Справа № 606/725/25
Провадження № 2/605/101/2025
15 грудня 2025 рокум.Підгайці
Підгаєцький районний суд Тернопільської області у складі:
головуючої - судді Кравчук В. М.,
за участі секретаря судового засідання Лежигубської О.В.,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в порядку ст.40 ЦПК України заяву позивачки ОСОБА_1 про відвід судді Кравчук В.М. у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: служба у справах дітей Підгаєцької міської ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,
У провадженні Підгаєцького районного суду Тернопільської області перебуває цивільна справа №606/725/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: служба у справах дітей Підгаєцької міської ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.
Чергове судове засідання у справі призначене на 17 грудня 2025 року на 16 год. 00 хв.
12.12.2025 через систему «Електронний суд» від позивачки ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді, в якій вона відповідно до ч.5 ст.12 ЦПК України просить відвести суддю Кравчук Валентину Миколаївну від розгляду цієї справи, оскільки вона прийняла справу № 606/725/25 до свого повноваження з порушенням норм чинного цивільного процесуального законодавства. Також в неї є сумніви щодо об'єктивності і неупередженості судді, адже під час допиту свідків зі сторони відповідача, суддя робила підказки свідкам, демонструючи цим свою явну зацікавленість в розгляді справи.
Питання про відвід вирішується судом відповідно до вимог ч.7 та ч. 8 ст. 40 ЦПК України невідкладно, у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, оскільки відвід надійшов поза межами судового засідання.
У Підгаєцькому районному суді Тернопільської області станом на 12.12.2025 правосуддя здійснюють двоє суддів. Отже, відповідно до ч. 5 ст. 40 ЦПК України якщо на час подання заяви про відвід судді у суді здійснюють правосуддя менше трьох суддів, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який розглядає справу чи вчиняє іншу процесуальну дію, про що постановляється ухвала, яка оформлюється окремим документом. У такому разі положення частин третьої та четвертої цієї статті не застосовуються.
Статтею 36 ЦПК України визначено перелік підстав для відводу (самовідводу) судді, зокрема п. 3, п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України визначає, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу, якщо він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (ч. 4 ст. 36 ЦПК України).
Згідно з ч. 3 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
У рішенні ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» (№ 33949/02, § 49-52, від 09 листопада 2006 року) зазначено, що наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, допоки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Аналогічні висновки ЄСПЛ викладені у рішенні від 24 травня 1989 року у «Справі Гаусшильдта» (§ 46) де зазначено, що наявність безсторонності для цілей п.1 ст. 6 Конвенції визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого легітимного сумніву з цього приводу.
За об'єктивним критерієм підлягає з'ясуванню, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним у цьому є те, чи є побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об'єктивно підтвердженими.
Тобто, при вирішенні того, чи є у цій конкретній справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя чи судді можуть бути небезсторонніми, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), п. 44; та рішення у справі «Ферантелі та Сантанжело проти Італії» (Ferrantelli and Santangelo v. Italy), від 7серпня 1996 poку, п. 58).
У п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Веттштайн проти Швейцарії» вказано, що особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
1.Як вбачається із заяви про відвід, позивачка ОСОБА_1 вважає, що суддя Кравчук В.М. підлягає відводу, оскільки вона прийняла справу № 606/725/25 до свого повноваження з порушенням норм чинного цивільного процесуального законодавства. Зокрема, позивачка вважає, що справа підсудна саме Теребовлянському районному суду Тернопільської області, а суддя Кравчук В.М. порушила правила підсудності, приймаючи справу до свого провадження.
Однак, свою позицію стосовно питання щодо передачі справи за підсудністю назад до Теребовлянського районного суду Тернопільської області, звідки вона була скерована вмотивованою ухвалою Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 16.05.2025, суд вже обгрунтував в ухвалі Підгаєцького районного суду Тернопільської області від 09.10.2025.
Суд, зокрема, зазначив, що вказана ухвала Теребовлянського районного суду Тернопільської області на підставі п.9 ч.1 ст.353 ЦПК України могла бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали. Але своїм правом на оскарження позивачка у встановлений строк не скористалася.
Згідно із положеннями частин 1, 2 статті 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються і справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Тож Підгаєцький районний суд Тернопільської області є належним судом, що діє в законному складі в межах своєї предметної, функціональної та територіальної юрисдикції.
Також у вказаній ухвалі від 09.10.2025 та ухвалі від 23.10.2025 суд надав вичерпну і обгрунтовану відповідь на низку інших заяв та клопотань сторони позивачки, й зокрема на ті доводи, які стали тепер підставами для заявлення відводу судді від розгляду справи, а саме: про повноваження попереднього представника позивачки, адвоката Стройванса В.Л., залучення до розгляду справи неналежної третьої особи - служби у справах дітей Підгаєцької міської ради тощо.
Стосовно того, що суддя задовольнила клопотання представника відповідача про виклик і допит свідків, заявлене під час судового розгляду, а не підготовчого провадження, то це відповідає дійсності, однак це клопотання було задоволене судом лише з міркувань забезпечення рівності сторін у справі, оскільки судом задоволена і заява про виклик свідків, подана стороною позивачки також в ході судового розгляду справи. Це узгоджується зі змістом ст.9 Закону України “Про судоустрій і статус суддів», за якою правосуддя в Україні здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак. Суд створює такі умови, за яких кожному учаснику судового процесу гарантується рівність у реалізації наданих процесуальних прав та у виконанні процесуальних обов'язків, визначених процесуальним законом.
2.Також у позивачки є сумніви щодо об'єктивності і неупередженості судді, адже, як вона зазначає у заяві, під час допиту свідків зі сторони відповідача, суддя робила підказки свідкам, демонструючи цим свою явну зацікавленість в розгляді справи.
Так, позивачка вказує, що в судовому засіданні 03.12.2025, на якому вона не була присутня і копію технічного запису судового процесу не отримувала, “під час допиту свідків суддя ОСОБА_3 дала чітко зрозуміти, яке рішення вона винесе, зокрема питаннями до свідків “а що дасть позбавлення батьківських прав?", "для чого його позбавляти батьківських прав?", "а в Марійки хтось є?". А також: “Суддя зрозуміла, що свідок виходить за межі часових періодів і підкорегувала покази свідка зазначивши, може 2020 чи 2019 році, враховуючи вік дітей».
Відповідно до ч.8 і 9 ст.230 ЦПК України головуючий у судовому засіданні та інші судді можуть ставити свідкові питання в будь-який час його допиту, з'ясовуючи обставини справи. Головуючий у судовому засіданні та інші судді мають право з'ясовувати суть відповіді свідка на питання учасників справи, а також ставити питання свідку після закінчення його допиту учасниками справи.
Таким чином, суд в рамках процесуальних дій має з'ясовувати і мотиви (підстави) подання позову, оскільки це є основою для вирішення справи по суті, й зокрема чи не є позов фіктивним, недобросовісним або поданим з іншою метою, ніж захист порушеного права.
Про те, що суддя “думала», “дала зрозуміти» чи “зрозуміла» сама, позивачка висловлює свої припущення, які, однак, не доводять факт упередженості або необ'єктивності судді у розгляді справи, якесь особисте негативне відношення, нерівне ставлення до сторін.
У процесуальному судочинстві діє презумпція безсторонності суду, яка, втім, може бути спростована. Право учасника справи на відвід судді є однією із гарантій права на справедливий суд. Проте право на відвід не є абсолютним. В інакшому випадку воно перетвориться у свавільне обрання суддів для розгляду справи та спосіб процесуального зловживання, що суперечитиме інтересам інших учасників справи та суспільним інтересам загалом.
Отже, ознайомившись з викладеними в заяві про відвід судді доводами, котрі належним чином не обґрунтовані та не підтверджені доказами та враховуючи, що передбачені ст. 36 ЦПК України підстави для відводу відсутні, заявниця не довела наявність обставин, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді, суд вважає заяву про відвід судді безпідставною та такою, що задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.36, 39, 40, 258, 259, 260, 261 ЦПК України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Кравчук В.М. у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: служба у справах дітей Підгаєцької міської ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України: https://court.gov.ua/sud1913/gromadyanam/csz/.
Ухвала складена і підписана 15 грудня 2025 року.
Суддя: Валентина КРАВЧУК