Справа № 947/45358/25
Провадження № 2/947/7998/25
про повернення позовної заяви
16.12.2025 року
Суддя Київського районного суду м.Одеси Куриленко О.М., розглянувши матеріали позовної заяви, поданої адвокатом Стрезєвим Анатолієм Івановичем в інтересах ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси», третя особа - Київський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про зняття арешту з нерухомого майна,
15.12.2025 року до Київського районного суду м.Одеси надійшла позовна заява, подана адвокатом Стрезєвим Анатолієм Івановичем в інтересах ОСОБА_1 , в якій він просить скасувати арешт з усього майна, що належить ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , та зняти заборону на його відчуження, накладені Першим Київським ВДВС Одеського міського управління юстиції, постановою ДВ/8, НОМЕР_1 , 13.07.2010, (реєстраційний номер обтяження: 10026842, що зареєстровано 13.07.2010 р. за № 10026842 реєстратором: Одеська філія ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України).
Вирішуючи питання щодо можливості відкриття провадження у справі, вивчивши матеріали позовної заяви, суддя дійшов таких висновків.
За правилами цивільного процесуального законодавства позовна заява за формою та змістом повинна відповідати ст. 175 ЦПК України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 ЦПК України передбачено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Згідно з ч. 1 ст. 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Відповідно до ч. 4 ст. 62 ЦПК України повноваження адвоката, як представника, підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Згідно з п. 2 ч. 1 ст.20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об'єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.
Дана заява підписана представником позивача - адвокатом Стрезєвим Анатолієм Івановичем. На підтвердження повноважень до матеріалів позовної заяви адвокатом долучена копія ордеру №1621461 від 15.10.2025 року.
Згідно із ч. 1 ст. 26 Закону адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правничої допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги.
Ордером є письмовий документ, що у випадках, установлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням і повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера (ч. 2 ст. 26 Закону №5076-VI).
Рада адвокатів України рішенням від 17.12.2012 року №36 затвердила «Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів».
Рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 року №41 затверджено «Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги у новій редакції».
Підпунктом 12.4 п. 12 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 року №41, встановлено, що ордер повинен містити реквізити щодо назви органу, у якому надається правова допомога адвокатом, із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що законодавець чітко зазначив про обов'язок адвоката вказувати в ордері судові органи, в яких він надає правову допомогу, зокрема в графі «Назва органу, у якому надається правова допомога».
Отже, у разі надання адвокатом правової допомоги в суді ордер має містити назву суду, в якому адвокат надає правову допомогу.
Вищезазначене відповідає правовій позиції, викладеній в постановах Верховного Суду від 17.07.2019 у справі №826/6166/17, від 30.09.2019 у справі № 420/5275/18, від 20.12.2019 у справі №280/2426/19, від 30.11.2020р. у справі № 200/5106/20-а.
З доданого до заяви адвокатом Стрезєвим Анатолієм Івановичем ордеру №1621461 від 15.10.2025 року на представництво інтересів ОСОБА_1 випливає, що у рядку «назва органу, у якому надається правнича допомога» зазначено «у судах України» без конкретизації суду, що не може підтверджувати повноваження адвоката на здійснення представництва прав, свобод та інтересів особи, якій надається правова допомога у Київському районному суді м. Одеси.
Відтак, такий ордер не можна визнати документом, що посвідчує повноваження адвоката Стрезєва Анатолія Івановича на надання правничої допомоги ОСОБА_1 .
Аналогічний правовий висновок викладений в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №9901/847/18, у якій Велика Палата Верховного Суду зазначила, що звернення до суду з використанням правничої допомоги інших осіб, зокрема, адвоката, при реалізації права на справедливий суд передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи, із зазначенням назви судового органу, у якому надається правова допомога позивачу), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому особою, що реалізує право на справедливий суд. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника.
У іншій Постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №9901/939/18 зроблено висновок про те, що якщо в ордері не зазначено конкретної назви суду, у якому адвокат надає правову допомогу, такий ордер не можна визнати документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. При цьому в ордері, який був предметом розгляду справи №9901/939/18, зазначено, що адвокат надає правову допомогу у всіх органах, установах, організаціях та підприємствах, а також судах у всіх без винятку справах.
Згідно сформульованих висновків Великої Палати Верховного Суду, в разі надання адвокатом правової допомоги в суді в ордері має бути зазначено не абстрактний орган державної влади, а назва такого органу, зокрема конкретного суду.
Позовну заяву від імені Молдованова Сергія Антоновича підписано адвокатом, право якого на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку в Київському районному суді м.Одеси.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України позовна заява повертається у випадку, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Отже подана позовна заява підлягає поверненню.
Керуючись ст. 175, 177, 182,185 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву адвоката Стрезєва Анатолія Івановича, подану в інтересах ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси», третя особа - Київський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про зняття арешту з нерухомого майна, - повернути представнику позивача.
Роз'яснити, що повернення заяви не позбавляє права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Куриленко О. М.