16.12.2025 Справа №607/25182/25 Провадження №2-а/607/892/2025
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:
головуючого судді Гуменного П.П.,
секретаря с/з Захарчич Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління муніципальної інспекції Тернопільської міської ради про скасування постанови про адміністративне правопорушення серії ТЕ №00203324, -
за участю: позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Дубової М.А., -
1.Короткий зміст позовних вимог.
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління муніципальної інспекції Тернопільської міської ради про скасування постанови серії ТЕ №00203324 про накладення адміністративного стягнення за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), згідно якої його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.152-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 гривень.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що інспектором Управління муніципальної інспекції Тернопільської міської ради було винесено постанову за порушення правил зупинки та стоянки транспортних засобів, а саме за неоплату вартості послуг з паркування на платному майданчику, оскільки він 30.10.2025 припаркував свій транспортний засіб BMW Х5 НОМЕР_1 , який відмічений відповідним знаком «особа із інвалідністю» на лобовому та задньому склі, у дозволеному ПДД місці на майдані Волі в м. Тернополі.
Зазначив, що він є особою з інвалідністю II групи, що підтверджується відповідним посвідченням, копію якого надав. У момент зупинки транспортного засобу скористався правом на безоплатне паркування, передбаченим законодавством України для осіб з інвалідністю. Однак інспектор визнав його дії порушенням лише через те, що транспортний засіб був розміщений не на спеціально відведеному місці для осіб з інвалідністю, а на звичайному паркувальному місці.
Таким чином, вважає, що його дії не містили складу адміністративного правопорушення, а постанова про накладення штрафу суперечить вимогам чинного законодавства. З огляду на вищевказане, просить її скасувати.
2.Рух справи.
2.1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління муніципальної інспекції Тернопільської міської ради про скасування постанови про адміністративне правопорушення серії ТЕ №00203324 надійшов на розгляд до Тернопільського окружного адміністративного суду 05.11.2025.
2.2. Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 10.11.2025 вищевказаний адміністративний позов було передано на розгляд до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області.
2.3. Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04.12.2025 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління муніципальної інспекції Тернопільської міської ради про скасування постанови про адміністративне правопорушення серії ТЕ №00203324.
2.4. 11.12.2025 на адресу суду надійшов письмовий відзив від Управління муніципальної інспекції Тернопільської міської ради на позовну заяву, у якому зазначено, що відповідач позов не визнає, заперечує проти нього та просить суд відмовити у його задоволенні.
Зокрема вказано, що 30.10.2025 о 11.50 водієм транспортного засобу BMW н.з. НОМЕР_1 здійснено стоянку для платного паркування, за адресою Майдан Волі, з неоплатою за користування майданчиком для платного паркування.
Із наданих фотознімків, в якості доказу правомірності винесеного рішення, вбачається, що з моменту першої і до останньої фіксації транспортного засобу BMW номерний знак НОМЕР_1 пройшло більше 10 хвилин.
В даному випадку, як вбачається з фото матеріалів і підтверджується позивачем у позовній заяві його транспортний засіб був розміщений на платному місці, а не на місці, призначеному для безоплатного паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю. Тому вважає, що у даному випадку не дотримано спеціальної умови, яка визначена законодавством - автомобіль позивача припарковано «не на спеціально відведеному місці для паркування транспортних засобів осіб з інвалідністю».
В даному видку паркування транспортного засобу позивачем, особою з інвалідністю на платному паркувальному майданчику не звільняє від обов'язку оплати паркувального майданчика, а тому вважає, що вказана постанова винесена правомірно.
3. Позиція сторін у судовому засіданні.
3.1. Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.
3.2. Представник відповідача М.Дубова у судовому засіданні просила у задоволенні позову відмовити.
4. Норми законодавства, якими керується суд при вирішенні даної позовної заяви.
Згідно із ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа), встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показання ми технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У статті 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Як зазначено вище, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Таке провадження спрямоване, зокрема, на своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідач, як представник державного органу, наділеного повноваженнями щодо виявлення та притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності у своїй діяльності має керуватися виключно законом та діяти відповідно до нього.
Положеннями статті 283 КУпАП закріплено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Частиною 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Відповідно до ч.1 ст.52-2 Закону України «Про дорожній рух», при розміщенні транспортних засобів на майданчику для платного паркування особи, які розміщують транспортні засоби на такому майданчику, оплачують вартість послуг з користування майданчиком для платного паркування транспортного засобу згідно з тарифом, встановленим органом місцевого самоврядування відповідно до порядку формування тарифів на послуги з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів, затвердженого Кабінетом Міністрів України. Інспекторам з паркування забороняється приймати грошові кошти у готівковій формі в рахунок оплати вартості таких послуг та/або в рахунок оплати штрафів, накладених на місці вчинення правопорушення.
