Іменем України
15 грудня 2025 року
м. Харків
справа № 610/684/23
провадження № 22-ц/818/5572/25
Харківський апеляційний суд у складі:
головуючого - Пилипчук Н.П.,
суддів колегії - Маміної О.В., Яцини В.Б.
розглянувши у порядку ст. 369 ЦПК України в м. Харкові без повідомлення учасників справи цивільну справу за заявою відповідача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІТІ АЙ», третя особа: Головне управління Державної податкової служби у Харківській області, про стягнення безпідставно набутих коштів, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на додаткове рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 17 вересня 2025 року, постановлене суддею Стригуненко В.М.,
Рішенням Балаклійського районного суду Харківської області від 30 червня 2025 року ОСОБА_2 в позові відмовлено повністю.
Додатковим рішенням Балаклійського районного суду Харківської області від 17 вересня 2025 року заяву задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 15000 гривень. В іншій частині заяви відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить змінити додаткове рішення зменшивши витрати на правову допомогу з 15 000 грн до 1000 грн.
Зазначає, що судові витрати в сумі 25000 грн є завищеними та взагалі неспівмірними зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), витраченим адвокатом часом, обсягом наданих послуг та виконаних робіт, ціною позову (розмір послуг адвоката є в два рази більшим за ціну позову) та значенням справи для сторін. Посилався на те, що про відсутність правових підстав стягувати кошти з ОСОБА_1 замість ТОВ «ВІТІ АЙ» йому стало відомо лише після відкриття банківської таємниці за ухвалою суду, а саме про зарахування коштів у сумі 12285 грн на рахунок юридичної особи ТОВ «ВІТІ АЙ», адже в квитанції вказано, що отримувачем грошових коштів був відповідач ОСОБА_1 , картковий рахунок якого, як виявилось, був "прив'язаний" до рахунку юридичної особи, де він працював керівником.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч.1 ст.367 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Кожна людина має можливість безперешкодного звернення до суду за захистом своїх прав. Це право гарантується ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якій зазначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Так, однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).
Згідно з пунктами 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу, а також витрати, пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Разом з тим, положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Відповідно до частин першої-четвертої статті 137 ЦК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися (частина третя статті 141 ЦПК України).
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормовані частиною четвертою статті 141 ЦПК України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев'ятої статті 141 цього Кодексу.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на правову допомогу або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою, шостою, сьомою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
При цьому, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Разом із тим, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137, частина восьма статті 141 ЦПК України).
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Об'єднаної палати Верховного Суду у складі КГС від 03.10.2019 р у справі № 922/445/19, додатковій постанові Верховного Суду від 28.05.2021 р у справі № 727/463/19, постановах Верховного Суду від 02.12.2020 р у справі № 317/1209/19, від 03.02.2021 р у справі № 554/2586/16-ц, від 17.02.2021 р у справі № 753/1203/18.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 р у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
У відповідності до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності).
Відповідно до частин 5 та 6 статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 25 травня 2021 року у справі № 910/7586/19 та від 26 квітня 2022 року у постанові № 289/1560/20.
Із матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду з позовом та у відзиві на позовну заяву, на виконання вимог ст. 134 ЦПК України, представником відповідача було наведено попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс, очікує понести у зв'язку з розглядом зазначеної справи, де також було зазначено орієнтовний розмір витрат на правничу допомогу.
Матеріали справи містять дані про те, що між відповідачем ОСОБА_1 і адвокатом Кузьміним Є.В. 02.05.2024 укладено договір про надання правничої допомоги № 02-05/24, відповідно до якого клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов'язання надати клієнту юридичні послуги, а клієнт зобов'язується прийняти та оплатити такі послуги. Зміст, умови та вартість послуг адвоката зазначаються сторонами у додаткових угодах до даного договору. За результатами надання послуг адвокатом складається акт приймання-передачі наданих послуг, який надається/надсилається Клієнту на підписання. На підставі виставленого адвокатом рахунку клієнт має сплатити вартість послуг, наданих по кожному акту впродовж 30 робочих днів з дня підписання відповідного акту приймання-передачі наданих послуг, але не раніше дня отримання рахунку на оплату (т. 2 а.с. 80-82).
На підставі вказаного договору від 02.05.2024 на ім'я адвоката Кузьміна Є.В. оформлено ордер на надання правничої (правової) допомоги, за якими він здійснював представництво інтересів відповідача та складав процесуальні документи (т. 1 а.с. 56).
05.05.2024 між відповідачем ОСОБА_1 і адвокатом Кузьміним Є.В. було укладено додаткову угоду № 1 до договору № 02-05/24 про надання правничої допомоги від 02.05.2024, в якій вказано, що клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов'язання надати клієнту юридичні послуги, що полягають у наданні правової допомоги щодо розгляду справи № 610/684/24, зокрема, у Балаклійському районному суді Харківської області. Вартість послуг, що надаються адвокатом у суді першої інстанції встановлюється розмірі 25000 грн без ПДВ. Ця сума є гонораром адвоката за надання юридичної допомоги та поверненню не підлягає (т. 2 а.с. 83).
Докази сплати та підтвердження розміру судових витрат, понесених відповідачем на професійну правничу допомогу у даній справі надано суду разом із зазначеною заявою про ухвалення додаткового рішення.
