02 грудня 2025 року
м. Харків
справа № 645/3985/25
провадження № 22-ц/818/4225/25
Харківській апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Тичкової О.Ю.,
суддів - - Маміної О.В., Пилипчук Н.П.,
за участю секретаря судового засідання Волобуєва О.О.
сторони справи:
заявник - ОСОБА_1 ,
заінтересована особа: Харківська міська рада,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харків апеляційну скаргу ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Немишлянського районного суду м. Харкова від 25 червня 2025 року у складі судді Феленко Ю.В.,-
У червні 2025 року ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду з заявою в порядку окремого провадження в якій просив встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є племінником ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Ухвалою Немишлянського районного суду м. Харкова від 25 червня 2025 року у відкритті провадження у справі відмовлено, на підставі ч. 4 ст. 315 ЦПК України.
Ухвала мотивована неможливістю розгляду даної заяви в окремому провадженні, оскільки заяву подано з метою прийняття спадщини в подальшому, тобто існує спір про право.
Не погодившись з ухвалою суду ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просила ухвалу скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд не встановив який конкретно спір про право виникає, оскільки із поданих до заяви документів не вбачається, що є інші спадкоємці, які прийняли спадщину та які заперечують його право як заявника на спадкування після смерті тітки. Встановлення факту спільного проживання для отримання спадщини не свідчить само по собі по наявність спору.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги в межах вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до частини першої статті 367 Цивільного процесуального кодексу України (надалі ЦПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України судове рішення має відповідати в тому числі на такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Зазначеним вимогам оскаржуване судове рішення відповідає.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, що у червні 2025 року ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду з заявою в порядку окремого провадження в якій просив встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є племінником ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 ..
В обґрунтування заяви зазначено, що встановлення факту родинних відносин необхідно для прийняття спадщини.
Постановою приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Кірія Ю.О. № 44/02-31 від 21.05.2025 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії у зв'язку з неможливістю ототожнити особу матері ОСОБА_1 та підтвердити факт родинних відносин ОСОБА_1 та померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 .
Ухвалою Немишлянського районного суду м. Харкова від 25 червня 2025 року у відкритті провадження у справі відмовлено.
Відмовляючи у відкритті провадження судом першої інстанції зазначено, що із заяви поданої ОСОБА_1 вбачається спір про право.
Судова колегія не погоджується з таким висновком.
Відповідно до змісту заяви ОСОБА_1 вбачається, що ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , за спадщиною звернувся лише він, інших спадкоємців у неї крім заявника немає, до складу спадщини входить нерухоме майно у вигляді частини квартири.
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Відповідно до частини другої статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду (частина четверта статті 315 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2019 року у справі № 632/580/17 зроблено висновок, що юридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими нормою права пов'язується настання правових наслідків, зокрема виникнення, зміна або припинення цивільних прав та обов'язків.
Таким чином, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов'язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.
Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб'єктивного права; спір
є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, під час розгляду справ у порядку окремого провадження виключається існування спору про право, який пов'язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб'єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.
Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися до суду із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.
Якщо нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, в тому числі через відсутність підтвердження родинних відносин, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.
Статтею 1216 ЦК України встановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
За правилами статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Отже, для підтвердження прийняття спадщини має значення встановлення факту постійного проживання спадкоємця за законом чи заповітом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Суди мають встановлювати, між ким існує спір, хто є спадкоємцем у порядку, передбаченому спадковим правом (норми ЦК України), який би оспорював право заявника на прийняття спадщини, оскільки існування спору про право повинно бути реальним, а не гіпотетичним (див. постанови Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 336/709/18-ц, від 14 квітня 2021 року у справі № 205/2102/19-ц, від 28 квітня 2021 року у справі № 520/19532/19, від 15 листопада 2021 року у справі № 554/10125/20, від 03 серпня 2022 року у справі № 759/12740/21).
Відмовляючи у відкритті окремого провадження у справі, суд першої інстанції, дійшов висновку про те, що вказаний факт не підлягає встановленню у порядку окремого провадження, оскільки в цьому випадку існує спір про право, який підлягає розгляду у порядку позовного провадження.
Проте з такими висновками суду погодитися не можна, оскільки він не відповідає нормам права, які підлягають застосуванню, та є передчасними.
Так, у заяві про встановлення факту, що має юридичне значення, заявник зазначав, що він є єдиним спадкоємцем після смерті тітки, проте суди не перевірили його доводи, не встановив і в своєму рішенні не зазначив, хто є спадкоємцем у порядку, передбаченому спадковим правом (ЦК України), який би оспорював право ОСОБА_1 на прийняття спадщини, тобто не встановили коло спадкоємців, а також між ким існує спір щодо спадкового майна, оскільки існування спору про право повинно бути реальним, а не гіпотетичним. Відмова нотаріуса у видачі свідоцтва про прийняття спадщини пов'язана виключно з відсутністю підтвердження родинних відносин, необхідним для прийняття спадщини. Судом першої інстанції не з'ясовувалась позиція Харківської міської ради, яка залучена до участі у справі і жодного разу не заявила про наявність у неї претензій щодо спадкового майна.
Необхідність встановлення факту встановлення родинних відносин для отримання спадщини саме по собі не свідчить про наявність спору.
Отже, висновок суду про наявність спору про право, який має розглядатися у порядку позовного провадження, є передчасним і нічим не підтверджений. Без відкриття провадження у справі неможливо встановити фактичні обставини щодо наявності спору про право.
Схожих за змістом висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 15 квітня 2020 року у справі № 302/991/19, від 14 грудня 2022 року у справі № 180/2132/21, від 31 травня 2023 року у справі № 357/11366/22, від 07 лютого 2024 року у справі № 545/844/23, від 21 лютого 2024 року у справі № 278/304/23.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Згідно ч.1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржуване судове рішення ухвалене з порушенням норм процесуального права, у зв'язку із чим колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, ухвалу суду скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду .
Керуючись ст.ст. 374, 379, 381- 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Немишлянського районного суду м. Харкова від 25 червня 2025 року - скасувати.
Справу повернути до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку тільки в випадках передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 12 грудня 2025 року.
Головуючий О. Ю. Тичкова
Судді О.В. Маміна
Н.П. Пилипчук