Справа № 686/19999/25
Провадження № 2/686/6639/25
24 листопада 2025 року Хмельницький міськрайонний суд
Хмельницької області в складі:
головуючого-судді Мазурок О. В.
при секретарі Колісник Л.В.
за участі представника відповідача Канюки А.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна, представник Міністерство юстиції України про відшкодування моральної шкоди, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Держави Україна, представник Міністерство юстиції України про відшкодування моральної шкоди в сумі 40000000 грн. 00 коп., завданої йому невиконанням рішення суду по справі №686/13188/21.
На обґрунтування свого позову вказав, що рішення суду в справі №686/13188/21 не виконано до сьогоднішнього дня. Невиконання рішення - це бездіяльність, яка полягає в незастосуванні заходів, необхідних для його виконання, за умови, якщо суб'єкт був зобов'язаний і мав реальну можливість виконати судовий акт.
Наслідком невиконання рішення суду є порушення його права на мирне володіння майном. Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення КСУ від 25.04.2012 №11- рп/2012), а невиконання судового рішення до сього дня є триваючим правопорушенням.
Факт, з яким закон пов'язує наявність підстави для відшкодування моральної шкоди, є порушенням його права на судовий захист внаслідок бездіяльності (тривалого невиконання рішення суду). Він у цій справі прагне грошової компенсації за порушене право на судовий захист в конкретний вимір часу (проміжок, строк). Застосування ефективного способу захисту спричинює реальне поновлення порушеного права, а в разі неможливості вказаного - забезпечує отримання відповідного відшкодування.
Відшкодування моральної шкоди і право на таке відшкодування виникає в силу прямої вказівки закону, а саме ч. 1 ст. 23 ЦК України та Конституції України.
Застосовуючи міжнародні договори України під час здійснення правосуддя, суди повинні враховувати, що чинні міжнародні договори України підлягають сумлінному дотриманню Україною відповідно до норм міжнародного права.
Відповідно до статті 129-1 Конституції судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава Україна несе відповідальність за виконання остаточних рішень суду.
Позивач в судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомив, в позовній заяві заявив клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Представник відповідача в судовому засіданні вказав, що позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди вважає необґрунтованими, та такими що не підлягають задоволенню у зв'язку із їх недоведеністю. Направив до суду відзив, в якому вказав, що Міністерство юстиції України проти позовних вимог заперечує, вважає їх безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. Позивач звернувся з позовною заявою до суду, визначивши в якості відповідача Державу Україна в особі Міністерства юстиції України. Належним є відповідач, який дійсно є суб'єктом порушеного, оспорюваного чи визнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права. Відтак, неналежним відповідачем є особа, яка не має відповідати за пред'явленим позовом.
Ознайомившись у ЄДРСР зі змістом судового рішення у справі №686/13188/21 вбачається те, що рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 24.09.2021 року позов задоволено частково та стягнуто з Держави Україна на користь позивача 500 гривень моральної шкоди і 10 грн. майнової шкоди, яке постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати касаційного цивільного суду від 23.11.2022 року залишено в силі.
Враховуючи те, що згідно вищевказаного рішення суду кошти підлягають стягненню з Державного бюджету України то у відповідності до вимог частини 2 статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» виконання такого судового рішення покладається на органи, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. Таким чином у даній справі належним відповідачем має бути відповідний орган Державної казначейської служби України. З системного аналізу вищевказаних положень законодавства вбачається, що Держава Україна в особі Міністерства юстиції України не є належними відповідачами у вказаній справі, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки заявлені до неналежних відповідачів. Крім того, позивачем не надано жодного належного доказу протиправності рішень, дій чи бездіяльності посадової особи, що могли б завдати позивачу моральні страждання. Виходячи із загальних засад доказування у справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органами державної влади, позивач повинен довести, які саме дії (рішення, бездіяльність) спричинили страждання чи приниження, яку саме шкоду вони заподіяли і який розмір. Таким чином, позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди є необґрунтованими, та не підлягають задоволенню у зв'язку з їх недоведеністю.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в задоволені позову слід відмовити, з наступних підстав: судом об'єктивно встановлено, що рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24 вересня 2021 року у цивільній справі №686/ 13188/21 в задоволенні позову ОСОБА_1 до Держави Україна, представник: Офіс Генерального прокурора, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: державна казначейська служба України, Головне управління Національної поліції в Хмельницькій області) про відшкодування шкоди було задоволено частково, стягнуто з Держави України на користь ОСОБА_1 500 гривень компенсації моральної шкоди і 10 грн. майнової шкоди, в задоволені решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 20 січня 2022 року рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24 вересня 2021 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким в позові ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 23 листопада 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_1 було задоволено частково. Постанову Хмельницького апеляційного суду від 20 січня 2022 року скасовано. Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24 вересня 2021 року залишено в силі.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області (справа №686/27772/24) від 03.01.2025 року, яке залишено без змін, постановою Хмельницького апеляційного суду від 11.03.2025 року, відмовлено ОСОБА_1 до Держави України представник Міністерство юстиції України про відшкодування моральної шкоди завданої невиконанням рішення суду у справі №686/13188/21.