Частиною 2 статті 52-2 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що положення частини першої цієї статті не застосовуються у випадках, визначених частинами 6 та 7 ст.30 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» щодо місць для безоплатного паркування, а також до осіб та транспортних засобів, які відповідно до закону та/або рішення відповідної міської, селищної, сільської ради звільняються від оплати вартості послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів на спеціально відведених (позначених) на цих майданчиках місцях.
За змістом ч.6 ст.30 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» власники спеціально обладнаних чи відведених майданчиків для паркування забезпечують виділення та облаштування в межах майданчиків місць для безоплатного паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю. Водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, у тому числі на транспортних засобах, що належать підприємствам, установам, організаціям, які здійснюють діяльність у сфері соціального захисту населення, та громадським об'єднанням осіб з інвалідністю, мають право на встановлення на транспортному засобі розпізнавального знака «Водій з інвалідністю» та під час перевезення осіб з інвалідністю користуються всіма перевагами, що надаються водіям з інвалідністю. Водії, які керують транспортними засобами, на яких встановлений розпізнавальний знак «Водій з інвалідністю», повинні мати при собі документи, що підтверджують інвалідність водія або одного з пасажирів. Кількість місць, призначених для безоплатного паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, становить не менше 10 відсотків загальної кількості місць на спеціально обладнаних чи відведених майданчиках для паркування, але не менше одного місця з позначенням таких місць відповідними дорожніми знаками або дорожньою розміткою.
Разом з тим, частина 7 статті 30 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» передбачає, що якщо власники спеціально обладнаних чи відведених майданчиків для паркування не забезпечили виділення та облаштування місць, призначених для безоплатного паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, такими місцями на відповідних майданчиках вважаються місця, на яких розміщені транспортні засоби, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю.
З метою врегулювання порядку надання пільг щодо безоплатного паркування особами з інвалідністю, постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 року №585 затверджено Порядок надання пільг водіям з інвалідністю, водіям, які перевозять осіб з інвалідністю, у тому числі транспортними засобами, що належать громадським організаціям осіб з інвалідністю, підприємствам, установам, організаціям, які провадять діяльність у сфері соціального захисту населення, на безоплатне паркування і зберігання транспортних засобів (далі - Порядок №585).
Відповідно до п.2 Порядку №585 право на безоплатне паркування і зберігання транспортних засобів надається, зокрема, водіям з інвалідністю, водіям, які перевозять осіб з інвалідністю (далі - водії).
Згідно з п.4 Порядку №585 документом, що посвідчує право на безоплатне паркування транспортного засобу, є пенсійне посвідчення або посвідчення отримувача державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, або посвідчення особи, яка одержує державну соціальну допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, в яких міститься запис про інвалідність.
Відповідно до п.5 Порядку №585 безоплатне паркування здійснюється шляхом розташування транспортного засобу на місці для безоплатного паркування з урахуванням дорожніх знаків та дорожньої розмітки, а також з дотриманням Правил паркування транспортних засобів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1342, і Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306. При цьому в лівому нижньому куті лобового скла транспортного засобу розміщується розпізнавальний знак «Водій з інвалідністю».
Згідно із ч. 1 ст. 152-1 КУпАП, порушення правил паркування транспортних засобів, у тому числі неоплата вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування за кожну добу користування, - тягне за собою накладення штрафу в двадцятикратному розмірі від вартості однієї години послуги з користування тим майданчиком для платного паркування транспортних засобів, на якому знаходиться транспортний засіб у момент порушення.
Приміткою ст. 152-1 КУпАП вказано, що під неоплатою вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування слід розуміти неоплату вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування транспортних засобів більш як за 10 хвилин користування майданчиком для платного паркування транспортних засобів (крім майданчиків, обладнаних автоматичними в'їзними та виїзними терміналами, на яких оплата відбувається під час виїзду з майданчика).
5. Установлені судом факти, необхідні для вирішення позовної заяви.
5.1. У постанові про накладення адміністративного стягнення серії ТЕ №00203324 від 10.11.2025, складеної головним спеціалістом - інспектором з паркування сектору контролю за паркуванням транспортних засобів управління муніципальної інспекції Тернопільської міської ради Фляк С.О. зазначено: «30.10.2025 о 11:50 водієм транспортного засобу марки BMW Х5 д.н.з. НОМЕР_1 , здійснено користування майданчиком для платного паркування з неоплатою вартості послуг, що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, Майдан Волі, чим порушено чим порушено вимоги ч.1 ст. 52-2 Закону України «Про дорожній рух», абз. 2 п. 26 Правил паркування транспортних засобів, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.152-1 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 300 грн.».
5.2. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є особою із інвалідністю ІІ групи довічно, що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_2 .
