікуном, після смерті батька ОСОБА_5 та ОСОБА_6 надалі залишилися проживати разом. Мати ОСОБА_7 жодного разу не з'являлася в її житті, ні під час життя батька ні після його смерті. Рідний брат ОСОБА_7 , також рідко її навідував. Місце знаходження матері ОСОБА_7 не відомо, вона залишилася після розлучення з ОСОБА_4 , залишивши на його утриманні та вихованні доньку ОСОБА_3 , проживати в РФ та жодних комунікацій з нею не було. Рідний брат ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , від спадкування за законом відмовився на користь ОСОБА_1 . Інших рідних ОСОБА_7 не має. Для вирішення питання, щодо спадкування, ОСОБА_1 вимушена звернутися до суду для встановлення факту проживання однією сім'єю з померлою та включення її до четвертої черги спадкоємців за законом, оскільки вони проживали однією сім'єю з померлою не менше п'яти років до моменту відкриття спадщини. Іншого порядку ніж судового для встановлення зазначеного факту немає.
Ухвалою Південноукраїнського міського суду Миколаївської області від 10.11.2025 прийнято до розгляду заяву та відкрито провадження у справі, призначено судове засідання.
03.12.2025 від заінтересованої особи ОСОБА_2 надійшло клопотання про розгляд справи без його участі. Проти задоволення заяви не заперечує.
Заявниця та її представник в судове засідання не з'явилися, в клопотанні від 12.12.2025 просили суд здійснювати розгляд справи без їх участі.
Дослідивши письмові докази у справі суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження від 11.03.1968 серії НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 народився ОСОБА_2 , батьками якого є ОСОБА_4 та ОСОБА_8 .
Відповідно до свідоцтва про народження від 21.02.1974 року серії НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 народилася ОСОБА_3 , батьками якої є ОСОБА_4 та ОСОБА_8 .
Відповідно до свідоцтва про одруження від 09.06.1989 року серії НОМЕР_1 , 09.06.1989 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 зареєстровано шлюб.
Згідно з медичним висновком від 02.02.1990 року ОСОБА_3 встановлено першу групу інвалідності дитинства безстроково.
Рішенням Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 22.02.2007 року призначено ОСОБА_4 опікуном над ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 12.02.2007 року співвласниками по 1/3 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 .
Згідно з договором дарування від 23.11.2023 року ОСОБА_4 безоплатно передав у власність подарував ОСОБА_1 1/3 частину у праві спільної часткової власності квартири двокімнатної, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Як вбачається з копії свідоцтва про смерть від 04.09.2024 року серії НОМЕР_4 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 помер.
Відповідно до свідоцтва про смерть від 17.07.2025 року серії НОМЕР_5 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 померла.
Згідно з довідкою про склад сім'ї та реєстрацію від 12.09.2025 року за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані: ОСОБА_1 з 05.06.1979; ОСОБА_9 з 08.05.1998, вибув 04.08.2006; ОСОБА_4 з 26.07.1994, знятий з реєстрації у зв'язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_3 з 26.07.1994, знята 17.07.2025 з реєстрації у зв'язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Відповідно до заяви ОСОБА_2 , поданої до приватного нотаріуса Вознесенського районного нотаріального округу Миколаївської області, останній відмовився від прийняття всієї спадщини за законом, де б вона небула і з чого б вона не складалася після смерті ОСОБА_3 , на користь спадкоємця за законом четвертої черги ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .
З метою оформлення спадкових прав за законом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_6 , заявниця своєчасно звернулась до приватного нотаріуса Вознесенського районного нотаріального округу Миколаївської області, де було відкрито спадкову справу №74628581, що підтверджується Витягом про реєстрацію в спадковому реєстрі №82632642 від 23.09.2025.
Постановою приватного нотаріуса №219/02-31 від 08.10.2025 відмовлено ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії та роз'яснено, що свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 видати неможливо, оскільки згідно стверджень заявниці, вона проживала зі спадкодавцем однією сім'єю, але між ними відсутній родинний зв'язок, у зв'язку з цим необхідно звернутись до суду з заявою про встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім'єю не менше п'яти років до часу відкриття спадщини.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно з п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила ч. 2 ст. 3 СК про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом.
До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім'ї, тощо.
За позицією Верховного Суду України, викладеною в абз. 2 п. 2 постанови Пленуму «Про судову практику у справах про спадкування» за №7 від 30.05.2008, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Встановлення факту спільного проживання заявника разом із спадкодавцем однією сім'єю не менше як п'ять років до часу відкриття спадщини, має для неї юридичне значення, так як від цього залежить виникнення, зміна або припинення її особистих та майнових прав.
Згідно з роз'ясненнями, викладеними у листі Верховного Суду України від 01.01.2012 року «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення», справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: - факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; - встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право; - заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; - чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
Під час судового розгляду, з досліджених судом письмових доказів встановлено, що ОСОБА_1 проживала постійно з ОСОБА_3 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_6 , однією сім'єю з 1994 року до дня смерті останньої, за адресою: АДРЕСА_1 .
Метою встановлення факту спільного проживання заявниці зі спадкодавцем є необхідність реалізації права на оформлення спадкового майна, отже такий факт породжує юридичні наслідки; чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 263-265, 293, 315-319 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , про встановлення факту спільного проживання з померлою падчеркою задовольнити.
Встановити факт спільного проживання однією сім'єю ОСОБА_1 зі спадкодавцем ОСОБА_3 , з 1994 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.О. Волощук