Ухвалою Хмельницького міськрайонного Хмельницької області від 18 серпня 2025 року закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна, представник Міністерство юстиції України про відшкодування моральної шкоди за період з 23.11.2022 року по 11.03.2025 року.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.23 ЦК України - особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Згідно вимог ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.
Статтею 1173 ЦК України передбачено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Відповідно до вимог ст.1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.
Отже за загальним правилом підставою виникнення зобов'язання з компенсації моральної шкоди є завдання моральної шкоди іншій особі. Зобов'язання про компенсацію моральної шкоди завданої особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади при здійсненні своїх повноважень виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою.
Частиною першою статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина перша статті 89 ЦПК України).
В деліктних правовідносинах юридичною підставою відповідальності, яка виникає внаслідок заподіяння шкоди, є склад цивільного правопорушення. До його елементів належать протиправна поведінка завдавача шкоди, настання шкоди, причинно-наслідковий зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою завдавача шкоди, вина останнього.
При цьому на потерпілого (позивача) покладається обов'язок довести факт неправомірної поведінки відповідача, заподіяння ним шкоди та її розмір, а також причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою завдавача шкоди та негативними наслідками. У свою чергу, відповідач має довести відсутність своєї вини у спричиненні шкоди потерпілому (позивачу).
У випадку завдання громадянинові шкоди внаслідок незаконних рішень, дій або бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб шкода відшкодовується у повному обсязі незалежно від вини цих органів та осіб.
Право на відшкодування моральної шкоди виникає у особи, у тому числі внаслідок неправомірних дій щодо неї або членів її сім'ї, якщо це призвело до фізичних і душевних страждань потерпілого.
Обґрунтовуючи свій позов позивач зазначав, що йому завдано моральну шкоду органами державної влади внаслідок невиконання рішення Хмельницького міськрайонного суду про стягнення з держави на користь ОСОБА_1 до Держави Україна, представник: Офіс Генерального прокурора, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: державна казначейська служба України, Головне управління Національної поліції в хмельницькій області) про відшкодування шкоди було задоволено частково, стягнуто з Держави України на користь ОСОБА_1 500 гривень компенсації моральної шкоди і 10 грн. майнової шкоди
Також, позивачем не доведено протиправність дій органів державної влади та відповідно і заподіяння позивачу моральної шкоди.
Матеріали справи не містять належних і допустимих доказів про те, що ОСОБА_1 завдано моральної шкоди внаслідок незаконних (неправомірних) дій Держави Україна в особі Міністерства юстиції України. Саме лише посилання ОСОБА_1 , як на підставу заподіяння йому моральних страждань, на порушення його права на мирне володіння майном у зв'язку з невиконанням судового рішення про стягнення на його користь моральної шкоди, не може слугувати правовою підставою для висновку про заподіяння йому Державою Україна моральної шкоди.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Міністерства юстиції України про відшкодування моральної шкоди завданої невиконанням рішення суду в справі № 686/13188/21, слід відмовити.
Керуючись ст.ст.2, 12, 13, 30, 48, 76, 81, 247, 258, 259, 263-265, 354 ЦПК України, ст.ст.19, 56, 129-1 Конституції України, ст.ст. 15,23, 1167,1173, 1174 ЦК України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Держави Україна, представник Міністерство юстиції України про відшкодування моральної шкоди відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду шляхом подачі в 30 денний строк з дня складання повного судового рішення апеляційної скарги .
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає в
АДРЕСА_1
Відповідач: Держава Україна, представник Міністерство юстиції України, 01001,
м. Київ вул. Архітектора Городецького, 13.
Повний текст рішення складено 08.12.2025 року.
Суддя: