Єдиний унікальний номер 635/2395/23
Номер провадження 22-ц/818/3645/25
11 грудня 2025 року м. Харків
Харківський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Мальованого Ю.М.,
суддів: Пилипчук Н.П., Яцини В.Б.,
за участю:
секретаря судового засідання Шевченко В.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Харківського районного суду Харківської області від 19 листопада 2024 року в складі судді Березовської І.В. по справі № 635/2395/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором -
У квітні 2023 року Акціонерне товариство «Райффайзен Банк» звернулось до суду позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позов мотивовано тим, що 12 лютого 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав Заяву про відкриття Карткового рахунку та надання Кредиту «Кредитна картка» № 010/0076/82/1005282, відповідно до умов якого Позичальнику надано кредитні кошти в межах поточного ліміту 73 500,00 грн та максимального ліміту 500 000,00 грн строком на 48 місяців під 48,0 % річних.
Позичальник не виконала взяті на себе договірні зобов'язання, у зв'язку з чим станом на 24 січня 2023 року заборгованість останньої перед АТ «Райффайзен Банк» за кредитним договором становить 108 281,69 грн, з яких заборгованість за дозволеним овердрафтом у розмірі - 93 342,00 грн, в т.ч. прострочена заборгованість з обов'язкового щомісячного внеску - 36 021,98 грн; заборгованість за не дозволеним овердрафтом у розмірі - 14 939,69 грн.
Посилаючись на вказані обставини Банк просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за заявою про відкриття карткового рахунку та надання кредиту «Кредитна картка» № 010/0076/82/1005282 від 12 лютого 2021 року у загальному розмірі 108 281,69 грн та судові витрати.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 17 січня 2024 року замінено у справі Акціонерне товариство «Райффайзен Банк» його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (далі - ТОВ «ФК «Кредит-Капітал»).
Заочним рішенням Харківського районного суду Харківської області від 19 листопада 2024 року позовні вимоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал»» заборгованість за заявою про відкриття Карткового рахунку та надання Кредиту «Кредитна картка» № 010/0076/82/1005282 від 12 лютого 2021 року у розмірі 108 281 грн 69 коп. та 2684 грн судового збору.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідачка належним чином взяті на себе кредитні зобов'язання не виконувала, унаслідок чого утворилася кредитна заборгованість, яка не спростована останньою та підлягає стягненню з неї у судового порядку.
На вказане судове рішення 20 травня 2025 року ОСОБА_1 через систему «Електронний Суд» подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просила скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким позов залишити без задоволення.
Апеляційна скарга мотивована тим, що матеріали справи не містять доказів використання несанкціонованого овердрафту, причин його виникнення (з огляду на погоджений сторонами максимальний ліміт 500 000,00 грн), а тому вимоги про стягнення заборгованості за недозволеним овердрафтом не підлягала задоволенню.
Клієнт банку не може проводити видаткові платіжні операції на суму понад залишок коштів на рахунку, оскільки це б суперечило вимогам чинного законодавства.
Також, сторони у п. 1.4 договору чітко визначили порядок дострокового стягнення заборгованості за кредитним договором, а саме Банк зобов'язався направити на адресу боржника повідомлення про дострокове повернення кредиту, і лише невиконання боржником вимоги є підставою вжиття інших заходів, в тому числі і звернення до суду.
Вона була змушена виїхати та не проживала за адресою АДРЕСА_1 , у зв'язку з чим вимог Банку про дострокове повернення кредиту не отримувала. Крім того, Банк не виконав умови договору та направив вимогу лише щодо сплати простроченого тіла кредиту та відсотків. Вимоги про дострокове повернення (погашення) заборгованості за кредитним договором у повному обсязі, Банком направлена не була.
У судове засідання апеляційного суду сторони-учасники судового процесу не з'явилися.
Судові повістки-повідомлення про розгляд справи 11 грудня 2025 року, надіслані апеляційним судом на адреси сторін-учасників:
Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансовою компанією «Кредит-Капітал» отримано 05 червня 2025 року в електронному кабінеті (т. 2, а.с. 25).
ОСОБА_1 отримано 05 червня 2025 року в електронному кабінеті (т. 2, а.с. 26).
