Справа № 201/15843/25
Провадження № 1-кс/201/5267/2025
11 грудня 2025 року м. Дніпро
Слідчий суддя Соборного районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в залі Соборного районного суду міста Дніпра клопотання cтаршого слідчого 1-го відділення слідчого відділу 3-го управління (з дислокацією у м. Сіверськодонецьк Луганської області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_3 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні - прокурором відділу Луганської обласної прокуратури ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 22025130000000304 від 16.06.2025 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Луганськ, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України,
У судовому засіданні брали участь:
прокурор ОСОБА_4 (у режимі відеоконференції),
Слідчий звернувся до суду із клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
В обґрунтування клопотання слідчий вказав на те, що відповідно до статей 1-3, 6 Конституції України - Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава; суверенітет України поширюється на всю її територію; Україна є унітарною державою; територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною; людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність; державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову; органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Згідно зі статтями 17, 19, 65, 68 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. На території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом. На території України не допускається розташування іноземних військових баз. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України; кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 24.02.2022 російською федерацію здійснено повномасштабне військове вторгнення на територію України, у зв'язку із чим розпочато ведення агресивної війни проти України та захоплення її території.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, у зв'язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб та у подальшому строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався Указами Президента України № 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, № 341/2022 від 17.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022, № 757/2022 від 07.11.2022, № 58/2023 від 06.02.2023, № 254/2023 від 01.05.2023, № 451/2023 від 26.07.2023, № 734/2023 від 06.11.2023, № 49/2024 від 05.02.2024, № 271/2024 від 06.05.2024, № 469/2024 від 23.07.2024, № 740/2024 від 28.10.2024, № 26/2025 від 14.01.2025 та № 235/2025 від 15.04.2025, № 478/2025 від 14.07.2025, № 793/2025 від 21.10.2025 із затвердженням Верховною Радою України шляхом прийняття відповідних Законів України.
Резолюцією Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй «Агресія проти України» A/RES/ES-11/1 від 2 березня 2022 року та Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» визнано, що російська федерація вчинила агресію проти України, порушивши базові норми ООН, тобто є державою-агресором.
Згідно зі статтею 42 IV-ї Конвенції про закони і звичаї війни на суходолі та додатку до неї - Положення про закони і звичаї війни на суходолі (1907 року), територія визнається окупованою, якщо вона фактично перебуває під армією супротивника.
Відповідно до п. 7 ст. 1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», тимчасово окупована російською федерацією територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування російської федерації та окупаційна адміністрація російської федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування російської федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації російської федерації.
Статтею 3 Закону «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» встановлено перелік територій, які вважаються «тимчасово окупованою територією». Такою територією зокрема визначається:
1) сухопутна територія тимчасово окупованих російською федерацією територій України, водні об'єкти або їх частини, що знаходяться на цих територіях.
Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376 визначено перелік територій, на яких ведуться (велись) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією. Відповідно до вказаного переліку територія Луганського району Луганській області з 07.04.2014 є тимчасово окупованою Російською Федерацією територією України.
Розпорядженням т.зв. «уряду луганської народної республіки» від 28.10.2022 №1622-р/22 «про створення державної бюджетної установи "єдиний виплатний центр Міністерства праці та соціальної політики Луганської Народної Республіки», мовою оригіналу: «О создании Государственного бюджетного учреждения «Единый выплатной центр Министерства труда и социальной политики Луганской Народной Республики» було створено т.зв. «государственное бюджетное учреждение «единый выплатной центр министерства труда и социальной политики луганской народной республики» (мовою оригіналу).
Відповідно до розпорядження т.зв. «уряду луганської народної республіки» від 11.03.2024 № 74-р/24 «про зміну типу державної бюджетної установи «єдиний виплатний центр міністерства праці та соціальної політики луганської народної республіки» змінено тип «державної бюджетної установи «єдиний виплатний центр міністерства праці і соціальної політики луганської народної республіки» з метою створення «державної казенної установи луганської народної республіки «республіканський центр соціального захисту населення», мовою оригіналу: «государственное казенное учреждения луганской народной республики «республиканский центр социальной защиты населения».