Як вбачається з акту приймання-передачі наданих послуг від 30.06.2025 за договором № 02-05/24 про надання правничої допомоги від 02.05.2024 виконавцем надані замовнику юридичні послуги відповідно до пп. 1.1. п. 1 додаткової угоди № 1 від 05.05.2024 та договору № 02-05/24 про надання правової допомоги від 02.05.2024. Якість наданих послуг відповідає вимогам замовника. Опис послуг зазначено в Додатку № 1 до даного акту. Вартість послуг склала 25000 грн (т. 1 а.с. 79).
Згідно з додатком № 1 до акту приймання-передачі наданих послуг від 30.06.2025 адвокат Кузьмін Є.В. надав відповідачу ОСОБА_1 наступні послуги:
1) 02.05.2024 - підготовка заяви до суду щодо допуску до участі в якості представника відповідача та ознайомлення із матеріалами справи в електронному вигляді через систему ЕСІТС (витрачений час - 30 хвилин);
2) 17.05.2024 - підготовка заяви до суду щодо допуску до участі в якості представника відповідача та ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді через систему ЕСІТС (витрачений час - 30 хвилин);
3) 20.05.2024 - підготовка клопотання про надання дозволу на прийняття участі у розгляді справи, у судових засіданнях із використанням відео конференцзв'язку системи ЕСІТС (витрачений час - 40 хвилин);
4) 20.05.2024 - вивчення позовної заяви із доданими документами та підготування письмового відзиву на позов із додатками (витрачений час - 90 хвилин);
5) 06.06.2024 - ознайомлення із письмовою заявою ГУ ДПС у Харківській області та обговорення позиції захисту із відповідачем (витрачений час - 30 хвилин);
6) 13.06.2024 - ознайомлення із відповіддю на відзив позивача та обговорення позиції захисту із відповідачем з урахуванням вказаного документу (витрачений час 90 хвилин);
7) 01.07.2024 - підготування та надання додаткових письмових пояснень по справі з урахуванням аналізу всіх процесуальних документів, отриманих по справі (витрачений час - 60 хвилин);
8) 01.07.2024 - підготування письмового клопотання про витребування по справі банківської таємниці (витрачений час - 60 хвилин);
9) 07.08.2024 - підготування заяви/клопотання про долучення до матеріалів справи письмової інформації, яка була отримана на запит адвоката щодо банківської таємниці (витрачений час - 60 хвилин);
10) 27.08.2024 - ознайомлення із письмовим клопотанням сторони позивача щодо залучення до справи співвідповідача та 3-ї особи та обговорення позиції захисту із відповідачем щодо отриманого процесуального документу (витрачений час - 60 хвилин);
11) 16.09.2024 - ознайомлення з позовною заявою сторони позивача у новій редакції із додатками та обговорення позиції захисту із відповідачем з урахуванням отриманих документів (витрачений час - 120 хвилин);
12) 30.09.2024 - ознайомлення з інформацією АТ КБ "ПриватБанк" та обговорення позиції захисту із відповідачем з урахуванням даної інформації (витрачений час - 30 хвилин);
13) 10.10.2024 - підготовка письмових заперечень проти клопотання сторони позивача (додаткові) (витрачений час - 45 хвилин);
14) 10.10.2024 - участь представника відповідача у судовому засіданні в режимі ВКЗ від 10.10.2024, протокол засідання мається в системі ЕСІТС;
15) 01.11.2024 - ознайомлення з письмовими поясненнями сторони позивача на заперечення відповідача проти клопотання та обговорення позиції захисту із відповідачем з урахуванням даного документу - загальна кількість сторінок 22 аркуша (витрачений час - 240 хвилин);
14) 16.12.2024 - участь представника відповідача у судовому засіданні в режимі ВКЗ від 16.12.2024, протокол засідання мається в системі ЕСІТС;
15) 19.12.2024 - ознайомлення з письмовими поясненнями третьої особи по справі та обговорення позиції захисту із відповідачем з урахуванням даного документу (витрачений час - 30 хвилин).
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 надав суду першої інстанції заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, де зазначив, що заявлена сума судових витрат є значно завищеною.
Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.
Суд звертає увагу, що справа стосується стягнення коштів, набутих без достатньої правової підстави у розмірі 20 468,11 грн, тобто у справі незначної складності, з огляду на ціну позову, а тому, підготовка документів для звернення до суду у рамках даної справи в суді першої інстанції не вимагала великого обсягу юридичної і технічної роботи.
Апеляційний суд констатує, що визначений в договорі про надання правничої допомоги розмір витрат заявника є завищеним та не відповідає складності справи та витраченому адвокатом часу та обсягом наданих адвокатом послуг і виконаних ним робіт.
Отже, враховуючи характер виконаної адвокатами робіт, її доцільність, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, з урахуванням заяви відповідача про зменшення витрат на правову допомогу, апеляційний суд дійшов висновку про необхідність зменшити їх розмір та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 5 000 грн витрат на професійну правничу допомогу понесених в суді першої інстанції.
Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставою для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
На підставі викладеного та керуючись ст. 268, 374, 376, 383, 384, 389 ЦПК України
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Додаткове рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 17 вересня 2025 року змінити, зменшивши розмір витрат на правничу допомогу, який підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 з 15000 грн. до 5000 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Головуючий Н.П. Пилипчук
Судді В.Б. Яцина
О.В. Маміна