Апеляційний суд вважає можливим розглянути справу у відсутність учасників справи, явка яких у судове засідання обов'язковою не визнавалась, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Судом встановлено, що 14 липня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до АТ «Райффайзен Банк Аваль» із заявою № СМDPI-1065278 про акцепт Публічної пропозиції/Угоди, якою прийняла/акцептувала публічну пропозицію АТ «Райффайзен Банк Аваль» про надання послуг в порядку та на умовах, що викладені у правилах банківського обслуговування фізичних осіб в АТ «Райффайзен Банк Аваль», що оприлюднені на сайті банку www. aval.ua, та висловила повну та безумовну згоду з її умовами (а.с. 9).
За умовами вказаної заяви ліміт Кредиту від 1000 грн до 250 000 грн. Строк кредиту становить 48 місяців. Процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов'язання щодо повернення кредиту 48% річних.
Також, 12 лютого 2021 року між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 укладено заяву про відкриття карткового рахунку та надання Кредиту «Кредитна картка» № 010/0076/82/1005282.
Відповідно до заяви розмір поточного ліміту на день підписання заяви становить 0 гривень та може бути змінений в порядку та на умовах, передбачених п. 2.1 заяви (п.1.4). Розмір поточного ліміту на дату початку кредитування 73 500,00 грн. Строк кредиту - 48 місяців. Процента ставка фіксова 48,0 % річних (а.с 11).
В цей же день ОСОБА_1 отримала особисто під підпис платіжну картку (а.с. 19).
Станом на 24 січня 2023 року за ОСОБА_1 обліковується заборгованість у розмірі 108 281,69 грн, яка складається: із заборгованості за дозволеним овердрафтом у розмірі 93342,00 грн та заборгованості за недозволеним овердрафтом у розмірі 14 939,69 грн (а.с. 6-8).
20 жовтня 2023 року між АТ «Райффайзен Банк» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено Договір відступлення права вимоги № 114/2-64, відповідно до якого Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредиторові за плату, а Новий кредитор приймає належні Первісному кредитору Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі Боржників (Портфель Заборгованості). Перелік Кредитних договорів, Боржників, розрахунок сум заборгованості Боржника на дату підписання Договору зазначені в Додатку 1 до Договору (Попередній реєстр боржників), що є його невід'ємною частиною (а.с. 95-99).
Відповідно до частини 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (статті 627 ЦК України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 статті 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини 1 та 2 статті 77 ЦПК України).
Відповідно до частини 2 статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Частиною 1 статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Отже, встановлено, що сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов договору, вони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі. ОСОБА_1 повністю погодилася з умовами договору, в якому, зокрема, чітко вказано розмір відсотків за користування кредитом, що підтверджується наявністю її особистого підпису.
Ураховуючи викладене, суд першої інстанції, встановивши фактичні обставини у справі, від яких залежить правильне вирішення спору, належним чином оцінивши докази, подані сторонами, дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідачка належним чином взяті на себе кредитні зобов'язання за угодою про надання споживчого кредиту не виконувала, унаслідок чого станом на 24 січня 2023 року утворилася кредитна заборгованість, яка підлягає стягненню на користь позивача. При цьому розмір заборгованості відповідає вимогам закону та умовам договору, а відповідачкою зазначений розмір заборгованості не спростовано.
Доводи відповідачки про відсутність підстав для стягнення заборгованості, в тому числі несанкціонованого овердрафту, судова колегія не приймає до уваги, оскільки відповідачкою не надано доказів фактичного неотримання вказаних коштів.
Також, судова колегія не приймає до уваги посилання на неотримання повідомлення про дострокове повернення кредиту не спростовує наявність підстав для стягнення заборгованості та необґрунтованість розрахунків Банку. Умови підписаних заяв не містять обов'язку досудового врегулювання спору між сторонами.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, фактично зводиться до переоцінки доказів, яким судом надана належна оцінка.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Оскільки апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Заочне рішення Харківського районного суду Харківської області від 19 листопада 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст судового рішення складено 15 грудня 2025 року.
Головуючий Ю.М. Мальований
Судді Н.П. Пилипчук
В.Б. Яцина