5.3. До відзиву на позовну заяву представником відповідача долучено фото матеріали.
Окрім цього, на веб-сайті, посилання на який міститься в оскаржуваній постанові, через ідентифікатори доступу до фото/відеоматеріалів правопорушення номер постанови, міститься п'ять фотознімків, виконаних з різних ракурсів. Вказані фото правопорушення в роздрукованому вигляді долучені і до адміністративного позову і до відзиву.
Слід зазначити, що як вбачається із вищевказаних фото, на транспортному засобі позивача - BMW, д.н.з. НОМЕР_1 , в лівому нижньому куті лобового скла транспортного засобу наявний розпізнавальний знак «Водій з інвалідністю».
5.4. Окрім того, представником відповідача додано до відзиву на позовну заяву два аркуші викопіровок схеми організації дорожнього руху в тому числі на вул. Майдан Волі.
При цьому суд зазначає, що із вказаних викопіровок неможливо визначити, яка кількість місць для паркування на вищевказаній ділянці для платного паркування відведена для осіб із інвалідністю, і чи забезпечено відповідачем 10 відсотковий стандарт місць для безоплатного паркування осіб з інвалідністю, що закріплений законодавцем у ч.6 ст. 30 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні».
5.5. Також представником відповідача суду надано копію рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради №259 від 15.03.2023, згідно якого працівники управління муніципальної інспекції Тернопільської міської ради уповноважені на здійснення функцій інспекторів з паркування, а також долучено світлокопію службового посвідчення головного спеціаліста - інспектора з паркування сектору контролю за паркуванням транспортних засобів управління муніципальної інспекції Тернопільської міської ради Фляка Сергія Олеговича.
6.Висновки суду.
Застосовуючи вищевказані норми закону до установлених фактів, судом встановлено, що позивачем було здійснено паркування його транспортного засобу BMW Х5 д.н.з. НОМЕР_1 на майданчику для платного паркування в м. Тернополі на Майдані Волі без оплати паркування, окрім того на його автомобілі був розпізнавальний знак «Водій з інвалідністю» та на фотофіксації, наданої відповідачем, видно, що дійсно, такий знак на його автомобілі наявний.
Однак, всупереч вимог Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» № 875-ХІІ від 21.03.1991 року та Порядку надання пільг водіям з інвалідністю, водіям, які перевозять осіб з інвалідністю, у тому числі транспортними засобами, що належать громадським організаціям осіб з інвалідністю, підприємствам, установам, організаціям, які провадять діяльність у сфері соціального захисту населення, на безоплатне паркування і зберігання транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 р. №585, відповідачем не доведено, що на майданчику для платного паркування, що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, Майдан Волі наявні місця, призначені для безоплатного паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, що повинні становити не менше 10 відсотків загальної кількості місць на спеціально обладнаних чи відведених майданчиках для паркування.
При цьому, згідно частин 7 статті 30 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», якщо власники спеціально обладнаних чи відведених майданчиків для паркування не забезпечили виділення та облаштування місць, призначених для безоплатного паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, такими місцями на відповідних майданчиках вважаються місця, на яких розміщені транспортні засоби, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю.
Таким чином, суд приходить до переконання про наявність підстав у ОСОБА_1 бути звільненим від сплати за паркування у місці та часі, визначеному в оскаржуваній останнім постанові.
У силу принципу презумпції невинуватості, що діє в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, яка притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
Таким чином відповідач не надав доказів, що підтверджують правомірність його постанови.
Відтак, суд не вбачає доведеною винуватість ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, кваліфікованого за ч.1 ст. 152-1КУпАП.
Отже, суд вважає за необхідне скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення, що є, на думку суду, належним способом захисту прав позивача, оскільки в повній мірі поновлює його права.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 139 КАС України. З огляду на те, що позивач ОСОБА_1 , на користь якого ухвалено рішення, звільнений від сплати судового збору, тому на користь держави підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Управління муніципальної інспекції Тернопільської міської ради у розмірі, встановленому при зверненні до суду із адміністративним позовом.
На підставі наведеного, керуючись ст. 73-77, 90, 241-246, 255, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 9, 10, 245, 252 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління муніципальної інспекції Тернопільської міської ради про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису) серії ТЕ № 00203324 від 10.11.2025 - задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису) серії ТЕ № 00203324 від 10.11.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 152-1 КУпАП, провадження у справі - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління муніципальної інспекції Тернопільської міської ради на користь держави витрати по сплаті судового збору, що становить 605,60 грн. (шістсот п'ять гривень 60 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Управління муніципальної інспекції Тернопільської міської ради, вул. Євгена Коновальця, 8 м. Тернопіль, e-mail: umptmr@gmail.com.
Головуючий Гуменний П.П.