Справа № 489/8354/25
Номер провадження 2/489/3746/25
Іменем України
15 грудня 2025 року місто Миколаїв
Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі судді Кокорєва Вячеслава Валентиновича, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи в залі судових засідань № 10 Інгульського районного суду м. Миколаєва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до ОСОБА_2 (далі - відповідач) про стягнення аліментів,
встановив
У жовтні 2025 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що сторони від шлюбу мають неповнолітню дитину. Син проживає разом з позивачем та перебуває на його утриманні. З часу розлучення відповідач не надає належної та достатньої матеріальної допомоги на утримання дитини. З цих підстав, позивач просив суд задовольнити позовні вимоги та стягнути з відповідача аліменти у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісяця, починаючи з 13.10.2025 року до досягнення дитиною повноліття.
Ухвалою від 14.10.2025 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
У зв'язку з відсутністю електроенергії в суді протягом усього робочого дня 12.12.2025, розгляд справи здійснено в наступний робочий день 15.12.2025.
Дослідивши докази у справі, суд встановив такі обставини та відповідні правовідносини.
Позивач звернувся до суду для вирішення спору у правовідносинах щодо участі того з батьків, що проживає окремо від дитини в її утриманні шляхом стягнення аліментів. Вказані правовідносини регулюються ст.ст. 180-182 Сімейного кодексу України(далі СК України) за змістом яких батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, у випадку не досягнення домовленості щодо участі в утриманні дитини, рішенням суду з того з батьків, який проживає окремо може бути стягнуто кошти на утримання дитини (аліменти) в частці від доходу і (або) у твердій грошовій сумі.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, домовленості позивача з відповідачем про сплату аліментів не досягнуто.
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 позивач та відповідач мають неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Декларація з прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, закріплює, що дитина повинна мати можливість користуватися благами соціального забезпечення, повинна бути забезпечена належним харчуванням, житлом, розвагами та медичним обслуговуванням. Найкраще забезпечення інтересів дитини повинно бути головним принципом, і відповідальність за це лежить перш за все на батьках дитини. Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Держава вживає всіх необхідних заходів щодо забезпечення відновлення утримання дитини батьками.
Відповідно до ч.1ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно з ч. 2 ст.182СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до ч. 1ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
В ч. 1 ст. 191 СК України зазначено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Суд зазначає, що аліменти стягуються в обсягах, достатніх для утримання дитини, тобто на покриття витрат на придбання одягу, їжі, на навчання та лікування тощо.
Крім того, при розгляді даної справи суд також виходить із положень статті 27 Конвенції "Про права дитини", яку ратифіковано Постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27.02.1991, де передбачено право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Відповідно до ч. 2 ст. 27 Конвенції батько(ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік"прожитковий мінімум у 2025 році для дітей віком від 6 до 18 років з 1 січня 2025 року становить 3196 гривень.
Враховуючи те, що відповідач зобов'язаний утримувати дитину і створювати необхідні передумови для розвитку і забезпечення організації її життя нарівні з позивачем та інші передбачені законом обставини, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню і з відповідача на користь позивача слід стягнути аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки від всіх видів заробітку (доходу), але не менше, ніж 50 відсотків розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня пред'явлення позову (13.10.2025) і до досягнення дитиною повноліття.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.105,184,110-114,180182, СК України, ст. ст.4,89,141,259,263265 ЦПК України, суд
вирішив
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки від всіх видів заробітку (доходу), але не менше, ніж 50 відсотків розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 13.10.2025 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його підписання, а у разі оголошення лише вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи - з моменту складення повного тексту рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення (підписання) або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення підписано 15.12.2025.
Суддя В. В. Кокорєв