Відповідно до п. 1.2. т.зв. «статуту державної казенної установи луганської народної республіки «республіканський центр соціальної захисти населення», мовою оригіналу: «устав государственного казенного учреждения луганской народной республики «республиканский центр социальной защиты населения» № 82 від 12.03.2024 - установа є некомерційною організацією, яка надає послуги з метою забезпечення реалізації передбачених законодавством російської федерації повноважень у сфері соціального захисту населення.
Згідно п. 1.5. вищевказаного т.зв. «статуту» - установа є юридичною особою, має самостійний баланс, відокремлене майно на праві оперативного управління, особові рахунки, відкриті в установленому порядку, а також круглу печатку зі своїм найменуванням та найменуванням «мінпраці лнр», необхідні для здійснення діяльності бланки та штампи, а також інші засоби індивідуалізації.
Відповідно до п. 1.11.-1.13. вищевказаного т.зв. «статуту» - у своїй діяльності установа керується «конституцією російської федерації, федеральними законами та іншими правовими актами російської федерації, законами та іншими правовими актами луганської народної республіки, актами мінпраці лнр, а також цим статутом». Юридична адреса (місцезнаходження) установи: луганська народна республіка, 291001, місто Луганськ, вулиця Володарського, будинок 59, кімната № 108. Установа має філії, безпосередньо через які здійснює свою діяльність у містах та районах луганської народної республіки.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», окупаційна адміністрація російської федерації - сукупність державних органів і структур російської федерації, функціонально відповідальних за управління тимчасово окупованими територіями та підконтрольних російській федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних повноважень на тимчасово окупованих територіях та які виконували чи виконують властиві органам державної влади чи органам місцевого самоврядування функції на тимчасово окупованій території України, в тому числі органи, організації, підприємства та установи, включаючи правоохоронні та судові органи, нотаріусів та суб'єктів адміністративних послуг.
Викладене свідчить, що т.зв. «державна казенна установа луганської народної республіки «республіканський центр соціального захисту населення» є структурним підрозділом (складовою частиною) органу державної влади т.зв. «лнр» з особливим статусом «державна казенна установа лнр», а отже зайняття посад у вказаному структурному підрозділі є фактичним зайняттям посади в незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території, в тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора.
Так, не пізніше 21 червня 2024 року, більш точну дату під час досудового розслідування встановити не виявилося за можливе, у громадянки України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винник злочинний умисел, спрямований на зайняття посади у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території Луганської області, а саме зайняття посади, пов'язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, так званого «заступника директора державної казенної установи луганської народної республіки «республіканський центр соціального захисту населення»» (мовою оригіналу - «заместитель директора государственного казенного учреждения луганской народной республики «республиканский центр социальной защиты населения»»).
Так, відповідно до п. 4.3. т.зв. «статуту державної казенної установи луганської народної республіки «республіканський центр соціальної захисти населення», мовою оригіналу: «Директор Учреждения: 1) осуществляет оперативное руководство деятельностью Учреждения; 2) без доверенности действует от имени Учреждения, представляет его в учреждениях, предприятиях и организациях, в судах как на территории Российской Федерации, так и за ее пределами; 3) в пределах, установленных трудовым договором и настоящим У ставом, заключает сделки, договоры (контракты), соответствующие целям деятельности Учреждения, выдает доверенности, открывает счета в финансовом органе Луганской Народной Республики и в Управлении Федерального казначейства по Луганской Народной Республики в порядке, предусмотренном действующим законодательством; 4) в пределах, установленных настоящим Уставом, распоряжается имуществом Учреждения; 5) в пределах своей компетенции издает приказы и дает указания, обязательные для исполнения всеми работниками Учреждения; 6) назначает на должность и освобождает от должности работников, заключает с ними трудовые договоры, определяет их функциональные обязанности, утверждает должностные инструкции; 7) применяет к работникам Учреждения меры дисциплинарного взыскания - поощрения в соответствии с законодательством Российской Федерации; 8) осуществляет мероприятия по улучшению условий труда, соблюдению техники безопасности, требований производственной санитарии и пожарной безопасности; 9) выполняет иные функции в соответствии с настоящим Уставом».
