Справа № 473/6133/25
іменем України
"16" грудня 2025 р. . Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі:
головуючого - судді Ротар М.М.
при секретарі судового засідання - Ніколаєнко Г.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вознесенську Миколаївської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення
встановив
в листопаді 2025 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління національної поліції в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 31.10.2025 року поліцейським офіцером громади Березівського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області капітаном поліції Орловим П.Б. було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №6058180, в вигляді штрафу в розмірі 1 190 грн. 00 коп.
З даної постанови вбачається, що позивач 31.10.2025 року керував транспортним засобом PEUGEOT BOXER реєстраційний номер НОМЕР_1 здійснював рух автодорогою Р55 з номерним знаком, який був неосвітлений чим порушив пп. 2.9.в правил дорожнього руху України - керування водієм ТЗ з номерним знаком, перевернутим чи неосвітленим, чим скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.
Позивач вважав, що вказана постанова є незаконною та підлягає скасуванню, у зв'язку із відсутністю порушення правил дорожнього руху, оскільки позивач перед початком руху перевірив роботу зовнішнього освітлення транспортного засобу, у тому числі заднього номерного знаку. Освітлення заднього номерного знаку перестало працювати в дорозі, ймовірно через погане дорожнє покриття, про що йому було не відомо, тобто умислу порушувати правила дорожнього руху в нього не було.
Виходячи з цих обставин позивач ОСОБА_1 просив визнати протиправною та скасувати вказану постанову. Крім того просив поновити строк на оскарження, оскільки вважав, що строк пропущеним ним з поважної причини.
Ухвалою суду від 25 листопада 2025 року провадження по справі було відкрито та справа призначена до розгляду з повідомленням сторін.
10.12.2025 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечував проти задоволення позову, зазначав, що постанова винесена відповідно до чинного законодавства та посадових інструкцій, після об'єктивних досліджень обставин справи. Відповідач рухався з порушенням п.п.2.9 в ПДР, а саме з номерним знаком, перевернутим чи неосвітленим, що підтверджується відеозаписами, які долучені до відзиву.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання надав заяву, в якій позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, просив розгляд справи здійснювати за його відсутності.
Представник відповідача Головного управління національної поліції в Одеській області в судове засідання не з'явився, від нього на адресу суду надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з пропуском процесуального строку звернення до суду, підтримує позицію викладену у відзиві на позовну заяву.
Дослідивши матеріали, суд встановив наступне.
Відповідно до положень ч. 2ст. 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Оскільки позивач ОСОБА_1 скористався своїм правом на отримання безоплатної правової допомоги, яка йому була надана, тому суд приходить до переконання, що клопотання позивача про поновлення строку на звернення до суду з даним позовом підлягає до задоволення.
Стаття 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначає, що основними повноваженнями патрульної поліції є, зокрема, виявлення та припинення адміністративних правопорушень, а також регулювання дорожнього руху та контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Зі змісту постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №6058180 вбачається, що ОСОБА_1 31.10.2025 року керував транспортним засобом PEUGEOT BOXER реєстраційний номер НОМЕР_1 здійснював рух автодорогою Р55 з номерним знаком, який був неосвітлений чим порушив пп. 2.9.в правил дорожнього руху України - керування водієм ТЗ з номерним знаком, перевернутим чи неосвітленим, чим скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.
Постановою про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі позивача було притягнено до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 1190,00 грн..
Згідно із статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Дані положення кореспондуються в статті 8 Закону України «Про Національну поліцію».
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.
Згідно із пунктом 1.1. Правил дорожнього руху ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Статтею 7 КУпАП визначено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (частина перша статті 9 КУпАП).
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями статті 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Суд звертає увагу на те, що копії постанови про притягнення до адміністративної відповідальності являють собою рішення про притягнення до адміністративної відповідальності і обставини викладені в них повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
Згідно зі статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Позивач не визнає вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першої статті 121-3 КУпАП, а тому вказані обставини відповідно до частини другої статті 77 КАС України зобов'язують відповідача суб'єкта владних повноважень довести правомірність свого рішення.
При цьому, суд враховує, що для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.
Підпунктом «в» пункту 2.9 правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов'язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.
Частиною 1 статті 121-3 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування або експлуатацію транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака.
Відеозаписом, який надано представником відповідача було зафіксовано рух транспортного засобу, зафіксовано факт зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 . До водія підійшов поліцейський та повідомив водію, що номерний знак неосвітлений.
Вказане свідчить, що позивача було правомірно зупинено працівниками поліції і причина зупинки було порушення позивачем п.2.9 в. ПДР України.
Крім того в судовому засіданні не було встановлено, що відповідачем було порушено порядок розгляду справи, а саме.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до п. 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123,статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140КУпАП.
Згідно з п. 2 розділу ІІІ Інструкції, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачене ч.1 ст. 121-3 КУпАП виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до п. 1 розділу IV Інструкції, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.
Згідно зі ст. 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Наказом МВС України від 07.11.2015 року № 1395, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 10.11.2015 року за № 1408/27853 затверджена Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі (далі Інструкція).
Зазначеною Інструкцією передбачено, що розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка (п. 9 Інструкції).
Згідно ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Встановлені судом обставини є свідченням того, що оскаржуване рішення відповідача відповідає критеріям, встановленим п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, оскільки обов'язок доказування в даних справах покладається на відповідача, суд вважає, що відповідачем надано суду безспірні та допустимі докази, які свідчать про те, що під час провадження у справі про адміністративне правопорушення по відношенню до позивача ним виконані вимоги ст. 268 КУпАП, у зв'язку з чим приходить до висновку, що оскаржувана постанова прийнята в спосіб, який передбачений нормами КУпАП, з урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини першої статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Отже, відповідачем доведено правомірність прийнятого рішення і факт правопорушення належними та допустимими доказами підтверджено.
Згідно ч.1 ст.293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Згідно ст.22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Суд, керуючись вищезазначеними нормами законодавства та враховуючи встановлені обставини справи, вважає можливим відповідно до ст.22 КУпАП визнати адміністративне правопорушення, вчинене позивачем ОСОБА_1 , малозначним та звільнити його від адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121-3 КУпАП, обмежившись усним зауваженням.
Керуючись ст.ст. 5 - 11, 73 - 77, 90, 241 - 246, 250, 286 КАС України, ст.ст.22, 33, ч.1 ст.121-3, ст.ст.222, 245 - 249, 251, 252, 258, 268, 276, 278 - 280, 283, 287 - 289, 293 КУпАП, Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, суд
Поновити ОСОБА_1 строк для подачі адміністративного позову до суду.
Позов ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити частково.
Постанову серії ЕНА № 6058180 від 31.10.2025 року, в справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121-3 КУпАП - змінити в частині накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 1190 грн.
Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121-3 КУпАП за малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення та обмежитись усним зауваженням.
Рішення суду може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення апеляційної інстанції.
Повний текст судового рішення виготовлено та підписано 16 грудня 2025 року.
Суддя М.М. Ротар