Відповідно до пункту 4.4. вищевказаного статуту: «На период временного отсутствия (отпуск, командировка, временная нетрудоспособность) директора Учреждения его обязанности выполняет заместитель директора или иное лицо, назначенное приказом Минтруда ЛНР».
Частинами третьою та четвертою пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про хабарництво» від 26.04.2002 № 5 передбачено, що організаційно-розпорядчі обов'язки - це обов'язки по здійсненню керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності. Такі функції виконують, зокрема, керівники міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних, колективних чи приватних підприємств, установ і організацій, їх заступники, керівники структурних підрозділів, їх заступники, особи, які керують ділянками робіт.
Адміністративно-господарські обов'язки - це обов'язки по управлінню або розпорядженню державним, колективним чи приватним майном.
Такі функції виконують, зокрема, керівники міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних, колективних чи приватних підприємств, установ і організацій, їх заступники, керівники структурних підрозділів, їх заступники, особи, які керують ділянками робіт.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, не пізніше 21 червня 2024 року, більш точну дату під час досудового розслідування встановити не виявилося можливим, громадянка України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , усвідомлюючи здійснення відкритої російської агресії, яка розпочалась приблизно о 04 годині ранку 24.02.2022 повномасштабним російським військовим вторгненням на територію України, метою якого є повалення конституційного ладу, територіальної цілісності та захоплення території України, будучи обізнаною про незаконність органів влади, створених представниками окупаційних військ держави-агресора та підконтрольних їй незаконних збройних формувань так званої «лнр» на тимчасово окупованій території України, з метою переслідування своїх особистих інтересів, перебуваючи на території міста Луганськ Луганського району Луганській області, маючи умисел на зайняття посади у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора, а саме посади так званого «заступника директора державної казенної установи луганської народної республіки «республіканський центр соціального захисту населення»» (мовою оригіналу - «заместитель директора государственного казенного учреждения луганской народной республики «республиканский центр социальной защиты населения»»), вступила в злочинну змову з представниками окупаційної влади російської федерації та представниками так званої «лнр», отримавши від них пропозицію на зайняття вказаної посади на тимчасово окупованій території та у порушення вимог Конституції та законів України, добровільно, умисно погодилась на вказану пропозицію.
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не пізніше 21 червня 2024 року (більш точну дату під час досудового розслідування встановити не виявилося можливим), будучи громадянкою України, перебуваючи на тимчасово окупованій території міста Луганськ Луганського району Луганській області, діючи зі своїх особистих мотивів та бажання, погоджуючись на пропозицію представників окупаційної адміністрації держави-агресора - російської федерації, та представників незаконних збройних формувань так званої «луганської народної республіки», умисно зайняла посаду так званого «заступника директора державної казенної установи луганської народної республіки «республіканський центр соціального захисту населення»» (мовою оригіналу - «заместитель директора государственного казенного учреждения луганской народной республики «республиканский центр социальной защиты населения»»), яка пов'язана з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території, в тому числі окупаційній адміністрації держави-агресора.
Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у добровільному зайнятті громадянкою України посади, пов'язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території, в тому числі окупаційній адміністрації держави-агресора, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376 визначено Перелік територій, на яких ведуться (велись) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією. Згідно з зазначеним Переліком територія Луганського району Луганській області з 07.04.2014 перебуває під тимчасовою окупацією та оточенні (блокуванні) з боку РФ та незаконних збройних формувань т.зв. «лнр».
Таким чином, факт тимчасової окупації Луганського району Луганській області є загальновідомим та не потребує додаткового підтвердження.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав та просив обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Заслухавши доводи прокурора, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про таке.
Встановлено, що слідчим відділом 3 управління (з дислокацією у м. Сіверськодонецьк Луганської області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22025130000000304 від 16.06.2025 відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
Згідно ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України однією з підстав для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
У зв'язку зі збройною агресією російської федерації, воєнним станом в Україні, захопленням території Луганського району Луганській області та проведенням бойових дій, беручи до уваги те, що існують достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 перебуває на тимчасово окупованій території України та обґрунтовану неможливість вручити повістку про виклик особи, з дотриманням вимог ст. ст. 111, 135, 278 КПК України, в газеті «Урядовий кур'єр» № 232 (8157) від 13.11.2025, яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, та 13.11.2025 на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора опубліковано повістку про виклик ОСОБА_5 на 10 годину 00 хвилин на 17.11.2025, 18.11.2025, 19.11.2025 за зазначеною в повістці адресою для проведення слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні № 22025130000000304 від 16.06.2025, отримання письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, допиту в якості підозрюваного тощо.
Жодного разу у призначений час громадянка України ОСОБА_5 у призначене місце не з'явилась і до цього часу про неможливість та причини неприбуття не повідомила.
Враховуючи наведені вище обставини, слідчим за погодженням з прокурором, 20.11.2025, з дотриманням вимог ст. ст. 111, 135, 278 КПК України, ОСОБА_5 повідомлено про підозру у відповідності та у спосіб, передбачений чинним кримінальним процесуальним законодавством України (опубліковано повідомлення про підозру 20.11.2025 на веб-сайті Офісу Генерального прокурора та в газеті «Урядовий кур'єр» № 237 (8162) від 20.11.2025, яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження).
Крім того, в газеті «Урядовий кур'єр» № 237 (8162) від 20.11.2025, яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, та 20.11.2025 на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора опубліковано повістку про виклик підозрюваної ОСОБА_5 , на 10 годину 00 хвилин 24.11.2025, 25.11.2025, 26.11.2025 по зазначеній в повістках адресі для проведення слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні № 22025130000000304 від 16.06.2025, отримання письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, допиту в якості підозрюваного тощо.
Жодного разу у призначений час громадянка України ОСОБА_5 у призначене місце не з'явилась і до цього часу про неможливість та причини неприбуття не повідомила.
Таким чином, 20.11.2025 у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_5 набула статусу підозрюваної у добровільному зайнятті громадянкою України посади, пов'язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
Постановою слідчого від 27.11.2025 на підставі ст. 281 КПК України, у зв'язку із переховуванням від органів досудового розслідування, підозрювану ОСОБА_5 оголошено в розшук.
Згідно зі ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Оскільки чинне законодавство не розкриває поняття обґрунтованої підозри, враховуючи ст. 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред'явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі "Murray v.United Kingdom", 14310/88, 28.10.94, п. 55).
Уявлення про "обґрунтовану підозру" має ґрунтуватися поміж інших факторів, на двох ключових критеріях: суб'єктивному та об'єктивному.
Перший критерій означає, що підозра має бути добросовісною, тобто особа, яка оголосила про підозру, має щиро підозрювати особу у вчиненні такого кримінального правопорушення, другий - що об'єктивно існують дані про скоєне кримінальне правопорушення і причетність особи до вчинення правопорушення. Такими даними можуть бути дії самого підозрюваного, наявні документи, речові докази, показання очевидців тощо.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_5 повністю підтверджується зібраними у ході досудового розслідування належними та допустимими доказами у їх сукупності, зокрема:
- протоколом огляду інформації розміщеної на сайті (мовою оригіналу): «ГКУ ЛНР «Республиканский центр социальной защиты населения» за посиланням «rcszn-lnr.ru», в результаті чого встановлено що ОСОБА_5 займає посаду (мовою оригіналу): «заместитель директора» т.зв. (мовою оригіналу): «ГКУ ЛНР «РЦСЗН»», чим підтверджує факт зайняття ОСОБА_5 посади так званого «заступника директора державної казенної установи луганської народної республіки «республіканський центр соціального захисту населення»», а також її перебування на тимчасово окупованій території Луганської області;
- протоколом огляду інформації розміщеної на сайті (мовою оригіналу): «Официальный сайт муниципального образования городской округ город Луганск луганской народной республики» за посиланням «gorod-lugansk.com», в результаті чого встановлено статтю під назвою (мовою оригіналу): «долговременный уход за пенсионерами - новый проект Центра социальной защиты населения», чим підтверджується факт зайняття вищевказаної посади ОСОБА_5 , а також її перебування на тимчасово окупованій території Луганської області;
- показаннями свідків ОСОБА_6 , та ОСОБА_7 , які підтвердили факт зайняття ОСОБА_5 посади так званого «заступника директора державної казенної установи луганської народної республіки «республіканський центр соціального захисту населення»», а також її перебування на тимчасово окупованій території Луганської області;
- протоколами пред'явлення особи для впізнання за участю вищезазначених свідків;
- протоколами огляду за участю свідка ОСОБА_7 .
Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на цей час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.
При цьому суд звертає увагу, що для повідомлення про підозру не потрібна така ж ступінь доведення як для визнання особи винною, достатньо щоб у стороннього спостерігача склалось враження, що злочин було вчинено і підозрювана особа причетна до його вчинення. Такого ступеню доведення у цій справі було досягнуто.
Згідно ч 2 ст. 177 КПК України другою підставою для застосування запобіжного заходу є наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Слідчий суддя вважає доведеними вказані ризики, передбачені пунктами 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме ризик переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду свідчать такі обставини:
- тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 в разі визнання її винною у кримінальному правопорушенні, в якому він підозрюється (відповідно до ст. 12 КК України вказаний злочин відноситься до категорії тяжких злочинів. Санкція ч. 5 ст. 111-1 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п'ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої);
- неприбуття на виклик до слідчого шість разів, у тому числі тричі у статусі підозрюваної та не повідомлення слідчому та прокурору про причини та неможливість прибуття на виклик, що свідчить про те, що підозрювана на цей час вже переховується від органу досудового розслідування.
Про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, або вчинити інше кримінальне правопорушення проти основ національної безпеки України свідчить те, що ОСОБА_5 на теперішній час перебуває на території України, яка перебуває під контролем окупаційної адміністрації, підозрюється у активній співпраці з представниками держави агресора та фактично своїми діями підтверджує намір продовжити кримінальне правопорушення, у якому вона підозрюється, що надає їй можливість скоїти інше кримінальне правопорушення за відсутності контролю з боку влади України.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 цього Закону адміністративна межа між тимчасово окупованою територією та іншою територією України визначається Кабінетом Міністрів України.
Той факт, що підозрювана ОСОБА_5 перебуває на тимчасово окупованій території України підтверджується вищезазначеними доказами, зібраними під час досудового розслідування.
З огляду на те, що у судовому засіданні знайшли своє підтвердження ті обставини, що ОСОБА_5 набула статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, підозра є обґрунтованою, доведення органом досудового розслідування наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а також факт того, що сукупність доказів у своєму зв'язку вказують слідчому судді на достатність підстав вважати, що підозрювана перебуває на тимчасово окупованій території України, слідчим суддею встановлено достатні підстави для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу за відсутності підозрюваної, відповідно до приписів ч. 6 ст. 193 КПК України.
Відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжним заходом є тримання під вартою.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке входить до вищевказаного переліку, підозра є обґрунтованою, доведення органом досудового розслідування наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, до неї може бути застосований виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а тому клопотання підлягає задоволенню.
Згідно з абз. 7 ч. 4 ст. 183 КПК України, при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.
Згідно з абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке входить до переліку, перебуває на тимчасово окупованій території України, розмір застави слідчий суддя не визначає.
Згідно ч. 4 ст. 197 КПК України, у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого на підставі ч. 6 статті 193 цього Кодексу строк дії такої ухвали не зазначається.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 193, 194, 197, 369-372, 376, 395, 615 КПК України, суд
Клопотання cтаршого слідчого 1-го відділення слідчого відділу 3-го управління (з дислокацією у м. Сіверськодонецьк Луганської області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_3 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні - прокурором відділу Луганської обласної прокуратури ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 22025130000000304 від 16.06.2025 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, - задовольнити.
Обрати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваній у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
Роз'яснити, що згідно з положеннями ч. 6 ст.193 КПК України, після затримання особи і не пізніше як через сорок вісім годин з часу доставки її до місця кримінального провадження слідчий суддя, за участю підозрюваного, розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Відповідно до ч.4 ст.197 КПК України строк дії такої ухвали не зазначається.
Ухвала щодо обрання запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали доручити прокурору ОСОБА_4 .
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, що тримається під вартою - протягом того ж строку з моменту отримання нею її копії.
Повний текст ухвали суду складений і оголошений о 14:10 годині 11.12.2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1